Постанова № 36453980, 10.12.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8181/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Наумов С.В.,

при секретарі Прокопчук Л.М.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Рівненської міської ради, виконкому Рівненської міської ради, третя особа: ОСОБА_6 про визнання частково протиправними скасування рішення Рівненської міської ради № 1383 та № 1385 від 28.04.2005 р.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з адміністративним позовом до Рівненської міської ради, виконкому Рівненської міської ради про визнання частково протиправними скасування рішення Рівненської міської ради № 1383 та № 1385 від 28.04.2005 р. Судом була залучена до участі в справі як третя особа ОСОБА_6.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримала та суду пояснила, що позивачі та третя особа до 2007 року були співвласниками будинковолодіння по вул.Дубенська, 6 в м.Рівне. Рішенням Рівненського міського суду від 06.06.2007 року було виділено ОСОБА_6 частку у натурі із майна, що є у спільній частковій власності та припинене право спільної часткової власності на дане будинковолодіння між ОСОБА_6 та іншими співвласниками. Рішенням Рівненського міського суду від 27.05.2008 р. було визнано за ОСОБА_7 право власності на спадкове майно померлого 09.01.2006 р. ОСОБА_8, яке складалось з 38/100 частин даного будинковолодіння та виділено цю частку та частку ОСОБА_5 в самостійні окремі обєкти нерухомого майна, визнавши за ними право власності на квартири № 1 (ОСОБА_5А.) та № 2 (ОСОБА_7М).

На даний час власником квартири АДРЕСА_1, є позивачка ОСОБА_4 Після оформлення частини будинку на ОСОБА_4 позивачі виявили намір приватизувати присадибну земельну ділянку і дізнались, що рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2005 р. за № 1383 було передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 335 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул.Дубенській в м.Рівне, а рішенням Рівненської міської ради № 1385 від 28.04.2005 р. п.18 було прийнято рішення про оформлення ОСОБА_6 право на оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 61 кв.м. по вул.Дубенській, 6 для обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вважає оскаржувані рішення Рівненської міської ради незаконними, оскільки на час прийняття рішень, будинковолодіння по вул.Дубенській, 6 в м.Рівне перебувало в спільній часткові власності всіх співвласників, без юридично визначеного порядку користування ним, частка третьої особи в будинковолодінні в натурі виділена не була, сумарна площа переданої ОСОБА_6 у власність та в оренду земельної ділянки є більшою, ніж вона має на право відповідно до своєї частки в будинковолодінні, а передача в оренду фізичній особі земельної ділянки для обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд чинним законодавством передбачена не була. Окрім цього, представник позивачів покликається на те, що право позивачів оскаржуваними рішеннями є порушеним та підлягає поновленню з посиланням на ч.1 статті 377 ЦК України та статтю 91 Земельного Кодексу УРСР, який був введений в дію Законом України № 2874-У11 від 08.07.1970 року зі змінами та доповненнями. Вважає, що позивачами пропущено строк звернення до суду з позовом з поважних причин та просить суд його поновити. На обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду покликається на те, що документи, на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення, позивачі по адвокатському запиту отримали лише в березні 2013 р., а третя особа ОСОБА_6 приховувала від інших співвласників передачу їй у власність та в оренду оскаржуваними рішеннями частину земельної ділянки, яка перебувала в спільному користуванні всіх співвласників. Просить задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник Рівненської міської ради позов не визнала, вважає, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а даний адміністративний позов повинен бути залишений без розгляду з посиланням на пропуск позивачами строку звернення до суду. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи вважає, що адміністративний позов не підлягає до задоволення, оскільки даний спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі , дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 26.06.1991 р. ОСОБА_6 належало на праві власності 23/100 частин будинковолодіння № 6 по вул.Дубенській в м.Рівне.. ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.1966 р. був власником 39/100 частин даного будинковолодіння. ОСОБА_9 відповідно до договору купівлі-продажу від 25.06.1968 р. належало на праві приватної власності 38/100 частини будинковолоідння.

Як вбачається з дослідженого судом рішення Рівненського міського суду від 06.06.2007 року, ним було виділено ОСОБА_6 частку у натурі із майна, що є у спільній частковій власності та припинене право спільної часткової власності на дане будинковолодіння між ОСОБА_6 та іншими співвласниками.

Рішенням Рівненського міського суду від 27.05.2008 р. було визнано за ОСОБА_7 право власності на спадкове майно померлого 09.01.2006 р. ОСОБА_8, яке складалось з 38/100 частин даного будинковолодіння та виділено цю частку та частку ОСОБА_5 в самостійні окремі обєкти нерухомого майна, визнавши за ними право власності на квартири № 1 (ОСОБА_5А.) та № 2 (ОСОБА_7М.).

На час подання даного позову та на час винесення судом рішення власником квартири АДРЕСА_1 є позивачка по справі ОСОБА_4, що вбачається з договору купівлі-продажу, посвідченого 26.12.2012 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2013 року.

Рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2005 р. за № 1383 було передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 335 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул.Дубенській в м.Рівне , що вбачається з архівного витягу № 30/12-13 від 20.03.2013 р. , дослідженого судом.

Рішенням Рівненської міської ради № 1385 від 28.04.2005 р. п.18 було прийнято рішення про оформлення ОСОБА_6 право на оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 61 кв.м. по вул.Дубенській, 6 для обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, що вбачається з архівного витягу № 31/12-13 від 20.03.2013 р. .

Згідно архівної довідки № Н-66 від 13.10.2003 р., яка є складовою частиною документів, на підставі яких були прийняті оскаржувані позивачами рішення вбачається, що до будинку по вул.Дубенська, 6 в м.Рівне належала земельна ділянка площею 1585,26 кв.м..

Суд вважає, що право позивачки оскаржити дані рішення Рівненської міської ради визначено частиною 1 статті 377 ЦК України та частиною 2 статті 120 ЗК України, , згідно яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

На час набуття всіма співвласниками будинку, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, права власності на дане будинковолодіння діяв Земельний Кодекс УРСР, який був введений в дію Законом України № 2874-У11 від 08.07.1970 року зі змінами та доповненнями. Згідно статті 91 даного ЗК України особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності.

Згідно геодезичної зйомки за будинковолодінням № 6 про вул. Дубенській в м.Рівне рахується земельна ділянка 1464 кв.м..

Частина 3 статі 120 ЗК України встановлює, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю чи споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно, площа земельної ділянки, на яку має право третя особа ОСОБА_6 виходячи з розміру її частки в будинковолодінні становить 336,7 кв.м. (1464:23х100 = 335,7).

Суд погоджується з доводами позивачів щодо того, що згідно оскаржуваних рішень, третій особі ОСОБА_6 передано земельну ділянку загальною площею 396 кв.м. (335 кв.м. у власність та 61 кв.м. в оренду), що на 59,3 кв.м. більше ніж вона має право згідно із законом.

Передача третій особі ОСОБА_6 оскаржуваними рішеннями частини земельної ділянки, яка перебувала в спільному користуванні всіх співвласників даного будинковолодіння, більшої площі ніж вона має право, порушує права позивачів як землекористувачів.

Як вбачається з дослідженого судом плану-пропозиції по передачі земельної ділянки у власність та оренду ОСОБА_6 та протоколу обстеження, встановлення і погодження межі земельної ділянки №1, яка передається у власність ОСОБА_6, та який є складовою частиною документів, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, він не підписаний ні начальником управління містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому ОСОБА_11, ні начальником Рівненського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_12.

Частина 3 статті 116 ЗК України встановлює, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно частини 2 статті 118 ЗК України, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельної ділянки приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульований статтею 124 ЗК України, яка на час прийняття оскаржуваного рішення № 1385 встановлювала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішень відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права на оренду.

Згідно ч.2 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Суд вважає, що передача фізичній особі ОСОБА_6, як співвласнику будинку, в оренду земельної ділянки для обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд суперечить положенням ст.93 ЗК України та порушує права позивачів, оскільки частина земельної ділянки площею 61 кв.м. до прийняття рішення № 1385 перебувала в спільному користуванні всіх співвласників будинковолодіння.

При цьому суд приймає до уваги, що на час прийняття оскаржуваних рішень, третя особа ОСОБА_6 не була згідно правовстановлювальних документів власником конкретно визначеної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул.Дубенській. 6 в м.Рівне. Право спільної часткової власності ОСОБА_13 на дане нерухоме майно було припинено рішенням суду від 27.05.2008 р. і відповідно рішення Рівненської міської ради № 1383 від 28.04.2005 р. в частині передачі ОСОБА_6земельної ділянки площею 335 кв.м. по вул.Дубенській в м.Рівне для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (п.32 додатку до рішення Рівненської міської ради від 28.045.2005 р. № 1383) та п.18 рішення Рівненської міської ради № 1385 від 28.04.2005 р. щодо оформлення ОСОБА_6 права на оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 61 кв.м. є протиправним.

Стаття 6 КАС України, встановлює право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Згідно частини 3 статті 1 ЗК України, використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до п. г) ч.3 ст.152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не зайде підстав для його поновлення (ст.100 КАС України).

Відповідно до ст..102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Як вбачається з даного адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, позивачі отримали копії документів, на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення Рівненської міської ради та якими вони обгрунтували свій адміністративний позов лише 22.03.2013 р.. На думку суду, позивачі були позбавлені можливості підготувати та належним чином обгрунтувати даний адміністративний позов до отримання ними документів, на підставі яких було прийнято оскаржувані рішення Рівненської міської ради, в звязку з чим суд вважає з поважної причини був пропущений позивачем ОСОБА_5 строк звернення до суду, який позивачами ОСОБА_4 ОСОБА_5 не пропущений.

Суд вважає безпідставним посилання представника третьої особи щодо того, що даний спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства. Так, рішенням Конституційного суду України по справі № 1-6/2010 від 01.04.2010 р. вирішено, що положення п.1 ч.1 ст.17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як субєктом владних повноважень, повязані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності. Дане рішення є обовязковим до виконання на території України, остаточним та таким, що не може бути оскаржене.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб"єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності .

Судові витрати за сплату судового збору в сумі 114 грн.70 коп. суд відносить за рахунок позивачів.

На підставі ст.ст.91,ч.2ст.93,ч.3ст.116,ч.2ст.118,ст.120,124,ч.1ст.377 ЦК України, керуючись ст.ст.2,6,17,18,71,99,102,160,-163,167 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

Поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Скасувати та визнати протиправними рішення Рівненської міської ради № 1383 від 28.04.2005 р. в частині передачі ОСОБА_6 земельної ділянки площею 335 кв.м. по вул.Дубенській в м.Рівне для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (п.32 додатку до рішення Рівненської міської ради від 28.04.2005 р. № 1383).

Скасувати та визнати протиправними п.18 рішення Рівненської міської ради № 1385 від 28.04.2005 р. щодо оформлення ОСОБА_6 права на оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 61 кв.м..

Судові витрати за сплату судового збору в сумі 114 грн.70 коп. суд відносить за рахунок позивачів.

Сторони можуть отримати постанову в повному обсязі 16 грудня 2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Рівненського міського суду Наумов С.В.