Постанова № 36440942, 11.12.2013, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 400/1693/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді -Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, із третьою особою управлінням праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до суду, мотивуючи тим, що постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08.08.2011 року задоволено її адміністративний позов до управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області та визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобовязано управління провести перерахунок щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на момент виплати та провести виплату належних сум з урахуванням виплачених сум. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року вищевказану постанову Петрівського районного суду від 08.08.2011 року залишено без змін. 08.07.2013 року Петрівським районним судом видано виконавчий лист №2а-517/11, і заява про примусове виконання подана позивачем 30.07.2013 року. Постановою відповідача від 01.08.2013 року було відкрите виконавче провадження №39137786 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, однак, постановою від 20.09.2013 року, отриманою позивачем 08.10.2013 року простим листом, закінчено виконавче провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», тобто з тих підстав, що управління не встановлює самостійно розміри соціальних виплат, а лише здійснює виплату за встановленими розмірами в межах фінансування, а тому позбавлено можливості самостійно проводити перерахунки та нарахування, з чим позивач не згодна, тому просить визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області щодо закінчення виконавчого провадження №39137786 та визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 20.09.2013 року про закінчення виконавчого провадження №39137786 на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» незаконною та скасувати її, а також зобовязати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області відновити виконавче провадження №39137786 з примусового виконання виконавчого листа №2а-517/11, виданого Петрівським районним судом Кіровоградської області 08.07.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області в судове засідання не зявився, письмовою заявою просив суд розглядати справу без його участі, проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що згідно листа боржника - управлінням праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 22.08.2013 року за №01-22/02-116, який було отримано ними 23.08.2013 року, встановлено, що виконати рішення суду неможливо з поважних причин, зокрема, те, що управління не встановлює самостійно розміри соціальних виплат, а лише здійснює виплату за встановленими розмірами в межах фінансування (бюджетних асигнувань), що виділяється Мінфіном України у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому управління позбавлено можливості самостійно проводити перерахунки та нарахування, а в звязку з тим, що фінансування проводиться в межах коштів, передбачених Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік», видатки на задоволення вимог згідно рішення суду цим законом на 2013 рік не передбачені, тому на теперішній час відсутні бюджетні кошти для виплати нарахованої суми і виконавче провадження підлягає закінченню(а.с.29-30).

Представник третьої особи управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області також в судове засідання не зявився, письмовою заявою просив суд розглядати справу без його участі, проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до наказів Міністерства фінансів України «Про упорядкування розпорядників коштів державного бюджету» №47 від 13.03.2000 року та «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» №604 від 27.12.2001 року, управління не встановлює самостійно розміри соціальних витрат, а лише здійснює виплату за встановленими розмірами в межах фінансування (бюджетних асигнувань), що виділяється Мінфіном України у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України, в межах коштів, передбачених Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік(а.с.25-26).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08.08.2011 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області та визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобовязано управління провести перерахунок щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на момент виплати та провести виплату належних сум з урахуванням виплачених сум (а.с.7).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року вищевказану постанову Петрівського районного суду від 08.08.2011 року залишено без змін (а.с.8), тому 08.07.2013 року Петрівським районним судом видано виконавчий лист №2а-517/11 (а.с.9) і заява про примусове виконання подана позивачем 30.07.2013 року (а.с.33).

На підставі чого постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 01.08.2013 року було відкрите виконавче провадження №39137786 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа (а.с.10), однак, постановою від 20.09.2013 року, отриманою позивачем 08.10.2013 року простим листом, закінчено виконавче провадження з тих підстав, що управління не встановлює самостійно розміри соціальних виплат, а лише здійснює виплату за встановленими розмірами в межах фінансування (бюджетних асигнувань), що виділяється Мінфіном України у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому управління позбавлено можливості самостійно проводити перерахунки та нарахування, тобто відсутності повноважень управління здійснити перерахунок допомоги та її виплати у зв'язку з відсутністю необхідних коштів (а.с.35-37).

Однак, відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на території України і є обов'язковими до виконання на території України.

Статтею 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набули законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 20.09.2013 року «Про закінчення виконавчого провадження» винесена на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, відповідно до пункту 11 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню в разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), яким видано виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону. Зокрема, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 згаданого Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

В той же час, відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

У порушення вимог статей 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не вжито жодних можливих заходів, спрямованих на виконання рішення суду, державним виконавцем жодного разу не було накладено штрафу, державний виконавець не звертався до правоохоронних органів з подання про притягнення боржника до відповідальності відповідно до закону.

Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 вказаної статті Закону).

Окрім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Однак, у порушення вимог даної статті державний виконавець не тільки не наклав жодного штрафу на боржника та не притягнув до відповідальності, але і не звернувся до суду з поданням про зміну способу та порядку виконання рішення, хоча зобовязаний був це зробити.

Таким чином управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області діяло упереджено, необгрунтовано і без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, без використання повноважень з належною метою.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 8 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Боржником у даній справі виступає держава, яка в особі компетентного органу повинна повернути борг позивачу. Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили і закінчення виконавчого провадження з поверненням виконавчого листа до суду, що його видав.

Відповідно до ч.4 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган ( посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобовязаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови предявити його до виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.09.2013 року на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" є протиправним і винесена ним постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а виконавче провадження - відновленню.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 12, 71, 158-163, 181, 254 КАС України, ст.ст. 6,11, 21, 49,75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»» та ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області щодо закінчення виконавчого провадження №39137786.

Визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 20.09.2013 року про закінчення виконавчого провадження №39137786 на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст. 75 Закону України Про виконавче провадження незаконною та скасувати її.

Зобовязати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області відновити виконавче провадження №39137786 з примусового виконання виконавчого листа №2а-517/11, виданого Петрівським районним судом Кіровоградської області 08.07.2013 року, провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з законодавчо всатовлених розмірів мінімальної пенсії за віком на момент виплати та провести виплату належних сум відповідно до закону, з урахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного судуЮ. Шаєнко