Постанова № 36466132, 10.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. Справа №805/17513/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Лисенкова Д.М.,

відповідача - Отрощенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн., з податку на додану вартість у сумі 667 361,00 грн., -

в с т а н о в и в :

У грудні 2013 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - відповідач, ДП «ДВЕК») про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн., з податку на додану вартість у сумі 667 361,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з екологічного податку у загальному розмірі 3 590 532,61 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в декларації з екологічного податку № 9070130574 за третій квартал 2013 року, з яких сума заборгованості за надходження від викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення складають 888 953,00 грн., за надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 166 903,87 грн., за надходження від розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 2 534 675,74 грн., граничним строком сплати якого є 19 листопада 2013 року, однак відповідачем не сплачено суму самостійно узгоджених грошових зобов'язань з екологічного податку, у зв'язку з чим за ДП «ДВЕК» виник та обліковується податковий борг з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн. Також позивач вказав, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 667 361,00 грн., який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем в декларації з податку на додану вартість № 9074191792 за звітний податковий період - жовтень 2013 року, граничним строком сплати якого є 30 листопада 2013 року, але дана заборгованість також відповідачем не сплачена. Позивач зауважив, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн., та з податку на додану вартість у сумі 667 361,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (адреса: 83000, Донецька область, Ворошиловський район, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 63) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 2 вересня 2004 року за № 1 266 102 0000 000843, ідентифікаційний код 33161769, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичних осіб Серії А00 № 300816 (арк. справи 15), перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, правонаступником якої є позивач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - з 10 вересня 2004 року № 683, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 04 серпня 2009 року № 93/10/29-014-2 (арк. справи 14). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (арк. справи 6-11).

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Суд зазначає, що податковим законодавством встановлені два способи визначення суми податкового зобов'язання: самостійно платником (перший) та контролюючим органом (другий).

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Пунктом 250.1 статті 250 Податкового кодексу України для екологічного податку встановлений звітний податковий період, що дорівнює кварталу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 250.2 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем 21 жовтня 2013 року надано до податкової інспекції декларацію з екологічного податку за звітний податковий період - третій квартал 2013 року у загальному розмірі 3 590 532,61 грн. (арк. справи 30-31), граничним строком сплати якого є 19 листопада 2013 року, з яких сума заборгованості за надходження від викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення складають 888 953,00 грн. (арк. справи 36), за надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти складають 166 903, 87 грн. (арк. справи 35), за надходження від розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах складають 2 534 675,74 грн. (арк. справи 37).

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з екологічного податку за звітний податковий період - третій квартал 2013 року у розмірі 3 590 523,61 грн. не сплачені, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку (арк. справи 32-34).

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України визначено звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

19 листопада 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - жовтень 2013 року (арк. справи 38-39), який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем в декларації з податку на додану вартість № 9074191792 за звітній податковий період - жовтень 2013 року у сумі 667 361,00 грн., граничним строком сплати якого є 30 листопада 2013 року (арк. справи 48), але станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 667 361,00 грн. не сплачені, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку (арк. справи 40-47).

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

26 січня 2002 року на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів сформовано першу податкову вимогу № 1/11 (арк. справи 18), яка отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчать поштове повідомлення (арк. справи 18).

06 березня 2002 року позивачем сформовано другу податкову вимогу № 2/80 (арк. справи 19), яка також отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчать поштове повідомлення (арк. справи 19).

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З аналізу цієї статті вбачається, що нею визначені порядок та умови формування податкових вимог (першої та другої), їх зміст, строки надсилання платнику податків, а також підстави для відкликання податкових повідомлень та податкових вимог.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» починаючи з 06 березня 2002 року (дата формування другої податкової вимоги) безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги № 1/11 від 26 січня 2002 року та № 2/80 від 11 березня 2002 року є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з екологічного податку та податку на додану вартість, а також наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн., з податку на додану вартість у сумі 667 361,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач у наданій заяві від 10 грудня 2013 року просив суд відповідно до статті 257 КАС України передбачити в судовому рішенні спосіб та порядок виконання судового рішення надавши відстрочку на виплату податкового боргу з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн., та податку на додану вартість у сумі 667 361,00 грн., на 36 місяців (арк. справи 62).

Що стосується заяви відповідача, якою останній просив встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення податкової заборгованості на 36 місяців, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання судового рішення можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення судового рушення.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

У заяві від 10 грудня 2013 року заявник посилається на важке фінансове становище підприємства, відсутність коштів на рахунках підприємства для погашення заборгованості перед бюджетом, оскільки підприємство залежне від бюджетного фінансування. Значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності.

Також заявник вказує, що Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є планово збитковим підприємством, витрати на видобуток вугілля набагато перевищують доходи від реалізації продукції, у зв'язку з чим підприємство одержує кошти державної підтримки, які частково покривають витрати на собівартість товарної вугільної продукції. Протягом 2013 року доходи від реалізації товарного вугілля склали 530 186, 00 грн., витрати на виробництво товарної продукції - 1 475 407,00 грн., таким чином, витрати на виробництво перевищують доходи від реалізації вугілля на 941 40, 00 грн., або на 178,3 %. При цьому спостерігається збільшення бюджетного фінансування за 9 місяців 2013 року на 612 034,30 грн., до фінансування минулого року. Отже, протягом 2013 року фінансування з бюджету здійснено у розмірі 1 053 352,80 грн., у тому числі: держпідтримка на покриття витрат із собівартості у сумі 1 045 614,80 грн. Також заявник просив звернути увагу суду на той факт, що рухоме та нерухоме майно ДП «ДВЕК» знаходиться у податковій заставі, що значно ускладнює виконання судового рішення.

Відповідно до наданого заявником звіту про фінансові результати за 9 місяців 2013 року збиток підприємства склав: за кодом рядка 2095 - 804 881 тис. грн., за 2350, 2355 та 2460 рядками - 20 163 тис. грн. (арк. справи 67-68).

З урахуванням викладеного, суд приймає до уваги посилання заявника про неможливість одночасного стягнення коштів в рахунок погашення наявного податкового боргу з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн., та податку на додану вартість у сумі 667 361,00 грн., а враховуючи відсутність заперечень позивача стосовно відстрочення відповідачу виконання даного судового рішення на 36 місяців, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви та відстрочення Державному підприємству «Донецька вугільна енергетична компанія» виконання судового рішення строком на 36 місяців.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн., з податку на додану вартість у сумі 667 361,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769, адреса: 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 63), в рахунок погашення податкового боргу у зальному розмірі 4 257 884,61 грн., який складається з податкового боргу: з податку на додану вартість у розмірі 667 361,00 грн. (шістсот шістдесят сім тисяч триста шістдесят одна грн. 00 коп.) на р/р № 31114029799002, Донецьке ГУК/м. Донецьк/СДПІ/14010100, з екологічного податку у розмірі 3 590 532,61 грн. (три мільйона п'ятсот дев'яносто тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 61 коп.), з яких на: р/р 33113363799002, Донецьке ГУК/м. Донецьк/СДПІ/19010201 у розмірі 166 903,87 грн. (сто шістдесят шість тисяч дев'ятсот три грн. 87 коп.), які підлягають сплаті за надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; р/р 33114362799002, Донецьке ГУК/м. Донецьк/СДПІ/19010101 у розмірі 888 953,00 грн. (вісімсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три грн. 00 коп.), які підлягають сплаті за надходження від викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; р/р 33112364799002, Донецьке ГУК/м. Донецьк/СДПІ/19010301 у розмірі 2 534 675,74 грн. (два мільйона п'ятсот тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять грн. 74 коп.), які підлягають сплаті за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, шляхом стягнення даного податкового боргу починаючи з 10 грудня 2016 року.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 грудня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 13 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.