Постанова № 36471473, 24.12.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 грудня 2013 р. Справа № 802/4812/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Старожилової Дар'ї Олександрівни

представників сторін:

позивача: Марченко С.І. - представник за довіреністю;

відповідача 1: Лукашик О.В., Попова О.В. - представники за довіреностями;

відповідача 2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-СФЕРА"

до: 1) Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів, 2) головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про: визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості, стягнення зайво сплачену суму ПДВ в розмірі 19 227 грн. 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-СФЕРА" (далі - позивач) з позовом до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів (далі - відповідач 1) та головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000104/1 від 26.06.2013р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 401090000/2013/00052 від 26.06.2013р., стягнути з Державного бюджету зайво сплачену за митне оформлення товару суму податку на додану вартість у розмірі 19 227 грн. 70 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в червні 2013 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від ТОВ "Берикап" за вищевказаним договором товар - ковпачки для закупорювання ПЕТ-пляшок з пластмаси та подано до Вінницької митниці ВМД № 401090000/2013/012482 від 26.06.2013р. та товаросупровідні документи. 26.06.2013р. Вінницькою митницею було видано картку відмови у прийнятті митної декларації з тих підстав, що в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Того ж дня митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000104/1, відповідно до якого визначена відповідачем митна вартість товару-ковпачки для закупорювання ПЕТ - пляшок з пластмаси склала 180 838 грн. 76 коп. та була визначена за другорядним методом - методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у відповідності до ст. 59 Митного кодексу України. З метою здійснення митного оформлення товарів, ТОВ "Еко-сфера" подало ВМД № 401090000/2013/012683 від 27.06.2013р., із зазначенням митної вартості вказаної відповідачем - 180 838 грн. 76 коп. Позивачем за митне оформлення фактично було сплачено ПДВ в розмірі 36 167 грн. 75 коп., натомість позивач мав сплатити 16 940 грн. 05 коп. На думку позивача, позивачем за митне оформлення товару було надмірно сплачено ПДВ в розмірі 19 227 грн.70 коп. Таким чином, на думку позивача, він виконав вимоги митного органу , але вважає, що Вінницькою митницею, всупереч вимога митного законодавства прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого позивачем було сплачено до державного бюджету зайві кошти за проведення митного оформлення товарів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надали суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та додаткових пояснень.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні не погодились із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с. 65-70). Крім того, зазначили, що Вінницька митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів та складанні та видачі картки відмови діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причини неявки суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2012р. між ТОВ "Еко-сфера" (за договором - Покупець) та ТОВ "Берикап" - (за договором - Постачальник) було укладено договір № 20120604 (далі - Договір) відповідно до умов якого ТОВ "Берикап" здійснює на користь ТОВ "Еко-Сфера" поставку пластикових ковпачків. Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна товару визначається сторонами в євро і фіксується в додатках. Додатком № 2 від 08.05.2013р. до Договору № 20120604 від 04.06.2012р. було встановлено ціну товару, яка за 1 000 шт. становила 12, 60 євро, загальна вартість партії товару складала 7560 євро.

26.06.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-СФЕРА" подало до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/012482 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - ковпачки для закупорювання ПЕТ-зпляшок з пластмаси з документами, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування. Митну вартість товарів позивачем визначено відповідно до Методу 1.

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації не погодився, та не прийняв вказану декларацію до митного оформлення.

26 червня 2013 року відповідачем 1 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000104/1. Згідно даного рішення, митну вартість товарів відповідачем визначено відповідно до Методу 2. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало, те що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості в результаті аналізу поданих для підтвердження митної вартості документів виявлено розбіжності, а також задекларована митна вартість товару не відповідає наявній у митного органу інформації про раніше визнану митним органом митну вартість ідентичного товару. Джерелом числового значення митної вартості була МД № 401090000/2012/012384 від 20.07.2012р. та рахунок на оплату за міжнародні перевезення № 5 від 22.05.2013р.

27 червня 2013 року відповідачем 1 було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401090000/2013/00052.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, товари не підлягають митному оформленню з таких причин: в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Вирішуючи спір по суті суд не визнає заявлені вимоги позивача обґрунтованими виходячи з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України ( за текстом - МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою ( ч. 1 ст. 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 МК України).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 26.06.2013 на МП «Вінниця - Центральний» до митного оформлення було надано ВМД з довідковим номером - 6278, якій було присвоєно номер 401090000/2012/012482 від 26.06.2013р. а також інші документи в копіях, серед яких було банківське платіжне доручення, яке містило нечитаємий текст (а.с. 89), та «Себестоимость (колпачки SK 38/16 S DS HF красный 1087)».

В ході дослідження вказаних доказів судом встановлено розбіжності та неповноту відомостей про митну вартість товарів, зокрема, зі змісту додатку № 2 від 08.05.2013р. (а.с. 87) вбачається, що в ціну товару включається вартість пакування, маркування, завантаження, митного оформлення в країні відправлення, однак, нічого подібного не зазначено в документі, який названо як «Себестоимость» від ТОВ "Берікап" (а.с. 90).

Посилання представника позивача на те, що такий документ як «Себестоимость» не може братись митним органом та судом до уваги, оцінюється судом критично, оскільки, він декларантом самостійно був поданий митному органу в підтвердження визначеної митної вартості товару відповідно до Методу 1.

Також, з матеріалів справи та пояснень представників відповідача встановлено, що під час митного оформлення у митного органу була наявна інформація, що ідентичний товар за МД № 401090000/2012/012384 від 20.07.2012р. (а.с. 71, 72) відповідно до даного договору № 20120604 від 04.06.2012р., ввозився декларантом за фактурною ціною 7,5676 євро за кг, заявлена фактурна ціна за МД № 401090000/2013/012482 від 26.06.2013р. складала 3,4054 євро за кг, тобто в процентному співвідношенні різниця вартості нижча на 55%.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000104/1 від 26.06.2013р., митний орган, для підтвердження митної вартості товару, визнав необхідність подання додаткових документів, а саме: зовнішньоекономічний договір або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; прайс-листи фірми виробника; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; розрахунок ціни (калькуляцію); інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за власним бажанням.

На вимогу митного органу декларантом було надано зовнішньоекономічний договір № 20120604 від 04.06.2012р. та додатки до нього, прайс-лист фірми виробника, лист щодо бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення, розрахунок ціни виробника продукції, експертний висновок Вінницької ТПП № 0037 від 20.06.2013р.. Зазначено, що страхування вантажу не проводилось, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші документи на даний час надати немає можливості.

Таким чином, декларантом не надано, в якісному вигляді (читаємий примірник), банківського платіжного документу, згідно з переліком відповідно до ст.53 МК України, так щоб ідентифікувати чи стосується даний документ оцінюваного товару чи ні (надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів).

Крім того, зі змісту наданих документів встановлено розбіжності та неповноту відомостей про митну вартість товарів.

В матеріалах справи міститься експертний висновок № 0037 від 20.06.2013р. (а.с. 16), зі змісту якого вбачається, що експерт здійснив свою оцінку товару на основі контракту № 20120604 від 04.06.2012р. та додатків до нього: №1 від 04.06.2012р.; №2 від 08.05.2013р., рахунку за №1452 від 13.05.2013р., який не було надано під час митного оформлення МД, що не було спростовано представниками сторін, запиту зробленого на адресу компанії - Продавця від 19.06.2013р., здійснено моніторинг ринку аналогічної продукції та проаналізовано калькуляцію фактичної собівартості Товару, яка в свою чергу різниться зі складовими вартості товару які зазначені в додатку №2 від 08.05.2013р. (а.с. 87).

В результаті розгляду документів, митним органом було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості в зв'язку з тим, що митна вартість імпортованих товарів не могла бути визначена за основним методом (вартість операції) згідно ст.58 МК України, через неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а також декларант не спростовував виявлених розбіжностей в поданих документах до митного оформлення.

Як було зазначено, згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, має право застосовувати різні форми митного контролю, передбачені Митним кодексом України.

Однією з форм митного контролю, відповідно до частини першої статті 336 Митного кодексу України, є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Митного кодексу України надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України,

Згідно зі статтею 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Митним кодексом України.

При контролі співставлення здійснюється порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, та інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Таким чином, органи доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості мають право застосовувати таку форму контролю як контроль співставлення.

Зазначена форма контролю полягає в співставленні даних про вартість товарів, які заявляє декларант, з даними про вартість таких товарів, які містяться в інших електронних документах, наявних у органу доходів і зборів на момент здійснення митного оформлення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що в результаті контролю співставлення було встановлено, що заявлена митна вартість товару значно нижча ніж раніше ввезений позивачем ідентичний товар, зокрема, у 2012 році.

Згідно п 7.1 «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012р., у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Таким чином, митним органом, у зв'язку з неможливістю проведення митного оформлення товару за митною вартістю, заявленою декларантом, було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 4010900000/2013/00052.

Посилання представника позивача на словесні неточності в змісті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 4010900000/2013/00052 та рішенні про коригування митної вартості товарів № 4010000003/2013/000104/1 суд приймає до уваги, однак, вважає їх формальними підставами, які в цілому не впливають на правомірність дій митного органу при їх оформленні.

Судом встановлено, що приймаючи оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 4010900000/2013/00052 та рішення про коригування митної вартості товарів № 4010000003/2013/000104/1 митний орган виходив із тих документів, що надані позивачем та діяв в межах та в спосіб, визначений Митним кодексом України.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено, що оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 4010900000/2013/00052 та рішення про коригування митної вартості товарів № 4010000003/2013/000104/1 відповідають критеріям щодо правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень митного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Крім того, заявляючи вимогу про стягнення зайво сплаченої за митне оформлення товару суми, позивачем, в змісті адміністративного позову, не обґрунтовано відсутність можливості досудового врегулювання питань щодо повернення із державного бюджету зайво сплачених сум.

Так, відповідно до положень Митного кодексу України (в редакції станом на червень 2012 року), законодавцем визначено процедуру випуску товарів, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів (ч.ч. 7-10 ст. 55 МК України).

Крім того, розділом Х Митного кодексу України визначено гарантії забезпечення виконання зобов'язань перед органами доходів і зборів.

Аналізуючи наведені положення Митного кодексу України, суд приходить до висновку, що у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, порядок, визначений ч. ч. 7-10 ст. 55 Митного кодексу України та у розділі Х Митного кодексу України, підлягає обов'язковому дотриманню.

В даному випадку, законодавцем альтернатив не визначено.

Наведені висновки суду ґрунтуються на системному аналізі положень статті 55 Митного кодексу України, зокрема, частини 7-10 даної статті кореспондують із підпунктом "а" пункту 5 частини 2, де визначено право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються лише у двох випадках:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті.

Таким чином, суд констатує, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права при заявлені позовної вимоги щодо стягнення зайво сплачених сум податків під час митного оформлення товарів без застосування (дотримання) процедури, визначеної у частинах 7-10 статті 55 Митного кодексу України та розділі Х Митного кодексу України.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 4010000003/2013/000104/1 та стягнення зайво сплаченої за митне оформлення товару суми податку на додану вартість рахуються вимогами майнового характеру, так як безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача. Тому, ставка судового збору, що підлягає стягненню в дохід бюджету становить 3542 грн. 53 коп., з урахуванням 10 відсотків розміру ставки судового збору сплаченого при поданні позивачем адміністративного позову до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012р., Законом України "Про судовий збір", суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-СФЕРА" (вул. Фрунзе, 45, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 32320552) в дохід Державного бюджету (отримувач: УДКСУ у м. Вінниці, код платежу: 22030001, код ЄДРПОУ отримувача: 38054707, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок отримувача: 31219206784002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в розмірі 3542 грн. 53 коп. (три тисячі п'ятсот сорок дві грн. 53 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович

Копія вірна: суддя: секретар: