Ухвала суду № 3645434, 29.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-13931/08 р. Головуючий у першій інстанції: Блажівська Н.Є.

Доповідач: Саприкіна І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бараненка І.І., Романчук О.М.,

при секретарі: Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

ВАТ «Київспецтранс» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Подільському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 00003723300/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2007 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вище зазначеною постановою, ДПІ у Подільському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є безумовними підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Київспецтранс» за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 109/23/605-02772037 від 03.07.2007 р.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372330/0 від 16.07.2007 року, в якому зазначено, що ВАТ «Київспецтранс» має податкове зобовязання по сплаті податку на додану вартість на суму 616355,00 грн. основного боргу та 308178,00 грн. штрафних (фінансових санкцій).

В обґрунтування прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення апелянт посилається на ті обставини, що за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. ВАТ «Київспецтранс» порушував вимоги п.п. 7.4.2, 7.4.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивач включав до податкового кредиту з ПДВ суми коштів від сум дотацій, одержаних з бюджету м. Києва на відшкодування збитків від надання послуг з санітарної очистки міста та на компенсацію різниці у вартості паливно-мастильних матеріалів у звязку з підвищенням цін. Відповідач вважає, що отримання позивачем сум дотацій з бюджету не є обєктом оподаткування ПДВ і ВАТ «Київспецтранс» не повинні були включати до податкового кредиту суми коштів від таких дотацій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0000372330/0 від 16.07.2007 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, а апеляційна інстанція погоджуються з такими висновками Окружного адміністративного суду м Києва з огляду на наступне:

Основним видом діяльності ВАТ «Київспецтранс» є збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів (сміття), а тарифи на ці послуги регулюються місцевими органами державної влади та місцевого самоврядування, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

На виконання зазначених положень позивачем отримувалися дотації на відшкодування збитків від надання послуг з санітарної очистки міста згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації, які спрямовувались ВАТ «Київспецтранс» на компенсацію різниці в ціні паливно-мастильних матеріалів, що використовувалися при наданні послуг.

Відповідно до п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до бюджетних призначень кошти на загальну суму 8 046 300 грн. були перераховані Київською міською державною адміністрацією за кодом КЕКВ 1310 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Матеріалами перевірки відповідача не підтверджено, що Київська міська державна адміністрація, перераховуючи дотації ВАТ «Київспецтранс», купувала у останнього товари (роботи, послуги), а позивач, у свою чергу, продавав державній адміністрації паливно-мастильні матеріали або інші товари.

Паливно-мастильні матеріали за які ВАТ «Київспецтранс» надавалися дотації, використовувалися останнім для надання послуг з санітарної очистки, а самі послуги в свою чергу надавались іншим підприємствам, установам та організаціям міста, що виступали в якості споживачів таких послуг. Фактично, позивач купував за рахунок вказаних дотацій паливно-мастильні матеріали, сплачував при купівлі ПДВ і включав його до складу податкового кредиту, оскільки операції з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів є об'єктом оподаткування ПДВ і не звільнені від оподаткування. Послуги, які надавалися ВАТ «Київспецтранс» з прибирання, вивезення та знешкодження відходів також підлягають оподаткуванню ПДВ.

Перерахування бюджетних дотацій здійснювалося Київською міською державною адміністрацією для покриття понесених Позивачем витрат в процесі виконання його статутних завдань по наданню послуг з санітарної очистки м. Києва, а тому бюджетна дотація в даному випадку не є продажем товарів (робіт, послуг).

Перерахування бюджетних дотацій здійснювалося Київською міською державною адміністрацією для покриття понесених ВАТ «Київспецтранс» витрат в процесі виконання його статутних завдань по наданню послуг з санітарної очистки м. Києва, а тому бюджетна дотація в даному випадку не є продажем товарів (робіт, послуг).

Чинним законодавством України не встановлені винятки з порядку визначення податкового кредиту і податкових зобовязань для операцій з продажу товарів (робіт, послуг), реалізація яких здійснюється споживачам за регульованими тарифами та супроводжується виплатою продавцю дотацій з бюджету на покриття збитків чи на покриття різниці в цінах.

Будь-яких коригувань сум податкового кредиту в звязку з одержанням платником податку на додану вартість дотацій з бюджету на покриття збитків чи на покриття різниці в цінах даний Закон не передбачає.

Перевіркою, проведеною ДПІ у Подільському районі м. Києва встановлено, що в перевіряємий період ВАТ «Київспецтранс» здійснювало реалізацію послуг з санітарної очистки міста за тарифами, які були затверджені у 1998 році. У розрахунок вказаних тарифів, затверджених розпорядженням КМДА від 18.05.1998 року № 1075 включалися всі елементи затрат за цінами, які діяли у 1998 році (вартість паливно-мастильних матеріалів, заробітна пата працюючих).

П. 4 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачена компенсація з місцевого бюджету різниці між затвердженими тарифами та фактичними і економічно обґрунтованими витратами підприємства.

Відповідно до пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, належать виплати у грошовій формі заробітної плати (інші прирівняні до неї виплати), а також пенсії, стипендії, субсидії, дотації за рахунок бюджетів.

Відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбає товари (послуги), які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково-ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Апеляційна інстанція не погоджується з посиланням апелянта на ті обставини, що позивач не повинен включати до податкового кредиту з ПДВ суми коштів від сум таких дотацій, на підставі п. 3.2.7. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачає, що не є об'єктом оподаткуванняоперації з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів.

У періоді в якому ВАТ «Київспецтранс» отримували дотації, податком на додану вартість оподатковувалися послуги з прибирання, вивезення та знешкодження відходів, що надавалися на виконання статутних завдань. За рахунок дотацій підприємством придбавалися паливно-мастильні матеріали про що свідчить залучений до матеріалів справи генеральний договір поставки від 8.01.2004 року № Н01/04-1К укладений з ПП «Нортекс» та договір поставки паливно-мастильних матеріалів від 22.01.2005 року № КІ 22/01-КС з ТОВ «Кий-Інвест».

В податковому обліку позивачем при використанні сум коштів, які отримані з бюджету як дотації на придбання паливно-мастильних матеріалів сплачувався податок на додану вартість в ціні товару та відображався у складі податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, керуючись нормами пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Таким чином, податковий кредит формувався ВАТ «Київспецтранс» саме при здійсненні операцій з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, які є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість та не звільнені від оподаткування.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позивач обґрунтовано не виключив зі складу податкового кредиту суму податку на додану вартість відповідно до обсягів отриманих дотацій, що в свою чергу виключає факт порушення пп. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту та з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Під терміном «поставка товарів» розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 ст. 1 зазначеного Закону України "Про податок на додану вартість").

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що отримання дотації з бюджету не підпадає під термін «поставка», а отже ВАТ «Київспецтранс» цілком правомірно не відображали в деклараціях з податку на додану вартість відповідних звітних періодів обсяги продажу, що не є об'єктами оподаткування відповідно до пункту 3.2 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість", оскільки у відповідності до пп. 5.3.4 Наказу Державної податкової адміністрації України „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання" рядок 3 „Операції, що не є об'єктом оподаткування" заповнюється платником в тому випадку, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі продажу.

Відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" у разі коли платник податку придбаває товари (послуги), які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Перерахування бюджетних дотацій здійснювалося Київською міською державною адміністрацією для покриття понесених позивачем витрат в процесі виконання його статутних завдань по наданню послуг з санітарної очистки м. Києва, а тому бюджетна дотація в даному випадку не є продажем товарів (робіт, послуг).

Операціями, які дали підстави для включення позивачем відповідних сум до податкового кредиту, було не отримання дотацій, а сплата (нарахування) позивачем коштів постачальникам за паливно-мастильні матеріали, які в подальшому були використані ним в господарській діяльності для надання послуг з санітарної очистки міста.

Згідно з пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Як свідчить вищенаведене, податковий кредит за грудень 2004 року - грудень 2006 року відображений позивачем у відповідності до норм Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки сума податкового кредиту складалася з сум податку в складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які використовувалися ВАТ «Київспецтранс» для здійснення основного виду діяльності, визначеного статутом товариства, а не для отримання дотацій з бюджету.

Чинним законодавством не встановлено яких-небудь винятків з передбаченого пп. 7.4.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" порядку визначення податкового кредиту і податкових зобов'язань для операцій з продажу товарів (робіт, послуг), реалізація яких здійснюється споживачам за регульованими тарифами та супроводжується виплатою продавцю дотацій з бюджету на покриття збитків чи покриття різниці в цінах. Будь-яких коригувань сум податкового кредиту в зв'язку з одержанням платником податку на додану вартість дотацій з бюджету на покриття збитків чи на покриття різниці в цінах цей Закон не передбачає.

Аналогічна позиція викладена в листі ДПА України № 1453/7/16-1517 від 27.01.2007 року в якому зазначено, що відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" бюджетні кошти, одержані платником у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів (зокрема "субсидії та поточні трансферти підприємствам" КПК 1301100 КЕКВ 1310), вважаються доходом з інших джерел і включаються з метою оподаткування податком на прибуток до складу його валових доходів. У разі придбання за рахунок таких коштів товарів (послуг) чи основних фондів, суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, можуть бути включені до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі, а тому мають бути задоволені.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 11.12.2007 року відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.