Постанова № 36471474, 30.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2013 р. Справа № 804/15318/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного упралвння Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, з вимогою стягнути з відповідача заборгованість до бюджету всього в сумі 4350,69 по платежу «орендна плата за землю».

В обґрунтування позову Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зазначено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку як платник податків в податковому органі, проте не виконує свої зобов'язання згідно з законодавством України, внаслідок чого має заборгованість з орендної плати з фізичної особи - підприємця перед бюджетом в сумі 4350,69 грн. за лютий - жовтень 2013 року .

Позивач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення копії судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч.1. ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1) взяте на облік в Нікопольсьій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів від 10.09.2002 року за № 658.

25 грудня 2006 року відповідач взяв в оренду у Кисличуватської сільської ради земельну ділянку згідно договором оренди землі .

20 лютого 2013 року Фізичною особою - підприємцем до податкового органу подана звітна декларація з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, в якій сума самостійно нарахованих грошових зобов'язань за 2013 рік становить 5800,97 грн. по 483,41 грн. за кожен місяць.

Отже, сума податкового боргу з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за лютий - жовтень 2013 року становить - 4350,69 грн. Зазначена сума на день розгляду справи в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією 30 лютого 2004 року винесено податкову вимогу форми «Ф1» за № 1/29 та податкову вимогу від 26.03.2009 року форми «Ф2» за № 2/52, які були отримані відповідачем.

На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не сплачені, скасування податкового боргу не відбулось.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Конституцією України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36 Податкового кодексу України встановлюється обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (ст. 288 ПК України).

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.1. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України)

Відповідно до п.п. 287.1, 287.3, 287.4 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України ,у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Суд зазначає, що приписи ст. 95 Податкового кодексу України визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями пп. 20.1.19 та пп.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також застосувати до платників фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та (або) податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією були винесені податкові вимоги, які були отримані відповідачем, та факту оскарження відповідачем вищезазначених податкових вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженою.

Враховуючи зазначене та відсутність добровільної сплати боргу, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1,АДРЕСА_1) заборгованість до бюджету всього в сумі 4350,69 по платежу «орендна плата за землю» (р/р 3321585700346 місцевий бюджет- 50, код платежу 1305 05 06, утримувач УК у Томаківс. р/смт. Томаків/, код утримувача 36729802, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області, МФО 805012).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська