Ухвала суду № 36469837, 29.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року м. Київ К-29674/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2010 у справі № 2а-12302/09/6/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Підприємство в судовому порядку оскаржило податкове повідомлення-рішення від 15.10.2009 № 0006051503/0, яким позивачу державним податковим органом визначено штрафні санкцій у розмірі 50 % за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем "збір за геологорозвідувальні роботи", що становило 13 610,67 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із судовими рішеннями, податкова інспекція подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач посилається на те, що п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, дії відповідача щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача є цілком правомірними та відповідають нормам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами встановлено, що працівниками Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку Підприємства щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету по терміну сплати 19.08.2008 та 29.09.2008, за наслідками якої складено акт від 14.10.2009 № 1632/1503/03347678.

У ході зазначеної перевірки працівниками контролюючого органу встановлено, що позивачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ) несвоєчасно сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з геологорозвідувальних робіт в сумі 27 217,92 грн., задекларовану у декларації від 05.08.2008 № 17855, та несвоєчасно сплачено кошти в сумі 20,40 грн. згідно податкового повідомлення-рішення (форми "Р") від 17.09.2008 № 0005051503.

На підставі вказаного акта перевірки та відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, яким передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі від 10 до 50 % погашеної суми податкового боргу залежно від строків затримки такої сплати, контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Слід зазначити, що специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується органом державної податкової служби на погашену суму податкового боргу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивачем не сплачувались суми податкового боргу, проте обов'язок зі сплати поточних податкових зобов'язань - збір за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2008 року у сумі 27 217,92 грн. та донараховані зобов'язання з вказаного податку згідно податкового повідомлення-рішення від 17.09.2008 у сумі 20,40 грн., - було виконано своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.08.2008 № 1206 на суму 27 217,92 грн. та від 17.09.2008 № 1373 на суму 20,40 грн. із зазначенням платежу "податок за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2008 року" та "податок за геологорозвідувальні роботи згідно податкового повідомлення-рішення від 17.09.2008 № 0005051503", копії яких містяться у матеріалах справи (а. с. 5, 7).

Крім того, як вбачається з матеріалів касаційної скарги та матеріалів справи (а.с. 37), що своєчасно сплачені суми самостійно узгодженого податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2008 року та донараховані державним податковим органом податкові зобов'язання з вказаного податку, відповідачем, всупереч зазначених у платіжних дорученнях призначень платежів, було зараховано у рахунок погашення податкового боргу позивача, який виник раніше, що на думку Державної податкової інспекції відповідає вимогам п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ.

Так, згідно п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вказана норма Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, не встановлює можливість органу державної податкової служби змінювати зазначені платником податку в платіжних документах призначення платежів, як не встановлюють такого права й інші норми податкового законодавства.

Отже, враховуючи вищезазначені норми права та факт своєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань з геологорозвідувальних робіт, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2009 № 0006051503/0.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2010 у справі № 2а-12302/09/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко