Постанова № 36471657, 25.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2013 р. Справа № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ- Інвест", м. Шумськ № 1/86 від 19.04.2013 року

та доповнення до неї № 1/95 від 29.04.2013р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 року

у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м. Шумськ,

вул. Ринкова площа, 34

до відповідача 1: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

до відповідача 2: Шумської міської ради, м. Шумськ, вул. Українська, 42

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Шумське районне споживче товариство,

м. Шумськ, вул. Українська, 42

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою м. Шумськ,

вул. Ринкова площа, 34 шляхом знесення самочинно збудованого торгового павільйону НОМЕР_2, загальною площею 26,97 кв. м.

за участю представників сторін:

від позивача: Помазанська С.І. - представник (довіреність № 1/1 від 02.01.2013р.)

від відповідача 1: ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 12.08.2011р.)

від відповідача 2: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 року у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011) (суддя Стадник М.С.) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено право користування земельною ділянкою площею 1,1365 га. за адресою м. Шумськ, Ринкова площа, 34, в яку входить АДРЕСА_3, а також тим, що права позивача як землекористувача даної земельної ділянки не порушено. Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позовні вимоги заявлені безпідставно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 1/86 від 19.04.2013 року, та Доповненням до апеляційної скарги № 1/95 від 29.04.2013р., в яких просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 року та додаткове рішення господарського суду Тернопільської області від 23.04.2013 року у даній справі та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою за адресою Ринкова площа, 34 м. Шумськ шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованого СПД ОСОБА_2 торгового павільйону НОМЕР_2, загальною площею 26,97 кв. м., оскільки вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області ухвалено за неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам і доказам, які є у справі, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 16. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК України. Суди апеляційної і касаційної інстанцій не вправі перевіряти законність і обґрунтованість первісного судового рішення за заявою, в якій йдеться про перегляд лише додаткового щодо нього рішення, та скасовувати чи змінювати первісне судове рішення за результатами перегляду додаткового рішення. У разі ж оскарження первісного судового рішення, щодо якого було прийнято додаткове судове рішення, перегляду в сукупності з таким первісним судовим рішенням підлягає і додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта і його невід'ємна складова.

Таким чином, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду здійснює, в сукупності, перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 року та додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2013 року, як похідного від первісного судового акту і його невід'ємної складової.

Оскаржуючи вищевказані судові рішення в апеляційному порядку, скаржник покликається на те, що судом першої інстанції не враховано, що ТзОВ «Шумськ-Інвест» є законним власником цілісного майнового комплексу - ПСК «Ринок», в тому числі на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці по Ринковій площі, 34 м. Шумськ розміром 1,1365 га; отримавши, як орендар, згідно Договору оренди землі, укладеного 30.06.2009р. з Шумською міською радою, як орендодавцем, земельну ділянку площею 1,1365 га для обслуговування цілісного майнового комплексу, є належним користувачем цієї земельної ділянки, а тому скаржник не погоджується з покликанням в мотивувальній частині рішення суду на те, що Договір оренди від 30.06.2009 року не укладено, бо це спростовується зареєстрованим Договором оренди землі від 30.06.2009 року Шумським РВ ЦДЗК 15.12.2009р., про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040966000592, а також витягом з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру від 16.06.2010р., згідно якого земельній ділянці площею 1,1365 га, що знаходиться за адресою м. Шумськ, Ринкова площа, 34 суб'єктом права оренди ТзОВ «Шумськ-Інвест» присвоєно кадастровий № 6125810100:01:0050068.

А також звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки акту вибору земельної ділянки від 16.02.2005р., де п. 5 «Висновок комісії» зобов'язано СПД ОСОБА_2 виготовити на торговий павільйон проектно-кошторисну документацію та проект землеустрою; а також вказано, що земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні Шумського районного споживчого товариства (п. 3.). При цьому, скаржник зазначає, що суду першої інстанції надано докази відсутності рішень Шумської міської ради про затвердження СПД ОСОБА_2 проектно-кошторисної документації для встановлення торгового павільйону на ринку та надання дозволу на виготовлення та затвердження проекту землеустрою.

Крім цього, свої доводи скаржник аргументує, також тим, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, що Шумська міська рада в листі № 207 від 29.03.2013р. визнає позивача єдиним землекористувачем спірної земельної ділянки, що водночас підтверджено висновком № 5685/12-22 від 30.01.2013р. Тернопільського відділення КНДІСЕ, а тому просить апеляційну скаргу та доповнення до неї задоволити, від апеляційної скарги не відмовляється.

Дана справи господарськими судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.08.2011 року у даній справі позов задоволено, зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: Ринкова площа, 34, м. Шумськ, шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону за НОМЕР_2, загальною площею 26,97 м2 та стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (т. 1 а.с. 122-128).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року у даній справі рішення господарського суду Тернопільської області від 01.08.2011 року у справі №18/36/5022-753/2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 без задоволення (т. 2 а.с. 181-187).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2012 року у даній справі касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у частині вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, рішення господарського суду Тернопільської області від 01.08.2011р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2011р. у справі № 18/36/5022-753/2011 господарського суду Тернопільської області скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд, касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_5, у частині вимог ОСОБА_5 припинено (т.2 а.с. 271-275).

Таким чином, при новому розгляді справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 року у даній справі в позові відмовлено (т. 7 а.с. 160-165).

Додатковим рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.04.2013 року у даній справі стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 3530,88грн. вартості комплексної земельної та будівельно-технічної експертизи (т. 7 а.с. 187).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" задоволено, рішення господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 року у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011) скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, зобов'язано усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою за адресою вул. Ринкова площа, 34, м. Шумськ шляхом примусового знесення (демонтування) самочинно збудованого Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 торгового павільйону за НОМЕР_2, загальною площею 26,97 кв. м., стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шумськ-Інвест» 573 грн. 50 коп. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку (т. 8 а.с. 235-243).

Постановою Вищого господарського суду України від НОМЕР_2.09.2013 року у даній справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. у справі № 7/16/5022-143/2012(18/36/5022-753/2011) господарського суду Тернопільської області скасовано, справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду, касаційну скаргу задоволено частково (т. 9 а.с. 66-76).

Згідно вимог ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Водночас, згідно положень ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від НОМЕР_2.09.2013 року у справі № 7/16/5022-143/2012(18/36/5022-753/2011), та керуючись ст.ст. 86, 98 ГПК України, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Мельник Г.І., судді Новосад Д.Ф., Михалюк О.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р., від 02.12.2013р. та від 16.12.2013р.

В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача 1, однак, відповідач 2 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Третя особа явки уповноваженого представника не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року.

Представником відповідача 2 подано апеляційному господарському суду пояснення та клопотання, у яких відповідач 2 покликається на те, що звернення СПД ОСОБА_2 до Шумської міської ради про присвоєння адреси для збудованого ним торгового павільйону відсутнє. При цьому зазначає, що Шумська міська рада не присвоювала СПД ОСОБА_2 адреси - АДРЕСА_3 буд. НОМЕР_2 торговому павільйону, який ним побудовано на земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою вул. Ринкова площа, 34 м. Шумськ, доказом чого є довідка архівного відділу Шумської РДА. Крім цього, звертає увагу суду на те, що на території Шумської міської ради є АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, по яких міською радою визнано право власності жителям м. Шумськ. Однак, вказані провулки не мають відношення до цілісного майнового комплексу ТзОВ «Шумськ-Інвест», який знаходиться на орендованій земельній ділянці за адресою вул. Ринкова площа, 34 м. Шумськ.

Враховуючи ту обставину, що відповідач 2 та третя особа належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідач 2 та третьої особи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1 у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" слід задоволити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013р. у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011) скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 10.10.2007 року між Шумським районним споживчим товариством (Продавець) та ТзОВ "Шумськ-Інвест" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив у власність за плату підприємство споживчої кооперації "Ринок" (ПСК "Ринок") (цілісний майновий комплекс) Шумського районного споживчого товариства, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою: м. Шумськ, вул. Українська, 42, згідно державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001року.

Водночас, документальними доказами у справі встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007р. у справі № 10/240-4609, визнано дійсним з моменту укладення вищезазначений договір від 10.10.2007р. купівлі-продажу цілісного майнового комплексу підприємства споживчої кооперації "Ринок" Шумського районного споживчого товариства, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365га по вул. Українській (торговий ринок), яка знаходилась у постійному користуванні Шумського районного споживчого товариства згідно Державного акту серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001р., а також визнано за ТзОВ "Шумськ-Інвест" право власності на цілісний майновий комплекс ПСК "Ринок" з об'єктами нерухомості та спорудами, які розміщені на земельній ділянці. Дане рішення набрало законної сили.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно акту приймання-передачі активів та пасивів ПСК "Ринок" від 31.12.2007 року та довідки ТзОВ "Шумськ-Інвест" № 34 від 18.05.2012 року набуте згідно Договору купівлі-продажу майно взято на баланс Товариства 01.01.2008 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2009 року у справі № 2-а-12017/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" до Комунального підприємства "Шумське БТІ" про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірними дії Комунального підприємства "Шумське БТІ" по не реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" на нерухоме майно згідно рішення господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 року у справі № 10/240-4609, скасовано рішення реєстратора комунального підприємства "Шумського БТІ" Войцешко О.А. від 17.01.2008 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" в реєстрації прав власності та зобов'язано Комунальне підприємство "Шумське БТІ" зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" право власності, з внесенням запису до реєстру прав власності, на цілісний майновий комплекс підприємства споживчої кооперації "Ринок" на Ринковій площі, 34 в м. Шумськ та виготовити на об'єкт інвентаризаційну справу.

Таким чином, 12.03.2011 року Комунальним підприємством "Шумське бюро технічної інвентаризації" зареєстровано право власності на вказаний цілісний майновий комплекс - ПСК "Ринок", розташований на Ринковій площі, 34, м. Шумськ за позивачем, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 29273733 від 12.03.2011 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29464412 від 29.03.2011 року.

Разом з тим, документальними доказами у справі встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 15 квітня 2009 року у справі №6/29-519 зобов'язано Шумську міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" договір оренди земельної ділянки площею 1,1365 га по Ринковій площі, 34 - колишня вул. Українська (торговий ринок) м. Шумськ, Тернопільської області. Вказане рішення набрало законної сили. Доказів його скасування у встановленому порядку сторонами не подано, а судом не встановлено.

Водночас, 12 серпня 2009 року господарським судом Тернопільської області винесено рішення у справі № 6/82-1471, відповідно до якого Договір земельної ділянки, укладений між Шумською міською радою та ТзОВ "Шумськ -Інвест" визнано укладеним у редакції, що затверджена рішенням суду.

В апеляційному та касаційному порядку рішення від 12 серпня 2009 року у справі №6/82-1471 не переглядалось (ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 березня 2010 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, ухвалами Вищого господарського суду України від 07 червня та 09 вересня 2010 року касаційні скарги повернуто заявнику). Судове рішення від 12 серпня 2009 року у справі №6/82-1471 у встановленому законом порядку не скасоване, відтак є чинним.

Згідно п. 1. Договору оренди землі від 30.06.2009 року Орендодавець - Шумська міська рада, на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 15 квітня 2009 року у справі № 6/29-519 та на підставі Договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2007 року, укладеного між Шумським районним споживчим товариством та ТзОВ "Шумськ-Інвест" на продаж цілісного майнового комплексу, підприємства споживчої кооперації "Ринок", який розміщений за адресою м. Шумськ, Ринкова площа, 34 (колишня вул. Українська, 34 (торговий ринок), надав а Орендар - ТзОВ "Шумськ-Івест" прийняв в тимчасове користування земельну ділянку, площею 1,1365 га, яка знаходиться за адресою: м. Шумськ, Ринкова площа, 34 (колишня вул. Українська, 34 (торговий ринок).

Пунктом 8. Договору оренди землі визначено, що Договір укладено терміном на 49 років і діє з 30.06.2009 року по 30.06.2058 року.

Згідно з п. 17. Договору оренди землі передбачено умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки, а пунктом 26 договору визначено, що обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб на орендовану земельну ділянку не встановлено.

Водночас, пунктом 18. Договору оренди землі визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення згідно ст. 15 п. 5 Закону України "Про оренду землі".

Перевіривши доводи апеляційної скарги встановлено, що дійсно зазначений Договір оренди землі від 30.06.2009 року зареєстровано Шумським районним відділом Центру державного земельного кадастру 15 грудня 2009 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040966000592. Згідно витягу з бази даних автоматизованої системи введення земельного кадастру від 16.06.2010 року, земельній ділянці площею 1,1365 га, що знаходиться за адресою м. Шумськ, Ринкова площа, 34, суб'єктом права оренди якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", присвоєно кадастровий № 6125810100:01:0050068. Реєстрація даного Договору оренди землі станом на день розгляду справи в суді не скасована.

Таким чином, на підставі акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки від 30.06.2009 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 1,1365 га., яка знаходиться в м. Шумськ, Ринкова площа,34.

У договорі оренди земельної ділянки погоджено сторонами усі істотні умови договору та, як встановлено в ході розгляду справи, договір являється діючим, умови договору сторонами виконуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки, згідно з ч. 5 ст. 126 ЗК України, посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З огляду на викладене, колегія суддів, дійшла висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України довів, що він є належним землекористувачем земельної ділянки розміщеної за адресою м. Шумськ, Ринкова площа, 34. Таким чином, висновки суду першої інстанції в цій частині слід визнати необґрунтованими, а покликання представників відповідача 1 на відсутність у позивача технічної документації спростовуються оглянутими в суді документами (т. 8 а.с. 19-52).

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від НОМЕР_2.09.2013р. у даній справі та встановлення адреси розміщення СПД ОСОБА_2 торгового павільйону НОМЕР_2 та з метою з'ясування питання щодо звернення СПД ОСОБА_2 у встановленому законом порядку до відповідного органу щодо виділення останньому земельної ділянки для розміщення торгового павільйону, надання земельної ділянки під будівництво саме капітальної споруди - торгівельного павільйону, документальними доказами у справі встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці, яку орендує позивач, знаходиться торгівельний павільйон НОМЕР_2, загальною площею 26,97 м. кв., належний Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2. При цьому, доказів належності користування, в тому числі, на правах оренди, суборенди чи праві власності земельною ділянкою, на якій розміщено павільйон, та ділянкою, необхідною для обслуговування павільйону, його власник не надав за відсутності таких. Більше того, представники відповідача 1 у судових засіданнях не заперечують факту відсутності у СПД ОСОБА_2 належно оформлених документів на земельну ділянку, що знаходиться під торгівельним павільйоном. Даний факт підтвердив і представник відповідача 2 (Шумської міської ради) в судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 02.12.2013 року та надав суду письмові пояснення.

Встановлено, що постановою господарського суду Тернопільської області від 09.02.2008р. у справі №13/152-4885 скасовано рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 22.06.2005р. №142 "Про надання дозволу на будівництво торгового павільйону на ринковій площі жит. м. Шумськ вул. Промислова, 23, ОСОБА_2." та рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 21.12.2004р. №385 "Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі жит. м. Шумськ, Промислова, 23, ОСОБА_2."

Вищевказаною постановою господарського суду Тернопільської області, яка набрала законної сили, зокрема, встановлено, що торговий павільйон підприємця ОСОБА_2 в м. Шумськ на Ринковій площі №1, буд. НОМЕР_2 побудований та розміщений на земельній ділянці, яка станом на 2008 рік (день винесення судового рішення) належала на праві постійного користування Шумському районному споживчому товариству на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 р., котрий зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №34. Розміщення павільйону, який відноситься до малих архітектурних форм, в порушення вимог законодавства, було проведено за відсутності у його власника документів на землю та без вилучення ділянки в Шумського районного споживчого товариства чи його добровільної відмови від користування. Як уже наводилось вище, колегією суддів додатково встановлювався факт наявності (відсутності) у СПД ОСОБА_2 документів на землю, що знаходиться під торговим павільйоном НОМЕР_2 на Ринковій площі в м. Шумськ, однак і в даному судовому засіданні таких не здобуто.

Щодо визначення конкретного місця розташування торгового павільйону СПД ОСОБА_2, з метою повного та об'єктивного розгляду справи та на виконання вимог Постанови Вищого господарського суду від 30.01.2012 року у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011) при новому розгляді справи ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.06.2012 року було призначено комплексну земельну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно висновку земельно-технічної експертизи за № 5085/12-22 від 30.01.2013 року, встановлено, що торговий павільйон ОСОБА_2 згідно обмірів, які проведені 16.01.2013 року експертом, відомостей вирахування дирекційних кутів, відстаней між точками повороту меж, координат та площі земель м. Шумськ, вул.Ринкова площа, 34, кадастровий номер 6125810100:01:005:0068, витягу баз даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", що також підтверджується cхемою Ринкової площі, м. Шумськ.

До висновку експерта долучено додаток №1 "Місце розташування торгівельного павільйону ОСОБА_2 в м. Шумськ , Тернопільської області", з якого вбачається, що в межах земельної ділянки, наданої в оренду позивачу розміщено торгівельний павільйон ОСОБА_2

Проаналізувавши всі докази в їх сукупності колегія суддів прийшла до висновку, що наявними у матеріалах справи письмовими доказами встановлено факт розміщення павільйону СПД ОСОБА_2 на земельній ділянці, яку орендує ТзОВ «Шумськ-Інвест». При цьому, покликання представників відповідача 1 на різні поштові адреси цієї земельної ділянки не спростовують відсутність у СПД ОСОБА_2 належного оформлення документів для використання частини цієї земельної ділянки.

Таким чином, у заявлених позовних вимогах у даній справі позивач просить звільнити СПД-ФО ОСОБА_2 самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою вул. площа Ринкова, 34 у м. Шумськ шляхом знесення самочинно збудованого торгового павільйону НОМЕР_2, загальною площею, 26,97 м.кв. Дані вимоги мотивовані тим, що позивач - ТзОВ "Шумськ-Інвест" є законним користувачем даної земельної ділянки, а торговий павільйон ОСОБА_2, який знаходиться на орендованій ТзОВ "Шумськ -Інвест" земельній ділянці, порушує право останнього вільно користуватись земельною ділянкою та здійснювати на ній господарську діяльність.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Частиною 2 ст. 95 ЗК України визначено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до змісту ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 ЗК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (у редакції на момент виникнення спірних відносин) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Частина 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Враховуючи положення вищевказаних законодавчих норм та документальні докази у справі колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявлених позовних вимог є необґрунтованими, в тому числі і з огляду на укладення між позивачем та Шумською міською радою Договору оренди земельної ділянки згідно з судовими рішеннями, що є чинними. Таким чином, у позивача виникло право землекористувача вищевказаної земельної ділянки, яке підлягає захисту.

Крім цього, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» (у редакції на момент виникнення спірних відносин), встановлено, що до такого відносяться і рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав. Разом з тим, наявний в матеріалах справи витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого на підставі рішення Шумського районного суду від 08.11.2007р. нежитлова будівля, торговий павільйон за адресою Тернопільська область, м. Шумськ, площа Ринкова, НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_2, реєстраційний номер 21107900.

А отже, правовою підставою для реєстрації 21.11.2007р. права власності на нерухоме майно Шумським БТІ за ОСОБА_2 торгового павільйону стало рішення Шумського районного суду від 08.11.2007р.

В подальшому, ухвалою Шумського районного суду від 18.03.2008 р. у справі №2-599/2007р. скасовано попереднє рішення цього суду від 08.11.2007 р. про визнання за гр. ОСОБА_2 права власності на торговий павільйон в м. Шумськ, провулок Ринковий №1, буд. НОМЕР_2 загальною площею 26,97 м2 за нововиявленими обставинами. А ухвалою Шумського районного суду від 26.06.2008 р. провадження у справі №2-243/2008 р. за позовом ОСОБА_2 до Шумської міської ради про визнання права власності на новостворене майно (торговий павільйон) закрито на підставі того, що ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності та має можливість звернутися за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Крім цього, повним та об'єктивним розглядом матеріалів справи та висновком судової будівельно-технічної експертизи за № 5147/12/22 від 16.01.2013 року, встановлено, що торговий павільйон загальною площею 26,97 кв.м., який належить СПД ОСОБА_2 знаходиться в м. Шумськ, на земельній ділянці бувшого ринку, належного раніше Шумському районному споживчому товариству і вказаний павільйон відноситься до капітальної споруди.

Таким чином, наданими до матеріалів справи доказами підтверджується вчинення відповідачем порушення земельного законодавства, тобто, спорудження та експлуатація торгового павільйону без належним чином оформленого права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться така споруда, відтак, господарський суд не правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

У відповідності до ч. 2 ст. 377 ЦК України, якщо будівля розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вона розміщена, та частиною ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Дане право підлягає оформленню у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Документальними доказами у справі встановлено, що земельна ділянка площею 1,1365 га була надана у постійне користування для ринкової інфраструктури Шумському районному споживчому товариству, відповідно до рішення Шумської міської ради від 29.09.2000р. № 33 та видано Державний акт на право постійного користування землею Серії ІІ-ТР № 0000968 від 13.03.2001р.

Крім цього, як вже зазначалося вище 10 жовтня 2007 року між Шумським районним споживчим товариством (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м. Шумськ (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу у відповідності до Протоколу № 63 від 20.09.2007 року аукціону, проведеного Тернопільською облспоживспілкою.

Відповідно до п. 1. Договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2007 року сторони визначили, що Продавець продав, а Покупець купив у власність за плату підприємство споживчої кооперації "Ринок" (цілісний майновий комплекс) Шумського районного споживчого товариства, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою м. Шумськ, вул. Українська, 42, згідно Державного Акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року.

Таким чином, придбавши у власність цілісний майновий комплекс, до позивача перейшло і право користування земельною ділянкою, яка була надана продавцю на праві постійного користування. З огляду на викладене, та враховуючи матеріали справи вчиненими між сторонами правочинами (договір купівлі-продажу, договір оренди землі) припинено землекористування попереднього власника цілісного майнового комплексу - Шумського районного споживчого товариства, а Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою був дійсним до укладення договору оренди землі, тобто до 15.12.2009р.

Разом з тим, враховуючи те, що при розгляді справи попередніми судовими інстанціями досліджувалось питання щодо відсутності у м. Шумськ адреси Площа Ринкова, 34, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Судові спори між позивачем та відповідачем 1, в тому числі щодо визначення адреси цілісного майнового комплексу та торгового павільйону НОМЕР_2 мають тривалий характер. Поряд з тим судова колегія вважає, що прерогатива визначення поштових адрес, зокрема, у м. Шумськ носить адміністративний характер та відноситься до компетенції Шумської міської ради, яка у даних правовідносинах виступає як відповідач 2, при цьому лише констатує про наявність поштової адреси м. Шумськ, Ринкова площа, 34.

З письмових пояснень наданих Львівському апеляційному господарському суду відповідачем 2 (Шумською міською радою) вбачається, що СПД ОСОБА_2 не звертався до Шумської міської ради про присвоєння адреси для збудованого ним торгового павільйону. Шумська міська рада не присвоювала СПД ОСОБА_2 адреси - АДРЕСА_3 буд. НОМЕР_2 торговому павільйону, який ним побудовано на земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою вул. Ринкова площа, 34 м. Шумськ, доказом чого є довідка архівного відділу Шумської РДА. Крім цього, у своїх письмових поясненнях відповідач 2 звертає увагу суду на те, що на території Шумської міської ради є АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, по яких міською радою визнано право власності жителям м. Шумськ. Однак, вказані провулки не мають відношення до цілісного майнового комплексу ТзОВ «Шумськ-Інвест», який знаходиться на орендованій земельній ділянці за адресою вул. Ринкова площа, 34 м. Шумськ.

При цьому, як вбачається з витягу про державну реєстрацію прав № 29273733 виданого Комунальним підприємством "Шумське бюро технічної інвентаризації", цілісний майновий комплекс зареєстровано 12.03.2010р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", вул. Ринкова площа, 34, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область.

Крім цього, у судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду 25.12.2013 року, представник відповідача 1 звернув увагу суду на те, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомості відбулася за ОСОБА_2 21.11.2007р., як громадянином, а не як суб'єктом підприємницької діяльності. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації. Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обтяжень цих прав, що набрали законної сили.

Державна реєстрація ОСОБА_2 м. Шумськ, Шумський район Тернопільська область, як фізичної особи - підприємця підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія В00 №411234, дата проведення державної реєстрації 26.02.2003р.

При цьому, судова колегія звертає увагу також на те, що відповідач використовує даний торговий павільйон, власне для здійснення своєї підприємницької діяльності, відтак, виходячи із змісту позовної заяви, судова колегія зазначає, що суб'єктний склад поданого позову відповідає вимогам ст.ст. 1, 21 ГПК України, а спір носить господарський характер.

18.11.2013 року Львівському апеляційному господарському суду від представників відповідача 1 поступило клопотання про призначення у справі судової - почеркознавчої експертизи (вхідний номер канцелярії Львівського апеляційного господарського суду № 05-04/6966/13 від 18.11.2013р.).

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, з врахуванням поданих документів, а також матеріалів справи, у судовому засіданні 25.12.2013 року, розглянула клопотання про призначення судової - почеркознавчої експертизи у справі та дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту вищевказаного клопотання про призначення судової - почеркознавчої експертизи відповідач 1 ставить під сумнів справжність підпису директора ТзОВ «Шумськ-Інвест» ОСОБА_7 на довіреності від 10.04.2013 року на ім'я ОСОБА_8, апеляційній скарзі від 13.04.2013 року та доповненні до апеляційної скарги від 29.04.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що висновок судової експертизи, є одним із доказів у справі. Такий висновок, наданий на стадії апеляційного провадження, є одним із додаткових доказів, тому сторона, яка заявляє таке клопотання, має обґрунтувати необхідність призначення експертизи апеляційним судом. Разом з тим, у судових засіданнях Львівського апеляційного господарського суду представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та доповнення до апеляційної скарги, а також просила відмовити у задоволенні такого клопотання та у відповідності до вимог розділу ХІІ ГПК України здійснювати перегляд судового рішення в апеляційному порядку. При цьому, достовірність довіреності від 10.04.2013 року на ім'я ОСОБА_8 учасниками судового процесу не оспорювалася.

Розглянувши клопотання про призначення судової - почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає, що таке клопотання є безпідставне та необґрунтоване, відтак відсутні підстави для призначення судової - почеркознавчої експертизи та для зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що господарським судом Тернопільської області при винесенні судового рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" слід задоволити, оскільки позивачем у встановленому законом порядку та наданими до матеріалів справи доказами підтверджується вчинення відповідачем 1 порушення земельного законодавства, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, спорудження та експлуатація торгового павільйону без належним чином оформленого права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться така споруда, що водночас порушує права позивача, як належного землекористувача.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст.33 ГПК України).

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу та доповнення до неї слід задоволити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 року у справі № 7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011) скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, скаржник у доповненні до апеляційної скарги просив, зокрема, покласти на СПД ОСОБА_2 витрати щодо вартості комплексної земельної та будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи визначаються господарським судом.

Крім цього, пунктом 23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» передбачено, що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

При цьому, частиною 5 статті 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що витрати щодо вартості комплексної земельної та будівельно-технічної експертизи в розмірі 3 530 (три тисячі п'ятсот тридцять) грн. 88 коп. слід покласти на відповідача 1.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат пов'язаних з вирішенням спору у суді першої та апеляційної інстанціях колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Водночас, відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" норма ч. 2 ст. 49 ГПК України виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи, що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції та за перегляд судового рішення у апеляційній інстанції слід покласти на відповідача 1 - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, оскільки його дії призвели до самовільного зайняття орендованої земельної ділянки.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про призначення судової - почеркознавчої експертизи відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", м. Шумськ № 1/86 від 19.04.2013 року та доповнення до неї № 1/95 від 29.04.2013 року задоволити.

3. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013р. у справі №7/16/5022-143/2012 (18/36/5022-753/2011) скасувати. Прийняти нове рішення: позовні вимоги задоволити. Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (47100, АДРЕСА_1, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою Ринкова площа, 34, м. Шумськ шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону за НОМЕР_2, загальною площею 26,97 кв. м.

4. Судовий збір за розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області покласти на Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (47100, АДРЕСА_1, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1).

5. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 'Шумськ-Інвест" (47100, м. Шумськ, вул. Ринкова площа,34, код ЄДРПОУ 34043073) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку та 3 530 (три тисячі п'ятсот тридцять) грн. 88 коп. вартості комплексної земельної та будівельно-технічної експертизи.

6. Господарському суду Тернопільської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складений 30.12.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.