Ухвала суду № 36451451, 26.04.2013, Приморський районний суд м. Одеси

справа № 522/6464/13

провадження № 2/522/7302/13

УХВАЛА

26 квітня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Кічмаренко С.М.,

при секретарі Науменко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсними та визнання права власності на частку квартири в порядку спадщини за законом.

До Приморського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову. Позивачка просить суд накласти арешт та вселити її в спірну квартиру, в порядку забезпечення позову. Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1, відповідно до витягу із реєстру прав власників на нерухомість ОМБТІ та РОН, належить - ? частка квартири позивачці ОСОБА_1, за рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.10.2006 року та ? частка квартири належить відповідачці ОСОБА_2, відповідно до договору довічного утримання від 07.03.2007 року. Як вказує позивач в судовому засіданні, після смерті батька ОСОБА_3, який проживав із відповідачкою в спірній квартирі до часу смерті, відповідачка всеяки перешкоджає допуску до квартири ОСОБА_1, без згоди ОСОБА_1, вселила до їх спільної квартири квартирантів, тому вона просить суд вселити її в спірну квартиру, в порядку забезпечення позову, шляхом вчинення певних дій та накласти арешт на вказану квартиру.

Згідно ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Суд вважає, що на теперішній час, сторони по справі мають рівні права власності на вказану квартиру, за наданими до суду правовстановлюючими документами, тому будь-яке втручання в здійснення цих прав до розгляду справи по суті є неможливим за нормами цивільно-процесуального законодавства України. Тому, в частині вселення ОСОБА_1 в порядку забезпечення позову, в спірну квартиру до розгляду справи по сутті, суд відмовляє. Але, на теперішній час, позивачка має рівні права із відповідачкою стосовно спільного володіння, користування та розпорядження квартирою 31, будинку 50/52 по вулиці Осипова у м. Одесі. Тому, суд вважає за необхідним забезпечити позовні вимоги ОСОБА_1, шляхом винесення заборони відповідачці ОСОБА_4 перешкоджати будь-яким шляхом ОСОБА_1 в користуванні квартирою 31, будинку 50/52 по вулиці Осипова у м. Одесі та вселяти будь-яких інших осіб до вказаної квартири до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1,2, ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб або забороною вчиняти певні дії.

На підставі викладеного, суддя вбачає, що дана заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ч. ч. ч. 1, 3, 4 ст. 151, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 152, 210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

1.Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2. Направити ухвалу для виконання до Другої Одеської державної нотаріальної контори,

2.Заборонити ОСОБА_2 чи будь-яким іншим фізичним особам вчиняти певні дії, а саме: перешкоджати будь-яким шляхом в користуванні ОСОБА_5 квартирою 31, будинку 50/52 по вулиці Осипова у м. Одесі.

3.Заборонити ОСОБА_2 вселяти будь-яких фізичних осіб до квартири АДРЕСА_3.

4.Виселити із квартири АДРЕСА_4, будь-яких фізичних осіб, які не є співвласниками вказаної квартири.

5.Направити ухвалу суду за п.п.2,3,4 на виконання в Державну виконавчу службу Приморського району м. Одеси.

Суддя:С.М.Кічмаренко

26.04.2013