Постанова № 36473657, 24.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 р. Справа № 804/16214/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представників відповідача Терехової О.О., Киричка О.В., Пахучина М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська про визнання незаконною та скасування постанови про проведення перевірки від 21.11.2013р. за № 155, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до суду із адміністративним позовом до Прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову за № 155 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (МФО 305675, код ЄДРПОУ 19358796, адреса місцезнаходження: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, 26), винесену 21.11.2013р. прокурором Бабушкінського району м.Дніпропетровська.

У обґрунтування позову зазначено, що у оскаржуваній постанові не наведені будь-які відомості, що свідчать про виявлені або можливі порушення діючого законодавства у діяльності філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у м.Дніпропетровську, не наведено законних приводів для здійснення прокурорської перевірки за власною ініціативою прокуратури, оскаржувана постанова не містить конкретизації, стосовно яких саме операцій банку буде здійснюватись прокурорська перевірка, за який період, відносно яких саме клієнтів, не містить правових підстав розкриття банком інформації про клієнтів, не містить правових підстав розкриття банком інформації про клієнтів банку у ході здійснення такої перевірки. Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена із перевищенням прокуратурою своїх повноважень шляхом підміни функцій контролю уповноважених контролюючих органів у сфері банківського, бюджетного законодавства, у сфері державних закупівель, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти позову та просили суд відмовити у його задоволенні, в обґрунтування своєї позиції зазначили, що під час винесення оскаржуваного рішення державний орган діяв у межах чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

10.02.2011р. прокуратурою Дніпропетровської області прокурорам міст та районів, міжрайонним прокурорам, транспортним прокурорам було надано завдання про проведення перевірки додержання законів, які регулюють банківську діяльність.

Судом встановлено, що прокурором Бабушкінського району м.Дніпропетровська було винесено 21.11.2013р. постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів за № 155 (далі - оскаржувана постанова), якою призначено провести перевірку порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів у діяльності філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (МФО 305675, код ЄДРПОУ 19358796, адреса місцезнаходження: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, 26) з питань додержання вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про здійснення державних закупівель», «Про архітектурну діяльність», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності» та з інших питань.

Копію зазначеної постанови було направлено позивачу засобами факсимільного зв'язку 21.11.2013 року.

В обґрунтування призначення прокурорської перевірки прокурором у оскаржуваній постанові зазначено наступні обставини.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» є банківською установою з державною часткою, оскільки 100 % статутного капіталу банку належить державі.

Згідно інформації Управління НБУ в Дніпропетровській області (лист 10-016/5715 від 21.06.2013р.) обсяг кредитів, наданих банківськими установами у порівнянні з 2012 роком збільшено у 2013 році з 126 млн. грн. до 141 млн. грн., при цьому значно зросли прострочені кредити з 65 млн. грн. до 96 млн. гривень.

Прострочена заборгованість за кредитами, наданими юридичним та фізичним особам, державними банками та банками з державною часткою власності по області перевищує 17 млрд. грн. і з моменту капіталізації зросла на третину.

Згідно інформації філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у м.Дніпропетровську (лист № 050/14-2336 від 16.09.2013р.) станом на 01.09.2013р. розмір кредитного портфелю філії банку у м.Дніпропетровську становить 535232,5 тис. гривень.

Загальний розмір проблемної заборгованості за кредитами становить 220702 тис. гривень.

Списано заборгованість за кредитами та їх погашення за рахунок резервів по одному боржнику у сумі 7,8 тис. гривень.

Розмір простроченої заборгованості по кредитах станом на 01.09.2013р. з боку банківської установи не надано із посиланням на банківську таємницю, яка може бути надана у встановленому законом порядку.

У період 2012 - 2013 роки заяви та матеріали до правоохоронних органів банківською установою не направлялись, що у свою чергу позбавило органи прокуратури області здійснювати наглядову діяльність щодо додержання вимог законодавства у банківській сфері за рахунок коштів державного банку.

У оскаржуваній постанові зазначено, що з метою проведення повної, всебічної та об'єктивної перевірки з питань додержання вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших нормативно-правових актів, необхідно встановити наявність законних підстав укладення кредитних договорів філією, встановити причини зростання заборгованості, у тому числі простроченої за кредитами: витребувати інформацію щодо переліку боржників, документи та матеріали, що стали підставою для укладання кредитних договорів, не відшкодування коштів та необхідні для проведення перевірки, відібрати пояснення від службових осіб, виконати інші дії, передбачені п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.11.2013р. по справі № 200/16305/13-ц, прийнятим за результатами розгляду заяви прокурора Бабушкінського району м.Дніпропетровська про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, зобов'язано ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) надати прокуратурі Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська інформацію, яка містить банківську таємницю.

На виконання зазначеного рішення листом від 05.12.2013р. за № 050/15-2642 позивач надав прокуратурі Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська інформацію, яка містить банківську таємницю щодо фізичних та юридичних осіб - боржників банку, а саме: копії кредитних справ по боржникам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватному підприємству «Укрпродукт». Крім того, зазначеним листом повідомлено, що запитувана інформація займає великий обсяг і потребує певного часу для її підготування і буде надана в найбільш коротко можливі строки.

Таким чином, фактично позивач почав виконання як рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.11.2013р. по справі № 200/16305/13-ц про надання інформації, яка містить банківську таємницю, так і оскаржувану постанову.

Правовідносини, що виникли між сторонами, зокрема, регулюються положеннями За кону України «Про прокуратуру» за № 1789-XII від 05.11.1991 року (ділі - Закон України № 1789-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України № 1789-XII предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Згідно із положеннями ст. 20 Закону України № 1789-XII при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено. Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України";

2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України № 1789-XII перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.

Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.

Відповідно до п.2.4 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням та застосуванням законів затвердженого наказом Генерального прокурора України від 12.11.2012р. за №111 підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою, є дані, що свідчать про можливі порушення законності.

Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в: дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників; наказах Генерального прокурора України; планах роботи органів прокуратури; рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня; рішеннях нарад у керівників органів прокуратури; дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України "Про прокуратуру" ; інших організаційно-розпорядчих документах.

Відповідно до п. 4.1 Положення для здійснення перевірки приймається постанова, в якій зазначаються підстави, що свідчать про можливі порушення законності, з обґрунтуванням необхідності вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4, 5 частини 1 статті 20 Закону України "Про прокуратуру".

Аналогічна позиція міститься в Інформаційному листі ВАСУ від 11.09.2013 № 1237/12/13-13.

Оскільки аналіз спірної постанови свідчить про те, що в ній викладені підстави, які, на думку прокурора, можуть свідчити про наявність порушень законності при здійсненні господарської дільності позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення перевірки.

Окремо суд зазначає, що в спірній постанові про проведення перевірки від 21.11.2013р. за № 155 наведені: дата та місце її прийняття; підстави для здійснення перевірки, що свідчать про можливі порушення законності; об'єкт перевірки; обґрунтування необхідності вчинення відповідних дій; порядок оскарження постанови; відомості про спосіб надання копії постанови об'єкту перевірки; дані про посадову особу, яка її винесла та підписала, як то передбачено законодавством.

Суд також зазначає, що постанова від 21.11.2013р. за № 155 прийнята з метою проведення перевірки дотримання за додержанням і застосуванням законів, які регулюють господарську діяльність публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», а тому, здійснюючи відповідний нагляд, Прокуратура Бабушкінського району м.Дніпропетровська не підміняє Національний банк України у здійсненні ним функцій нагляду за дотриманням законодавства, яке регулює банківську діяльність.

Твердження позивача про те, що вказана постанова винесена з порушення вимог чинного законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність прийнятої постанови про проведення перевірки від 21.11.2013р. за № 155.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не доцільність та не обґрунтованість задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська про визнання незаконною та скасування постанови про проведення перевірки від 21.11.2013р. за № 155 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили на 27.12.2013р. СуддяВ.В Ільков В.В. Ільков