Рішення № 36434951, 24.12.2013, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2486/13-ц

Провадження по справі № 2/305/1227/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Марусяк М.О.

при секретарі - Беднар О.О.

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про захист прав споживача, визнання угоди від 18 грудня 2009 року недійсною, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про захист прав споживача, визнання угоди від 18 грудня 2009 року недійсною, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги. Зменшені позовні вимоги мотивує тим, що 18 грудня 2009 року між ним та відповідачем в особі ТзОВ "Авто Просто" було укладено угоду №309217, предметом якої є надання йому, як учаснику програми послуг, спрямованих на придбання товару, а саме автомобіля марки "DEWOO" Ланос, вартість якого складає 70470 гривень через програму "Авто Так" організовану ТзОВ "Авто Просто". На виконання угоди №309217 від 18 грудня 2009 року, він сплатив на користь відповідача платежі на загальну суму 20785.60 гривень, що стверджується копіями квитанцій. Оскільки за оспорювальною угодою він сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи "АвтоТак", відтак оспорювана угода є такою, що ввела його в оману. Сплативши на виконання угоди вступний внесок в розмірі 2536.92 гривні та 19 щомісячних внесків на загальну суму 20785.60 гривень, він права на одержання автомобіля за угодою не набув. Натомість відповідач умов договору не виконав. умови укладеної угоди порушують його права, як споживача. Здійснені ним виплати не створюють для відповідача будь-яких обов'язків. останній покладає на Учасників системи придбання автомобілів в групах за їх кошти, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Зазначений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, включено в умови самої угоди. У серпні 2011 року ним подано заяву на розірвання угод №309217 від 18.12.2009 року, оскільки стало зрозуміло, що умови цієї угоди є несправедливими, так як вони суперечать ЗУ "Про захист прав споживачів", Цивільному кодексу України, Господарському кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, що містять положення про захист прав споживачів. Тобто відповідач грубо порушив права позивача, передбачені ст.ст. 4,5,9,10 ЗУ "Про захист прав споживачів". Вважає угоду від 18.12.2009 року №309217 - несправедливою, такою що не передбачає реального настання правових наслідків, включає в себе істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків сторін за угодою, суперечить ЗУ "Про захист прав споживачів", а відтак дії відповідача, який скористався правовою необізнаністю позивача, є такими, що ввели його в оману, адже автомобіль він не отримав. З метою повернення сплачених ним коштів та перерахування їх на його особистий рахунок №НОМЕР_1 до філії ОУ АТ "Ощадбанк", 05.06.2013 року відповідачеві направлено рекомендований письмовий лист про їх повернення. Однак відповідачем кошти не повернуті до цього часу, і останнім надіслана письмова відповідь про відмову у поверненні коштів у сумі 20785.60 гривень. На підставі наведеного просив визнати недійсною Угоду №309217 від 18.12.2009 року з додатками № № 1, 2, 4 укладеною між ним та відповідачем в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто". Стягнути із відповідача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" на його користь кошти на суму 20785.60 гривень та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, судовий збір у розмірі 229.40 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В своїх показах зазначив оспорювана угода була укладена з грубим порушенням чинного законодавства, тому остання підлягає визнанню недійсною із застосуванням відповідних наслідків недійсності правочинів. Також зазначив, що відповідачем не надано ліцензії чинної на 2009 рік, отже відповідач на момент укладення угоди діяв без ліцензії. За таких обставин просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - ТзОВ "Авто Просто", будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Причина його неявки суду не відома. Однак, відповідачем 25.11.2013 року через канцелярію суду подано заперечення, в якому посилюється на те, що Угода між товариством та позивачем була укладена на взаємовигідних умовах. Умови Угоди були роз'яснені позивачу і він з ними погодився та виконував їх протягом тривалого часу, сплачуючи щомісячні внески. Змісти угод, які укладаються з Учасниками, не містять елементів нечесної підприємницької діяльності та не мають ознак пірамідальних схем. Це підтверджено і постановою Верховного Суду України в справі, де стороною є ТОВ "Авто Просто" від 11.09.2013 року, якою підтверджено законність діяльності товариства та відсутність в умовах Угод ознак пірамідальних схем та нечесної підприємницької діяльності. Виходячи з наведеного, просять у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши позивача, взявши до уваги заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 грудня 2009 між сторонами укладено угоду №309217.

Предметом угоди, згідно зі ст. 1, є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладена сторонами шляхом її підписання а також додатків № 1 і № 2, які є невід'ємними частинами угоди.

Статтею 2 угоди визначено, що «Авто Просто» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах Авто Так. «Авто Просто» гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою.

Перелік послуг, які надаються ТОВ «Авто Просто» позивачу по справі передбачено ст. 3 угоди та додатками № 1 і № 2.

Згідно додатку № 1 до угоди №309217 ОСОБА_1 обрав для придбання автомобіль марки "DEWOO" модель "Ланос", вартість якого складає 70470 гривень.

Розмір вступного внеску визначено у сумі 2536 грн. 92 коп., щомісячний цілий внесок - 0,8333%, щомісячний внесок в оплату послуг - 0,38%+ПДВ, щомісячний внесок в оплату страхового платежу - 0,065%, плата за право на отримання автомобіля - 3%+ПДВ.

З моменту укладення угоди позивачем сплачено 20785.60 гривень, однак обраний ним автомобіль він не отримав.

У серпні 2011 року угоду №309217 від 18 грудня 2009 року за заявою позивача - розірвано.

У позовній заяві позивач посилається на те, що укладена між ним та відповідачем Угода №309217 від 18 грудня 2009 року містить ряд несправедливих умов і вчинений з використанням нечесної підприємницької діяльності, а тому вона є недійсною в силу ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема такі містяться у ст.ст. 4, 8, 14 додатку № 2 до угоди. Окрім того, позивач посилається на те, що угодою передбачає пірамідальну схему, тому з боку представників відповідача мав місце обман.

З даними посиланнями позивача, суд не погоджується з наступних підстав.

Позивач не обґрунтував, з посиланням на докази, свою позицію про те, що представники ТОВ «Авто Просто» неодноразово вводили його оману щодо умов отримання ним автомобіля.

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існуванню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав примірник угоди та додатків до неї, які містять детальний опис послуг відповідача. Крім того, відповідно до ст. 10 Угоди підписання цієї Угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями умовами.

Згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до Угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі "АвтоТак". При цьому в разі розірвання Угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ "Авто Просто". Однак, позивач угоду протягом вказаного строку не розірвав, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами угоди.

Таким чином, висновок та посилання позивача про наявність обману з боку відповідача є безпідставним.

Згідно п. 4.1. ст. 4 додатку № 2 до укладеної між сторонами угоди кожний учасник, який належним чином виконує свої зобов'язання за даною угодою, отримує автомобіль, через механізми надання права на отримання автомобіля, передбачені в угоді.

Асигнаційні акти проводяться щомісяця (п. 4.2 ст. 4 додатку № 2).

Відповідно до п. 4.4. ст. 4 для визначення порядку надання учасникам права на отримання автомобіля застосовується механізм накопичення внесків (ст. 5), пропозиція авансових внесків (ст. 6).

Право на отримання автомобіля через механізм накопичення внесків одержує учасник, який має найбільшу кількість балів відповідно до даних Авто Просто на останній день попереднього перед Асигнаційним актом місяця. Для визначення кількості балів кожного учасника враховуються внески, сплачені з початку функціонування групи. При цьому кожний сплачений внесок, до складу якого входять цілий чистий внесок або авансовий внесок, відповідає двом балам, а кожний сплачений повний внесок, до складу якого входить половинний чистий внесок, відповідає одному балу. Якщо двоє або більше учасників матимуть рівну кількість балів у певній групі, Авто Просто надасть право на отримання автомобіля учаснику, номер угоди якого є меншим (ст. 5 додатку № 2 до угоди).

Через механізм пропозиції авансових внесків право на отримання автомобіля одержує учасник, який пропонує найбільшу кількість авансових внесків. З метою збереження конфіденційності характеру пропозиції, учаснику необхідно надіслати її Авто Просто в закритому конверті. Якщо ця пропозиція перемагає, учасник має сплатити кількість запропонованих і ще не сплачених авансових внесків, розрахованих відповідно до поточної ціни автомобіля (ст. 6 додатку № 2 до угоди).

Статтею 7 угоди передбачено право учасника, якому надано право на отримання автомобіля, на вибір маки або моделі автомобіля, відмінної від тієї, яка вказана у додатку № 1. Реалізацію такого права залежить від можливостей постачальника автомобіля та обумовлена необхідністю сплатити різницю між вартістю автомобілів. У випадку, якщо вартість обраного автомобіля є меншою, учасник має право на зарахування різниці в рахунок майбутніх платежів (ст. 6 додатку № 2 до угоди).

Статтею 8 додатку № 2 до угоди встановлено строки протягом яких Авто Просто зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля та строк його виконання - 5 та 30 днів відповідно. Учасник має право отримати автомобіль, якщо він попередньо виконав ряд умов: учасник, який отримав право на отримання автомобіля за механізмом пропозиції авансових внесків сплатив ці внески та плату за право отримання протягом п'яти банківських днів з моменту отримання повідомлення від Авто Просто про надання права на отримання автомобіля; сплатив різницю в ціні обраної дорожчої моделі; надав гарантії (договір застави, порука платоспроможних поручителів, банківська гарантія, інші гарантії, передбаченні законодавством); сплатив всі витрати для реєстрацію автомобіля та оформлення гарантії; підписав додаток № 3 в якому відображено стан розрахунків. У випадку невиконання учасником п. 8.2, 8.3, 8.4, 8.5 ст. 8 протягом 35 днів з дати надання права на отримання автомобіля, Авто Просто може анулювати останнє і плата за право такому учаснику не повертається.

Згідно ст. 14 додатку № 2 до угоди умови та наслідки невиконання зобов'язань за угодою. Зокрема, згідно п. 14.3 якщо учасник, який ще не отримав права на отримання автомобіля, не сплатить у встановлений термін один або більше повний внесок, то такий учасник не допускається до участі в асигнаційних актах доти, доки не сплатить прострочені внески. При несплаті таким учасником трьох чи більше послідовних або вибіркових повних внесків, Авто Просто має право розірвати угоду (п. 14.4). Учасник, який отримав автомобіль і не сплатив два або більше послідовних або вибіркових повних внесків, за платіжною вимогою Авто Просто зобов'язаний одноразово достроково сплатити всі несплачені згідно з графіком внески протягом 10 днів від дати отримання вимоги (п. 14.5). При невиконанні умов п. 14.5 Авто Просто має право на використання наданих гарантій та набуває права витребування автомобіля для його реалізації з метою погашення боргу (п. 14.6). У випадку несплати авансових внесків за механізмом пропозиція авансових внесків у встановлений термін, Авто просто має право анулювати право на отримання автомобіля і усунення такого учасника від у наступних трьох щомісячних асигнаційних актах (п. 14.7), такі ж наслідки встановлено для учасника, який не надасть документи, необхідні для передачі автомобіля , у визначений Авто Просто строк (п. 14.8). У випадку відмови учасника, який одержав право на отримання автомобіля і сплатив всі внески, від отримання автомобіля, Авто Просто має право в односторонньому порядку розірвати угоду з таким учасником. При цьому повернення сплачених чистих внесків здійснюється відповідно до п. 13.4 ст. 13 додатку № 2.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Згідно ч. 1, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (ч. 2 ст. 18 цього Закону).

Частиною 3 ст. 18 Закону визначено примірний перелік умов договору, які є несправедливими.

Частиною 6 ст. 19 Закону встановлено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Окрім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Таким чином на момент укладення угоди № 3090217 від 2009 року не існувало нормативно-правового акту Держфінпослуг про затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання послуг з адміністрування придбання у групах, яким би була встановлена необхідність отримання ліцензії для здійснення такої діяльності.

Оскільки обставини, на які посилався позивач в обґрунтування позову, не доводять нікчемність умов оспорюваного правочину вимогам ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у суду не має підстав для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Така правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс 13, аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Для кваліфікації пірамідальної схеми необхідна наявність усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми, як пірамідальної, тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Враховуючи те, що угода не визнана судом недійсною, немає правових підстав для застосування положень ч.ч. 1 і 2 ст.216 ЦК. Отже у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача матеріальної шкоди слід відмовити.

Також позивачем ставиться вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Відповідно до положення ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31 травня 1995 року №4 моральною шкодою є витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем не було надано жодних доказів понесення ним моральних страждань, тому суд вважає, що у стягненні моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, слід відмовити.

Аналізуючи зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи практику Верховного Суду України, суд прийшов до висновку, що факт порушення прав позивача з боку відповідача не знайшов свого підтвердження, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно п.1. ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що позивач при зверненні з позовом до суду сплатив за подання позовної вимоги про стягнення моральної шкоди судовий збір у розмірі 240.40 гривень.

В процесі розгляду справи позивачем було змінено позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 слід повернути з р/р 31212206700211, МФО 812016, ЄДРПОУ 37862638 судовий збір у сумі 11 (одинадцять) гривень, як зайво сплачений внаслідок зміни позову.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212- 215, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про захист прав споживача, визнання угоди від 18 грудня 2009 року недійсною, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір в сумі 11 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Марусяк М.О.