Рішення № 36448404, 25.12.2013, Голубівський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Луганської області)

Справа № 1209/2362/2012

25.12.2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року.

Кіровський міський суд Луганської області у складі:

Головуючого судді Нестеренко Н.В.,

при секретарях Курупка Л.С., Нікітіній М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Кіровського міського суду Луганської області матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 25 квітня 2007 р. між сторонами був укладений кредитний договір № 2709/0407/88-119, за умовами якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 740 000 доларів США на споживчі цілі, на строк з 25.04.2007 року по 25.04.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом. Проте відповідач лише частково виконав умови договору, тому банком неодноразово були направлені позичальнику повідомлення - вимоги про усунення вказаних порушень. Але добровільно сума боргу позичальником не сплачена, тому станом на 20.07.2012 року сума заборгованості складає 1 255 998, 35 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 10 039 194,81 гривень, згідно розрахунку заборгованості, яку вони просять стягнути на їх користь із відповідача, а також понесені ними судові витрати у сумі 3 219 грн.

У судове засідання представник позивача не з»явився, звернувся до суду із заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутність, а позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та надав суду свої письмові заперечення та заяву про застосування строків позовної давності (а.с.216-217, 285-286), де вказує, що з моменту порушення позичальником графіку погашення заборгованості за кредитом 21.06.2009 року у позивача виникло право вимоги погашення позичальником всієї суми кредиту. З урахуванням встановленого ст.1049 ЦК України пільгового 30-ти денного строку повернення позики за вимогою, за правилами ч.5 ст.261 ЦК України строк позовної давності почав перебіг з 21.07.2009 року. Тому з врахуванням додаткового договору №1 від 20.11.2008 року з Додатком №2, про внесення змін до кредитного договору, яким строк повернення кредиту продовжувався, відповідно переривався перебіг строку позовної давності. А викладений у Додатку №2 новий графік погашення заборгованості за кредитом передбачав відстрочення погашення кредиту до 20 червня 2009 року. Тобто строк позовної давності розпочав свій перебіг з 21 липня 2009 року та відповідно закінчився 21 липня 2012 року, тоді як позовну заяву подано до суду лише після 31 серпня 2012 року, тобто після спливу 3 річного строку позовної давності. У відповідності до ст.266 ЦПК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплинула і до додаткової вимоги.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку про не обґрунтованість позову з огляду на наступне:

25 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого спочатку було ВАТ «Светдбанк», а потім ПАТ «Омега Банк» був укладений кредитний договір № 2709/0407/88-119, за умовами якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 740 000 (сімсот сорок тисяч) доларів США на споживчі цілі, на строк з 25.04.2007 року по 25.04.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.(а.с.25-25)

На забезпечення виконання основного зобов»язання за кредитним договором від 25.04.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір №2709/0407/88-119-Z-2 від 29.12.2008 року.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.1054 ЦК України так за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України: «Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.»

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з п.3.1 вищезазначеного Договору, погашення заборгованості за кредитом здійснюється Позичальником згідно Додатку №1 до договору частинами - щомісячними платежами у розмірах та у строки, передбачені графіком платежів, крім випадків передбачених п.3.8, 3.9,5.1.4 договору. Проценти за користування кредитом відповідно п.3.3 цього ж договору підлягають сплаті Позичальником щомісяця в період з 01 по 20 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту.

В подальшому між сторонами укладалося ще декілька додаткових угод, які змінювали деякі умови кредитного договору № 2709/0407/88-119 від 25.07.2007, зокрема:

- додатковий договір №1 від 20.11.2008 з Додатком №2, п.2 відстрочено термін сплати кредиту, встановлено нові строки виконання зобов»язання з 20 червня 2009 року по 25 квітня 2017 року та збільшено зобов»язання за кредитом з щомісячного платежу з 6789,00 доларів США до 7289,00 доларів США крім того п.4 встановлено, що проценти за користування кредитом відповідно п.3.3 кредитного договору підлягають сплаті Позичальником щомісяця в період з 01 по 25 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту (а.с.31-33);

- договір про внесення змін та доповнень №2 від 25.02.2009 п.1 якого встановлено, що проценти 30% нараховані за користування кредитом нараховані з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року підлягають сплаті Позичальником до 25 лютого 2009 року, а 70% з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року підлягають сплаті до 25 березня 2009 року (а.с.34);

- договір про внесення змін та доповнень №3 від 25.03.2009 п.1 якого встановлено,що проценти 30% нараховані за користування кредитом нараховані з 01 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року підлягають сплаті Позичальником до 25 березня 2009 року, а 70% з 01 лютого 2009 по 28 лютого 2009 року підлягають сплаті Позичальником до 25 квітня 2009 року (а.с.35);

- договір про внесення змін та доповнень № від 24.04.2009 п.1 якого встановлено, що проценти 30% нараховані за користування кредитом нараховані з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року підлягають сплаті Позичальником до 25 квітня 2009 року, а 70% з 01 січня 2009 року по 31 березня 2009 року підлягають сплаті Позичальником до 25 травня 2009 року (а.с.36).

Всі інші умови кредитного договору № 2709/0407/88-119 від 25.04.2007 залишались не змінними.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

П.10.5 вищевказаного Договору встановлено, що він діє з дня його підписання і до повного виконання зобов»язань за даним договором.

Крім того, сторони передбачили у кредитному договорі (ст.8) відповідальність позичальника за порушення зобов'язань у формі:

- пені за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом;

- штрафу у розмірі 2 % від суми одержаного кредиту за кожний випадок неповідомлення банку про зміну місця свого проживання (п.5.1.6 та у випадках встановлених в 5.1.7 - 5.1.13 та 9.3,9.4 договору);

Відповідно до норми ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору та надав відповідачу грошові кошти в сумі 740 000,00 доларів США, що відповідачем визнається та не заперечується.

Відповідач на виконання своїх зобов»язань частково погасив заборгованість по кредиту, а саме: 21.04.2008 року в сумі 6789,00 доларів США; 20.05.2008 року в сумі 6789,00 доларів США; 18.06.2008 року в сумі 6789,00 доларів США; 18.07.2008 року в сумі 6789,00 доларів США; 19.08.2008 року в сумі 6789,00 доларів США; 17.09.2008 року в сумі 6789,00 доларів США; 21.10.2008 року в сумі 6789,00 доларів США; 22.04.2009 року в сумі 0,41 доларів США; що підтверджується випискою по особовому рахунку з 25.04.2007 року по 20.07.2012 року (а.с. 53-54).

Також Відповідачем було частково сплачено нараховані проценти за користування кредитом, а саме: 19.12.2008 в сумі 19,00 доларів США. (а.с.58)

Станом на 20.07.2012 року, згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором від 25.04.2007 року складає 1 255 998,35 (один мільйон двісті п»ятдесят п»ять тисяч дев»ятсот дев»яносто вісім) доларів США 35 центів, що в гривневому еквіваленті становить 10 039 194,81 (десять мільйонів тридцять дев»ять тисяч сто дев»яносто чотирі) гривні 81 копійку. При курсі НБУ на 20.07.2012 за 1 долар США 7 (сім) гривень 993000 копійок (а.с.166-168).

- прострочена заборгованість по кредиту 69 2476,59 (шістсот девяносто дві тисячі чотириста сімдесят шість)доларів США 59 центів, що в гривневому еквіваленті становить 5 534 965 (пять мільйонів пятсот тридцять чотири тисячі девтсот шістдесят пять гривень 38 копійок;

- прострочена заборгованість по процентах - 336 811 (триста тридцять шість тисяч вісімсот одинадцять доларів США 13 центів, що в гривневому еквіваленті становить 2 692 131 (два мільйони шістсот дев»яносто дві тисячі сто тридцять одна гривня) 31 копійка;

- заборгованість по пені - 226 710 (двісті двадцять шість тисяч сімсот десять) доларів США 63 центів, що в гривневому еквіваленті становить 1 812 098 (один мільйон вісімсот дванадцять тисяч дев»яносто вісім) гривень 06 копійок.

Також у матеріалах справи (а.с.169-171) міститься вимога - повідомлення від 15.07.2011 року за вихідним номером №5136, яка направлена відповідачу 21.07.2011 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке ним отримано 27.07.2011 року про, що свідчить підпис відповідача та ним не заперечується (а.с.174).

Таким чином відповідач порушив свої зобов»язання за кредитним договором, а саме відбулося неналежне його виконання, оскільки він припинив сплату передбачених виплат з погашення чергового платежу за кредитом з 22.04.2009 року, а погашення процентів з 19.12.2008 року, про що стверджує позивач у своїй позовній заяві (а.с.1-4) та з чим погоджується відповідач (а.с. 216-217).

У зв'язку з викладеними обставинами, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду із позовною заявою, але не врахував термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування та інше.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у ст.1050 ЦК України, а саме: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Згідно з п.3.1 Договору, погашення заборгованості за кредитом відповідачем повинно було здійснюватися згідно Додатку №1 з 25.04.2007 до 25.04.2017 року, а з 20.06.2009 року згідно Додатку №2 до договору саме таким чином, частинами - щомісячними платежами у розмірах та у строки, передбачені графіком платежів, що ґрунтується на чинному законодавстві України

Як вже зазначалося, сторони встановили як строк дії договору до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов»язань (п.10.5) так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 25.04.2017 року.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

П.3.8 вищезазначеного Договору містить вичерпний перелік підстав (обставин) ,при настанні яких банку надається право заявити вимогу про дострокове погашення кредиту, та не стосується випадків порушення позичальником зобовязання по поверненню позики або її частини. При цьому п.3.8 Договору врегульовано право позивача на зміну умов цього Договору, а не строків позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.261 УК України, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, згідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як встановлено судом, відповідач перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту вперше з 20.11.2007 року, коли неcплатив чергову суму, тобто вже 21.11.2007 року позивач мав право достроково пред»явити вимогу про повернення частини позики, що залишилась, і саме з цього моменту почав перебіг позовної давності, проте 22.04.2009 року відповідач сплатив незначну суму 0,41 долар США, тобто вчинив дію, яка свідчить про визнання свого боргу та відбулося переривання строків позовної давності за цим видом основного платежу.

Тому відповідно до ч.1,3 ст.264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Враховуючи, що додатковим договором №1 від 20.11.2008 року з Додатком №2, п.2 відстрочено термін сплати кредиту, встановлено нові строки виконання зобов»язання з 20 червня 2009 року то перебіг позовної давності в даних правовідносинах почався з 21.06 2009 року на наступний день після неналежного виконання зобов»язання.

Тобто позивач мав право звернутися до суду з позовною заявою в межах строків загальної позовної давності відповідно до ст.257 ЦК України 3 роки до 21.06.2012 року включно, проте своє право він реалізував лише 11.09.2012 року, тобто з пропуском строку на звернення до суду щодо основного платежу.

Що стосується зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, то останній платіж відповідач здійснив 19.12.2008 року в сумі 19,00 доларів США, в той час коли за умовами Кредитного договору п.3.3 вони підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з 01 по 25 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту.

Договором про внесення змін та доповнень №2 від 25.02.2009 року, п.1 якого встановлено, що проценти 30% нараховані за користування кредитом нараховані з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року підлягають сплаті позичальником до 25 лютого 2009 року, а 70% з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року підлягають сплаті до 25 березня 2009 року (а.с.34).

Враховуючи те, що відповідачем після 19.12.2008 року жодних платежів які б свідчили про сплату процентів за користування кредитом не здійснювалось, то суд приходить до висновку, що позовної давності, за цим видом платежу як і в попередньому випадку, необхідно обчислювати з 26.02.2009 року і по 26.02.2012 включно.

Що стосується вимоги про стягнення пені:

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України та умов Договору (п. 8.1), розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання визначений за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми простроченої заборгованості. За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не обмежується.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність 1 рік.

Ст.266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За вимогами ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Також судом врахована правова позиція Верховного суду України, згідно якої судова палата у цивільних та господарських справах 06 листопада 2013 року винесла постанову, якою переглянула ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.05.2013 року в справі за позовом ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою вищезазначена ухвала була скасована та визначено: «Відповідно до ст.261 ЦК початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов»язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом із нарахованими процентами - ст.1048 ЦК України), що підлягає сплаті. Несплачені до моменті звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. У разі встановлення у договорі різних видів цивільно - правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно правової відповідальності за одне і те саме порушення.»

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому суд, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку про не обґрунтованість позову у зв»язку із пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного, ст.ст.252-255, 254, 256, 258, 261, 267, 509, 610-611, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України, Постанови судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 06.11.2013 року, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Публічному акціонерному товариству «Омега Банк» у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у зв»язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному суді Луганської області, протягом 10-ти днів із дня його проголошення, через Кіровський міський суд Луганської області.

Суддя: