Постанова № 36466907, 17.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа № 805/15578/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дії Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області щодо нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування неправомірними, зобов'язання відповідача повернути зайве сплачену суму страхових внесків у сумі 1592,04 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дії Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області щодо нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування неправомірними, зобов'язання відповідача повернути зайве сплачену суму страхових внесків у сумі 1592,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він - є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звільнений від сплати єдиного внеску. Зазначає, що 06.08.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI, яким внесено доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Вказує, що ці зміни з 06.08.2011 року надають право, як пенсіонеру за віком, виключно на добровільній основі приймати участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також посилається на те, що ним був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1592,04 грн. за період з 01.05.2013 р. по 30.09.2013 року.

А тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача надав суд письмові заперечення, в яких просить залучити до участі Красноармійську об'єднану державну податкову інспекції Головного управління Міндоходів, оскільки забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору ,ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску покладено на органи доходів і зборів.

З приводу залучення до участі у справі Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, суд зазначає, що Управління Пенсійного фонду України не надало жодного доказу, в підтвердження того, спір у даній справі, а саме визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області щодо нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування неправомірними, зобов'язання відповідача повернути зайве сплачену суму страхових внесків у сумі 1592,04 грн. має відношення до державної податкової інспекції.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані суду докази суд встановив наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку Серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування, є платником єдиного податку.

Згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 20.09.2002 року.

Суд зазначає, що позивачем сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1592,04 грн. відповідно до квитанцій, які містяться в матеріалах справи, крім того, це підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI).

З 06.08.2011 набрала чинності частина 4 статті 4 Закону № 2464-VI, відповідно до якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті (тобто фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач, у відповідності до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), уклав з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивач, як пенсіонер за віком, не є платником єдиного внеску.

Безпідставними є посилання відповідача у запереченнях на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, оскільки позивач не досяг 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком. Також, в зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.2011 передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії : за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком , незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію.

В зв'язку з тим, що позивач отримує пенсію за віком, а ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд приходить до висновку позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

З приводу визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області щодо нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування неправомірними, суд зазначає наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Дана правова позиція викладена в ухвалі ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 16.10.2012 у справі № К/9991/45542/12, ухвалі ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 14.02.2013 у справі №К/9991/78530/12.

Згідно квитанції від 08.11.2013 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 68,82 грн. за немайнові вимоги.

Згідно квитанцій від 08.11.2013, від 17.10.2013 позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 172,05 грн. за майнові вимоги.

Оскільки судом відмовлено позивачу у задоволенні немайнових вимог, то суд повертає сплачений судовий збір за майнові вимоги у розмірі 172,05 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дії Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області щодо нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування неправомірними, зобов'язання відповідача повернути зайве сплачену суму страхових внесків у сумі 1592,04 грн. - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області повернути ОСОБА_1 сплачену суму страхових внесків у сумі 1592,04 грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 172,05 грн.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.