Рішення № 36456289, 15.11.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10652/13-ц

н/п 2/640/2723/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий суддя Золотарьова Л.І.,

за участю секретаря - Бломберус С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частину квартири, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом, в якому просять: припинити право власності відповідача на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1; визнати за ними право власності в рівних частках на 1/3 частину спірної квартири; виплатити відповідачу 121143 грн., що становлять вартість 1/3 частини квартири; стягнути судовий збір 1211,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 2003 року співвласниками спірної квартири, яким належить по 1/3 частці, є вони та відповідачка. З літа 2002 року по вересень 2010 року ОСОБА_2 та відповідачка проживали однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, будь-яких суперечок щодо порядку користування квартирою не виникало, квартира використовувалась усіма співвласниками з порозумінням один до одного. Починаючи з 05.09.2010 р. проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу припинилось та стосовно порядку користування квартирою розпочались та діють постійні суперечки, сварки та непорозуміння, що перешкоджає у здійсненні прав володіння та користування квартирою. Відповідно до будівельно-технічної експертизи спірна квартира з огляду на її цільове призначення є неподільною; розподілити квартиру між трьома співвласниками квартири неможливо. Позивачів пов'язують сімейні стосунки, вони зацікавлені в вільному розпорядженні та користуванні квартирою. Відповідач не є членом їх родини. Порядок користування приміщеннями в квартирі між трьома співвласниками квартири з відступом від ідеальних часток співвласників, позивачів не влаштовує, в зв'язку з тим, що відступ від ідеальних часток порушує їх права на користування майном, що їм належить. Єдина можливість припинення суперечок відносно порядку користування квартирою полягає в отриманні позивачами у користування кімнат №3 та №4 та отриманні відповідачем у користування кімнати №2. Відповідач мешкає в квартирі зі своєю донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка також потребує помешкання. Позивачі не вважають за доцільне проживання відповідача в кімнаті №2, тому що це імовірно певним чином призведе до незручностей для відповідача та її доньки, що в свою чергу не припинить розбіжностей та суперечок між співвласниками щодо порядку володіння і користування квартирою, що є у спільній власності позивачів та відповідача. Єдиною та прийнятною для сторін можливістю вирішення ситуації, що склалася є припинення права відповідача на частку у спільному майні зі сплатою відповідачу вартості належної їй частки квартири у розмірі 121143 грн. Припинення права власності відповідача на належну їй часту не завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім'ї.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, про день та місто розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представники позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач позов не визнала, зазначила, що 11.11.2003 року за договором міни вона обміняла своє житло, що знаходиться в с. Циркуни Харківської області, на квартиру АДРЕСА_2. Ніякого іншого житла вона не має, ця квартира є її єдиним житлом, з нею також проживає її неповнолітня донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. На запропоновані позивачами грошові кошти вона не зможе придбати житло. Припинення права власності завдасть істотної шкоди її інтересам та інтересам дитини.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_3, кожному з яких належить по 1/3 частині у квартирі, тобто квартира знаходиться у спільній частковій власності.

Як зазначили у судовому засіданні представники позивача, про що не заперечувала відповідачка, з 2002 року по вересень 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без шлюбу.

Відповідачка пояснила, що у вересні 2010 року ОСОБА_2 (позивач) пішов з сімї, з яких причин їй невідомо. ОСОБА_5 з часу укладання договору міни у квартирі не проживала. Однак, у вересні 2010 року приїхала почала сваритися з нею, конфліктувати, наміру поселитись та проживати не мала. Вона не створювала ніяких перешкод позивачам у користуванні квартирою.

Положеннями статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі, 2) річ є неподільною, 3) спільне володіння і користування майном є неможливим, 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тобто для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини 1 ст. 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01.04.2013 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_4 складає 363429 грн.; квартира з огляду на її цільове призначення є неподільною; розподілити квартиру між трьома співвласниками квартири неможливо; встановити порядок користування приміщеннями в квартирі між трьома співвласниками квартири можливо. На розгляд суду запропоновано один варіант порядку користування зазначеної квартири з відступом від ідеальних часток співвласників. Частки співвласників за даним варіантом складатимуть: I співвласника 30/100 частин; II співвласника 28/100 частин; III співвласника 42/100 частин.

Квартира складається з трьох житлових кімнат площами 11,7 кв.м., 11,1 кв.м. та 16,7 кв.м.; загальна площа квартири 66,9 кв.м., житлова площа 39,5 кв.м.

Позивачами внесено на депозитний рахунок суду вартість 1/3 частини квартири, право власності на яку просять припинити, у розмірі 123565 грн. 86 коп.

Як зазначено у ст. 365 ЦК України, припинення права особи на частку у спільному майні можливо за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Роблячи висновок про істотність шкоди, яка буде завдана інтересам відповідачки та інтересам її неповнолітньої доньки, суд приймає до уваги те, що іншого житла, окрім спірної частини квартири, відповідачка не має, з нею проживає її неповнолітня донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебуває на її утриманні; в спірній квартирі відповідачка проживає протягом десяти років.

До того ж відповідачка заперечувала проти присудження їй грошової компенсації замість її частки у праві спільної власності, оскільки це порушить її право та право її неповнолітньої доньки на житло.

Тому суд вважає, що припинення права власності на 1/3 частину спірної квартири, яка належить відповідачці, завдасть істотної шкоди її інтересам та інтересам її неповнолітньої доньки.

Як на неможливість сумісного проживання співвласників у спірній квартирі представники відповідача посилаються на постанови про відмови у порушенні кримінальної справи як за фактом звернення ОСОБА_1, так і за фактом звернення ОСОБА_3

Однак, суд ці обставини до уваги не бере, оскільки вони не є достатніми, щоб суд зробив достовірний висновок про неможливість проживання співвласників в спірній квартирі. Так, зокрема у висновку затвердженого начальником Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Х/о від 04.12.2012 року, у заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона не змогла потрапити до спірної квартири, оскільки ОСОБА_3 було замінені замки. Однак, ОСОБА_3 за даним фактом повідомила, що ніяких замків не змінювала (а.с.43). Також з наданих постанов про відмови у порушенні кримінальної справи, вбачається, що позивач ОСОБА_2 з заявами до правоохоронних органів не звертався, зверталася лише ОСОБА_1

Позивачами на підтвердження порушення відповідачкою їх житлових прав чи порушення їх прав у володінні, користуванні і розпорядженні їх частками, - не надано достатніх та достовірних доказів, зокрема, рішення суду про усунення перешкод позивачам у користуванні власністю чи інше рішення компетентного органу про доведеність вини відповідачки у порушенні прав позивачів.

Відповідно розяснень п. 6 Постанови ПВСУ «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 р. N 7, при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01.04.2013 року зазначено, що встановити порядок користування приміщеннями в квартирі між трьома співвласниками квартири можливо, запропоновано варіант порядку користування зазначеної квартири з відступом від ідеальних часток співвласників.

Однак, такий порядок користування приміщеннями в квартирі між трьома співвласниками квартири з відступом від ідеальних часток співвласників, позивачів не влаштовує, оскільки відступ від ідеальних часток порушує їх права на користування майном, що їм належить.

Однак, суд звертає увагу, що правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

Крім того, позивачі, звернувшись 08.02.2011 року до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення порядку користування та виділ частки із спільної власності, залишили позовні вимоги без розгляду, маючи можливість вирішити питання по суті (а.с.58).

Також позивачі зазначають, що 1/3 частина квартири, яка належить відповідачці, є незначною. Однак, з таким твердженням позивачів суд погодитися не може, оскільки як позивачам, так і відповідачці належить по 1/3 частині спірної квартири.

На підставі викладеного, позовні вимоги про припинення права власності відповідачки на 1/3 частину квартири задоволенню не підлягають.

Оскільки вимоги щодо визнання за позивачами права власності на 1/3 частину квартири з виплатою компенсації відповідачці, є похідними від вимог про припинення права власності на частку у спільному майні, то вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то вимоги щодо стягнення судового збору з відповідача задоволенню не підлягають.

Суд постановляє рішення в межах заявлених позовних вимог і на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 365 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на частину квартири відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий -