Постанова № 36437677, 27.12.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6898/13-а

Провадження № 2-а/0274/182/13

Постанова

Іменем України

27.12.2013 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,

при секретарі Соломянюк Л.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бердичеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання поновити виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року ОСОБА_3 предявив в суді позов до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі. Просить визнати незаконною бездiяльнiсть Управлiння Пенсiйного фонду України в Бердичеві та Бердичiвському районі Житомирської областi щодо вiдмови поновленнi виплати йому пенсії за віком та зобов'язати Управлiння Пенсiйного фонду України в м. Бердичеві та Бердичiвському районі Житомирської областi поновити виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що до жовтня 1994р. він проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1. та отримував пенсiю за віком. Надалі виїхав за кордон до Ізраїлю на постійне місце перебування.

16.09.2013 року він звернувся до Управлiння Пенсiйного фонду України в Бердичеві та Бердичiвському районі Житомирської областi iз заявою про поновлення виплати ранiше призначеної йому пенсії за віком з 07.10.2009 року.

Листом № 146/В-8 вiд 30.09.2013р. Управлiнням Пенсiйного фонду зазначено, що

йому необхідно особисто подати заяву та надати документи, якi свiдчать про фактичне проживання на території м. Бердичева або Бердичівського району Житомирської областi.

Вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому у поновленні виплати пенсії з тих підстав, що відповідно до ч.2 ст. 49 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування Управлiння Пенсiйного фонду України в Бердичеві та Бердичiвському районі Житомирської областi зобовязане поновити йому виплату пенсії у десятиденний строк після ухвалення рішення Конституційним Судом України від 07.10. 2009 року про визнання неконституційною норму п. 2 ч.1 ст. 49 ЗУ „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, щодо припинення виплати пенсії у разі виїзду громадянина України за кордон.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, доповнив, що заява яка була подана ОСОБА_3 до УПФ відповідача встановленій формі.

Представник відповідача позов не визнав з підстав зазначених у запереченні, доповнив, що ОСОБА_3 необхідно особисто звернутися з заявою встановленої форми до ОСОБА_4.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України ( а.с. 9).

За заявою ОСОБА_3 від 27.09.1994 року відповідно до ст. 92 ЗУ „Про пенсійне забезпечення йому було виплачено пенсію за 6 місяців наперед перед відїздом за кордон. З того часу виплату пенсії припинено ( а.с. 3).

ОСОБА_3 16 вересня 2013 року звернувся до ОСОБА_4 з заявою про поновлення виплати пенсії на території України відповідно до рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 р.

ОСОБА_4 від 30.09.2013 року позивачу було відмовлено в поновленні виплати пенсії з тих підстав, що він не подав особисто заяви до ОСОБА_4 та не підтвердив фактичне місце проживання на в м. Бердичеві чи Бердичівському районі. Розяснено право оскаржити рішення в органі Пенсійного фонду України вищого рівня, або в суді (а.с.3).

Суд вважає протиправною відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_5, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 частини 1 статті 49 цього Закону визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із статтею 51 Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року N 25-рп/2009 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначені положення визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

В мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України зазначив, що в інших правових актах, крім оспорюваного суб'єктом права на конституційне подання, містяться посилання на статті 49,51 Закону або вказується, що пенсійне забезпечення деяких категорій громадян, які проживають за межами України, здійснюється лише на підставі міждержавних договорів. Зокрема, такі положення є у статті 3 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, частині третій статті 1, частині другій статті 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частині першій статті 59 прим.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких підстав Конституційний Суд України вважає, що у зв'язку з визнанням неконституційними пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Верховна Рада України повинна привести положення названих законів у відповідність із цим Рішенням. Такі рекомендації надані судом в пункті 3 резолютивної частини цього рішення.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року N 25-рп/2009 позивач набув права на поновлення пенсії.

Відмовляючи в поновленні виплати пенсії відповідачем лише зобовязано ОСОБА_3 особисто подати заяву до ОСОБА_4 ПФУ та надати докази його постійного проживання на території м. Бердичева та Бердичівського р-ну, як це передбачено п. 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, 25 листопада 2005 року за № 22-1 ( далі Порядок № 22-1).

Доказів того, що позивач подав до ОСОБА_4 заяву про поновлення виплати йому пенсії не встановленого зразка чи відсутні інші умови для поновлення виплати пенсії відповідачем суду не надано.

Вказаним Порядком, як і будь-яким іншим нормативно-правовим актом не врегульовано питання поновлення пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України.

Порядком передбачено, що заява про призначення (поновлення) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший (п.5 Порядку).

Поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії (п.15 Порядку).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії (п.39 Порядку).

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Зважаючи, що ОСОБА_3 проживає в державі Ізраїль, а тому він не може представити довідку про постійне місце проживання у м. Бердичеві чи Бердичівському районі, як це передбачено п. 3 Порядку, зважаючи на його вік, на наявність нотаріально посвідченої довіреності від 20.08.2013 року згідно якої ОСОБА_3 зокрема уповноважив ОСОБА_1, ОСОБА_6 переставляти його інтереси у Пенсійному фонді України та в усіх державних органах, в тому числі в судах щодо поновлення виплати йому пенсії за віком, - суд вважає протиправною відмову Управлiння Пенсiйного фонду України в Бердичеві та Бердичiвському районі Житомирської областi у поновленні виплати ОСОБА_3 пенсії за віком з тих підстав, що ОСОБА_3 не особисто подано заяву та на надано доказів його постійного місця проживання в м. Бердичеві чи на території Бердичівського району.

Щодо вимоги позивача про зобовязання відповідача поновити виплату пенсії з 07.10.2009 року, суд зазначає наступне.

Підставою для припинення виплати пенсії ОСОБА_3 був його виїзд на постійне місце проживання за межі України.

Як зазначалося вище, згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року N 25-рп/2009 положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов'язок або право Пенсійного фонду України автоматично здійснювати відновлення пенсії без відповідного волевиявлення пенсіонера. Тому у відповідача немає підстав для поновлення виплати пенсії до дати звернення позивача, а відтак поновлення виплати пенсії має бути здійснено саме з моменту звернення позивача до відповідача.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до ОСОБА_4 із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком 16.09.2013 року, то саме з цього часу має відбуватись поновлення такої виплати.

Керуючись ст. ст. 159-163 КАСУ, суд

Постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі № 146/в-8 від 30.09.2013 року у поновленні виплати ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії за віком до виїзду на постійне місце проживання за кордон на підставі його заяви від 16.09.2013 року.

Зобов'язати ОСОБА_4 м. Бердичеві та Бердичівському районі поновити виплату ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії за віком на підставі його заяви, починаючи з 16 вересня 2013 року.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення, а відповідачем в той же строк, який обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.Ю. Хуторна