Ухвала суду № 36441318, 17.12.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/350/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Хрусталенко Інна Петрівна

Категорія 297 (212) Доповідач в колегії апеляційного суду Могильний О. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Могильного О.П.,

суддів - Бабича О.П., Широкоряда Р.В.,

за участю секретаря - Сакари І.І.,

прокурора -Байдак А. В.

захисників-адвокатів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

обвинувачених - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 11-кп/781/350/13 ЄРДР - № 12013120110000428 за апеляційними скаргами захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, захисника-адвоката ОСОБА_13 в інтересах обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, обвинуваченого ОСОБА_11., на вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта незакінчена базова (5 класів), не одруженого, такого, що не працює, раніше судимий:

- 28.04.2010 року Бобринецьким районним судом за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

засуджено за ч. 2 ст. 297 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2010 року та призначено покарання у виді 4 років.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 українця, громадянина України уродженця с. Вереміївка Бобринецького району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_2, освіта незакінчена базова (4 класи), одруженого, такого, що не працює, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 297 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта незакінчена базова (6 класів), одруженого, такого, що не працює, раніше судимого:

28.04.2010 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 297 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2010 року та призначено покарання у виді 4 років.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України уродженця та жителя АДРЕСА_2, освіта середня спеціальна, не одруженого, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 297 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Постановлено про стягнення солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_14 - 200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно вироку суду ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_9 за попередньою змовою, групою осіб скоїли наругу над могилою, іншим місцем поховання, а також незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів, за наступних обставин.

09.05.2012 року приблизно 22.00 год. вечора ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_9, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне заволодіння, шляхом таємного викрадення предметів, що знаходились на місці поховання, а саме з цвинтаря, що розташований за с. Західне Бобринецького району Кіровоградської області, на двох мотоциклах прибули до вищевказаного цвинтаря, де зневажаючи суспільну пам'ять про померлих, продемонстрували зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій щодо поховання померлих, з дерев'яного столу загального користування, демонтували та викрали металеві ніжки та арматуру, з під надгробних пам'ятників, що розташовані на могилах ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, таємно викрали металеві швелера довжиною 1,5 метри, шириною 10 см., тим самим викравши металу загальною вагою близько 400 кг, вартістю за кг брухту чорного металу, згідно довідки вартості виданої ПП «Алмет» м. Кіровоград 1,8 грн. на загальну суму 720 грн.

З викраденим з місця події зникли та розпорядились ним на власний розсуд, продавши необізнаному в їх злочинних діях ОСОБА_28, тим самим довівши свій злочинний умисел до кінця.

В апеляційних скаргах:

- захисник-адвокат ОСОБА_3, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить скасувати вирок районного суду та закрити кримінальне провадження. Свої доводи мотивує наступним.

Обвинувачений ОСОБА_9 не причетний до вчинення злочину, передбаченого ст. 297 КК України, що підтверджується його показаннями наданими в ході судового засідання суду першої інстанції. Зазначає, що на підтвердження вини обвинувачених у інкримінованому їм злочину, суд послався на докази, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку (протокол явки з повинною, протокол відтворення обстановки та обставин події, протокол очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_11, висновок судово-психіатричної експертизи), але дані докази отримані з порушенням норм процесуального права та з порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_9 В порушення вимог ст. 45 КПК України (1960), чинного на час проведення слідчих дій, такі слідчі дії як відтворення обстановки та обставин події, проведення очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 та явка з повинною проводились без участі захисника, хоча його участь є обов'язковою, оскільки обвинувачені страждають легкою розумовою відсталістю. Тому, вказані докази є такими, що отримані з порушенням права на захист ОСОБА_9, а тому є недопустимими. Судом першої інстанції не встановлені достатні докази для доведення винності ОСОБА_9 в суді і вичерпані можливості їх отримати, тобто мають місце обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.

-захисник ОСОБА_13, який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_10, та ОСОБА_12 просить скасувати вирок районного суду та постановити свій вирок, яким виправдати ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України.

Скарга вмотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинувачених є передчасними, такими, що не відповідають вимогам КПК України та суперечать чинному законодавству, оскільки досудове розслідування проведено з порушенням права на захист. Обвинувачений ОСОБА_10 з моменту затримання пояснював слідчому про те, що він не вміє ні писати ні читати, однак дані звернення не були враховані.

Щодо ОСОБА_12, з моменту затримання слідчий достовірно знав, що останній перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра та страждає на розумову відсталість легкого ступеню, а також той факт, що він не вміє ні писати ні читати, але дані відомості були проігноровані, що призвело до порушення останнього права на захист.

-обвинувачений ОСОБА_11, який просить змінити вирок районного суду та застосувати ст. ст. 75,76 КК України, призначивши покарання не пов'язане з позбавленням волі. Мотивуючи це тим, що призначене судом першої інстанції покарання є надто суворе, судом не враховано те, що він раніше не судимий, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, під час вчинення злочину в стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння не перебував. Крім того, зазначає, що під час судового розгляду справи не визнавав себе винним у вчиненому злочині, оскільки не хотів, щоб діти думали погано, але зараз вину визнає та щиро кається у вчиненому.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, захисника-адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 і підтримала доводи своєї апеляції та просила її задовольнити, захисника-адвоката ОСОБА_13, який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12, в дебатах та останньому слові обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено, що всі без винятку обвинувачені не мають відповідної освіти та не могли себе належно захистити від пред'явленого обвинувачення, як під час проведення досудового розслідування, так і при розгляді справи в суді першої інстанції. Призначення їм захисників проведено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема вже після проведення першочергових слідчих дій та відповідно в суді першої інстанції- один захисник здійснював захист трьох обвинувачених, позиція яких фактично була різною, оскільки при невизнанні своєї вини ОСОБА_12 та ОСОБА_10, ОСОБА_11 вину свою визнав повністю, про що зазначив в апеляційній скарзі ( т.8 а.с. 91)

Відповідно до положень ч.1 ст. 49 КПК України слідчий, суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо, зокрема, відповідно до вимог статті 52 КПК України участь захисника є обов'язковою.

Згідно з вимогами п.3 ч.2 ст. 52 КПК України, обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, в тому числі, щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад не здатні повною мірою реалізувати свої права.

Отже, зважаючи на викладене, слідчий в ході проведення досудового розслідування та суд першої інстанції, під час вирішення питань, пов'язаних з підготовкою судового розгляду, в порядку ст. 315 КПК України, мали залучити до участі у кримінальному провадженні захисника-адвоката для здійснення захисту кожного із обвинувачених окремо, а також, відповідно до положень ст. 332 КПК України, яким регламентовано порядок проведення експертизи під час судового розгляду справи вирішити питання про необхідность призначення в справі судово-психіатричної експертизи, щодо визначення психічного стану обвинувачених.

Крім цього, не перевірено ні органом досудового розслідування ні судом алібі обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12, ОСОБА_9., а оскаржити завчасно ці обставини, вони були позбавлені можливості, оскільки не вміють читати.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з вимогами ч.1, п. 4 ч.2 ст. 412 КПК України, істотним порушеннями вимог кримінального процесуального кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення; судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.

Нормою п.1 ч.1 ст. 415 КПК України регламентовано підстави для призначення судом апеляційної інстанції нового розгляду у суді першої інстанції у разі встановлення порушень, передбачених пунктами 2,3,4,5,6,7 частини другої статті 412 КПК України.

За наявності зазначених вище порушень вимог кримінального процесуального закону, які колегія суддів вважає істотними, вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2013 року не може визнаватись законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. В процесі нового судового розгляду кримінального провадження необхідно врахувати наведене, всебічно, повно та об'єктивно дослідити зібрані по справі докази та в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.

В зв'язку із скасуванням вироку суду із-за істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів в обговорення вини і кваліфікації дій обвинувачених не входить.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим необхідно залишити попередню - тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, ОСОБА_13, який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12, обвинуваченого ОСОБА_11 - задовольнити частково.

Вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 - скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, залишити без змін - тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Могильний О.П. Бабич О.П. Широкоряд Р.В.