Рішення № 36434762, 18.12.2013, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/846/13-ц

2/302/248/13

Номер рядка звіту 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2013 смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в

особі головуючого судді Кривка В. П

при секретарі Гажук Н.В.,

з участю: прокурор Пехньо Ю.Ю.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача представник - Росада В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду в смт.Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до НПП «Синевир», третя особа на стороні позивачів Синевирська сільська рада про визнання частково недійсними державних актів НПП «Синевир» на право постійного користування землею серія ІІ-ЗК № 002483 і І-ЗК № 001688 у межах площ накладки на земельні ділянки згідно державних актів на право власності, виданих позивачам Синевирською сільською радою і зобов'язання НПП «Синевир» при виготовленні державного акту нового зразка з внесенням у базу даних координат внутрішньої межі НПП «Синевир» внести відомості про право власності на земельні ділянки позивачів на підставі виданих їм державних актів, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2013 р. позивачі звернулись у суд з указаним позовом, уточнивши вимоги під час судового розгляду, з таким обґрунтуванням.

У 1997 р. НПП «Синевир» виготовив державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЗК № 002483 на загальну площу 27203,4 га. Цей державний акт одержано з чисельними порушеннями чинного на той час земельного законодавства, а саме: не було проведено внутрішніх розмежувань з сільськими радами на території яких розміщено національний природний парк і з громадянами, які використовували земельні ділянки, а тільки встановлено зовнішні межі; державний акт не зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею. 31.05.2000 р. НПП «Синевир» виготовив ще один державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК № 001688 загальною площею 1154,4 га, з якої площу 314,6 га використовував колишній колгосп «Червона зірка» (реорганізований в КСП «Синевир» на території Синевирської сільської ради.

Позивачі на території Синевирської сільської ради одержали у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства і при виготовленні земельно-кадастрових справ (технічної документації) всі служби і установи погодили надання і відведення земельних ділянок, а саме:

- ОСОБА_1 - у 2007 р. в с.Синевир в ур. «Рибачинка» площею 0,60 га;

- ОСОБА_6 - у 2003 р. на території Синевирської сільської ради в ур. «Полянська ріка» площею 0,6020 га;

- ОСОБА_3 - у 2003 р. на території Синевирської сільської ради в ур. «Над озером» площею 0,6030 га;

- ОСОБА_3 - у 2000 р. на території Синевирської сільської ради в ур. «Біля центрального мосту» площею 0,6012 га.

Позивачі покликаються на акт перевірки земельного законодавства управління Держземінспекції з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області від 7-8 лютого 2008 р., за яким державний акт на право постійного користування серія ІІ-ЗК № 002483 від 29.12.1997 р. не зареєстрований і виданий на підставі розпорядження голови Міжгірської держадміністрації, що не передбачено чинним на той час ЗК України в ред. закону 1992 р., а також на висновок в акті про те, що відсутність закріплених меж національного парку на місцевості і використання застарілих планово-картографічних матеріалів, які були виготовлені ще в 70-х роках і не в повній мірі відображали стан місцевості при наданні земель природному парку в користування, призвело до земельного спору щодо меж земельних ділянок між НПП «Синевир» та Синевирською сільською радою. Позивачі звернули увагу суду на те, що оригіналів рішень Синевирської сільської ради від 20.11.1997 р. «Про погодження передачі лісових угідь за межами населеного пункту з постійного користування КСП «Синевир» в постійне користування НПП «Синевир» площею 1154,4 га відсутні в архівах сільської ради і відділу Міжгірської РДА.

Позивачі вимоги підтримали.

Відповідач позов заперечив повністю, а позицію обґрунтував так.

НПП «Синевир» створений згідно пост. РМ УРСР від 05.01.1989 р. № 7 і наказу Міністерства лісової промисловості УРСР від 17.01.1989 р., яким затверджено межі та площу парку із земель, вилучених з користування Міжгірського лісокомбінату загальною площею 27208 га та земель колгоспів «Радянське Закарпаття», «Червона зірка», «Нове життя» загальною площею 13192 га без вилучення з користування цих господарств. На основі цього голова Міжгірської районної державної адміністрації розпорядженням № 555 від 29.12.1997 р. видав державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 002483 на площу 27203,4 га для природоохоронних рекреаційних Лісогосподарських науково-виробничих потреб. 31.05.2000 р. Міжгірська районна рада згідно з рішенням від 28.12.1999 р. видала НПП «Синевир» державний акт на право постійного користування землею серія І-ЗК № 001688 на площу 1154,4 га з цільовим призначенням для збереження, відтворення і регіонального використання унікальних природних комплексів. Відповідач вважає, що земельні ділянки, зазначені в державних актах позивачів розміщені на території НПП «Синевир», а їх видача є протиправною, бо суперечить земельному законодавству, оскільки межі НПП «Синевир» погоджені сільськими радами. Натомість видача державних актів позивачам не погоджена з НПП «Синевир». Ці ділянки знаходяться за межами населеного пункту с.Синевир, а тому ними має розпоряджатись відповідний орган виконавчої влади, згідно з п. 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України, бо розпорядження земель державної і комунальної власності та земель природно-заповідного фонду не проведено. Відповідач, зіславшись на вимоги ст. 7 (ч.ч. 1, 3, 4) закону «Про природно-заповідний фонд України і ч. 1 ст. 116 ЗК України, вважає, що не втратив право на користування земельними ділянками за раніше виготовленим проектом створення території НПП «Синевир» і просить відмовити в позові позивачам.

Третя особа на стороні позивачів Синевирська сільська рада погодилась з позовом і в особі уповноваженого представника цю позицію вмотивувала так.

Відповідач не погоджував внутрішні межі земель національного парку з сільською радою. Висновок до проекту передачі земельних ділянок лісових угідь у постійне користування під розміщення існуючої території НПП «Синевир» за згодою КСП «Синевир» щодо передачі 1154,4 га, з них лісів 1093,8 га, чагарників 35,0 га, згарищ 8,3 га, інших угідь - 17,3 га підписано від імені сільської ради ОСОБА_8, який ніколи не обіймав посади сільського голови с.Синевир і не мав повноважень на це. Сільською радою рішення сесії щодо передачі земель з відання сільської ради в користування НПП «Синевир» не приймалось. Натомість позивачі як постійні користувачі земельних ділянок, які зазначені в державних актах, одержали ці ділянки в приватну власність в межах території Синевирської сільської ради і виготовили належну технічну документацію.

Оцінивши позиції сторін, третьої особи, їх доводи, подані в справу докази, висновки державних органів, суд установив такі обставини і дійшов такого висновку.

Національний природний парк «Синевир» (раніше ДПНП «Синевир») створений у 1989 році і на час його створення згідно з проектом організації території і охорони природних комплексів парку йому передано в користування з державних земель лісництв Міжгірського лісокомбінату площу 27208 га.

У 1999 р. НПП «Синевир» виготовив в Закарпатському філіалі землеустрою проект передачі земельних ділянок НПП «Синевир» в постійне користування під розширення існуючої території із землекористувань Міжгірського району. В проекті є документи про передачу в постійне користування НПП «Синевир» лісових земель на Синевирській сільській раді за рахунок лісових угідь колишнього КСП «Синевир» загальною площею 1154,4 га в тому числі: чагарників - 26,6 га; лісів - 1102,6 га, ярів - 5,2 га; кам'янистих місць - 3,2 га; згарищ - 8,3 га; під господарськими шляхами - 5,0 на; під водою - 4,1 га на підставі рішення Синевирської сільської ради від 20.11.1997 р. Вказаним рішенням вирішено:

1. Погодити передачу у постійне користування НПП «Синевир» лісові угіддя КСГП «Синевир» за межами населеного пункту в кількості 1154,4 га (згідно з додатками).

2. Просити районну раду погодити рішення Синевирської сільської ради про передачу лісових угідь НПП «Синевир» в постійне користування за межами населеного пункту у відповідності з п. 1 даного рішення.

3. Просити обласну раду припинити право постійного користування лісовими угіддями КСГП «Синевир» і передати в постійне користування НПП «Синевир» за межами населеного пункту в кількості 1154,4 га.

4. Погодити передачу приполонинних лісів із земель держзапасу в постійне користування НПП «Синевир» в кількості 593 га.

5. Погодити і просити районну раду надати в тимчасове користування полонини строком на 10 років по договору НПП «Синевир» урочище «Гропа» площею с/г угідь 379,4 га.

Згідно розпорядження голови Міжгірської райдержадміністрації № 542а від 15.12.1997 р. «Про припинення права постійного користування лісовими угіддями та передачу їх у постійне користування НПП «Синевир» на підставі добровільної відмови колективного сільського господарства «Синевир» від земельних лісових угідь, які були в постійному користуванні, рішення сесії Синевирської сільської ради: погоджено припинення права постійного користування земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів КСП «Синевир» по Синевирській сільській раді в розмірі 1154,4 га (п.1 розпорядження).

Згідно розпорядження голови Міжгірської райдержадміністрації № 555 від 29.12.1997 р. на підставі технічного звіту, розробленого Закарпатським філіалом землеустрою НПП «Синевир» надано в постійне землекористування в адміністративних межах Міжгірського району землі загальною площею 27203,4 га, в тому числі по Синевирській сільській раді 135551 га (згідно додатку 1) і видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ЗК № 002483. Цей державний акт не зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Згідно державного акту на право постійного користування землею НПП «Синевир» надано в постійне користування 1154,4 га землі для збереження відтворення і раціонального використання унікальних природних комплексів відповідно до рішення 9-ї сесії ІІІ (ХХІІІ) скл. Закарпатської обласної ради народних депутатів від 28.12.1999 р. № 182. Цей акт посвідчено і видано Міжгірською районною радою 31.05.2000 р. і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3/28.

Згідно державного акту серія ІІ-ЗК № 024089, виданого 11.04.2003 р. Синевирською сільською радою, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,6020 га в ур. «Полянська ріка» для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Синевирської сільської ради від 04.07.2002 р. з реєстрацією в Книзі записів за № 1341/185.

Згідно державного акту серія ІІ-ЗК № 024088, виданого 11.04.2003 р. Синевирською сільською радою, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,6030 га в ур. «Над озером» для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Синевирської сільської ради від 04.07.2002 р. з реєстрацією в Книзі записів за № 1343/186.

Згідно державного акту серія І-ЗК № 033615, виданого 30.01.2000 р. Синевирською сільською радою, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,6012 га в ур. «Біля центрального мосту» для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства на підставі рішення Синевирської сільської ради від 22.04.1999 р. з реєстрацією в Книзі записів за № 133.

Згідно державного акту серія ЗК № 020433, виданого 07.04.2007р. Синевирською сільською радою, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 га в ур. «Рибачинка» для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Синевирської сільської ради від 21.09.2006 р. з реєстрацією в Книзі записів за № 2122486901 - 0107070600011.

Суд вважає вимоги позивачів обґрунтованими і доведеними, виходячи з таких підстав і мотивів.

Державний акт серії ІІ-ЗК № 002483, виданий 29.12.1997 р. НПП «Синевир», не зареєстрований. Цей документ видано з порушенням вимог статтей 19, 22, 23 ЗК України в ред.закону від 13.03.1992 р., бо цим Кодексом не передбачено повноважень райдержадміністрації щодо розпорядження земельними ділянками, в т.ч. щодо надання у постійне користування. Вказаний Кодекс передбачав: що надання земельних ділянок і право користування ними виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право. За цим Кодексом державні акти надавались і реєструвались, зокрема сільськими і районними радами. Із змісту проекту землеустрою, інших матеріалів, розпорядження голови Міжгірської РДА, зазначених вище, видно, що НПП «Синевир» передано у власність земельні ділянки з територій чотирьох сільських рад, у тому числі з Синевирської сільської ради та із земель запасу Міжгірського району. Отже, державні акти про передачу цих земель у користування НПП «Синевир» слід було видати кожною радою, відповідно до чинного на той час земельного законодавства. Такий висновок зазначений в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 7-8 лютого 2008 р.

Не узгоджується із чинним законодавством і видача державного акту серія І-ЗК № 001688 від 31.05.2000 р., що також зазначено в указаному акті перевірки, бо проекту відведення за цим державним актом не було. Окрім цього, внутрішні межі НПП «Синевир» не погоджені з сільськими радами та наявними землевласниками та землекористувачами, яким цими сільськими радами передано у власність чи в оренду земельні ділянки на територіях населених пунктів сільських рад.

Згідно письмового висновку відділу Держземагенства від 03.12.2013 р. № 2452/07/01-06, поданого в справу на виконання ухвали суду державні акти позивачів та технічна документація до них виготовлені відповідно до вимог ЗК України-2002 р., а земельні ділянки, які передані їм у власність, розташовані у межах населеного пункту на території Синевирської сільської ради і вимоги ст. 12 ЗК України щодо розпорядження цими ділянками дотримані (відносяться до компетенції Синевирської сільської ради). У цьому ж висновку відмічено, що державний акт серії ІІ-ЗК № 002483 від 29.12.1997 р. не зареєстрований, а тому згідно з ст. 125 ЗК України право користування земельними ділянками за цим актом не виникло. Цей державний орган також повідомив, що відповідач на час розгляду справи виготовляє документацію із встановлення меж земельних ділянок НПП «Синевир» у натурі (на місцевості) на територіях вищевказаних сільських рад , однак технічну документацію із землеустрою не погоджено, оскільки в матеріалах відсутні акти погодження меж із суміжними власниками та землекористувачами і не враховані зауваження сільських рад та інтереси сільських громад.

Статтями 16, 392 ЦК України передбачено, що власник майна має право на спосіб захисту свого права власності способом визнання цього права, якщо це право , зокрема оспорюється або не визнається іншою особою. Такий же висновок передбачений і в ст.. 152 ч.ч. 1, 2, ч. 3 п.а ЗК України.

Суд вважає, що відповідач безпідставно заперечує право власності на землю позивачів, бо вони набули право власності внаслідок угоди з публічним органом влади у відповідності з вимогами закону. Такий правовий висновок міститься в пунктах 32-35 рішення Європейського Суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 р.

Суд оцінює обґрунтованими вимоги позивачів щодо врахування їх інтересу при виготовленні відповідачем документації щодо встановлення меж НПП «Синевир», оскільки цільове використання їх земельних ділянок (для ведення особистого селянського господарства) узгоджується з вимогами ст. 20 ч. 1 закону «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 р. № 2456-ХІІ, за якою до складу територій національного природного парку можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів. Окрім цього , ст.. 21 ч. 1 закону передбачено, на території національного парку встановлюється в тому числі господарська зона, у межах якої проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська або інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обтяжень, встановлених для антропогенних ландшафтів біосферних заповідників. Відповідач не довів, що земельні ділянки позивачів відносяться до заповідної зони чи зон регульованої або стаціонарної рекреації.

Судових витрат до стягнення не має, а до повернення не заявлено.

Керуючись ст.ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсними державні акти, видані Національному природному парку «Синевир», виданих 29.12.1997 р. на підставі розпорядження голови Міжгірської райдержадміністрації від 29.12.1997 р. № 555 серія ІІ-ЗК №002483 без державної реєстрації акту і 31.05.2000 р. на підставі рішення Міжгірської районної ради № 182 від 28.12.1999 р. серія І-ЗК № 001688, зареєстрований за № 3/28 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею в частині земельних ділянок, переданих у власність Синевирською сільською радою:

- ОСОБА_1 - 07.04.2007 р. в с.Синевир в ур. «Рибачинка» площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення від 21.09.2006 р., державна реєстрація за № 2122486901 - 0107070600011, серія ЗК № 020433;

- ОСОБА_3 - 30.01.2000 р. на території Синевирської сільської ради в ур. «Біля центрального мосту» площею 0,6012 га для обслуговування житлового будинку і ведення особистого селянського господарства на підставі рішення від 22.04.1999 р., державна реєстрація в Книзі записів на право приватної власності на землю № 133, серія І-ЗК № 033615;

- ОСОБА_3 - 11.04.2003р. на території Синевирської сільської ради , в ур. «Над озером» площею 0,6030 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення від 04.07.2002 р., державна реєстрація в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1343/186, серія ІІ-ЗК № 024088;

- ОСОБА_6 - 11.04.2003 р. на території Синевирської сільської ради в ур. «Полянська ріка» площею 0,6020 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення від 04.07.2002 р., державна реєстрація в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1341/185, серія ІІ-ЗК № 024089.

Зобов'язати Національний природний парк «Синевир» при виготовленні нового державного акту та проекту землеустрою у відповідності до вимог чинного ЗК України в редакції закону 2001 р. внести в список землевласників та погодити внутрішні межі відповідно до зазначених державних актів, виданих Синевирською сільською радою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_6.

Копію рішення надіслати для відома Синевирській сільській раді, ОСОБА_6, відділу Держкомзему в між гірському районі, в державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка