Рішення № 36462925, 30.12.2013, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкас

номер справи 711/8297/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Михальченко Ю.В.

при секретарі: Сухомудренко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свій позов наступним.

25.04.2013 року близько 13:00 год. в м. Черкаси по вул. Шевченка на перехресті з вул. ОСОБА_4 гр. ОСОБА_3, керуючи пасажирським автобусом Богдан А09201, д.н.з. НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з його автомобілем НОМЕР_2, що рухався попереду. ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог ПДР України. Постановою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 17.05.2013 року у справі № 711/4252/13 п, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Внаслідок ДТП було істотно пошкоджено його автомобіль, зокрема пошкоджено задній бампер, ліву задню фару, ліве заднє крило, капот багажника.Розмір матеріальних збитків, спричинених внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля, визначений висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 3161/13/1 від 28.05.2013 року та становить 17741,23 грн. (без врахування зносу), в тому числі: вартість відновлювального ремонту 15432,98 грн., втрата товарної вартості 2308,25 грн. Також ним було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 200грн. Належний йому автомобіль, було застраховано на умовах КАСКО страховиком ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно договору страхування № АМ 59092 від 18.04.2013 року.За матеріалами страхової справи на підставі зазначеного страхового договору ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було виплачено йому страхове відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, за вирахуванням франшизи 588,45 грн., в сумі 14844,53 грн.

Таким чином на даний час невідшкодованим залишається:

1)франшиза - 588,45 грн.;

2)втрата товарної вартості автомобіля - 2308,25 грн.;

3)витрати на проведення автотоварознавчого дослідження - 200,00 грн.;.

Крім того, внаслідок ДТП, спричиненого ОСОБА_3, йому було завдано істотної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з із пошкодженням його автомобіля. Моральна шкода полягає у глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу неможливості експлуатації пошкодженого транспортного засобу та необхідності його відновлення, що потягло за собою постійне безсоння, погіршення загального самопочуття та стану здоров'я, підвищений сердцево-судинний тиск та прискорене серцебиття, напруження відносин в родині;тяжких вимушених негативних змінах в його житті і життєвих стосунках з рідними та близькими, зокрема, що найтяжче, - погіршення відносин з родиною внаслідок необхідності витрачати кошти із сімейного бюджету на оплату відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля; втратою ним нормальних життєвих зв'язків з оточуючими та нормального життєвого ритму, оскільки внаслідок пошкодження автомобіля він вже не міг пересуватися на ньому, а замість цього повинен був витрачати кошти на його ремонт при тому, що пересуватися йому за станом здоров'я необхідно саме на автомобілі з метою уникнення перенавантаження на серцево-судинну систему, оскільки в іншому випадку існує значний ризик інфаркту. Моральну шкоду в грошовому еквіваленті оцінює в сумі 5000,00 грн.

Власником транспортного засобу Богдан А09201, д.н.з. НОМЕР_1, є фізична особа- підприємець ОСОБА_2, винним в скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, який на момент ДТП, знаходився в трудових відносинах з ОСОБА_2. Таким чином шкоду, спричинену йому внаслідок ДТП з вини гр. ОСОБА_3 зобов'язаний відшкодувати його роботодавець ФОП ОСОБА_2, а саме втрату товарної вартості автомобіля в сумі 2308.25 грн. та спричинену моральну шкоду - 5000 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ФОП ОСОБА_2 як власника наземного транспортного засобу на момент ДТП була застрахована ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АВ/4691724 від 16.10.2012 року, а тому страхова компанія зобов»язана відшкодувати невиплачену суму франшизи в розмірі 588.45 грн. та 200 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження.

Представник позивача ОСОБА_5 під час розгляду справи уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок пошкодження автомобіля шкоду в сумі 588,45 грн. та стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 2308, 35 грн. (за втрату товарної вартості автомобіля), 200 грн. (за проведення авто товарознавчого дослідження), завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн. стягнути з відповідачі документально підтверджені судові витрати, а саме 229 грн. за сплату судового зборгу та 1590 грн. за надання правової допомоги.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявку суду не повідомив.

Відповідач, представник ЧФ ПАТ «УСК «Гарант-Авто» ОСОБА_6, позов не визнав в повному обсязі, мотивуючи тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника транспортного засобу Богдан А09201, д/н НОМЕР_1 застрахована в Черкаській філії ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/ 4691724 від 16.10.2012 року.

Вказаний поліс було укладено між ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО" та ОСОБА_2 на підставі, у порядку та на умовах Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

25 квітня 2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю а/м Богдан А09201, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3М.(власник ОСОБА_2П.) та а/м DaewooNexia, д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_7 (власник ОСОБА_8К.). 30.04.2013 року в присутності ОСОБА_7, інженером-експертом був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу про що складено відповідний протокол. Крім того, представник страхової компанії ОСОБА_9 був присутнім 15.05.2013 року при проведенні автотоварознавчого дослідження незалежним автотоварознавцем.

Разом з тим, на підтвердження вартості заподіяного збитку позивачем надано Звіт експертного автотоварознавчого дослідження № 3161/13/1 від 28.05.2013 року, а також ОСОБА_10 виконаних робіт від 18.06.2013 року. Проаналізувавши вказаний Звіт спеціалісти ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО" виявили деякі недоліки. Так, при проведенні експертного дослідження використовується методична, довідкова література, зокрема, "Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" (затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092). Однак, у звіті, який надано позивачем на підтвердження вартості відновлювального ремонту протоколу огляду автомобіля, а також його фото відсутні, що унеможливлює встановити достовірні дані вказані в самих розрахунках. Звертали увагу суду на п. 1.3 Звіту № 3161/13/1 в якому вказано, що вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ з ПДВ становить 14289 грн. 36 коп.

З позовною заяви вбачається, що страхова компанія позивача "ПЗУ Україна" здійснила виплату страхового відшкодування останньому у розмірі 14844 грн. 53 коп., що значно перевищує суму, яка відображена у Звіті.

Враховуючи вище викладене, вважають, що не має законних підстав для задоволення даного позову в частині, що стосується ПАТ „УСК „ГАРАНТ- АВТО", а тому просили в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_3, при розгляді позову покладався на розсуд суду, але пояснив, що він дійсно перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 На час ДТП керував автобусом належним ОСОБА_2, відповідно до рішення Придніпровського районного суду від 17.05.2013 року його було визнано винним в дорожньо транспортній пригоді. Просив не стягувати в повному обсязі матеріальну та моральну шкоду, оскільки він буде її виплачувати замість ФОП ОСОБА_2 та врахувати, що у нього на утриманні троє неповнолітніх дітей, і дана сплата поставить його в скрутне матеріальне становище.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення по наступних підставах.

25.04.2013 року близько 13:00 год. в м. Черкаси по вул. Шевченка на перехресті з вул. ОСОБА_4 гр. ОСОБА_3, керуючи пасажирським автобусом Богдан А09201, д.н.з. НОМЕР_1, який належить по праву приватної власності фізичній особі підприємцю ОСОБА_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з його автомобілем НОМЕР_4, що рухався попереду і яким керував ОСОБА_11 . Постановою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 17.05.2013 року у справі № 711/4252/13-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Автомобіль DaewooNexia, д.н.з. НОМЕР_3, було застраховано на умовах КАСКО страховиком ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно договору страхування № АМ 59092 від 18.04.2013 року.

Пасажирський автобус Богдан А09201, д.н.з. НОМЕР_1, також було застраховано ПАТ «УСК «Гарант-Авто» відповідно до полісу №АВ/4691724 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_4, зокрема пошкоджено задній бампер, ліву задню фару, ліве заднє крило, капот багажника автомобіля, що підтверджується довідою виданою відділом ДАІ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області.

Власником транспортного засобу DaewooNexia, д.н.з. НОМЕР_3, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК №563916 виданого 28.03.2012 року є ОСОБА_8. Який 04.03.2012 року надав довіреність на розпорядження автомобілем НОМЕР_4, позивачу, ОСОБА_1, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрованої в реєстрі за № 1107. Суд критично ставить до доводів представника ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто», про те, що позивач не є особою, якій надана вищезазначена довіреність, оскільки в судовому засіданні було оглянуто паспорт позивача, та виявлено, що анкетні дані в паспорті та довіреності співпадають. В дорученні допущено технічну помилку в написанні імені «Суржа Константин Володимирович» замість «Суржа Костянтин Володимирович».

Розмір матеріальних збитків, спричинених внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_4, визначений висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 3161/13/1 від28.05.2013 року, складеним судовим експертом автотоварозавцем ОСОБА_10 та становить: вартість матеріального збитку 16597,61 грн з ПДВ; величина втрати товарної вартості 2308.25 грн.

Відновлювальний ремонт даного автомобіля в розмірі 16108,50 грн., оплатив позивач ОСОБА_1, що підтверджується квитанцією № 4 від 18.06.2013 року.

За проведення автотоварознавчого дослідження оплату здійснив позивач, ОСОБА_1, в сумі 200грн., що підтверджується квитанцією № 28 від 28.05.2013 року.

На підставі вищезазначеного страхового договору ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було виплачено страхове відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, за вирахуванням франшизи 588,45 грн., в сумі 14844,53 грн., що підтверджується страховими актами від 10.07.2013 року та від 20.07.2013 року.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Ч.1, 2 ст. 22 ЦК України надає особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, право на їх відшкодування та визначає, що збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Крім того, відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Відповідно до ч. З ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, ст. 286 КК України, ч. 6 ст. 121 КУпАП, п. 10.1 ЦДР України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, джерелом підвищеної небезпеки визначається діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Суд вважає, що оскільки власником транспортного засобу Богдан А09201, д.н.з. НОМЕР_1, є фізична особа - підприємець ОСОБА_2, в момент ДТП зазначений транспортний засіб знаходився під керуванням гр. ОСОБА_3, який перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, обов»язок по відшкодуванню завданої шкоди покладається на ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Цивільно-правова відповідальність ФОП ОСОБА_2 як власника наземного транспортного засобу на момент ДТП була застрахована ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант Авто» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АВ/4691724 від 16.10.2012 року (копія додається).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У той же час ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках роз'яснив, що за правилами п. 32.7 ст. 32 згаданого вище Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує втрату товарної вартості пошкодженого майна.

Отже, володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Відповідно до п. 32.7 ст. 32, п. 36.6 ст. 36, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

З цього приводу ВССУ в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках також зазначено, що у всіх випадках пред'явлення позову про відшкодування шкоди до володільця наземного транспортного засобу судам слід обов'язково з'ясовувати те, чи була застрахована в установленому законом порядку його відповідальність полісом обов'язкового страхування на момент завдання шкоди.

На підставі вищевикладеного суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 2308.25 грн. втрати товарної вартості автомобіля, та 200 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження. Щодо стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» збитків у вигляді франшизи в сумі 588.45, в даній частині позов не підлягає до задоволення, оскільки не вірно визначений суб»єт відповідальності за завдану шкоду.

Поняття «франшиза» міститься у ст. 9 Закону № 85/96-ВР і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування. Крім того, застосування франшизи передбачено у ст. 12 Закону № 1961-IV. Розмір франшизи, що визначений у зазначеному Законі, встановлюється при укладенні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності та не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика.

Суд вважає, якщо внаслідок ДТП, що сталася з особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, шкоду було заподіяно майну, то згідно з вимогами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 та п. 37.5 ст. 37 Закону № 1961-IV компенсувати позивачу суму франшизи у повному обсязі має особа, відповідальність якої застрахована. Ухвалюючи рішення про стягнення зі страховика розміру франшизи, на думку суду був би помилковий висновок про включення франшизи до суми майнового збитку та стягнення її зі страховика. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди на підставі ст. 1194 ЦК , необхідно стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність на користь потерпілої особи, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При визначені розміру моральної шкоди, суд керується вимогами ст.ст.26і ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі лише та моральна шкода, що пов'язана із ушкодженням здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї та у зв'язку із пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з правовими позиціями ВСУ, викладеними у п.п. З, 4, 9 Постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно до п. 8 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України, моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) з урахуванням інших обставин.

В судовому засіданні об'єктивно встановлено, що позивачу ОСОБА_1 було завдано душевні страждання, яких він зазнав в зв'язку з пошкодженням автомобіля Daewoo Nexia. В зв'язку з пошкодженнями та необхідністю проведення ремонтних робіт позивач тривалий час не міг використовувати даний автомобіль за призначенням, що завдало йму душевних страждань. А тому, суд вважає, що позовні вимоги щодо моральної шкоди завданої позивачу є обґрунтованими, однак виходячи із принципів розумності та справедливості, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині частково, стягнувши на користь позивача моральну шкоду в розмірі 2000 грн., оскільки саме ця сума, на думку суду, відповідає рівню душевних страждань позивача та принципам розумності і справедливості.

При визначені розміру понесених судових витрат, а саме витрат на надання правової допомоги, суд керується Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, і складає 787.64 грн. Розрахунок: представник позивача приймав участь в судових засіданнях:

1. 11.12.2013 року з 17 год.08 хв. До 17 го.25 хв = 17 хвилин.

2. 19.12.2013 року з 16 год.28 хв. До 17 год.27 хв. = 1 година.

3. 24.12.2013 року з 15 год. 30 хв. До 15 год 50 хв. = 20 хвилин.

Отже загальний час участі в судових засіданнях 1 година 37 хвилин. (1218 грн. * 40% *1год.37 хв. = 784.64 грн.).

Суд також вважає, що у відповідності до ст..88 ЦПК України з відповідача ФОП ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 229 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про обов»язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.11, 22,23, 1166,1167,1172,1187,1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5,8,10, 11, 57,60,61,88,174, 212, 213, 215,216, 223 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5) на користь ОСОБА_13 майнову шкоду в сумі 2508, 25 грн.

Стягнути з фізичної особи підприємця - ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5) на користь ОСОБА_13 завдану моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Стягнути з фізичної особи підприємця - ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5) на користь ОСОБА_13 сплачений судовий збір в сумі 229 грн. та 787.64 грн. витрат за надання правової допомоги, а всього 1016.64 грн.

В частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» (код ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_1 не сплаченої суми франшизи в сумі 588,45 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текс рішення виготовлено 27 грудня 2013 року.

Головуючий

ОСОБА_14