Рішення № 36463434, 11.12.2013, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5819/13-ц

2/705/1897/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:головуючого судді Прокулевича В.С.

при секретарі Крисюк Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Умань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ „Галичина про стягнення заподіяної матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 30.05.11 року у справі №3-913 2011 року Уманський міськрайонний суд розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ м. Умань та Уманського району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, працюючого на Приватному акціонерному товаристві «ГАЛИЧИНА», встановив, що 14.05.11 року ОСОБА_2 о 13 годині 45 хвилині в с. Лютіж,(Вишгородського району, Київській обл.) вул. Вітряного, 18, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та обочину, де здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем НОМЕР_2 ОСОБА_3, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. ОСОБА_2 порушив п.п. 8.5.1, 11.3 ПДР України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення в суді підтверджена повністю зібраними на нього матеріалами, а також сам ОСОБА_2 визнав себе винним у ДТП, що вказано у постанові суду 30.05.11 року у справі №3-913 2011 року.

Право керування автомобілем НОМЕР_2 належить ОСОБА_3, на підставі тимчасового реєстраційного талону ДАП №411594 виданого Іванківським РЕВ та дійсного до 21.08.13 року, дійсний за наявності свідоцтва про реєстрацію САА862464.

ОСОБА_4 Ланос д.н. НОМЕР_3, належить їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА862464 виданого Іванківським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області (копія додається).

В результаті ДТП її автомобіль було пошкоджено.

ОСОБА_4 порушника був застрахований у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «НОВА». Звернувшись до неї, вона отримала інформацію про те, що автомобіль порушника дійсно застрахований в Страховій компанії, з цього приводу 21.06.10 р оку укладено Договір між ВАТ «СК «НОВА» та ПрАТ «ГАЛИЧИНА», а саме, ОСОБА_5 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/2738188.

17.05.11 року до СПД ОСОБА_6 (Сертифікат фонду державного майна України №7300/08 від 17.06.08 р., Свідоцтво №3633 від 11.06.2005 р.) надійшла заява від ВАТ «СК «НОВА», щодо визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу, а саме, автомобілю НОМЕР_2. Висновок викладений в Звіті про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №24С/05/11 від 22.05.2011 року, встановлює наступне: матеріальний збиток, заподіяний їй, як власнику автомобіля НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 41363,84 грн. Огляд її пошкодженого проводився в присутності ОСОБА_2 та водія ОСОБА_3, про що вказано у звіті. Перелік пошкоджень в звіті та довідці ДАІ співпадають.

На підставі Звіту та Полісу страхування, Страхова компанія компенсувала максимально можливу суму відшкодування, яка можлива згідно з Полісом страхування, а саме: 24990,00 грн. що підтверджується також листом СК "Нова" за № 1764/017-12 від 05.10.2012 р.

Згідно звіту, на поновлення її пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 необхідна сума у розмірі 41363,84 грн. Тобто, Страхова компанія, згідно ОСОБА_5 страхування не може їй компенсувати матеріальний збиток заподіяний автомобілю. Тому вона вимагає з відповідачів солідарно, за матеріальний збиток заподіяний автомобілю НОМЕР_2 стягнути суму за мінусом 24990,00 гривень, що компенсувала Страхова компанія. Таким чином, сума яка підлягає матеріальній компенсації, котру повинні їй відшкодувати відповідачі, складає 41363,84 - 24990,00 = 16373,84 грн.

Згідно зі ч.І ст. 1172 Цивільного кодексу України, Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків; тому вона подала позов до ЗАТ «ГАЛИЧИНА», працівником котрого є порушник ОСОБА_2.

Враховуючи те, що сам ОСОБА_2 визнав себе винним у ДТП, а також суд встановив вину ОСОБА_2, він є працівником ЗАТ «ГАЛИЧИНА», автомобіль належить ЗАТ «ГАЛИЧИНА», ДТП відбулось в робочий час, матеріальну компенсацію у розмірі 16373,84 грн. повинен виплатити саме ЗАТ «ГАЛИЧИНА».

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав та просив задоволити, стягнути з ОСОБА_2, який мешкає: АДРЕСА_1, та з Приватного акціонерного товариства «ГАЛИЧИНА» (Код ЄДРПОУ - 25553579), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4, яка мешкає: Київська обл., Поліський р-н, с. Радинка, вул.. Миру, буд.44, матеріальну компенсацію у розмірі 16373,84 грн. та судові витрати в розмірі 214,60 грн. покласти солідарно на ОСОБА_2, який мешкає: АДРЕСА_1, та Приватне акціонерне товариство «ГАЛИЧИНА» (Код ЄДРПОУ - 25553579), зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 позов визнав частково, проти задоволення заперечував та пояснив, що його син ОСОБА_2, згідно нині діючих законів, не може бути відповідачем по даній справі, оскільки він працює водієм в ПАТ «ГАЛИЧИНА» і ДТП відбулася під час виконання ним своїх трудових обовязків.

Представник ПАТ „Галичина в судове засідання не зявився, причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні встановлено наступне:

ОСОБА_4 Ланос д.н. НОМЕР_3, належить позивачці на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА862464 виданого Іванківським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області.

14.05.11 року ОСОБА_2 о 13 годині 45 хвилині в с. Лютіж,(Вишгородського району, Київській обл.) вул. Вітряного, 18, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та обочину, де здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем НОМЕР_2 ОСОБА_3, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. ОСОБА_2 порушив п.п. 8.5.1, 11.3 ПДР України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена повністю зібраними на нього матеріалами, а також сам ОСОБА_2 визнав себе винним у ДТП, що вказано у постанові суду 30.05.11 року у справі №3-913 2011 року.

Матеріальний збиток, заподіяний позивачці, як власнику автомобіля НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 41363,84 грн. Страхова компанія компенсувала позивачці 24990 гривень, не відшкодованими залишилося 16373,84 грн.

Відповідно дост.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистих немайнових прав фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо)володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у звязку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнута до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресивному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення частково, в частині стягнення з ПАТ „Галичина на користь позивачки в повному обємі, з цих же підстав не підлягає до задоволення позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки заподіяної шкоди, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_2 є працівником ПАТ „Галичина, яка є власником автомобіля, яким керував ОСОБА_2, тобто власником джерела підвищеної небезпеки, ДТП відбулася під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обовязків, а отже згідно діючого законодавства ПАТ «ГАЛИЧИНА» повинна відшкодовувати позивачці шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.3, 6, 11-16, 20, 22, 1166, 1187 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ПАТ „Галичина на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 16373 (шістнадцять тисяч триста сімдесят три) гривні 84 копійки.

Стягнути з ПАТ „Галичина на користь ОСОБА_1 214 гривень 60 копійок судових витрат.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області, через Уманський міськрайонний суд, протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий В.С. Прокулевич