Ухвала суду № 36460007, 06.12.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/923/13

2603/16293/12

У Х В А Л А

Іменем України

06.12.2013 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Колегаєва С.В., розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

21 січня 2013 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з зустрічним позовом про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила вжити заходів для забезпечення позову, а саме заборонити Реєстраційній службі ГУ юстиції в м. Києві видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на майно, яким є квартира АДРЕСА_1, до набрання рішенням по справі № 2603/16293/12 законної сили та заборонити Реєстраційній службі міськрайонного управління юстиції Київської області видавати ОСОБА_2 свідоцтво на право власності на майно, яким є житловий будинок збудований на земельній ділянці, площею 0,06 га., що розташована на території Садового товариства "Дніпро-86" Бориспільського району Київської області, до набрання рішенням по справі № 2603/16293/12 законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії тощо. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 1 та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову не може бути спрямованим на безпідставне обмеження конституційних прав.

Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним не навела обґрунтованих доводів, на підставі яких можна достовірно припустити, що невжиття відповідних заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Зокрема, в матеріалах справи та матеріалах, приєднаних до заяви про забезпечення позову відсутні докази того, що позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним ОСОБА_2 вживає активних заходів щодо отримання свідоцтв на право власності на вказане майно.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначене в заяві майно належить на праві власності ОСОБА_2

Викладене свідчить про те, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, які не можуть бути покладеними в обґрунтування ухвали про забезпечення позову.

Разом з тим, вважаю за необхідне зазначити про те, що позивач та її представник не позбавлені права в подальшому звернутися з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

СУДДЯ: