Постанова № 36471674, 26.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2013 р. Справа №805/14003/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 33 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Ступар Ю.О., розглянувши адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» м. Горлівка

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «В4» від 09.09.2013 року № 0000344020/4912/10/40-20 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 100853290 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Гарбуз О.О., Ткачева І.В. - за довір.

від відповідача: Лобота О.В. - за довір.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» м. Горлівка, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «В4» від 09.09.2013 року № 0000344020/4912/10/40-20 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 100853290 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідачем було невірно застосовано норми матеріального права, надана невірна оцінка обставинам справи, порушення на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення є документально необґрунтоване та не підтверджене.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував надавши заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Під час розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 09.09.2013 року № 0000344020/4912/10/40-20 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 100853290 грн. у частині порушення на суму 89508101 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 05761614, перебуває на податковому обліку в СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол» за червень 2013 р., за результатами якої складено акт № 98/40-20-05761614 від 20.08.2013 р.

Актом перевірки встановлено порушення:

- п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, 200.3 ст. 200, абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. № 1490/20228, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за травень 2013 р. (рядок 19, 20.2) на суму 108131 грн.

- абз. 2 п. 187.8 ст. 187, абз. 2 п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів на суму 11345189 грн.

- абз. 2 п. 187.8 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200,4 ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ «Концерн Стирол» завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 100745159 грн.

28.08.2013 р. позивачем на акт перевірки були надані заперечення.

09.09.2013 р. на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000344020/4912/10/40-20 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2013 р. в розмірі 100853290 грн.

Вищезазначене податкове повідомлення - рішення позивач просить суд визнати протиправним та скасувати суму 89508101 грн.

Встановивши усі фактичні обставини по справі, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірним питанням даного спору є встановлення правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2013 року податкової накладної, отриманої від ПАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» від 20.05.2013 р. № 29, а також включення до складу від'ємного значення суми попереднього податкового періоду, яка були зменшена податковим повідомленням - рішеннями.

Позивачем 21.07.2013 р. була подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2013 року.

До податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року додано Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначено накладну отриману з описом порушення продавцем порядку заповнення та/або, прядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від ПАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» від 20.05.2013 р. № 29 - «відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі».

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктами 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Суд звертає увагу на те, що позивачем разом із декларацією з податку на додану вартість за червень 2013 року від 21.07.2013 року було подано Додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначено вказану вище податкову накладну з описом порушення, допущеного постачальником «не зареєстровано в Єдиному реєстрі».

Позивачем до Додатку 8 були надані завірені копії документів, на підставі яких позивачем здійснювалась оплата товарів (робіт, послуг), а саме: податкова накладна № 29 від 20.05.2013 року продавець ПАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» (ІПН 2176706099) на загальну суму 648786 грн., в т.ч ПДВ 108131 грн.

Суд зазначає, що відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже з аналізу наведеної норми вбачається, що позивачем дотримано обов'язкову вимогу щодо надання копій необхідних документів.

Також до матеріалів справи наданий договір № 1369 від 26.12.2012 р. укладений між ПАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» та ПАТ «Концерн Стирол» з додатками а також докази оплата за придбаний товар.

Таким чином, включаючи до складу податкового кредиту ПДВ суму податку за податковою накладною, отриману від ПАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» 20.05.2013 р. № 29, позивач діяв у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків Верховного суду України, викладених в постанові від 31.01.2011 року № 21-47а10, у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Стосовно перевірки значення рядка 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», якою встановлено завищення сум від'ємного значення на 89399970,46 грн., суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) в бюджет або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пункту 200.7 наведеної статті, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, актом камеральної перевірки даних, задекларованих у податкові звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року від 19.07.2013 року № 46/40-20/05761614 встановлено порушення п. 198.2 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та п. 21 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за травень 2013 року на суму 89399970,46 грн. За результатами акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000204020/2699/10/40-20. Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржене в судовому порядку.

Податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року № 0000204020/2699/10/40-20, яким зменшено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за травень 2013 року на суму 89399970,46 грн. скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року у справі № 805/12400/13-а, яка, набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивач мав належні правові підстави для включення до залишку від'ємного значення суми 89399970,46 грн. та відображення цих коштів у складі суми у рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2013 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку того, що позовні вимоги з урахуванням уточнень є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» м. Горлівка до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «В4» від 09.09.2013 року № 0000344020/4912/10/40-20 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 89508101 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішень форми «В4» від 09.09.2013 року № 0000344020/4912/10/40-20 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 89508101 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» м. Горлівка судовий збір в розмірі 2294 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 24 грудня 2013 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 27 жовтня 2013 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.