Рішення № 36453970, 18.11.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 569/14606/13-ц

18 листопада 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

головуючого судді Денисюка П.Д.,

при секретарі Якимовій В.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2, звернувшись до суду з позовом, просить стягнути з ОСОБА_3 160356 грн. боргу за договорами позики, проценти за час користування коштами в сумі 36619,50 грн., три відсотка річних у розмірі 1725,47 грн., пеню за час прострочення у сумі 1238,74 грн., втрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. та судові витрати в сумі 1999,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в період часу з 25 травня 2012 року по 29 травня 2013 року згідно розписок та договорів позики ОСОБА_3 позичила у неї грошові кошти на загальну суму 160356 грн. У підтвердження даних позик 25 травня 2012 року ОСОБА_3 була власноручно написана розписка, згідно якої позичила відповідачу 5000 грн. із виплатою за користування коштами 72% відсотка річних та 3% відсотка за весь час прострочення зі строком повернення до 05 листопада 2012 року. Пізніше 28 червня 2012 року знову позичила відповідачу грошові кошти в сумі 3000 грн. із сплатою за користування коштами в розмірі 72% відсотка річних та 3% відсотка за весь час прострочення зі строком повернення до 28 грудня 2012 року. Згодом 04 серпня 2012 року позичала відповідачу 1000 дол. США із сплатою за користування коштами в розмірі 72% відсотка річних та 3% відсотка за весь час прострочення, 24 серпня 2012 року 1000 дол. США, із сплатою за користування коштами в розмірі 72% відсотка річних та 3% відсотка за весь час прострочення. 26 листопада 2012 року було укладено договір позики, згідно якого вона позичила відповідачу 31000 грн. та 2000 дол. США, 27 грудня 2012 року 5000 грн., із сплатою за користування коштами в розмірі 72% відсотка річних та 3% відсотка за весь час прострочення, 29 грудня 2012 року 1000 дол. США із сплатою за користування коштами в розмірі 72% відсотка річних та 3% відсотка за весь час прострочення, 28 січня 2013 року 3000 грн., із сплатою за користування коштами в розмірі 72% відсотка річних та 3% відсотка за весь час прострочення, 26 лютого 2013 року 15808 та 1000 дол. США, 21 березня 2013 року 28808 грн., із сплатою за користування коштами в розмірі 18% та пеню, 24 травня 2013 року 3800 грн., із сплатою за користування коштами в розмірі 126% відсотка річних та 3% відсотка за весь час прострочення. Однак, на момент подачі позову до суду відповідач позичені кошти так і не повернула.

У судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені за весь час прострочення у розмірі 1238,74 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. в решті позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, про час та місце судового розгляду була повідомлена у встановленому законом порядку, заперечень проти позову не подала.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, а позов задоволити з наступних підстав.

Судом установлено, що в період часу з 25 травня 2012 року по 29 травня 2013 року ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 160356 грн.

У відповідності до розписки від 25 травня 2012 року ОСОБА_3 отримала в борг від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 72% річних, терміном на шість місяців, а саме до 05 листопада 2012 року.

28 червня 2012 року ОСОБА_3 отримала в борг від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000 грн. зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 72% річних з терміном повернення до 28 грудня 2012 року, що підтверджується розпискою від 28.06.2012р.

Як убачається із розписки від 04 серпня 2012 року ОСОБА_3 позичила у позивача кошти в сумі 5000 грн., зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 72% річних з терміном повернення 04 лютого 2013 року.

02 жовтня 2012 року відповідач отримала в позику від ОСОБА_2 кошти в сумі 1000 дол. США, зі сплатою процентів за їх користування в розмірі 72% річних з терміном повернення до 02 квітня 2013 року (розписка від 02.10.2012р.).

24 серпня 2013 року ОСОБА_3 отримала від позивача у позику кошти в сумі 1000 дол. США та 12000 грн. зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 72% річних з терміном повернення до 25 лютого 2013 року, що підтверджується розпискою від 24 серпня 2013 року.

Згідно договору позики від 26 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 у позику грошові кошти в сумі 31000 грн. із терміном повернення до 20 серпня 2013 року.

Також 27 грудня 2012 року ОСОБА_3 отримала в позику від позивача кошти у розмірі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування в розмірі 72% річних з терміном повернення до 27 березня 2013 року.

У грудні місяці 29 числа 2012 року відповідач отримала позику від ОСОБА_2 у розмірі 1000 дол. США зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 72% річних, що зобовязалась повернути до 29.12.2012р.

28 січня 2013 року ОСОБА_3 отримала від позивача в позику грошові кошти в сумі 3000 грн., зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 72% річних із строком повернення до 28 лютого 2013 року.

26 лютого 2013 року відповідач отримала від ОСОБА_2 у позику кошти в сумі 1000 дол. США та 15808 грн. з терміном повернення до 25 березня 2013 року.

Відповідно до договору позики від 21 березня 2013 року ОСОБА_3 отримала від позивача в позику кошти у сумі 28808 грн. зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 18% річних з терміном повернення до 23 червня 2013 року.

Як убачається із розписки від 24 травня 2013 року відповідач отримала від ОСОБА_2 в позику кошти у сумі 3800 грн. зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 126% річних із терміном повернення до 29 травня 2013 року.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі змісту ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначення кількості речей.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, станом на 06 серпня 2013 року ОСОБА_3 борг за договорами позики, що разом становить 160356 грн. так і не повернула.

Як убачається із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до боргових розписок відповідач зобовязана була щомісячно сплачувати позивачу проценти за користування грошовими коштами, однак свої зобовязання не виконала, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість по процентам, що в загальному становить 36619,50 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача підлягають стягненню три відсотка річних за весь час прострочення по виплаті боргових зобовязань, що разом становить 1725,47 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути борг за договорами позики в сумі 160356 грн., 36619,50 грн. проценти за користування коштами, три відсотка річних в сумі 1725,47 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

На підставі ст.ст.526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 160356 (сто шістдесят тисяч триста пятдесят шість тисяч) гривень за договорами позики, 36619 (тридцять шість тисяч шістсот девятнадцять) гривень 50 копійок процентів за користування коштами.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1725 (одну тисячу сімсот двадцять пять) гривень 47 копійок відсотків за час прострочення по виплаті заборгованості та 1999 (одну тисячу девятсот девяносто девять) гривень 40 копійок в рахунок відшкодування судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, а саме після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий