Постанова № 36472624, 03.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р. Справа № 804/13597/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М.,розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпродзержинська ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням змін та уточнень, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0015381703 від 07.10.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про те, що відсутність контрольної стрічки реєстраторів розрахункових операцій є підставою для виключення із складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу протягом 2012 року, суми коштів у розмірі 1763520,80 грн. Позивач зазначає, що за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 року N 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95) у вигляді не зберігання контрольної стрічки протягом відповідного терміну, встановлена відповідальність у вигляді штрафу, який ним був сплачений в повному обсязі. Але відсутність контрольної стрічки реєстраторів розрахункових операцій не означає, що облік доходів та витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань позивача може бути підтверджений тільки цими контрольними стрічками. Позивач стверджує, що всі господарські операції, які ним враховані при обліку доходів та витрат, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань підтверджуються іншими первинними документами, наявність яких передбачена Податковим кодексом України. Тому, на думку позивача, оскаржуване рішення, яке прийняте відповідачем за результатами перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню. Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 14.11.2013 р. представником відповідача подано до канцелярії суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких зазначено наступне. Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено, що в порушення норм чинного законодавства позивачем не відображено у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за І-ІVквартали 2012 р. суми доходу, нарахованого та виплаченого фізичним особам-підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Представник відповідача наголошував, що оскаржувані рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпродзержиської міськоі Ради Дніпропетровської області 04.04.1994 р., на податковому обліку зареєстрована в Дніпродзержинської ОДПІ з 06.03.2000 р., є платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника податку на додану вартість від 21.03.2000 р. НОМЕР_4

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу від 23.07.2013 року № 97 та плану графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання у період з 15.08.2013 р. по 05.09.2013 р. була проведена планова невиїзна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 12.09.2013 р. № 475/04-03-17-03/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 отримувала доходи від роздрібної торгівлі з використанням у своїй діяльності реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно до наданих Звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. позивачем отримано кошти у сумі 1921213,00грн. Але послідовно сформованих реєстраторами розрахункових операцій (Ера 201.01а, Марія-301 МТМа, та Марія-301 МТМа) контрольні стрічки до перевірки позивачем не надані в зв'язку з їх втратою.

Тому, відповідачем зроблений висновок, що відсутність контрольних стрічок, та ідентичних їй документів (копія фіскальних звітних чеків, звітів з реалізації в розрізі артикулів, тощо), не дає змоги встановити від якої самої продукції (товару) отримано дохід, і як наслідок суму витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням цього доходу.

За висновками акту перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено п. 177.4 ст. 177 ПК України, з урахуванням п. 44.1 та п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, п.10 ст.3 Закону № 265/95 шляхом безпідставного включення до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу протягом 2012 р. суму коштів у розмірі 1763520,80грн., в результаті чого відповідачем донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік на суму 297819,87 грн.

Також відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено п. 10 ст. 3 Закону № 265/95 в частині не забезпечення зберігання та не надання до перевірки контрольних стрічок роздрукованих/створених реєстраторами розрахункових операцій (Ера 201.01а, Марія-301 МТМа, та Марія-301 МТМа).

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 07.10.2013 року № 0015381703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 372274, 84 грн., в томі числі за основним платежем 297819,87 грн., штрафних санкцій 74454, 97 грн. та від 07.10.2013 № 0015371703 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 510,00 грн.

Сума штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2013 № 0015371703 сплачена позивачем у повному обсязі, про що свідчить квитанція від 14.10.2013р.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

У перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 здійснювала основний вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами у торгових точках (магазинах «ІНФОРМАЦІЯ_1») АДРЕСА_1, по АДРЕСА_2

Господарські операції ФОП ОСОБА_1 з суб'єктами господарювання - постачальниками основними постачальниками (ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна», ТОВ «УДК», ФОП ОСОБА_16, ПП «Зевс», ТОВ «КВК») товару у перевіряємий період підтверджуються видатковими накладними, прибутковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Розрахунки з контрагентами-постачальниками проводились у безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки.

Основними покупцями ФОП ОСОБА_1 є кінцеві покупці товару через роздрібну торгову мережу магазинів.

У своїй підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_1 у перевіряємий період отримувала доходи від роздрібної торгівлі з використанням у своїй діяльності реєстраторів розрахункових операцій (Ера 201.01а, Марія-301 МТМа, та Марія-301 МТМа).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом № 265/95.

Згідно ст. 2 Закону № 265/95контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) про продажу товарів (наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) зобов'язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

За вказані порушення пп. 4, 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання, десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

ФОП ОСОБА_1 до перевірки контрольні стрічки надані не були в зв'язку з їх втратою. Відповідачем правомірно визначено що, це є порушенням п. 10 ст. 3Закону № 265/95 та на підставі п. 5 ст. 17 цього Закону до позивача застосований штраф у сумі 510,00 грн. Дане порушення визнано позивачем та сплачено суму штрафу у повному обсязі.

Позивач стверджує, що відсутність контрольної стрічки реєстраторів розрахункових операцій не є підставою для виключення із складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу протягом 2012 року, суми коштів у розмірі 1763520,80 грн.

Суд зазначає, що порушення Закону № 265/95 у вигляді не зберігання контрольної стрічки протягом відповідного терміну, за яке встановлена відповідальність у вигляді штрафу. Але облік доходів та витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань позивача підтверджується не тільки контрольними стрічками.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996) встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що всі господарські операції, які враховані позивачем при обліку доходів та витрат, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань підтверджуються іншими первинними документами, наявність яких передбачена Податковим кодексом України, зокрема видатковими накладними, прибутковими накладними, податковими накладними, в яких міститься інформація про асортимент (назву), кількість товару, товарно-транспортними накладними, а також розрахунками з контрагентами-постачальниками, які проводились у безготівковій формі. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону № 996 та є належними доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю позивача.

Крім того, відповідач підтверджує в акті перевірки, що перевіркою правильності визначення суми валового (загального і оподатковуваного доходу), відображеного позивачем в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, порушень не встановлено.

З вищевикладеного вбачається, що позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат та мав право включити до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу протягом 2012 р. суму коштів у розмірі 1763520,80 грн. Господарська діяльність здійснювалась позивачем згідно з установчими, реєстраційними та дозвільними документами.

Отже, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано та необ'єктивно було зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 177.4 ст. 177 ПК України, шляхом безпідставного включення до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу протягом 2012 р. суму коштів у розмірі 1763520,80грн., в результаті чого відповідачем донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік на суму 297819,87 грн.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р» Дніпродзержинської ОДПІ від 07.10.2013 року № 0015381703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 372274, 84 грн., в томі числі за основним платежем 297819,87 грн., штрафних санкцій 74454,97 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно квитанції № 770.229.1від 10.10.2013 р. в сумі35,00 грн. та згідно квитанції № 892.419.2від 22.10.2013 р. в сумі 2294, 00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.10.2013 року № 0015381703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 372274,84грн., в томі числі за основним платежем 297819,87 грн., штрафних санкцій 74454,97грн.,

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2329, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса