Постанова № 36472665, 16.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року № 813/7218/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача заступника прокурора м. Львова Бойко Н.І.,

представник відповідача не прибув,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» ОСОБА_5,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 не прибув,

представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Кайзер Парк» не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом заступника прокурора м. Львова до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Кайзер Парк», про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та його скасування,

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора м. Львова звернувся до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Кайзер Парк» (далі - ТзОВ «Кайзер Парк»), з наступними позовними вимогами:

- Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо не розгляду подання прокурора м. Львова від 01.08.2013 року №37-6744 вих.13;

- Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №2443 від 27.06.2013 року «Про встановлення стаціонарного атракціону-тролейної переправи «ZIP LINE».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прокуратурою м. Львова проведено перевірку додержання вимог чинного земельного та природоохоронного законодавства України у діяльності Львівської міської ради, у ході якої з'ясовано невідповідність ухвали Львівської міської ради від 27.06.2013 року №2443 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Положенню про регіонально-ландшафтний парк «Знесіння» тощо, про що ними було внесено подання про усунення порушень вимог чинного законодавства та скасування ухвали Львівської міської ради №2443 від 27.06.2013 року. Зважаючи на те, що зазначене подання на розгляд сесії Львівської міської ради не вносилось, то й відповідно ними не виконано.

Представник позивача заступника прокурора м. Львова - Бойко Н.І. в судовому засіданні позовні вимоги заступника прокурора м. Львова підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На підставі ст.53 КАС України судом було задоволено клопотання про вступ у справу третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Представник третьої особи Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 та представник третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги заступника прокурора підтримали в повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні письмовим поясненням, які містяться в матеріалах справи. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Своє відношення до позову представник відповідача висловив у попередніх судових засіданнях, вважає, що оскаржувана ухвала прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ «Кайзер Парк» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Своє відношення до позову представник третьої особи висловив у попередніх судових засіданнях, вважає, що підстав до скасування оскаржуваної ухвали немає, тому в задоволенні позову просив відмовити.

За таких обставин, суд на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача Львівської міської ради та представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ «Кайзер Парк» на підставі наявних у справі доказів, згідно ч. 6 ст. 71 КАС України.

Суд заслухав пояснення представників сторін та представників третіх осіб, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі підтверджуються, та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Прокуратурою м. Львова проведено перевірку додержання вимог чинного земельного та природоохоронного законодавства України у діяльності Львівської міської ради, якою встановлено, що ухвала Львівської міської ради від 27.06.2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» дозволено ТзОВ «Кайзер Парк» суперечить вимогам чинного земельного та природоохоронного законодавства та підлягає скасуванню.

У зв'язку з чим заступником прокурора м. Львова внесено подання до Львівської міської ради від 01.08.2013 року № 37-6744 вих.13 із вимогою скасувати ухвалу Львівської міської ради від 27.06.2013 №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE».

Проте на момент подання позовної заяви, відповіді на вищевказане подання до прокуратури м. Львова не надходило, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що 27.06.2013 року Львівською міською радою на 11-й сесії 6-го скликання прийнято ухвалу №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE».

Відповідно до п.1 якої ТзОВ «Кайзер Парк» дозволено встановлення на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння» (у межах вул. О.Довбуша, 24 - вул. Заклинських) стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» без права:

1.1. проведення капітального будівництва;

1.2. встановлення будь-яких будівель та споруд з облаштуванням фундаменту;

1.3. набуття права власності на земельну ділянку на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння».

Згідно витягу з протоколу пленарного засідання 11-ї сесії Львівської міської ради 6-го скликання від 27.06.2013 року, щодо поставленого питання порядку денного «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» голосували: за - 55, проти - 0, утримались - 3.

Поряд з цим, суд зазначає, що прийняттю рішення суб'єкта владних повноважень передувала процедура погодження проекту такої ухвали.

Однак, таких погоджень не було надано начальником юридичного управління Львівської міської ради, директором регіонального ландшафтного парку «Знесіння» та начальником управління комунальної власності Львівської міської ради, останніми були внесені зауваження на проект оскаржуваного рішення, які полягали в наступному.

З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що стаціонарний атракціон - тролейна переправа встановлюється на території Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», однак фактичне місцезнаходження облаштування стаціонарного атракціону із зазначенням точної адреси та площі земельної ділянки відсутнє.

Відсутня картографічна схема локалізації атракціону та її погодження із землекористувачем, тобто Регіональним ландшафтним парком «Знесіння», схеми розміщення та інфраструктури атракціону.

Крім того, незрозумілим залишається на кого покладено обов'язок нести витрати щодо обслуговування вказаного стаціонарного атракціону, зокрема не передбачено обов'язку щодо укладення угоди на прибирання території з відповідною районною адміністрацією чи балансоутримувачем території, на підключення до джерел живлення.

Згідно п.9 ухвали Львівської міської ради №1113 від 21.06.2001 року проекти нормативних актів та документація, яка стосується планування, використання і діяльності на території парку «Знесіння» скеровується на погодження з Державним управлінням екології та природних ресурсів у Львівській області і з дирекцією Регіонального ландшафтного парку «Знесіння».

Однак, із листа Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» №2404/115 від 04.04.2013 року на ім'я міського голови вбачається, що представлений на розгляд проект атракціону тролейної переправи «ZIP LINE» дирекцією Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» не погоджено, такий проект потребує доопрацювання із врахуванням природоохоронних заходів згідно чинного законодавства.

Крім цього, відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 року №110, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.04.2006 року за №405/12279, територія атракціонного комплексу, будівлі та приміщення, що будуються для встановлення в них атракціонів і обладнання, що належать до них, мають відповідати проектним рішенням, вимогам цих Правил, інших нормативно-правових актів, стандартів, санітарних норм, будівельних норм і правил. Перед прийняттям рішення щодо розміщення атракціонів у будівлях і на територіях мають бути проведені роботи з інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог чинних НД, однак таких робіт проведено не було.

Відповідно до п.1.6 ухвали Львівської міської ради від 05.03.2009 року №2451 «Про затвердження Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення», підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є дозвіл, виданий управлінням архітектури департаменту містобудування або іншим уповноваженим органом. Однак, зазначеного дозволу суб'єктом владних повноважень суду надано не було.

Крім цього, в оскаржуваній ухвалі наявні суперечливі рішення: дозволено встановлення стаціонарного атракціону без права проведення капітального будівництва та облаштування фундаменту, хоча, згідно з п.2.1.9 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки (затверджених Наказом №110 від 01.03.2006 року Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій), стаціонарним є атракціон, який призначений для одноразового монтажу на місці експлуатації, а встановлення тролейної переправи «ZIP LINE» (для якої обов'язковим є одноразовий монтаж на місці експлуатації) без встановлення фундаменту технічно - неможливе.

З наведеного вбачається, що суб'єктом владних повноважень була порушена процедура прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, не було погоджено проект рішення на встановлення тролейної переправи «ZIP LINE».

Крім того, за наслідками прийнятої ухвали Львівської міської ради від 27.06.2013 №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» органами державної влади було встановлено та задокументовано ряд наступних порушень.

19.09.2013 року та 09.10.2013 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області у відповідності до наказів № 630 і/п від 18.09.2013 року та № 679 і/п від 09.10.2013 року, направлень №673, №2074 проведено позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об?єктів природно-заповідного фонду у Регіональному ландшафтному парку «Знесіння».

Згідно акту перевірки №1942/05 від 19.09.2013 року встановлено порушення ст. ст. 7, 91, 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Знесіння», ст.168 Земельного кодексу України. На території парку встановлені дві станції тролейної переправи між якими натягнуто троси. Виявлено зняття ґрунтового покриття без спеціального дозволу на площі 38,88 м2

Всього за виявлені перевіркою порушення законодавства про природно-заповідний фонд на території Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» нараховано 13 480 грн. 93 коп.

Актом перевірки №2074/05/ від 09.10.2013 року, що проводилася на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об?єктів природно-заповідного фонду встановлено: порушення ст. ст. 7, 91, 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» внаслідок незаконної рубки чотирнадцятьох дерев та пошкодження до припинення росту трьох дерев розмір заподіяної шкоди становить 26 696 грн.

Судом також встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, ТзОВ «Кайзер Парк». Згідно акту перевірки Інспекції ДАБК у Львівській області від 24.10.2013 року №32-л/ю, встановлено, що ТзОВ «Кайзер Парк» здійснено будівництво двох споруд з металевих конструкцій стаціонарного атракціону канатної переправи висотою 5 м. (гора Стефана) та висотою 10 м. (поблизу вул. Заклинських) на фундаменті розміром в плані відповідно 4,45х2,3м та 5,4х6,4 м. в регіональному ландшафтному парку «Знесіння» без належним чином розробленої та затвердженої документації, чим порушено ст.7 ч.1. ст.9, абз. 4 ч.1 ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність».

За результатами перевірки Інспекцією ДАБК у Львівській області 24.10.2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 18-л та 08.11.2013 року винесено постанову № 1л/54-ю/пз про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ТзОВ «Кайзер Парк» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 103 230 грн.

На усунення виявлених порушень 24.10.2013 року Інспекцією винесено припис №7л/ю, яким зобов'язано ТзОВ «Кайзер Парк» з метою усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в 30-ти денний термін з дня отримання даного припису здійснити знесення стаціонарного атракціону канатної переправи в регіональному ландшафтному парку «Знесіння» в м. Львові.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує і наступне.

Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради №2443 від 27.06.2013 року «Про встановлення стаціонарного атракціону-тролейної переправи «ZIP LINE», як рішення суб'єкта владних повноважень.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч. 3 ст. 2 КАС України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого ст. 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд, звертає увагу на наступне.

Основними вимогами до рішення суб'єкта владних повноважень в спірних правовідносинах є законність такого рішення (тобто правильне застосування норм матеріального права) та дотримання при його прийнятті вимог процесуальних норм (тобто норм, які встановлюють процедуру прийняття даного рішення).

Відповідно до вимог чинного законодавства України рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати як вимогам законності (правильне застосування норм матеріального права), так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури (дотримання процесуальних норм).

Дотримання процедури при прийнятті суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення перевіряється адміністративним судом з огляду на дотримання ним вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Види актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»). Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням (ч. 3 ст. 59 даного Закону).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 даного Закону).

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основними цільовими призначеннями поділяються на категорії, в тому числі, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року встановлено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням являє собою невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень)

Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об?єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об»єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об?єкти (природні заповідники, національні природні парки, заказники, пам?ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об?єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам?ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (надалі - Закон) до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, регіональні ландшафтні парки.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 даного Закону на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно з ч. 1 ст. 9 даного Закону території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Відповідно до ст. 9-1 даного Закону здійснення господарської та іншої діяльності у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду за декларативним принципом заборонено.

Таким чином, на землях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об?єкти, а саме будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об?єктів транспорту і зв?язку, не пов?язаних з діяльністю об?єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до Положення про регіональний ландшафтний парк «Знесіння», затвердженого Львівською міською радою та Державним управлінням екологічної безпеки у Львівській області, територія парку поділяється на 4 зони: заповідну зону, зону регульованої рекреації, зону стаціонарної рекреації, господарську зону. В межах території парку та його охоронної зони забороняється, в тому числі: самовільне втручання у ландшафт, його зміна, руйнування; пошкодження насаджень, ґрунтового та рослинного покриву; будь-яка діяльність яка змінює гідрологічний режим земель; вирубування дерев; будівництво, перебудова та експлуатація будь-яких об"єктів та споруд, зміна меж ділянок та їх займання без погодження з адміні страцією парку; всі види діяльності (господарської, рекламної, науково-дос лідної, рекреаційної, масових заходів, ремонтних робіт тощо), а та кож планування використання території, розробка проектів без пого дження з адміністрацією парку.

Згідно вимог до території атракціонного комплексу передбачених наказом № 110 від 01.03.2006 року «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки». Перед прийняттям рішення щодо розміщення атракціонів у будівлях і на територіях мають бути проведені роботи з інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог чинних НД.

Проекти розміщення атракціонів мають підлягати державній санітарно-гігієнічній експертизі відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 року №247 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 року за №4/5195 (у редакції наказу МОЗ України від 14.03.2006 року №120 та державній експертизі стосовно техногенної безпеки відповідно до ст. 17 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» і ст. 38 Закону України «Про правові засади цивільного захисту».

Водночас, встановлення на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння» (у межах вул. О. Довбуша, 24 - вул. Заклинських) стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» порушує окреслені вимоги земельного та природоохоронного законодавства та не відповідає цілям створення регіональних ландшафтних парків.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Згідно з ч. 3 ст. 53 зазначеного Закону рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

02.12.1993 Львівською обласною радою, Ухвалою №327, Львівський міський ландшафтно-історичний парк «Знесіння» оголошено Регіональним ландшафтним парком, - з метою збереження унікального природно-історичного комплексу.

Згідно з нормами ст. ст. 5, 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у 1995 році Державним управлінням екологічної безпеки по Львівській області затверджено (погоджене із Львівською міською радою) Положення про Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», яким визначено мету його створення та умови і порядок функціонування. Зокрема, Положенням передбачено:

1) Парк створено для збереження і відновлення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень Знесіння і Кривчиць (п.1.2).

2) Територія Парку (площею 312,10га) належить до категорії земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (п.п. 1.3., 1.4.).

3) Режим території Парку визначається Положенням та Правилами благоустрою території міста (п.1.4.).

4) Для регулювання впливу міського оточення та формування єдиного природно-архітектурного ансамблю Парку і прилеглих територій, виділяється охоронна зона площею 473,61га. Відповідно, загальна площа Парку (разом із охоронною зоною) складає 785,71га (п.1.5).

5) Парк здійснює погодження документації, яка стосується усіх видів діяльності (господарської, рекламної, масових заходів, тощо) на території Парку та його охоронної зони (підп. 3.5.5).

6) Управління в галузі організації, охорони та використання Парку здійснюється Державним управлінням екологічної безпеки по Львівській області (п.4.1).

7) Парк очолює директор, який відповідає за виконання покладених на Парк завдань і функцій (п.4.5).

8) У межах території Парку та його охоронної зони забороняється: самовільне втручання у ландшафт, його зміна чи руйнування; пошкодження насаджень, грунтового та рослинного покриву; вирубування дерев, порушення умов існування тварин, птахів та рослин; влаштування місць відпочинку; організація масових розважальний заходів без погодження з адміністрацією Парку; будівництво та експлуатація будь-яких об'єктів та займання ділянок без погодження з адміністрацією парку; усі види діяльності (господарської, рекламної, масових заходів, тощо) без погодження з адміністрацією Парку. При цьому, забороняється будь-яка діяльність, яка може спричинити до погіршення стану навколишнього природного середовища і знищення рекреаційної, естетичної та історико-культурної цінності (п.9.4.).

9) Громадський контроль за додержанням режиму території та об'єктів Парку здійснюється громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища (п.1.2.5).

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

З наведеного вбачається, що суб'єктом владних повноважень були грубо порушені норми матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу на те, що згідно із рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним подання Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частини першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якому зазначено, що «органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення були грубо порушенні норми матеріального права, так і процедура прийняття самого рішення відбулась без погодженої документації.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради щодо не розгляду подання прокурора м. Львова від 01.08.2013 року №37-6744 вих.13 на ухвалу сесії Львівської міської ради від 27.06.2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявлення порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право вносити подання, у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Згідно листа начальника юридичного управління Львівської міської ради від 30.08.2013 року №1104-855, відповідачем було повідомлено заступника прокурора м. Львова про те, що на найближче засідання сесії Львівської міської ради буде внесено проект ухвали про розгляд подання, про розгляд подання буде додатково повідомлено.

У службовій записці начальника юридичного управління Львівської міської ради від 05.11.2013 року №4-1104-1624, адресованій міському голові п.А.Садовому, наданій в судовому засіданні представником відповідача, зазначено, що оскільки юридичним управління не забезпечено належного контролю за своєчасністю розгляду подання прокуратури, просить вирішити питання застосування до начальника юридичного управління заходу дисциплінарного впливу.

З наведено вбачається, що в строк, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та на період розгляду даної справи в суді суб'єктом владних повноважень подання прокуратури на розгляд сесії не вносилось, а відповідно Львівською міською радою не розглядалось.

Зважаючи на те, що відповідачем не подано доказів в спростування позовних вимог прокурора щодо не розгляду подання заступника прокурора м. Львова від 01.08.2013 року № 37-6744 вих. 13, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради щодо не розгляду подання прокурора м. Львова від 01.08.2013 року №37-6744 вих.13 на ухвалу сесії Львівської міської ради від 27.06.2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем також не спростовані наявними доказами в справі доводи про невідповідність ухвали Львівської міської ради від 27.06.2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» вимогам чинного земельного та природоохоронного законодавства. Суду не подано доказів, які б свідчили про наявність погодженого проекту на встановлення тролейної переправи «ZIP LINE».

Відповідно до положень ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дають суду підстави визнати позовні вимоги заступника прокурора м. Львова обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов заступника прокурора м. Львова задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо не розгляду подання прокурора м. Львова від 01.08.2013 року №37-6744 вих-13.

Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 27.06.2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону-тролейної переправи «ZIP LINE».

Судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2013 року

Суддя Сидор Н.Т.