Рішення № 36465219, 23.12.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/6170/13-ц Провадження № 22-ц/795/2740/2013 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Косач І. А. Доповідач - Бечко Є. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.,при секретарі:Рудик І.І.,за участю:представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на заочне рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 вересня 2013 року у справі за позовом прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В січні 2013 року прокурор Дарницького району міста Києва звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_7 до Кредитної спілки «Укркредитсервіс» про розірвання кредитного договору №кп-А1/93 від 16.11.2005 року укладений між КС «Укркредитсервіс» та ОСОБА_7 та стягнення з КС «Укркредитсервіс» на користь ОСОБА_7 сплачені кошти в розмірі 9345 грн.

В подальшому позивач ОСОБА_7 уточнив свої позовні вимоги та замінив відповідача КС «Укркредитсервіс» на ОСОБА_6 просив стягнути з останньої кошти в сумі 10221 грн. 40 коп. За клопотанням позивача, у якості відповідача судом залучено ОСОБА_6

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 16 листопада 2005 року між КС «Укркредитсервіс» в особі голови правління ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено кредитний правочин №кп-А1/93. Даний кредитний правочин передбачав надання ОСОБА_7, як члену спілки, на засадах взаємного кредитування членів спілки коштів для придбання транспортного засобу.

ОСОБА_7 умови договору виконав та вніс кошти в сумі 2880 грн. та мав сплачувати щомісячно не менш 1% від визначеної суми транспортного засобу. Загалом на виконання умов договору позивачем було сплачено коштів на загальну суму 9345 грн., які позивач просив стягнути з відповідачки разом з врахуванням індексу інфляції та просив також стягнути 3% річних від суми боргу.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 вересня 2013 року позов ОСОБА_7 задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 заборгованість за договором №кп-А1/93 з урахуванням індексу інфляції у розмірі 10221 грн. 40 коп. та 3% річних в розмірі 1962 грн. 45 коп.

Не погоджуючись з даним рішенням представник відповідачки ОСОБА_5 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в позові ОСОБА_7

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення ухвалено з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що чинне законодавство чітко встановлює, що кредитна спілка є юридичною особою і може бути відповідачем у суді, ОСОБА_6 була лише учасником кредитної спілки, а отже не повинна відповідати за її зобов'язаннями, тому саме КС «Укркредитсервіс», а не ОСОБА_6 мала бути відповідачем у даній справи.

Крім того, апелянт вказує, що в матеріалах цивільної справи відсутній обвинувальний вирок суду щодо ОСОБА_6, проте є ухвала апеляційного суду м.Києва від 01 березня 2012 року, з якої вбачається, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.2 ст.202 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (за відсутністю в діянні складу злочину) та ст.5 КК України у зв'язку з декриміналізацією злочинного діяння.

На думку апелянта, доказом необґрунтованості позиції суду першої інстанції є його посилання на норми законодавства, жодна з яких не встановлює обов'язку відповідальності фізичної особи за зобов'язаннями юридичної особи. Посилання суду на норми ЦК України, що передбачають умови та підстави розірвання договору взагалі безпідставне, оскільки в уточненій позовній заяви не ставиться питання про розірвання договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції послався на те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні шахрайських дій під час перебування на посаді голови правління КС «Укркредитсервіс» були доведені, ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки КС «Укркредитсервіс» були анульовані, а тому вона має відповідати перед цивільним позивачем ОСОБА_7

Судом встановлено, що 16 листопада 2005 року між ОСОБА_7 та КС «Укркредитсервіс» було укладено кредитний правочин №кп-А1/93, згідно якого кредитна спілка надавала кошти ОСОБА_7 для придбання транспортного засобу шляхом отримання кредиту завдяки взаємному кредитуванню членів спілки (а.с.6-7).

На виконання умов даного договору ОСОБА_7 вніс кошти в сумі 2880 грн. у підтвердження власної платоспроможності (а.с.8). В подальшому позивач мав щомісячно робити внески в сумі 1% вартості транспортного засобу, яка становить 36000 грн. Загалом ОСОБА_7 було сплачено кошти на загальну суму 9345 грн. (а.с.8-9).

20 листопада 2006 року було порушено кримінальну справу №02-8795 відносно ОСОБА_6 за ст.202 ч.2, ст.212 ч.2, ст.364 ч.2 КК України, яка будучи головою правління КС «Укркредитсервіс» в період з 08.01.2006 року по 07.03.2006 року здійснила операції небанківською фінансовою установою без державної реєстрації, одержання якого передбачено законодавством, яке було пов'язано з отриманням доходу на загальну суму 477369 грн. 61 коп., що є великим розміром.

ОСОБА_7 визнано потерпілим та цивільним позивачем по даній кримінальній справі (а.с.16, 17).

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 18.10.2011 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.202 КК України, а кримінальну справу закрито на підставі ст.49 КК України. Цивільні позови залишено без розгляду (а.с.10-11).

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 01.03.2012 року постанову Дарницького районного суду м.Києва від 18.10.2011 року змінено в частині підстав закриття справи, а саме - закрито провадження на підставі ст.5 КК України у зв'язку з декриміналізацією злочинного діяння (а.с.12-15).

За результатами розгляду справи, досліджених матеріалів цивільної справи встановлено, що договір був укладений між КС «Укркредитсервіс» та ОСОБА_7, та саме кредитна спілка не повернула позивачу кошти в сумі 9345 грн.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29 грудня 2005 року №5214 КС «Укркредитсервіс» виключено з Державного реєстру фінансових установ та анульовано ліцензію на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки (а.с.19).

Як убачається з матеріалів справи, позов був пред'явлений з підстав ст.ст. 651, 653 ЦК України, суд першої інстанції при вирішенні спору виходив із того, що за ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, проте в резолютивній частині рішення взагалі не йде мова про розірвання кредитного договору, а зазначено про стягнення коштів з ОСОБА_6

Відповідно ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Позивач знаходився в договірних правовідносинах з КС «Укркредитсервіс», а отже, за даним позовом внесені ним кошти підлягають стягненню саме з кредитної спілки.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За таких обставин ухвалене у справі судове рішення не може вважатись законним й обґрунтованим, тому, відповідно до ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_6 - ОСОБА_5 задовольнити.

Заочне рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 12 вересня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: