Постанова № 36469731, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 910/9778/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Міщенка П.К. суддів:Коваленка В.М., Палій В.М.розглянувши касаційну скаргу на ухвалу на постанову та на постанову Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міндоходів у м. Києві Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року у справі№ 910/9778/13господарського суду за заявоюміста Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Дачмен Україна"провизнання банкрутомПредставники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Дачмен Україна" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/9778/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Дачмен Україна" та призначено розгляд справи на 25.06.2013 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 25.06.2013 року у справі №910/9778/13 (Суддя - Пасько М.В.) ТОВ "Біг Дачмен Україна" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; підприємницьку діяльність банкрута завершено; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями фізичної особи - підприємця, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 24.06.2014 року та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року у справі №910/9778/13 (Головуючий суддя - Шипко В.В., судді: Верховець А.А., Доманська М.Л.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року та постанову господарського суду м. Києва від 25.06.2013 року у справі № 910/9778/13 залишено без змін.

Не погодившись із судовими актами попередніх інстанцій Державна податкова інспекція у Подільському районі головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду касаційної інстанції, просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 11.06.2013 року, постанову господарського суду м. Києва від 25.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року у справі № 910/9778/13 та припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону про банкрутство, учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник апеляційної скарги не звертався до суду із кредиторськими вимогами до ТОВ "Біг Дачмен Україна", у своїй касаційній скарзі також не вказує про існування у боржника податкової заборгованості, доказів того, що господарський суд першої інстанції при порушенні провадження у даній справі та при визнанні боржника банкрутом вирішив питання про права та обов'язки Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві, останнім також не надано, отже, право, визначене у ст. 91 ГПК України, на подання апеляційної скарги на оскаржувані рішення місцевого господарського суду, у даному випадку, було відсутнє у податкового органу.

За таких обставин, оскільки заявник апеляційної скарги був позбавлений права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, судом апеляційної інстанції перегляд постанови суду першої інстанції за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міндоходів у м. Києві, здійснено неправомірно.

Відтак, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржника - припиненню, як безпідставно порушене.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що податковий орган, з урахуванням приписів ст. 78 Податкового кодексу України, не позбавлений права провести відповідну перевірку банкрута у ліквідаційній процедурі, за результатами такої перевірки заявити кредиторські вимоги до банкрута та, у разі набуття статусу сторони у справі, оскаржувати у подальшому судові рішення у справі про банкрутство ТОВ "Біг Дачмен Україна".

Керуючись статтями п. 1 ч. 1 ст. 80, 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року у справі №910/9778/13 скасувати.

Прийняти нове рішення (ухвалу), яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міндоходів у м. Києв на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року та на постанову господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №910/9778/13.

Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді В.М. Коваленко

В.М. Палій