Ухвала суду № 36470092, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року м. Київ К/9991/16514/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 21.07.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011

у справі № 2а-1773/10/2770

за позовом Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс"

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополь з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 21.07.2010 позов задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 21.07.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 16.04.2010 проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за періоди: червень-серпень, грудень 2009 року за результатами отриманих матеріалів щодо ТОВ «Агротек», ТОВ «Ватан», ПП «НВП «Морська зірка», за результатами перевірки складений акт №1187/10/23-423/24865093/53 від 16.04.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: у ланцюзі постачальників позивача не встановлені кінцеві виробники й відсутній факт надходження податку на додану вартість у Державний бюджет України, у що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок на загальну суму 225683,00 грн., у тому числі: за червень 2009 року на 12920,00 грн., за липень 2009 року на суму 118267,00 грн., за серпень 2009 року на 70000,00 грн., за грудень 2009 року на 24496,00 грн.

За наслідками висновків вищезазначеного акту відповідачем було винесено податкове повідомленням-рішенням №0000052340/0 від 19.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 225683,00 грн., у тому числі у періодах: червень 2009 року на 12920,00 грн., липень 2009 року на суму 118267,00 грн., серпень 2009 року на 70000,00 грн., грудень 2009 року на 24496,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що висновок податкової інспекції щодо завищення позивачем відшкодування ПДВ з бюджету на розрахунковий рахунок за червень 2009 року на 12920,00 грн., за липень 2009 року на суму 118267,00 грн., за серпень 2009 року на 70000,00 грн., за грудень 2009 року на 24496,00 грн.. ґрунтуються на неможливості проведення зустрічних перевірок постачальників товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника. Так, податкова інспекція вказує, що постачальники позивача ТОВ «Агротек», ТОВ «Ватан», ПП «НВП «Морська зірка» не є виробниками реалізованого позивачу товару, а провести перевірки контрагентів вказаних постачальників не представляється можливим. Податкова інспекція вважає, що найголовнішим є те, що проведення зустрічних перевірок постачальників підприємства за ланцюгом постачання до виробника або імпортера обумовлено необхідністю встановлення факту сплати ПДВ до Державного бюджету України. Також, не має можливості відстежити ланцюг постачання до виробника або імпортера через те, що невідомо чи є контрагенти позивача виробниками проданого товару, чи посередниками, чи імпортерами.

Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до підпунктів 7.7.1 та 7.4.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому нормами цього Закону визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право.

Колегія судів погоджує висновки суду першої та апеляційної інстанції, що позивачем дотримані всі норми. підпунктів 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначені як висновками акту перевірки, так і спірним рішенням. Визначивши їх у якості правових підстав зменшення бюджетного відшкодування відповідач не надав доказів та не довів факти їх порушень.

Аналіз матеріалів справи посвідчує, що з моментів виникнення бюджетного відшкодування до моменту прийняття спірного рішення відповідач не здійснив всі заходи щодо проведення зазначених перевірок та надання доказів, які б спростували правомірність визначення позивачем податкового кредиту та заявлені до стягнення суми бюджетного відшкодування.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 21.07.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 у справі № 2а-1773/10/2770 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 21.07.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 у справі № 2а-1773/10/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко