Ухвала суду № 3645541, 08.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-13958/08 Головуючий у І інстанції Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Глущенко Я.Б.,

Федорової Г.Г.,

при секретарі Калініній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ХХІ століття» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ХХІ століття» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002162306/0/38846 від 19.05.2007 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач прийшов до помилкового висновку щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія XXIстоліття» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого підприємству було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період січень - лютий 2006 року на загальну суму 334 378,00 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегією суддів встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва з 21.04.2006 року по 28.04.2006 року була здійснена позапланова виїзна документальна перевірка з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування товариством з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія XXIстоліття» за період з 01.12.2005 року по 28.02.2006 року. За результатами перевірки був складений акт № 888-23/6-33147828 від 10.05.2006 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0002162306/0/38846від 19.05.2006 року, яким відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, ТОВ «Будіндустрія XXIстоліття» зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість згідно з деклараціями з ПДВ за січень та лютий 2006 року в розмірі 334 378 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2006 року - 153 139 грн., за лютий 2006 року - 181 239 грн.

У періоді, який перевірявся, у ТОВ «Будіндустрія XXIстоліття» виникло право на податковий кредит у зв'язку з тим, що позивач являється інвестором по будівництву житлового будинку з офісними приміщеннями та підземними гаражами, замовник будівництва Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації. Генеральним підрядником будівництва є ЗАТ «Агробудмеханізація», згідно з договором підряду № 19/12-04 від 10.12.2004 року. За даним договором ЗАТ «Агробудмеханізація» здійснює будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями в обсязі проекту з усією інженерною та соціально-побутовою інфраструктурою «під ключ».

Між позивачем таКомерційним банком «Українська фінансова група»був укладений договір поставки від 16.05.2005 року,після невиконання умов якого, сторони уклали Додатковий договір № 1 від 12.09.2005 року про розірвання Договору поставки від 16.05.2005 року, та позивачем були повернені всі раніше отримані за договором кошти в повному обсязі.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна група» були укладені договори підряду № 8 від 01.07.2005 року та № 43/1 від 17.10.2005 року, а також додаткові договори № 1 від 12.09.2005 року, № 1 від 29.08.2005 року та № 1 від 24.10.2005 року. З матеріалів справи вбачається, що кошти, сплачені за вказаними договорами були повернуті на адресу контрагента одразу після укладення додаткових договорів.

Позивач за 2005 рік та січень, лютий 2006 року не мав оподатковуваних операцій по ПДВ, так як задекларовані податкові зобов'язання по ПДВ в травні 2005 року, липні- жовтні 2005 року в розмірі 1645959,00 грн., повністю зменшені коригуванням в 2005-2006 роках та уточнюючими деклараціями (згідно наданої податкової звітності до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва). Отже, задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 1645959,00 грн. самостійно зменшені підприємством в повному обсязі на суму 1645959,00 грн.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. «а» п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 ЗаконуУкраїни «Про податок на додану вартість», не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахуванняподаткового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Таким чином, позивач, відповідно до п.п «а» п.п. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не має права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за січень, лютий 2006 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях відповідача не вбачається порушень чинного законодавства при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ХХІ століття» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді: