Постанова № 36471734, 26.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року справа № 823/3621/13-а

13 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003761702 від 30.10.2013р. щодо застосування суми штрафних санкцій в розмірі 680 грн., № 0004271702 від 31.10.2013р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання на суму 6336 грн. 55 коп., № 0004321702 від 31.10.2013р. щодо застосування суми штрафних санкцій в розмірі 1020 грн.

18.12.2013р. в судовому засіданні судом було прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій представник позивача просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004271702 від 31.10.2013р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання на суму 6336 грн. 55 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта (довідки) перевірки за дотриманням ФОП ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 11.10.2013р. №378, згідно з висновками якого встановлено порушення пп. 176.2 «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб в І-ІV кв. 2011р., І-ІV кв. 2012р. та І-ІІ кв. 2013р. на загальну суму 5069 грн. 24 коп.

Позивач з вказаними висновками акту перевірки не погоджується та вважає, що ним не було порушено ст. 176 Податкового кодексу України, оскільки працівниками інспекції було помилково встановлено існування трудових відносин з бухгалтером ОСОБА_4, що підтверджується відсутністю в матеріалах перевірки пояснень ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо існування даних трудових відноси. З огляду на зазначене, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити із зазначених підстав.

Відповідач проти позову заперечив, у письмових запереченнях, наданих до суду, послався на ті обставини, що в ході проведення перевірки 02.10.2013р. ФОП ОСОБА_1 працівниками Смілянської ОДПІ було виявлено факт порушення чинного законодавства, зокрема позивачем виплачувалася з 01.01.2011р. по 30.09.2013р. щомісячно заробітна плата в розмірі мінімальної гр. ОСОБА_4, яка працювала на посаді бухгалтера без оформлення трудових відносин з позивачем, що додатково підтверджується поясненнями ФОП ОСОБА_1 Як наслідок позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 5069 грн. 24 коп. У зв'язку з неутриманням податку з доходів фізичних осіб до позивача на підставі пункту 127.1 статті 121 Податкового кодексу України був застосований штраф у розмірі 25 відсотків від погашеної суми - 1267 грн. 31 коп. З огляду на вказані обставини прийняте за наслідками перевірки позивача податкове повідомлення-рішення є законним і скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Позивач у справі ОСОБА_1 31.01.2003р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.02.2012р.

Начальником Смілянської ОДПІ 02.10.2013р. був виданий наказ № 241 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання підприємцем вимог податкового законодавства про працю та правильності обчислення, своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та дотримання законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, здійснення контролю за додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) та іншого законодавства.

На підставі вказаного наказу та направлень на перевірку від 02.10.2013р. посадовими особами Смілянської ОДПІ проведено перевірку за дотриманням ФОП ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 11.10.2013р. №378.

Актом перевірки встановлено, що відповідно до пояснень ОСОБА_1 в період з 01.01.2011р. і по теперішній час використовується праця найманої особи неоформленої належним чином бухгалтера ОСОБА_4. Згідно ст. 95 КЗпП України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці» вищевказаний працівник повинна була отримувати заробітну плату на рівні не менше від мінімальної, за фактично відпрацьований час, тобто позивач в 2011-2012р.р. і по теперішній час мав виплачувати заробітну плату бухгалтеру ОСОБА_4 на загальну суму 35057 грн., та відповідно перераховувати до бюджету 5069 грн. 24 коп. податку з доходів фізичних осіб. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2010р. № 1020 до Смілянської ОДПІ протягом перевіряємого періоду на ОСОБА_4 позивачем не подавалися.

За висновком перевірки в результаті вказаного порушення встановлено порушення пп. 176.2 «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України щодо повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб позивачем за період з 01.01.2011р. по 11.07.2013р не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 5069 грн. 24 коп.

На підставі акта перевірки від 11.10.2013р. №378 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013р № 0004271702, яким збільшив позивачу грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 6336 грн. 55 коп., в тому числі 5069 грн. 24 коп. за основним платежем та 1267 грн. 31 коп. за штрафними санкціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 30 вказаного Закону роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку..

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

У той же час особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (абз. «а» п. 171.2 ст. 171 ПК України.

Згідно п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки про те, що позивачем в період з 01.01.2011р. і по теперішній час використовується праця найманої особи неоформленої належним чином бухгалтера ОСОБА_4.

Пунктом 80.6 ст. 80 ПК України визначено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.

Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Згідно п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

У матеріалах справи наявні письмові пояснення позивача від 04.10.2013р., в яких він підтверджує, що ОСОБА_4 надає йому послуги бухгалтера з 01.01.2011р. по теперішній час і за домовленістю отримує мінімальну заробітну плату, трудовий договір з ОСОБА_4 не оформлявся так як вона є пенсіонером і отримує пенсію. Вказані обставини підтверджує допитана в судовому засіданні в якості свідка начальник відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_5, в присутності якої вказані пояснення були відібрані у позивача.

У судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_4 заперечила, що має трудові відносини з позивачем. Допитана в якості свідка дружина позивача ОСОБА_6 показала, що пояснення з приводу того, що у ФОП ОСОБА_1 працює неоформлена бухгалтер ОСОБА_4, написані нею особисто під впливом обману, оскільки податковий інспектор Литвиненко Н.В пообіцяла, що вказані пояснення не призведуть до будь-яких негативних наслідків.

З приводу вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити, що на відміну від усних суперечливих показів допитаних в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, пояснення позивача від 04.10.2013р. про те, що у нього працює неоформлений пенсіонер ОСОБА_4 надані при проведенні перевірки і являються належним письмовим доказом, який підтверджує, що ОСОБА_4 виконувала роботу бухгалтера і отримувала за неї грошові кошти. Крім цього, вказана обставина підтверджується письмовими поясненнями сина позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, який при проведенні перевірки 04.10.2013р. вказав, що книга доходів та витрат по кафе «Оріон», фактично в момент перевірки була відсутня в зв'язку з тим, що вона знаходиться у бухгалтера, яка веде облік за період з 10.02.2011р. по 02.10.2013р.

Як наслідок, суд прийшов до висновку про обгрунтованість висновків акту перевірки від 11.10.2013р. №378 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2013р. № 0004271702.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України 1548 (одну тисячу п'ятсот сорок вісім) гривень 45 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 30 грудня 2013 року.

Суддя А.В. Руденко