Справа № 430/2675/13-а
ПОСТАНОВА
"09" грудня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з цим позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що вона на утриманні має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. До народження дитини вона працювала завідуючою аптеки № 17 у м. Лутугине КП «Луганська обласна «Фармація», у звязку з чим вона має право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року. З 08.07.13 р. вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і як застрахована особа перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації (далі за текстом УСЗН Станично-Луганської РДА), отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі 130,00 грн. на місяць. Вказуючи, що на її заяву від 09.10.13 р. про перерахунок вказаної допомоги відповідач їй в цьому відмовив, зазначаючи, що дії відповідача стосовно відмови у перерахунку допомоги вона вважає неправомірними, просила суд визнати неправомірними дії УСЗН Станично-Луганської РДА щодо відмови їй у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй цієї допомоги, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років на відповідний період, з 08.07.13 р. по 08.05.16 р. з урахуванням проведених виплат.
Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, яка міститься у її позовній заяві.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову, аналогічні відмові на заяву позивачки, в яких просив відмовити у задоволенні предявленого позову, розглядати справу за відсутності їхнього представника.
У звязку з тим, що сторонами подані заяви про розгляд справи за їх відсутності, судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка дійсно 08 травня 2013 року народила дитину сина ОСОБА_3.
До народження дитини вона працювала завідуючою аптекою № 17 в КП «Луганська обласна «Фармація».
З 08.07.13 р. позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, у звязку з чим як застрахована особа перебуває на обліку у відповідача, який повинен виплачувати їй відповідну допомогу.
Ця допомога позивачці повинна виплачуватись згідно положень Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року.
Так, відповідно до відновленої у дії після проголошення рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року статті 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року в первісній редакції, яка діє на цей час, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Із довідки № 1154 від 20.11.13 р., наданої відповідачем на вимогу суду, вбачається, що позивачці з моменту настання права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вона до цього часу виплачується в розмірі 130 грн. на місяць, яка згідно відповіді УСЗН Станично-Луганської РДА за № 2120 від 16.10.13 р., якою позивачці фактично було відмовлено у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нараховується згідно пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.01 р. з усіма змінами і доповненнями.
Суд вважає неправомірним застосування відповідачем цього Порядку до особи, яка застрахована в системі загальнообовязкового страхування, оскільки в даному випадку на відносини щодо виплати такій особі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку поширюються норми спеціального закону, яким в даному випадку є Закон України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням».
За таких обставин, враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» не встановлюється інший розмір цієї допомоги, ніж передбачений Законом України «Про загальнообовязкове державне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням», суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.
Разом з цим, суд вважає вимоги позивачки про зобовязання відповідача провести перерахунок вказаної допомоги слід задовольнити частково, а саме за період з дня призначення допомоги і до дня винесення рішення суду у цій справі, оскільки винесення рішення суду про зобовязання відповідача провести перерахунок допомоги на майбутнє буде суперечити частині першій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. В даному конкретному випадку рішенням відповідача порушені права позивачки в реальному часі, тому у задоволенні її вимог на майбутнє слід відмовити.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового задоволення позову з Державного бюджету України на користь позивачки слід стягнути судові витрати пропорційно задоволених її вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобовязати управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації з урахуванням здійснених виплат провести перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 08 липня 2013 року по 09 грудня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6,80 грн. суму судового збору пропорційно задоволених її позовних вимог, який нею було сплачено при зверненні з цим позовом до суду.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами.
Суддя Є.О.Соболєв
The court decision No. 36448921, Stanytsia-Luhanska District Court of Luhansk Oblast was adopted on 09.12.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 430/2675/13-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: