Ухвала суду № 36470748, 12.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/18063/11

№ К/9991/18063/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011

у справі № 2а-13351/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011, позов Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.02.2010 № 0000084120/0, від 07.05.2010 № 0000084120/1, від 08.07.2010 № 0000084120/2 та від 15.09.2010 № 0000084120/3.

Не погодившись із постановленими у справі судовими рішеннями, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків подала касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»» за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складений акт від 21.01.2010 №28/41-20/30019775.

Перевіркою правильності обчислення та сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів за період 01.01.2008 по 30.09.2009 встановлено не подання розрахунків збору до контролюючого органу та відповідно його заниження за І кв. 2008р.- на суму 159,51 грн, за ІІ кв. 2008 р.- на суму 157,13 грн, за ІІІ кв. 2008р.- на суму 189,24 гр., за ІV кв. 2008р.- на суму 147,37 грн, за І кв. 2009р.- на суму 193,10 грн, за ІІ кв. 2009р.- на суму 209,64 грн, за ІІІ кв. 2009р.- на суму 248,85 грн, чим порушено пункти 14, 14-1 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 №1494, та пункти 7.2, 7.6 Інструкції "Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту", затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999 №231/539/118/219.

На підставі вказаного акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 11.02.2010 № 0000084120/0 про визначення податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 3684,84 грн (основний платіж - 1304,84 грн, штрафна санкція - 2380, 00 грн).

За результатами адміністративного узгодження визначеної суми податкового зобов'язання податкове повідомлення - рішення від 11.02.2010 № 0000084120/0 залишено без змін та винесені податкові повідомлення-рішення від 07.05.2010 № 0000084120/1, від 08.07.2010 № 0000084120/2 та від 15.09.2010 № 0000084120/3, якими до платника податків доведено новий граничний строк сплати податкового зобов'язання.

За визначенням статті 1 Водного кодексу України водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів), а водний об'єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відповідно до статті 46 цього Кодексу водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування, зокрема, роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод (стаття 48 Водного кодексу України).

Згідно зі статтею 49 зазначеного Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу і є платним.

Відповідно до пункту 4 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 №1494,

Органи Мінприроди зобов'язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування, із зазначенням термінів їх дії.

З наведених норм слідує, що критеріями віднесення використання води до виду спеціального водокористування є спосіб отримання води та мета її використання. При спеціальному водокористуванні забір води здійснюється за допомогою споруд або технічних пристроїв на підставі відповідного дозволу для задоволення господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Встановивши, що позивач не здійснював забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та не здійснював скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, а отримував воду з водозабірних споруд Державного комунального об'єднання «Київводоканал» на умовах договору від 21.04.1999 №6656/15-06, суди попередніх інстанцій дійшли законного висновку про відсутність у позивача обов'язку по сплаті збору за спеціальне використання водних ресурсів, а відтак і про неправомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності цього висновку, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош