Постанова № 36448921, 09.12.2013, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 430/2675/13-а

ПОСТАНОВА

"09" грудня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що вона на утриманні має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. До народження дитини вона працювала завідуючою аптеки № 17 у м. Лутугине КП «Луганська обласна «Фармація», у звязку з чим вона має право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року. З 08.07.13 р. вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і як застрахована особа перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації (далі за текстом УСЗН Станично-Луганської РДА), отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі 130,00 грн. на місяць. Вказуючи, що на її заяву від 09.10.13 р. про перерахунок вказаної допомоги відповідач їй в цьому відмовив, зазначаючи, що дії відповідача стосовно відмови у перерахунку допомоги вона вважає неправомірними, просила суд визнати неправомірними дії УСЗН Станично-Луганської РДА щодо відмови їй у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй цієї допомоги, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років на відповідний період, з 08.07.13 р. по 08.05.16 р. з урахуванням проведених виплат.

Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, яка міститься у її позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, аналогічні відмові на заяву позивачки, в яких просив відмовити у задоволенні предявленого позову, розглядати справу за відсутності їхнього представника.

У звязку з тим, що сторонами подані заяви про розгляд справи за їх відсутності, судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка дійсно 08 травня 2013 року народила дитину сина ОСОБА_3.

До народження дитини вона працювала завідуючою аптекою № 17 в КП «Луганська обласна «Фармація».

З 08.07.13 р. позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, у звязку з чим як застрахована особа перебуває на обліку у відповідача, який повинен виплачувати їй відповідну допомогу.

Ця допомога позивачці повинна виплачуватись згідно положень Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року.

Так, відповідно до відновленої у дії після проголошення рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року статті 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року в первісній редакції, яка діє на цей час, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Із довідки № 1154 від 20.11.13 р., наданої відповідачем на вимогу суду, вбачається, що позивачці з моменту настання права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вона до цього часу виплачується в розмірі 130 грн. на місяць, яка згідно відповіді УСЗН Станично-Луганської РДА за № 2120 від 16.10.13 р., якою позивачці фактично було відмовлено у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нараховується згідно пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.01 р. з усіма змінами і доповненнями.

Суд вважає неправомірним застосування відповідачем цього Порядку до особи, яка застрахована в системі загальнообовязкового страхування, оскільки в даному випадку на відносини щодо виплати такій особі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку поширюються норми спеціального закону, яким в даному випадку є Закон України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням».

За таких обставин, враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» не встановлюється інший розмір цієї допомоги, ніж передбачений Законом України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням», суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.

Разом з цим, суд вважає вимоги позивачки про зобовязання відповідача провести перерахунок вказаної допомоги слід задовольнити частково, а саме за період з дня призначення допомоги і до дня винесення рішення суду у цій справі, оскільки винесення рішення суду про зобовязання відповідача провести перерахунок допомоги на майбутнє буде суперечити частині першій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. В даному конкретному випадку рішенням відповідача порушені права позивачки в реальному часі, тому у задоволенні її вимог на майбутнє слід відмовити.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового задоволення позову з Державного бюджету України на користь позивачки слід стягнути судові витрати пропорційно задоволених її вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобовязати управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації з урахуванням здійснених виплат провести перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 08 липня 2013 року по 09 грудня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6,80 грн. суму судового збору пропорційно задоволених її позовних вимог, який нею було сплачено при зверненні з цим позовом до суду.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами.

Суддя Є.О.Соболєв