Ухвала суду № 36459103, 12.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/7086/13

Справа № 2/2011/3107/2012 Головуючий 1 інстанції - Шишкін О.В.

Доповідач-Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого : Пономаренко Ю.А.,

суддів : Черкасова В.В.,

Кукліної Н.О.,

при секретарі Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дзержинського районного суду м Харкова від 03 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 12 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 було укладено генеральну кредитну угоду № 010/26-01/05/164, за якою ОСОБА_5 були надані грошові кошти у сумі 8250000грн. зі сплатою 15,75% річних з кінцевим терміном повернення до 01 грудня 2017 року на умовах, викладених в договорі з урахуванням додаткових угод.

На підставі договору поруки від 12.12.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, останній як поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 зобов'язань перед позивачем.

Оскільки відповідачі взяли на себе певні зобов'язання щодо погашення суми заборгованості за кредитом і сплати процентів за ним та на даний час їх не виконували, заборгованість останніх перед позивачем станом на 19.01.2012 року становила 15474569,58грн., тому позивач просив стягнути зазначену суму з відповідачів у солідарному порядку на свою користь.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/164 від 12 грудня 2007 року в сумі 15474569,58 грн. та судовий збір у сумі 3219грн.

Апелянтом ОСОБА_3 було подано заяву про перегляд заочного рішення суду 1 інстанції, але його заяву було залишено без задоволення.

Не погодившись із заочним рішенням суду 1 інстанції апелянт ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, вважає його незаконним та необґрунтованим, а також таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить заочне рішення суду 1 інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за генеральною кредитною угодою № 010/26-01/05/164 в сумі 15474569,58 грн. та судового збору в сумі 3219грн. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» скасувати та в цій частині постановити нове рішення, яким в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовити.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Апелянт ОСОБА_3 в судове засідання вдруге не з'явився, але ж судові повістки неодноразово направлялись на адресу апелянта, яка вказана ним в апеляційній скарзі, однак до апеляційного суду Харківської області повертались конверти з зазначенням про те, що адресата не знайдено.

Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання встановлений ст.77 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться, згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України.

Скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження відповідно до ст.292 ЦПК України, апелянт зобов'язаний добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що встановлено ч.3 ст.27 ЦПК України. Обов'язок надати суду відомості щодо місця свого проживання (перебування) для надання можливості сповіщення такої особи під час провадження справи покладено на осіб, які беруть участь по справі. Тому судова колегія вирішила розглянути справу у відсутності особи, яка не з'явилась та належним чином була повідомлена про місце та час розгляду справи.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_5 не виконав умови укладеного 12 грудня 2007 року між ним та позивачем кредитного договору, що є підставою для стягнення в солідарному порядку з нього та поручителя ОСОБА_3 заборгованості, яка виникла, оскільки такі наслідки передбачені законом та укладеними між сторонами договорами кредиту та поруки, а підстави для припинення поруки відсутні.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки дані висновки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що 12 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назву якого на сьогодні змінено на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 було укладено генеральну кредитну угоду № 010/26-01/05/164, за якою ОСОБА_5 були надані грошові кошти у сумі 8250000грн. зі сплатою 15,75% річних з кінцевим терміном повернення до 01 грудня 2017 року на умовах, викладених в договорі з урахуванням додаткових угод.

На підставі договору поруки від 12.12.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, останній як поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 зобов'язань перед позивачем.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження апелянта ОСОБА_3 стосовно припинення поруки у зв'язку зі збільшенням процентної ставки за вказаним кредитним договором на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не може бути взято судовою колегією до уваги, оскільки на а.с.40 міститься додаткова угода № 1 від 25.082008 року до договору поруки № 014/26-01/06/217 від 12.12.2007 року, згідно з якою ОСОБА_3 надавав згоду на збільшення процентної ставки за вказаним кредитним договором. На цьому ж а.с.40 на зворотній стороні міститься додаткова угода № 2 від 28.12.2009року згідно якої поручитель на добровільних засадах брав на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_5, які виникли з умов кредитного договору, а саме повернути кредит в розмірі 9145619,22грн., проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Також на а.с. 41 міститься додаткова угода № 014/26-01/06/217/3 від 24.09.2010 року до договору поруки № 014/26-01/06/217 від 12.12.2007 року, згідно з якою поручитель, а саме апелянт ОСОБА_3 надавав згоду на зміну умов генеральної кредитної угоди № 010/26-01/05/164 від 12.12.2007 року відповідно до додаткової угоди № 010/26-01/05/164/3 від 24.09.2010 року та підтверджував, що його зобов'язання як поручителя відповідно до договору поруки зберігаються та забезпечують виконання зобов'язань позичальника за генеральною кредитною угодою № 010/2-01/05/164 від 12.12.2007 року. На цьому ж а.с.41 на оборотній стороні міститься додаткова угода № 014/26-01/06/217/4 від 27.09.2009 до договору поруки № 014/26-01/06/217 від 12.12.2007 року, згідно якої поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору, а саме повернути кредит в розмірі 9754095,07грн., проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Посилання апелянта ОСОБА_3 щодо пропуску строків пред'явлення вимоги до поручителя є безпідставним, оскільки згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки № 014/26-01/06/217 від 12 грудня 2007р. п.4.1 вбачається, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі. Також порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 ЦК України), а строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - датою повного погашення кредиту є 08 грудня 2017 року.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судова колегія, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м Харкова від 03 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -