Рішення № 36441560, 25.12.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/1895/13-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В.

Категорія 55 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Григорусь Н.Й., Талько О.Б.

при секретарі Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Грандфінресурс" про визнання договору недійсним, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Грандфінресурс" (надалі ПП "Грандфінресурс")

на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір № 212389, укладений між ним та ПП "Грандфінресурс" 19.07.2012 року, стягнути сплачені за договором кошти в сумі 11000 грн., 22000 грн. збитків та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилався на те, що вищевказану угоду він уклав з відповідачем з метою отримання грошей у позику, проте ПП "Грандфінресурс" ввело його в оману щодо умов договору, оскільки він спрямований на придбання товару, а не на отримання грошей у позику. Крім того, програма "Альянс-Україна" формується виключно за рахунок коштів учасників програми, без залучення коштів відповідача. При цьому, учасник сплачує гроші не за одержання товару, а фактично за можливість одержання права на отримання товару. За таких обставин вважає, що спірний договір не відповідає вимогам п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", діяльність ПП "Грандфінресурс" містить ознаки пірамідальної схеми і вводить споживачів в оману. Також, на час укладення договору у відповідача не було ліцензії на надання фінансових послуг, а тому він не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10 червня 2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір № 212389 від 19.07.2012 року, укладений між ПП "Грандфінресурс" і ОСОБА_1 Стягнуто з ПП "Грандфінресурс" на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 11000 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено, вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви ПП "Грандфінресурс" про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі ПП "Грандфінресурс", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов про визнання недійсним договору та стягнення внесених позивачем коштів, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір не відповідає вимогам п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", та по своїй суті є пірамідальною схемою.

Проте, з таким висновком погодитися не можна, враховуючи наступне.

Встановлено, що 19.07.2012 року між ОСОБА_1 та ПП "Грандфінресурс" укладено договір № 212389 про надання послуг, спрямованих на придбання товару у вигляді грошових коштів у розмірі 120000 грн. на умовах діяльності програми "Альянс Україна".

Статтею 1 Договору передбачено, що відповідач зобов'язується надати систему послуг, спрямованих на придбання товару, зокрема, формує реєстр учасників, організовує та проводить асигнаційні заходи щодо надання дозволу на отримання товару учаснику програми, здійснює оплату товару на користь учасника або передає відповідну суму у позику, організовує та проводить процедуру з передачі товару учаснику програми у власність тощо.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2. ст. 2 Договору учасник зобов'язаний сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання договору та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу. Також, не пізніше 15 числа кожного місяця учасник зобов'язаний сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

На виконання умов Договору ОСОБА_1 сплатив одноразовий комісійний внесок в сумі 8400 грн., двічі оплатив адміністративні витрати на загальну суму 600 грн. та двічі сплатив чистий внесок на загальну суму 2000 грн., а всього 11000 грн.

Згідно з Додатком № 2 до зазначеного Договору товаром є об'єкти нерухомості, земельні ділянки, транспортні засоби, інші товари вітчизняного та іноземного виробництва (окрім харчових товарів), які не вилучені із цивільного обороту, або не обмежені в обороті, згідно вимог чинного законодавства.

У ст. 4 Договору зазначено, що учасник програми своїм підписом засвідчує, що отримав усі пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів всі положення цього договору та додатків до нього.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 року № 6-40цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Суд першої інстанції на вищевказані положення закону уваги не звернув та не врахував, що укладений між сторонами Договір передбачає одержання споживачем необхідного йому товару (позики), визначає умови, за яких такий товар (позика) може бути одержаний, та прийшов до неправильного висновку про наявність ознак "пірамідальної схеми" у діях ПП "Грандфінресурс" під час укладення договору, оскільки це не узгоджується з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з нормами Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг".

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у відповідача відповідної ліцензії на здійснення фінансових послуг на час укладення договору, є безпідставними зважаючи на наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" від 02.06.2011 року (введено в дію з 09.01. 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено її пунктом 11-1, яким до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Пунктом 4 Прикінцевих положень даного Закону зобов'язано спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону.

Таким чином, на час укладення договору № 212389, діяльність ПП "Грандфінресурс" відповідала вимогам діючого законодавства.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про введення його в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів відповідача.

Такий висновок суперечить нормам чинного законодавства й суті самого правочину, визначеного в ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення договору ОСОБА_1 отримав його примірник та додатки до нього, які містять опис послуг ПП "Грандфінресурс". Позивач погодився з умовами Договору, який був активований на четвертий день після підписання, та не відмовився від участі у програмі "Альянс Україна", що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами Договору.

Також, за умовами вказаного договору позивач щомісячно сплачує внески за товар (позику), який передається йому після одержання дозволу на його отримання, відтак, споживач в рамках укладеного договору сплачує за товар (позику), а не за можливість його отримання (ст. ст. 1, 2 договору, ст. ст. 4, 5 додатку № 2).

Крім того, відповідно до п. 8.2., 8.3. Додатку до Договору, договір вважається розірваним на вимогу адміністратора в односторонньому порядку з першого числа місяця, в якому виникла заборгованість, за умови, якщо учасник, якому ще не надано Дозвіл, не сплатить у строк, передбачений п. 3.2. та п. 3.4. ст. 3 цього Додатку загальний або мінімальний платіж, адміністративні витрати. При цьому, адміністративні витрати та одноразовий комісійний внесок учаснику не повертаються. Чисті внески повертаються учаснику протягом 60 банківських днів після закриття реєстру учасників.

Зі справи вбачається, що позивач останній платіж здійснив 19.09.2012 року на загальну суму 1300 грн. (1000 грн. чистий внесок, 300 грн. адміністративні витрати), у зв'язку з чим з 01.11.2012 року Договір вважається розірваним. При цьому, одноразовий комісійний внесок в сумі 8400 грн. та адміністративні витрати в сумі 600 грн., згідно Договору, учаснику не повертаються. Що стосується чистих внесків, то адміністратор може повернути їх тільки після закриття реєстру учасників. Даних про те, що вказаний реєстр закрито суду не надано.

Враховуючи те, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним спірного договору та повернення коштів в сумі 11000 грн. є безпідставними, оскільки позивачем не доведено належними доказами здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності з ознаками "пірамідальної схеми" та недійсності спірного договору з підстав передбачених ч. 1 ст. 230 ЦК України, тому не підлягають задоволенню і похідні вимоги про відшкодування збитків в сумі 22000 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Грандфінресурс" задовольнити.

Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 червня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Грандфінресурс" про визнання договору недійсним, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді