Постанова № 36447896, 19.12.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/7597/13-п Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження № 33/783/661/13 Доповідач: Стельмах І. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Апеляційний суд Львівської області у складі:

судді - Стельмаха І.О.,

за участю прокурора Цинайко Н.І.,

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-4 КУпАП за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 4 листопада 2013 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 4 листопада 2013 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Старі Стрілища, Жидачівського району Львівської області, громадянин України, з вищою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 3400 грн.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він перебуваючи на посаді першого заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, порушив обмеження щодо входження до складу органу управління підприємства, що має на меті одержання прибутку, передбачене п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-4 КУпАП.

Так, наказом голови Держсільгоспінспекції України від 16.11.2012 року № 130-кт ОСОБА_1 призначений на посаду першого заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Львівській області з 19.11.2012 року, має 5 ранг державного службовця. ОСОБА_1 станом на час прийняття та під час перебування на посаді першого заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Львівській області був керівником підприємств, що мають на меті отримання прибутку, тобто входив до складу їх органів управління, а сааме: Фермерського господарства «Кобрин» з 19.11.2012 року по 14.10.2013 року, ПП Торгова компанія «Б.Д.Б.-Інтер» з 19.11.2012 року по 08.04.2013 року, та ТзОВ «Аграрна компанія «Нива» з 19.11.2012 року по 04.04.2013 року.

На постанову судді захисник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати й провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суд не встановив наявності в діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторонни інкримінованого правопорушення; не з'ясував хто саме підписав та подав до податкового органу податкову декларацію; покликання суду на свідчення ОСОБА_3, не відповідають дійсності, так як ОСОБА_3 в свої письмових поясненнях стверджує зворотне; судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 не завдав державі жодної матеріальної шкоди.

При апеляційному перегляді справи ОСОБА_1 надав суду пояснення про те, що він ще в серпні 2012 року, на підставі власних заяв, був звільнений з посад директорів Фермерського господарства «Кобрин», ПП Торгова компанія «Б.Д.Б.-Інтер» та ТзОВ «Аграрна компанія «Нива», а тому не являється суб'єктом даного правопорушення. Податкової звітності не робив, оскільки підприємства фактично господарської діяльності не здійснювали, а тому жодних збитків державі ним завдано не було. Просить постанову судді скасувати й провадження у справі закрити.

Захисник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Цинайко Н.І., яка заперечила апеляційну скаргу та просила залишити постанову судді без змін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки висновок судді підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-4 КУпАП від 04 жовтня 2013 року (а.с.1-5); поясненнями ОСОБА_1 від 30.08.2013 року, даних ним під час проведення прокурорської перевірки (а.с.170-171); поясненнями ОСОБА_3 від 31.07.2013 року, даних ним під час проведення прокурорської перевірки (а.с.126); копіями податкових декларацій платника єдиного податку - юридичної особи від 13.05.2013 р. та від 25.02.2013 р. (а.с.12-13,18-19); копією податкового повідомлення-рішення № 0000101521 від 25.02.2013 р. (а.с.38); копією акту № 10/1521/36324147 від 24.02.2013 р. про результат камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності (а.с.39-40); витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.07.2013 р. (а.с.43,44,45,46,47); копією наказу голови Державної інспекції сільського господарства України від 16.11.2012 р. № 130-кт (а.с.60); копією особової карти № 65 на ОСОБА_1 (61-68); копією декларації ОСОБА_1 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2012 рік від 25.13.2013 р. (а.с.69-75).

Пояснення ОСОБА_1 про те, що ще в серпні 2012 року, він написав заяви про звільнення з посад директорів Фермерського господарства «Кобрин», ПП Торгова компанія «Б.Д.Б.-Інтер» та ТзОВ «Аграрна компанія «Нива», і зборами засновників вказаних господарства та підприємств був звільнений з посад директора, а тому він не є суб'єктом вказаного правопорушення, суд до уваги не бере.

Дані пояснення ОСОБА_1 спростовуються наведеними вище доказами, які підтверджують фактичні обставини справи, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни постанови судді.

Доводи апелянта про те, що його діями не завдано жодної матеріальної шкоди державі, а отже в його діях немає складу правопорушення, є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-4 КУпАП є правопорушенням з формальний складом, і тому не залежить від факту отримання особою прибутку чи завдання шкоди, вважається закінченим з моменту входження особою (державним службовцем) до складу органу управління підприємства або організацій, що має на меті одержання прибутку.

Суддя при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та наклав стягнення в межах санкції ч.2 ст. 172-4 КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необгрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2013 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-4 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Стельмах