Постанова № 36435292, 30.12.2013, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 247/770/13-а

2-а/247/96/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2013 року Торезький міський суд Донецької області в складі :

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Семенцовій І.В.

за участю: представників позивача ОСОБА_2,

ОСОБА_3

представників відповідача: ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тореза адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-сервіс до Торезької міської ради про визнання нечинним окремих положень рішення відповідача, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

14.02.2013 року ТОВ Скіф-сервіс звернулось до суду з адміністративним позовом до Торезької міської ради про визнання нечинним окремих положень рішення відповідача, зобовязання вчинити певні дії. Позивач просив визнати п. 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) нечинним з дня його прийняття; зобовязати відповідача у випадку задоволення позову невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення по справі (т.1 а.с. 2-4).

13.06.2013 року, на зміну позовних вимог, позивач надав адміністративний позов (т.1 а.с.215-219), в якому зазначив, що рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/ 19-509 було оприлюднене у газеті «Горняк» Торезької міської ради № 12 від 09 лютого 2013 року. Згідно ч.5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дата оприлюднення визначає дату набрання рішенням чинності і відповідно дату, коли особа дізналась про порушення її прав і отримала право на оскарження такого рішення.

Оприлюднене рішення відповідача є локальним нормативно-правовим актом, який стосується великої кількості осіб, в тому числі і позивача, як орендаря землі, що дає йому право на оскарження згідно положення п.2 ч.1 ст.171 КАС України.

Пунктом 3 вказаного рішення передбачено наступне: «Фізичним та юридичним особам, з якими договори оренди укладені до 01.01.2008 року, укласти додаткові угоди до договорів (з їх державною реєстрацією) про зміну орендних ставок відповідно до даного рішення».

У позивача з відповідачем до 01.01.2008 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0840 га. за адресою: м.Торез, вул. Піонерська, б.19, б/н від 29.11.2006 року за рішенням Торезької міської ради від 30.06.2004 року за № ІV/19-417, від 22.09.2006 року за №У/5-ІІІ на строк 49 років, та договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,2441 га. за адресою: м.Торез, пр. Гагаріна, б.93, корп..1, б/н від 25.05.2007 року за рішенням Торезької міської ради від 12.12.2003 року за № ІV/14-289 на строк 50 років.

Вказаний пункт 3 рішення вже визнаний не чинним в складі всього рішення Торезької міської ради від 12.03.2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) постановою Торезького міського суду від 28.03.2013 року, якою було визнано не чинним зазначене рішення міської ради з дня його прийняття по 09 лютого 2013 року. Указана постанова суду набрала чинності 16.05.2013 року.

Таким чином, рішення Торезької міської ради від 12.03.2008 року № V/19-509 може вважатись чинним тільки з 09 лютого 2013 року. Втім, в пункті 1 рішення передбачено наступне: «Встановити з 01.01.2008 року диференційований розмір річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Тореза у відсотках від грошової оцінки земель без урахування ПДВ».

Щодо повноважень міської ради на встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, вони відповідають діючому законодавству і не є предметом оскарження. Заперечення викликає дата введення нових розмірів орендної плати, яка визначена в рішенні міськради з 01.01.2008 року. За умов залишення чинним вказаної в пункті 1 рішення дати з 01.01.2008 року, наступають наслідки при реалізації п. 3 рішення міськради до укладення додаткових угод до договорів оренди, які підпадають під дію вказаного пункту рішення. За таких умов в 2013 році орендодавець набуває права в додаткових угодах встановлювати розмір орендної плати з 01.01.2008 року, застосовуючи нормативно-правовий акт, яким є рішення, із зворотною силою. Оскільки це погіршує становище позивача, то дата введення орендної плати суперечить вимогам ст. 58 ч. 1 Конституції України. Отже, цей пункт рішення в частині дати 01.01.2008 року, за вказаних обставин, а саме після оприлюднення його тільки 09.02.2013 року, стає незаконним (неконституційним), а за умов застосування його через пункт 3 рішення до укладення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок позивача обумовлює до того ж протиправність його по відношенню до позивача. При цьому першоджерелом протиправності пункту 3 рішення є саме зміст пункту 1 рішення, який є умовою укладення додаткових угод через формулювання: «.. зміна орендних ставок відповідно до даного рішення». Тобто у відповідності з вимогами пункту 1 даного рішення.

Захист конституційних прав позивача можливий тільки через визнання не чинним пункту 1 рішення Торезької міської ради від 12.03.2008 року № V/ 19-509, яке набрало законної сили 09.02.2013 року, в частині слів: «з 01.01.2008 року» на період, який обумовлює зворотність застосування пункту 1 в часі. У випадку задоволення позову цей період визначається з 09.02.2013 року. Решта частини тексту в цьому пункті ознаки незаконності і протиправності не має.

Припис міської ради, який передбачено в імперативній формі виконати пунктом 3 рішення Торезької міської ради, що оскаржується, є незаконним та протиправним, оскільки в даному разі йдеться про зміни до господарських договорів, для яких законодавством передбачено певний порядок, а саме відповідно до ч.2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Зазначене дає підстави для вимоги визнати положення пункту 3 рішення недійсним з 09 лютого 2013 року.

Вказані обставини обумовили позовні вимоги по визнанню нечинним з 09.02.2013 року частини тексту пункту 1 рішення « 01.01.2008 року», а також визнання нечинним пункту 3 рішення, як похідного від пункту 1 рішення, та такого, зміст якого суперечить порядку, передбаченому діючим законодавством для змін до договору, з 09.02.2013 року.

Позивач просить визнати нечинним пункт 1 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) в частині слів з « 01.01.2008 року» з 09 лютого 2013 року, визнати нечинним пункт 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) з 09 лютого 2013 року, зобовязати відповідача у випадку задоволення позову невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення по справі.

За клопотанням сторін судом неодноразово надавався час для узгодження між ними мирової угоди, але мирова угода між сторонами укладена не була у звязку з недосягненням згоди за деякими її пунктами.

Представник позивача - ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги та підстави, на яких вони ґрунтуються, підтримала у повному обсязі. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню. Зазначила, що у тексті уточненої позовної заяви допущено помилки при написанні номеру рішення Торезької міської ради, що оспорюється. Правильним є номер указаного рішення: №У/19-509. Просила пункти 1,2,4 позовних вимог задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні.

09.12.2013 року представник відповідача ОСОБА_6, надала письмову заяву, в якій зазначила, що у звязку із тим, що представник позивача у судовому засіданні 04.12.2013 року наполягав на обовязковому внесенні змін у проект чергової пропозиції мирової угоди згідно з відзивом від 25.11.2013 року, Торезька міська рада прийшла до висновку, що не може погодитись з умовами та пропозиціями позивача та вважає, що з урахуванням цих пропозицій укладення мирової угоди не можливе. Торезька міська рада просить суд розглянути справу по суті без представника міської ради та прийняти рішення на підставі наявних матеріалів справи відповідно до чинного законодавства з урахуванням заперечень, наданих представниками відповідача у попередніх засіданнях (т.2 а.с.156).

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що 29 листопада 2006 року між Торезькою міською радою (орендодавець) і ТОВ Скіф-сервіс (орендар) було укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення (комерційне використання), загальною площею 0,0840 га., яка знаходиться за адресою: м.Торез, вул. Піонерська (район будинку №19), на підставі рішенням Торезької міської ради від 30.06.2004 року за № ІV/19-417, від 22.09.2006 року за №У/5-ІІІ, на строк 49 років. В п. 9 даного договору оренди землі вказано, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 1,2 відсотка нормативної грошової оцінки землі без урахування ПДВ… В п.13 даного договору оренди землі вказано, що розмір орендної плати переглядається за згодою сторін або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, зміни розмірів орендної плати за землю, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом. Відповідно до п.34 цього договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку ( т. 1 а.с.64-66).

25 травня 2007 року між Торезькою міською радою (орендодавець) і ТОВ Скіф-сервіс (орендар) було укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі транспорту, загальною площею 1,2441 га., яка знаходиться за адресою: м.Торез, пр. Гагаріна, б.93, корп..1, на підставі рішенням Торезької міської ради від 12.12.2003 року за № ІV/14-289, на строк до 50 років. В п. 9 даного договору оренди землі вказано, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка нормативної грошової оцінки землі без урахування ПДВ… В п.13 даного договору оренди землі вказано, що розмір орендної плати переглядається за згодою сторін або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, зміни розмірів орендної плати за землю, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом. Відповідно до п.34 цього договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку ( т. 1 а.с.70-72).

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Торезького міського суду від 28 березня 2013 року, ухваленою по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-сервіс до Торезької міської ради Донецької області про визнання нечинним рішення відповідача, зобовязання здійснити певні дії, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року залишена без змін та набрала чинності 16 травня 2013 року (т.1 а.с. 167-170), встановлено, що статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Основним документом, що встановлює порядок доведення до відома населення законодавчих актів, є Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності». Відповідно до статті 3 зазначеного Указу громадяни, державні органи, підприємства, установи та організації під час здійснення своїх прав і обов`язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав. Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів і із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду. Відповідно до частини 3 статті 94 Конституції України, закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Частиною 2 ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» є такий різновид офіційних друкованих видань, як офіційні друковані видання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, тобто видання, які спеціально видаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листки тощо) для інформування про свою діяльність.

Статею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачені повноваження виконавчих комітетів місцевих рад щодо прийняття рішень, які обовязкові до виконання.

Стаття 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

12 березня 2008 року Торезькою міською радою прийнято рішення № V/ 19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою). 09 лютого 2013 року у місцевому друкованому засобі масової інформації Торезькій міській газеті «Горняк» (№ 6) надруковано текст спірного рішення.

Зазначеною постановою суду визнано рішення № V/19-509 від 12 березня 2008 року Торезької міської ради Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою) з 12 березня 2008 року по 09 лютого 2013 року нечинним.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання нечинним пункту 1 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) в частині слів з « 01.01.2008 року» з 09 лютого 2013 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 відзначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися,

зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що

вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Судом встановлено, що 12 березня 2008 року Торезькою міською радою прийнято рішення № V/ 19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою). Пунктом першим цього рішення передбачено встановити з 01.01.2008 року диференційований розмір річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Тореза у відсотках від грошової оцінки земель без урахування ПДВ (т.1 а.с.7). Рішенням Торезького міського суду від 28 березня 2013 року, яке набрало чинності 16 травня 2013 року, рішення № V/19-509 від 12 березня 2008 року Торезької міської ради Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою) з 12 березня 2008 року по 09 лютого 2013 року визнано нечинним.

Враховуючи, що пунктом 1 рішення Торезької міської ради № V/ 19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою) встановлено диференційований розмір річної орендної плати за земельні ділянки на території м.Тореза у відсотках від грошової оцінки земель без урахування ПДВ з 01.01.2008 року, тобто до моменту набрання зазначеним рішенням чинності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинним пункту 1 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) в частині слів з « 01.01.2008 року» з 09 лютого 2013 року підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання нечинним пункту 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) з 09 лютого 2013 року, суд виходить з наступного.

В частині 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата визначена як фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судом встановлено, що пунктом 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/ 19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською мовою) визначено: фізичним та юридичним особам, з якими договори оренди укладені до 01.01.2008 року, укласти додаткові угоди до договорів (з їх державною реєстрацією) про зміну орендних ставок відповідно з даним рішенням (т.1 а.с.8).

Враховуючи, що в зазначеному пункті рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року фактично йдеться про зміни в імперативній формі умов укладених договорів оренди в частині розміру ставок орендної плати, для яких діючим законодавством передбачений певний порядок, який відповідачем не дотримано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинним пункту 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) з 09 лютого 2013 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осі, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до статті 8 КАС України суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про визнання нечинним пункту 1 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) в частині слів з « 01.01.2008 року» з 09 лютого 2013 року, визнання нечинним пункту 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) з 09 лютого 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 171 КАС України необхідно зобовязати Торезьку міську раду Донецької області невідкладно опублікувати в Торезькій міський газеті «Горняк» резолютивну частину постанови суду по даній справі після набрання постановою законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до вимог зазначеної статті необхідно зобовязати Управління Державної казначейської служби України в м. Торезі Донецької області стягнути з місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-Сервіс судові витрати у сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунку Торезької міської ради Донецької області.

Керуючись: Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 2, 9, 10,11, 71,72, 94,158,159,160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-сервіс до Торезької міської ради Донецької області про визнання нечинним окремих положень рішення відповідача, зобовязання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинним з 09 лютого 2013 року пункт 1 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) в частині слів з « 01.01.2008 року».

Визнати нечинним пункт 3 рішення Торезької міської ради від 12 березня 2008 року № V/19-509 Об установлении размеров арендной платы за земельные участки, предоставленные на условиях аренды на территории г.Тореза (російською) з 09 лютого 2013 року.

Зобовязати Торезьку міську раду Донецької області невідкладно опублікувати в Торезькій міський газеті Горняк резолютивну частину постанови суду по даній справі після набрання постановою законної сили.

Зобовязати Управління Державної казначейської служби України в м. Торезі Донецької області стягнути з місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф-сервіс судові витрати у сумі 34 (тридцять чотири) грн.41 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунку Торезької міської ради Донецької області.

Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті 30 грудня 2013 року, в судовому засіданні проголошено її вступну та резолютивну частини.

Постанова буде виготовлена в повному обсязі 30 грудня 2013 року.

На постанову може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її надає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяО. М. Чапланова