Ухвала суду № 36459076, 05.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22-ц/ 7629 / 13 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №»/645 /1678 /13 Головуючий 1 інстанції Іващенко С.О.

Категорія: стягнення боргу

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики

по апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2013 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики . В обґрунтування вимог вказувала, що на підставі письмової розписки відповідач 10 липня 2007 року одержав від неї 18700 дол.США та зобов'язався їх повернути до 10 серпня 2007 року. Відповідач грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим вона зазнає моральних збитків, які оцінює в 1000 грн. Просить стягти з відповідача суму боргу виходячи з курсу долара США , встановленого Національним банком України, в сумі 149057 ,70 грн. , 3 % річних від простроченої суми в розмірі 18317, 21 грн., інфляційні втрати в сумі 85979,60 грн.. та 50 грн. за отримання довідки про курс валют. Всього просила стягти з відповідача 256224,51 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2013 року за заявою відповідача ОСОБА_4 переглянуто заочне рішення від 19 березня 2012 року і справу призначено до розгляду в судове засідання в загальному порядку. ( а.с.67)

При новому розгляді справи позивач ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала.

Відповідач та його представник проти позову заперечували, зазначаючи, що документи про повернення боргу не збереглися, просили про застосування строку позовної давності. ( а.с.60)

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2013 року в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики відмовлено з підстав спливу строку позовної давності.

В апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову. В обґрунтування вказується, що строк позовної давності пропущено з поважних причин. До того ж сплив позовної давності не може бути підставою для відмови у позові про стягнення з боржника грошових коштів , які ним не повернуті.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що на підставі письмової розписки від 10 липня 2007 року ОСОБА_4 взяв у борг у ОСОБА_3 18700 дол.США , які зобов'язався повернути до 10 серпня 2007 року.

Оригінал розписки знаходиться у позикодавця, залучений до матеріалів справи судом апеляційної інстанції .

Згідно ст. ст.. 1046, 1047, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики є реальним, тобто укладеним із моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позов ОСОБА_3 про стягнення боргу на підставі письмової розписки від 10 липня 2007 року пред'явлено в суд до позичальника в жовтні 2011 року.

Відповідач ОСОБА_4 через свого представника заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

Положеннями ст..ст. 257,260 ЦК України для вимог про захист свого цивільного права або інтересу вставлена загальна позовна давність тривалістю у три роки , яка обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.. ст. 261 ч.1 , 262 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності .

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові згідно до ч.4 ст. 267 ЦК України.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов висновку, що перебіг позовної давності для вимоги про стягнення боргу розпочався з дня , визначеного у письмовій розписці для повернення боргу, а саме 10 серпня 2007 року, та сплив 10 серпня 2010 року. Позов позикодавцем ОСОБА_3 про стягнення боргу на підставі письмової розписки від 10 липня 2007 року пред'явлено в жовтні 2011 року після сплину позовної давності, встановленої у три роки.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики з підстав спливу строку позовної давності доводами апеляційної скарги не спростовується.

Згідно ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позову про стягнення боргу поза межами строку позовної давності..

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді