Вирок № 36432770 від 06.12.2013 , Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 217/506/12

Провадження № 1/140/11/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2013 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Змерзлій Л.А.

за участю прокурора Кучеренка М.С.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянули у відкритому судовому засіданні в місті Немирів

кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого - за ст. ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2, 190 ч. 3, 190 ч. 4, 191 ч. 5, 364 ч. 1, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

15.02.2008 року ОСОБА_4 прийшов до приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», що знаходиться в м. Липовець, по вул. Леніна, 65, з метою вкладення на депозитний рахунок вказаного банку коштів у сумі 5000 гривень. При розмові з керуючим Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3, що відбувалася у приміщенні Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», ОСОБА_4 останнім продемонстровано відповідні бланки договорів та доведена інформація про можливі проценти вкладу. Через деякий час ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 продовжити розмову з приводу вкладення коштів до банку поза приміщенням відділення. На дану пропозицію ОСОБА_4 погодився. На вулиці, безпосередньо на сходах до Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», ОСОБА_3 переконав ОСОБА_4 у необхідності передачі коштів у сумі 5000 гривен безпосередньо йому, а не вкладенні даних коштів на рахунок до Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», так як ОСОБА_3 мав можливість платити більші проценти щомісячно ніж банківська установа. Відповідно до пропозиції ОСОБА_3, ОСОБА_4 передав йому наявні у нього кошти у сумі 5000 гривень, за що ОСОБА_3 мав виплачувати ОСОБА_4 5 процентів щомісячно додатково від наданої суми. Про даний факт 15.02.2008 року ОСОБА_3 складено розписку. Через декілька днів на прохання ОСОБА_3 ОСОБА_4 передав йому ще 5000 гривень на вищевказаних умовах. У розписку від 15.02.2008 року ОСОБА_3 власноручно було внесено відповідні зміни.

В травні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 з проханням про вкладення належних йому 10000 гривень на депозитний рахунок Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». Однак, вказану дію ОСОБА_3 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_4 про повернення коштів у розмірі 10000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

В кінці березня на початку квітня 2008 року до ОСОБА_5, який проводив обмінну операцію у касі Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» підійшов керуючий Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3 і запропонував вкласти кошти під 5 процентів щомісячно на депозитний рахунок Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». Про дану пропозицію ОСОБА_5 розповів своєму батькові ОСОБА_6. ОСОБА_6 вирішив скористатися пропозицією ОСОБА_3 та передати йому власні кошти у сумі 4000 євро. В звязку з чим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 маючи при собі 4000 євро направилися до Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». Зайшовши у приміщення Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зустріли ОСОБА_3 та повідомили йому, що привезли 4000 євро для того, щоб вкласти дані грошові кошти під проценти до Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». ОСОБА_3 повідомив, що у відділенні зараз на прийомі багато людей і він, щоб ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не чекали і не викликали обурення у когось з клієнтів, що їх обслуговують поза чергою, попрацює з ним у службовому автомобілі. Сівши у службовий автомобіль Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», ОСОБА_6 передав кошти ОСОБА_3 у сумі 4000 євро, а ОСОБА_3 отримавши кошти написав розписку на імя ОСОБА_6, про те, що він приймає кошти у сумі 4000 євро під 5 процентів щомісячно та зобовязується повернути вказані кошти при першій вимозі. Виплата 5 процентів щомісячно додатково від 4000 євро ОСОБА_6, тривала до вересня 2008 року. У звязку з чим ОСОБА_6, будучи введеним в оману з приводу законності та добросовісності дій ОСОБА_3, надав 25000 гривень ОСОБА_3 додатково, на вказаних вище умовах. Даний факт було відображено ОСОБА_3 у розписці від 30.10.2008 року. Однак, через місяць, у встановлений термін, кошти у сумі 5 процентів додатково від наданої суми від ОСОБА_3 не надійшли, наступні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про повернення коштів у сумі 4000 євро та 25000 гривень ОСОБА_3, не виконав, а вказану суму привласнив.

05.08.2008 року ОСОБА_7 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, на паркувальному майданчику під Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», передав власні грошові кошти у сумі 250000 гривень ОСОБА_3, з метою обміну вказаної суми у касі Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» на долари США. За домовленістю між ними, ОСОБА_3 отримавши кошти, мав користуючись своїм службовим становищем провести обмін 250000 гривень на долари США по вигідному для ОСОБА_7 курсу протягом 7 днів в касі банку «Хрещатик». Однак, вказану дію ОСОБА_3 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_7 про повернення коштів у сумі 250000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

28.08.2008 року у службовий кабінет голови правління ВАТ РП «Агромаш» ОСОБА_8 прийшов керуючий Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3 та повідомив, що йому потрібні кошти у сумі 100000 гривень, так як місяць йшов до завершення, а у касі Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» не вистачало вказаної суми. ОСОБА_3 повідомив, що у нього будуть проблеми, якщо в касу Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» не буде внесено кошти у сумі 100000 гривень. ОСОБА_8 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, позичив у громадянина ОСОБА_9 100000 гривень та передав їх 28.08.2010 року, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_3 у тимчасове користування для покриття недостачі у касі Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». Однак, в подальшому зясувалося, що ОСОБА_3 100000 гривень в касу Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» для покриття недостачі не вносив та вимоги ОСОБА_8 про повернення йому коштів у сумі 100000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив. ОСОБА_8 в свою чергу повернув із наявних у нього власних коштів суму 100000 гривень ОСОБА_9

30.08.2008 року ОСОБА_10 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, передав у машині ОСОБА_3, що знаходилася біля домоволодіння ОСОБА_10, за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Славна, вул. Коцюбинського, 12, грошові кошти у сумі 20000 гривень ОСОБА_3 Грошові кошти у сумі 20000 гривень надавалися ОСОБА_10 ОСОБА_3 у позику, з умовою повернення через один місяць позичених коштів та додаткового надання ОСОБА_3 10000 гривень ОСОБА_10 З метою отримання коштів у сумі 20000 гривень та реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_3 написав розписку як керуючий Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» на імя ОСОБА_10 та поставив у ній відтиск печатки Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». Однак, в установлений термін, ОСОБА_3 кошти ОСОБА_10 не повернув, вимогу ОСОБА_10 про повернення коштів не виконав, а вказану суму привласнив.

05.09.2008 року ОСОБА_11 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, передав у власному автомобілі, що знаходився біля приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3 кошти у розмірі 100000 доларів США з метою вкладення вказаних коштів під 12 процентів річних з капіталізацією вкладу на три місяці до ВАТ КБ «Хрещатик».

Через незначний проміжок часу ОСОБА_3 виніс з приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» документи про оформлення банківського вкладу на імя ОСОБА_11, а саме два екземпляри тотожних договорів № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року та квитанцію № 1 від 05.09.2008 року. Отримавши вказані документи ОСОБА_11 поставив свій підпис у двох договорах № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року, після чого один договір повернув ОСОБА_3 Квитанцію № 1 від 05.09.2008 року ОСОБА_11 залишив собі. В подальшому, незадовго до закінчення строку вкладу, ОСОБА_11 звернувся до Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» з метою повернення вкладу у сумі 100000 доларів США. Однак, в отриманні коштів ОСОБА_11 працівниками Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» відмовлено.

У вересні 2008 року біля приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», що знаходиться в м. Липовці, по вул. Леніна, 65, ОСОБА_11 зустрів керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3 і повідомив останньому, що бажає покласти на депозит кошти в розмірі 100000 доларів США, під час розмови обговорено умови вкладу. 05.09.2008 року ОСОБА_11 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, передав у власному автомобілі, що знаходився біля приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3 кошти у розмірі 100000 доларів США з метою вкладення вказаних коштів під 12 процентів річних з капіталізацією вкладу на три місяці до ВАТ КБ «Хрещатик».

Отримавши кошти у розмірі 100000 доларів США, ОСОБА_3 зайшов до приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», а ОСОБА_11 залишився у власному автомобілі. Надалі, ОСОБА_3 з метою заволодіння коштами ОСОБА_11 у розмірі 100000 доларів США, не маючи наміру на реальне укладення договору банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу та реальне внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», користуючись службовим становищем та доступом до печатки та штампу Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», самостійно виготовив та видав на імя ОСОБА_11 договір № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року та квитанцію № 1 від 05.09.2008 року про внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». На договорі № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року ОСОБА_3, як керуючим Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» поставлено власні підписи та даний договір завірено ОСОБА_3 печаткою Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». Квитанція № 1 про внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» виготовлена ОСОБА_3 самостійно, у графах «Бухгалтер» та «Готівку прийняв касир» ОСОБА_3 поставлено власноручний підпис, дану квитанцію ОСОБА_3 скріплено штампом Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». ОСОБА_3, договір № 41-12559Д банківського вкладу «Накопичувальний» від 05.09.2008 року на баланс Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» не облікував, операції внесення готівки на депозитний рахунок на суму 100000 доларів США в касових документах реально не провів, кошти в сумі 100000 доларів США в касу банку для розміщення на депозитний вклад реально не направив.

Договір № 41-12559Д банківського вкладу «Накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року відповідно ст. 1058 та ст. 1059 Цивільного кодексу України є офіційним документом та має відповідні реквізити. Квитанція № 1 про внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» від 05.09.2008 року відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 14.08.2003 року № 337 «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» та постанови Правління ВАТ КБ «Хрещатик» від 26.02.2004 № 87 «Інструкції про касові операції у ВАТ КБ «Хрещатик»» є офіційним документом та має відповідні реквізити.

В середині вересня 2008 року ОСОБА_12 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у власному службовому кабінеті начальника СДПЧ-21, передав власні грошові кошти у сумі 18500 гривень ОСОБА_3, з метою обміну вказаної суми на долари США. ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 18500 гривень, повідомив ОСОБА_12, що він користуючись своїм службовим становищем має можливість провести обмін гривні на долари США у Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик», оскільки у Липовецькому відділенні Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» відсутня необхідна кількість доларів США.

За домовленість між ними, ОСОБА_3 отримавши кошти, мав користуючись своїм службовим становищем провести обмін 18500 гривень на долари США протягом 2 днів в касі Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». Однак, вказану дію ОСОБА_3 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_12 про повернення коштів у сумі 18500 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

28.09.2008 року ОСОБА_13 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у власному гаражному приміщенні, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Липовець, вулиця Черняховського, 14, передав власні грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 250000 гривень, з метою здійснення останнім переказу вказаних коштів через Вінницьку філію ВАТ КБ «Хрещатик» на розрахунковий рахунок громадянина ОСОБА_14 до м. Москви.

ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 250000 гривень, повідомив ОСОБА_13, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», протягом трьох днів, має можливість провести обмін гривні на російські рублі та здійснити їх переказ у Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик» до банківської установи м. Москви.

Однак, вказану дію ОСОБА_3 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_13 про повернення коштів у сумі 250000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

14.10.2008 року ОСОБА_15 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у себе вдома, за адресою: Вінницька область, м. Липовець, вул. Калініна, 3, квартира, 4, передав ОСОБА_3 власні грошові кошти у сумі 53800 гривень з метою їх обміну на долари США.

Так ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 53800 гривень, повідомив ОСОБА_15, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», протягом одного-двох днів, має можливість провести обмін гривні на долари США у Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик» на вигідних умовах.

Однак, вказану дію ОСОБА_3 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_15 про повернення коштів у сумі 53800 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

03.11.2008 року ОСОБА_16, виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у м. Липовець, біля Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», на вулиці, передав ОСОБА_3 під розписку, власні грошові кошти у сумі 921500 гривень з метою їх обміну на долари США.

Так ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 921500 гривень, ввів ОСОБА_17 в оману тим, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», протягом трьох днів, має можливість провести обмін гривні на долари США в установах ВАТ КБ «Хрещатик» по вигідному для ОСОБА_16 курсу, а саме: по 4,85 гривні за 1 долар США.

Однак, вказану дію ОСОБА_3 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_17 про повернення коштів у сумі 921 500 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

28.11.2008 року ОСОБА_18 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у м. Липовці передав ОСОБА_3 власні грошові кошти у сумі 22000 гривень з метою їх обміну на долари США.

Так ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 22000 гривень, ввів ОСОБА_18 в оману тим, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», має можливість провести обмін гривні на долари США в обмінних пунктах м. Києва, по вигідному для ОСОБА_18 курсу, а саме: по 5,5 гривень за 1 долар США.

Однак, вказану дію ОСОБА_3 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_18 про повернення коштів у сумі 22000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

У грудні 2008 року ОСОБА_19 виходячи із довіри до ОСОБА_3 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у м. Липовець, передала ОСОБА_3 власні грошові кошти у сумі 2350 доларів США для здійснення їх обмінної операції на гривню.

Так ОСОБА_3, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 2350 доларів США (еквівалент відповідно до курсу Національного Банку України складеє 17561,78 гривень), ввів ОСОБА_19 в оману тим, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», має можливість провести обмін доларів США на гривню у касі Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» по вигідному для ОСОБА_19 курсу, а саме: по 8,5 гривень за 1 долар США.

Однак, вказану дію ОСОБА_3 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_19 про повернення коштів у сумі 2350 доларів США (еквівалент відповідно до курсу Національного Банку України складає 17561,78 гривень), не виконав, а вказану суму привласнив.

Крім того, ОСОБА_3, являючись згідно наказу № 38-К від 01.06.2006 року директора Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» в.о. керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» (далі Відділення), розташованого за адресою Вінницька область, м. Липовець, вул. Леніна, 65, в подальшому, відповідно до наказу № 75/1-К від 01.09.2006 року директора Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», будучи призначеним на посаду керуючого Відділенням, внаслідок чого наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто будучи службовою особою, яка відповідно до п. п. 4.1, 4.6, 4.17 Посадової інструкції керуючого відділенням, затвердженої 04.07.2006 року директором Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», здійснює керівництво всією діяльністю відділення, здійснює контроль за збереженням готівки, надає розпорядження у межах своїх повноважень, які є обовязковими для виконання працівниками відділення, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, заволодів чужим майном в особливо великих розмірах за наступних обставин.

ОСОБА_3, в силу займаної посади, володіючи інформацією про номер депозитного рахунку та паспортні дані ОСОБА_20, з яким ВАТ КБ «Хрещатик» укладено договір № 41-11909Д банківського вкладу «Поточний» в доларах США від 24.07.2008 року, 10.09.2008 року в м. Липовець Вінницької області, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, подав від імені ОСОБА_20 до каси Відділення заяву на видачу готівки № 1 від 10.09.2008 року, із вказаними у такій заяві номером депозитного рахунку ОСОБА_20 і паспортними даними останнього, та в подальшому на підставі зазначеної заяви незаконно отримав з депозитного рахунку ОСОБА_20 № 26307481300000/2630.6.06151.001, відкритого у ВАТ КБ «Хрещатик» згідно вищевказаного договору, грошові кошти в сумі 198907,4 грн., що еквівалентно 41000 Доларів США на той час, заволодівши вказаними грошовими коштами, обернув їх на свою користь та розпорядився за власним розсудом.

Будучи допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в скоєних злочинах визнав частково, та дав покази, що дійсно кошти у потерпілих позичав, але не як керуючий банку, а як фізична особа. Позичені кошти має намір повернути всім потерпілим і в повному обсязі, але на даний час не має змоги так як знаходиться під вартою. Факт написання розписок не заперечує, завіряв печаткою банку для того щоб люди впевнилися у правдивості його намірів, у тому що кошти він поверне. Цивільні позови визнав, пообіцяв всім потерпілим повернути кошти по мірі можливості як вийде на волю.

Щодо потерпілого ОСОБА_20, то він на його прохання дійсно знімав кошти з його рахунку , але в той же день передав йому всю суму.

Щодо потерпілого ОСОБА_21 просить справу направити на додаткове розслідування, тому що він дає неправдиві покази, які не відповідають дійсності, під час проведення експертизи надав експертові не оригінали, а копії договору та квитанції. Просить його звільнити дати можливість розрахуватись з потерпілими.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_18 дав покази, що повністю підтверджує покази дані ним на досудовому слідстві. В листопаді 2008 року, він вирішив обміняти грошові кошти в сумі 22000 грн. на долари США. Його товариш з м. Липовець порекомендували йому звернутися до керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3, який сказав, що спробує допомогти в обміні валюти. Згодом, ОСОБА_3 зателефонував йому і повідомив, що допоможе як найвигідніше обміняти гривні на долари США. Тому кошти в сумі 22000 грн. він передав працюючій у Відділенні банку «Хрещатик», якій зателефонував ОСОБА_3 Пройшов час, повідомлення від ОСОБА_3 про результати їхньої домовленості не було, і він зателефонувавши йому, у відповідь почув лише обіцянки, що все буде так як вони домовлялися. Згодом він почув, що ОСОБА_3 знаходиться під слідством. ОСОБА_3 написав розписку, що зобовязується повернути йому його кошти в сумі 22000 грн. Зрозумівши, що був обманутий він звернувся до правоохоронних органів. Просить підсудного ОСОБА_3 покарати згідно закону. Від цивільного позову відмовляється.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 дав покази, що повністю підтверджує покази дані ним на досудовому слідстві. Раніше, позичив у свого знайомого з Росії кошти в сумі 1 млн. 200 тис. рублів. Повернути кошти він зобовязувався у встановлений час через відділення банку «Аваль», однак йому повідомили, що всю суму одним переказом перерахувати вони не можуть. ОСОБА_3, якого він знає з дитинства запропонував користуючись своїм службовим становищем та звязками протягом трьох днів провести обмін гривні на російські рублі та здійснити їх переказ у Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик» до банківської установи м. Москви. Враховуючи, що на той час, вони з ОСОБА_3 перебували в хороших стосунках, односельчани, часто разом святкували родинні свята, він погодився на пропозицію ОСОБА_22 і передав йому кошти в сумі 250000 грн., гроші передав в себе дома. Однак, через два тижні ОСОБА_3 обмін не вчинив, лише обіцяв, на його вимоги про повернення коштів у сумі 250000 гривень, виконання яких він чекає і досі. Щоб розрахуватися з його знайомим з Росії він змушений був продати автомобіль, трактор і ще додатково перепозичити грошей. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить стягнути з ПАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_3 на його користь 453462 грн. відшкодування матеріальних збитків та 200000 грн. відшкодування моральної шкоди. Кошти давав як керуючому банком. Просить призначити підсудному ОСОБА_3 максимальну міру покарання.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 дав покази, що являється пенсіонером. З підсудним ОСОБА_3 знайомий декілька років. Певний час вони проживали в одному будинку. В жовтні 2008 року, у звязку з збільшенням курсу долара США, він вирішив обміняти заощадженні кошти з гривні на долари США. Звернувся в кілька банків, однак отримав відмову. Звернувшись до кервника відділення банку ОСОБА_3, щодо обміну валюти в його відділенні, останній відповів, що це можливо, але потрібно здійснити операцію як найшвидше, тому що це все проводиться у Вінниці. Він у себе в дома передав ОСОБА_3 власні грошові кошти у сумі 53800 гривень з метою їх обміну на долари США. ОСОБА_3 довіряв, звернувся до нього за допомогою як до керуючого відділенням ПАТ КБ «Хрещатик», навіть розписки не вимагав, однак все виявилося обманом, на його вимоги про повернення коштів в розмірі 53800 гривень ОСОБА_3 не реагував, а вказану суму привласнив. 17.02.2009 року ОСОБА_3 написав йому розписку, що отримав від нього кошти у розмірі 53000 гривень. До даного часу коштів не повернув. Цивільний позов на суму 53800 гривень підтримує в повному обсязі, хоче щоб йому відшкодували завдану матеріальну шкоду. Підсудного просить покарати згіднозакону.

Будучи допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_19 дала покази, що в грудні 2008 року вона продала автомобіль ВАЗ-2109, і саме в той час виник ажіотаж навколо доллара США, який коштував 8,5 грн. Від людей дізналася, що долар має знецінюватися і тому вирішила у швидкому порядку обміняти наявні у неї 2350 доларів США на гривню. Щодо обміну грошей вони з чоловіком звернулися до ОСОБА_3,якого знав її чоловік і який обіцяв обміняти долари США по курсу 8,5 грн. за 1 долар США. Передали ОСОБА_3 2350 доларів США для обміну. ОСОБА_3 запевнив їх, щоб вони не хвилювалися, що в понеділок грудня 2008 року він зазначену суму поміняних коштів віддасть їм. Але ні в зазначений строк, ні в подальшому ОСОБА_3 кошти їм так і не повернув. Вони йому дзвонили, зустрічатися з ним, але це не давало ніякого результату. В середині січні 2009 року ОСОБА_3 в забезпечення його зобовязань перед ними надав їм технічний паспорт на свій та службовий автомобіль, права на керування транспортним засобом та кредитну карточку. Через деякий час ОСОБА_3 приїхав до неї і попросив віддати права та кредитну карточку, щоб він зміг зїздити в Київ за грошима. На що вона погодилася та віддала йому права та кредитну карточку, а ОСОБА_3 ще написав розписку, що він винен її 2350 доларів США. ОСОБА_3 повернув її 1000 гривень, які були необхідні на похорони батька, дані кошти привезла його дружина. Цивільний позов підтримує в повному обсязі. Підсудного просить покарати згідно закону, її головне, щоб були повернуті кошти. Кошти давала ОСОБА_3 як керуючому банком.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 дав покази, що в лютому 2008 року в нього були заощадження в сумі 5000 грн. Він вирішив покласти дані кошти на депозитний рахунок в Липовецьке відділення банку «Хрещатик» під проценти. Прийшовши безпосередньо до відділення банку, він підійшов до керуючого відділенням ОСОБА_3, щоб покласти кошти на депозитний рахунок. ОСОБА_3 він знав як керуючого Липовецьким відділенням ПАТ КБ «Хрещатик» і був знайомий з ним. ОСОБА_3 запропонував йому більш вигідні проценти, при цьому запропонував передати кошти йому під 5 процентів щомісячних до першої вимоги про повернення. Він погодився на дану пропозицію і одразу віддав ОСОБА_3 5000 грн. який написав йому розписку від 15.02.2008 року і завірив її печатками Липовецького відділення банку «Хрещатик» та поставив власний підпис. Через деякий час по проханню ОСОБА_3 вони зустрілися в центрі м. Турбова, де він дав йому ще 5000 грн. Відповідно в розписці було зроблено зміни і виправлено ОСОБА_23 власною рукою з 5000 грн. на 10000 грн. та поставлено його підпис. При цьому число надання ще 5000 грн. не змінювалося. Приблизно в травні місяці 2008 року він попросив ОСОБА_3 перевести його кошти на депозитний рахунок банку. Але ОСОБА_3 цього так і не зробив. Не повернув ОСОБА_3 йому кошти і по цей день. Він багато разів йому телефонував, просив щоб той повернув кошти. Але ОСОБА_3 тільки обіцяв, що поверне кошти. Підсудний повертав йому проценти за користування коштами, підтвердив, що ОСОБА_3 передав йому один раз 50 доларів США 15.03.2008 року, потім ще 100 доларів США в квітні 2008 року та один раз 500 гривень 15.08.2008 року. Просить покарати підсудного згідно закону та стягнути невиплачені 10000 грн. Кошти давав ОСОБА_3 як керуючому банком.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав покази, що його син ОСОБА_24 працює адміністратором в тому ж торговому домі, де орендує приміщення філія ПАТ КБ «Хрещатик». В квітні-березні 2008 року до нього приїхав син ОСОБА_25 та розповів йому, що коли він проводив обмінну операцію у касі Липовецького відділення банку «Хрещатик», то до нього підійшов керуючий відділенням ОСОБА_3, та запитав сина, чи не бажає він вкласти кошти під 5 процентів, незалежно від того буде це гривня чи іноземна валюта, в Липовецькому відділенні банку «Хрещатик». Сину ця пропозиція сподобалася і він розповів про неї. Вони вирішили вкласти дані кошти під проценти до Липовецького відділення банку «Хрещатик». На той час в нього було накопичено 4000 євро. Він взяв дані 4000 євро та разом зі своїм сином поїхали до Липовецького відділення банку «Хрещатик». Зайшовши у відділення вони знову зустрілися з ОСОБА_3 та повідомили йому, що привезли 4000 євро, щоб вкласти до відділення під проценти. ОСОБА_3 тоді повідомив, що у відділенні зараз на прийомі багато людей і він, щоб вони не чекали і не викликали обурення у когось із клієнтів банку, що їх обслуговують поза чергою, сказав, що з нами він попрацює в банківській службовому автомобілі і оформить документи. Передавши ОСОБА_3 кошти, а ОСОБА_3 написав розписку про те, що він приймає кошти у розмірі 4000 євро під 5 процентів щомісячних від ОСОБА_6 та зобовязується повернути дані кошти по першій вимозі. На даній розписці ОСОБА_3 поставив свій підпис і печатку відділення. Через місяць як було зазначено у розписці ОСОБА_3 через його сина надав йому проценти від 4000 євро. Видача 5 процентів щомісячно тривала до вересня 2008 року включно. Кожного разу, після надання 5 процентів від 4000 євро ОСОБА_3 писав нову розписку, а стару розписку забирав собі. Дана співпраця їх влаштовувала та у вересні 2008 року він вирішив вкласти таким чином до Липовецького відділення банку «Хрещатик», ще 25000 гривень. Таким чином у один з днів вересня 2008 року, так само в присутності його сина, у службовому автомобілі банку «Хрещатик» було передано ОСОБА_26 кошти у розмірі 25000 грн. Після цього ОСОБА_3 було дописано в попередній розписці те, що він приймає 25000 грн. під 5 процентів щомісячних. Знову ж таки в розписці було поставлено його підпис та число. Але через місяць в установлений домовленістю термін кошти від ОСОБА_3 не надійшли. ОСОБА_3 обіцяв розрахуватися в наступному місяці за два місяці одразу. Але через два місяці він також не розрахувався. В грудні місяці 2008 року ОСОБА_3 вже почав не відповідати на телефонні дзвінки та переховуватися від нього та сина. З січня 2009 року ОСОБА_3 не можливо було застати навіть на роботі, а якщо його і бачили, то він постійно переносив дні розрахунку по зобовязанням. Тоді вони із сином вирішили звернутися до правоохоронних органів. Вважав, що передав власні кошти під депозит безпосередньо в банк. В нього була довіра до ОСОБА_3 як до керівника банку. Цивільний позов підтрумує в повному обсязі. Просить підсудного ОСОБА_3 покарати на розсуд суду.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 дав покази, що вересні 2008 року повідомив ОСОБА_3, що хоче покласти на депозит кошти в сумі 100000 доларів США під 12% річних з капіталізацією вкладу на три місяці. 05.09.2008 року він підїхавши до банку з метою здати до каси банку готівку, щоб її порахували і відповідно укласти договір банківського вкладу, на дворі запитав ОСОБА_3 чи не має в відділені банку сторонніх людей, оскільки каса та приміщення де обслуговуються клієнти банку знаходяться в одній і тій самій кімнаті площею приблизно 20 квадратних метрів, він не хотів, щоб його бачили сторонні люди з такою сумою коштів. ОСОБА_3 повідомив, що в банку дійсно є інші клієнти. ОСОБА_3 сказав йому, щоб він не чекав, він занесе касиру готівку, нехай той рахує, а він тим часом оформить документи. Взявши в нього кульок з готівкою ОСОБА_3 попрямував у банк. За декілька хвилин він вийшов з автомобіля та хотів прямували у відділення банку щоб попідписувати документи і забрати свій екземпляр договору з квитанцією. Не встиг він відійти від автомобіля, як йому на зустріч вийшов ОСОБА_3 з паперами в руках і сказав що він вже все оформив і йому потрібно тільки підписатися в документах. В машині він одразу підписав два договори та інші документи. Після цього ОСОБА_3 забрав свій екземпляр договору та інші підписані ним папери, а він забрав свій екземпляр договору з квитанцією і вони попрощались. Незадовго до закінчення строку вкладу, він звернувся до ОСОБА_27, яка працює в Липовецькому відділенні банку «Хрещатик» на посаді економіста і хотів свій депозитний вклад у валюті по закінченню договору обміняти на російські рублі, а вона повідомила йому, що не може знайти в базі його депозитний договір у валюті. Після цього він звернувся з вимогами повернути йому гроші до керуючого Липовецьким відділенням ОСОБА_3, до інших керуючих, однак це не дало жодних результатів. У лютому 2009 року він звернувся до суду з цивільним позовом до банку і в квітні суд першої інстанції виніс рішення на його користь, яке переглядалось в апеляційному порядку і в грудні 2009 року у звязку з постановленням ухвали апеляційним судом Вінницької області, яка набрало законної сили. В звязку з цим він взяв виконавчий лист, який предявив до виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві для виконання. Банк кошти йому виплатив. Претензій матеріального ні морального порядку не має. Просить покарати підсудного згідно закону.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_20 дав покази, що в середині літа 2008 року, він продав будинок в м. Вінниці вул. Волочаївська. Будинок був проданий за 178000 Доларів США. 24.07.2008 року ним було укладено договір № 41-11909Б банківського вкладу «поточний» в Доларах США з Вінницьким відділенням банку «Хрещатик», згідно якого поставлено на депозит в банк на 1 рік кошти в сумі 178000 Доларів США. Дані кошти ним були внесені на депозит Словянського відділення ВАТ КБ «Хрещатик», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 1 Травня 158, про що свідчить підписана ним заява від 24.07.2008 року. В подальшому, до закінчення дії договору він знімав частинами депозит, а саме: 28.07.2008 року 78000 Доларів США, 04.09.2008 року 19000 Доларів США, 24.09.2008 року 16000 Доларів США та 20.10.2008 року 23,9 тис. Доларів США. Кожного разу, коли він достроково знімав кошти, на бланку встановленої форми писалася ним заява, в якій указувалася сума коштів. Частину вкладу в сумі 78000 Доларів США він знімав у Словянському відділенні. В подальшому, оскільки основне місце роботи ОСОБА_20 знаходиться в м. Липовці, інші кошти з рахунку знімав в разі потреби у Липовецькому відділенні банку «Хрещатик». Зокрема, 04.09.2008 року 19000 Доларів США, 24.09.2008 року 16000 Доларів США. 20.10.2008 року він дізнався від економіста Липовецького відділення ОСОБА_27, що 10.09.2008 року була знята частина депозиту в сумі 41000 Доларів США керуючим Липовецьким відділенням банку ОСОБА_3, теж саме йому повідомила касир ОСОБА_28. Після цього він одразу зателефонував ОСОБА_3 і вони зустрілися в кабінеті, де ОСОБА_3 пообіцяв повернути кошти в сумі 41000 доларів США. Потім йому щодня телефонував, щоб повернув кошти. Заяву №1 від 10.09.2008 року про повернення частини вкладу в сумі 41000 доларів США він не писав, підпис отримувача виконаний не ним, в цей день він у відділенні банку не був та кошти не отримував. Дані кошти були зняті ОСОБА_3, який їх використовував для своїх цілей. Гроші в розмірі 41000 доларів США він ОСОБА_3 з депозитного рахунку знімати не доручав та від нього в подальшому такі кошти не отримав. З якої причини ОСОБА_3 зняв зазначені кошти з рахунку йому не відомо. Дані кошти за рішенням суду банком йому повернуті. Крім того як йому пізніше стало відомо, що ОСОБА_3зняв з його депозиту кошти в сумі 35000 Доларів США в сумі 35000 Доларі США та привласнив. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити та стягнути вказану суму з банку. Просить підсудного покарати згідно закону.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 дав покази, що з ОСОБА_3 вони знайомі давно, часто спілкувалися, були в хороших відносинах. Він позичав у ОСОБА_3 гроші. 28.08.2008 року ОСОБА_3 прийшов до його службового кабінету, з проханням позичити йому гроші в сумі 100000 грн. для того,щоб покрити нестачу коштів у касі банку під 10 % річних, на що ОСОБА_3 погодився. В цей же день 28.08.2008 року у його службовому кабінеті він передав кошти ОСОБА_3 Ніякого договору позики не укладали, розписки ОСОБА_3 йому не писав, він довіряв йому як керівникові відділення банку. В кінці вересня 2008 року стало питання про повернення коштів. Він подзвонив ОСОБА_3 повідомивши, що настав час повертати кошти, на що останній відповів, що скоро віддасть. Постійно під час кожної їхньої розмови ОСОБА_3 обіцяв йому повернути кошти. Але приблизно до грудня 2008 року ОСОБА_3 повернув йому лише 20000 грн. Більше нічого до цього часу не повернув. Гроші в сумі 20000 грн. він одразу віддав знайомому. Цивільний позов підтримує в повному обсязі. Кошти давав як керівнику банка і просить стягнути кошти з банка, а підсудного покарати згідно закону.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 дав покази, що в жовтні 2008 року різко почав зростати курс долара і він мав намір обміняти свої заощадження у гривні на долари США. У звязку з цим шукав найвигідніші для нього умови обміну. На початку листопада 2008 року його знайомий ОСОБА_3, який працював керуючим в Липовецькому відділенні ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» розповів, що у нього є серйозні звязки з керівництвом банку і він може домовитись, щоб йому обміняли кошти за старим курсом, а саме: по 4,85 грн. за 1 долар США. На той час банки міняли гривню на долари США за курсом, приблизно на гривню вищим, ніж йому запропонував ОСОБА_3 До того моменту ОСОБА_3 проводив обмін його грошових коштів і ніколи не підводив. Тому він вирішив погодитися на чергову пропозицію ОСОБА_3, який навіть при ньому подзвонив своєму керівництву, нібито в м. Київ та повідомив, щоб вони дали йому згоду на проведення обміну по такому курсу. Він зібрав кошти в сумі 921500 грн. і в ранці 03.11.2008 року в м. Липовець біля Липовецького відділення банку «Хрещатик» передав їх ОСОБА_3, який йому пояснив, що оскільки сума велика, він не може її обміняти в себе в відділенні, а тим більше за один день. Для обміну всієї суми, як пояснив ОСОБА_3, йому потрібно приблизно три дні, оскільки він також мав все узгодити остаточно з керівництвом. Кошти вказані були з бізнесу, так як він займався на той час будівництвом. До того ж ним був проданий на той час власний будинок в с. Аграномічному Вінницького району. Він не був впевнений в тому, чи варто таку велику суму коштів довіряти ОСОБА_3, але враховуючи той курс, за яким мав бути проведений обмін, він вирішив ризикнути і запропонував ОСОБА_3 в такому випадку написати йому розписку про їхню домовленість і отримання ОСОБА_3 від нього коштів. На його пропозицію ОСОБА_3 одразу погодився, написав та передав йому розписку і попросив, щоб він нікому не розповідав , оскільки на таких умовах банк здійснює обмін лише в окремих випадках і одиницям. Як сказав ОСОБА_3 для здійснення вказаної операції йому потрібно підготувати всі необхідні документи, які має остаточно погодити з керівництвом в області та в м. Києві і на все це треба трохи часу. Після цього ОСОБА_3, сказав що будемо тримати звязок в телефонному режимі і як тільки все буде зроблено, він його одразу повідомить, дав розписку та взяв гроші. Через три дні ОСОБА_3 пояснив, що виникли деякі непередбачені обставини, що йому слід зачекати так, як є деякі проблеми в банку. Він хвилювався і конфліктував з ОСОБА_3, але він йому гроші так і не повернув. До цього часу він не звертався до правоохоронних органів, оскільки сподівався, що ОСОБА_3 поверне йому гроші, а коли дізнався, що його взяли під варту, то зрозумів, що вже нема ніякого сенсу чекати та вирішив подати на нього заяву. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити та стягнути кошти з банку. Кошти давав як керівнику банку. Підсудного ОСОБА_3 просить покарати на розсуд суду згідно вимог закону.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 дав покази, що у 2008 році звернувся до ОСОБА_3, щодо проведення обмінної операції своїх власних коштів з гривні на долари США. Кошти, які йому необхідно було обміняти були у розмірі 250000 гривень. 12.08.2008 року ОСОБА_3 написав йому розписку, що отримав від нього 250000 гривень в борг. Претензій ні морального ні матеріального характеру до підсудного ОСОБА_3 не має, так як з ним розрахувалися. Просить підсудного покарати згідно закону.

Будучи допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 дав покази, що 30.08.2008 року він довіряючи ОСОБА_3 як керуючу Липовецьким відділенням Вінницької філії банку ВАТ КБ «Хрещатик» та повної впевненості у правильності і добросовісності його дій як банкіра, передав ОСОБА_3 гроші у сумі 20000 гривень ОСОБА_3 він мав повернути кошти з процентами та надав йому розписку як керуючий банком та завірив її печаткою банку. Цивільний позов підтримує в повному обсязі просить його задовільнити і стягнути кошти з банку, а підсудного покарати згідно закону.

Будучи допитаний в судовому засіданні представник ПАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_29, дала покази, що рішення суду першої інстанції по справі за позовом прокурора до ПАТ КБ «Хрещатик, де стороною є ОСОБА_11 про визнання депозитного договору недійсним пройшло всі інстанції. Банком на підставі даного рішення суду ОСОБА_11 виплачено кошти, які були привласненні працівником банку ОСОБА_3. Заперечила проти задоволення заявленими потерпілими позовів в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з банку, тому що ОСОБА_3 отримував кошти у потерпілих не на території банку, потерпілі хоч і знали що він є керуючим банку, однак зверталися до нього як до фізичної особи. Потерпілому ОСОБА_20 та ОСОБА_11 внаслідок злочинного діяння працівника банку ОСОБА_3 на підставі рішення Іллінецького районного суду, ухвали Апеляційного суду та рішення Вищого спеціалізованого суду України банком відшкодовано матеріальну шкоду привласнених ОСОБА_3 коштів в розмірі 376489,43 грн., а також за рішенням Замостянського районного суду яке пройшло апеляційну інстанцію і залишено в силі, виплачено кошти і ОСОБА_11 в сумі 100000 доларів США. Цивільний позов ПАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 376489,43 грн. підтримує в повному обсязі і просить його задовольнити.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 дав покази, що в середині грудня 2008 року його дружина ОСОБА_19 продала автомобіль ВАЗ-2109. В грудні місяці 2008 року, він звернувся до керуючого відділенням банку «Хрещатик» м. Липовець, ОСОБА_3, щоб обміняти долари на гривню. ОСОБА_3 йому повідомив, що може обміняти по курсу 8,5 гривень за 1 долар США. Взявши з дому кошти в сумі 2350 доларів США разом з дружиною зустрілися з ОСОБА_3 в його службовому автомобілі та дружина передала для обміну вказану суму, а ОСОБА_3 пообіцяв зазначену суму поміняних коштів віддати у понеділок грудня місяця 2008 року та надав розписку про отримання коштів. Але ні в зазначений строк, ні в подальшому ОСОБА_3 кошти так і не повернув до цього часу, а повернув лише 1000 гривень ОСОБА_19

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав покази, що директора Липовецького відділення банку «Хрещатик» ОСОБА_3 знає з моменту відкриття відділення. Працювали в одному приміщенні, бачились кожного дня і спілкувалися. В один з днів березня-квітня 2008 року, коли він проводив обмінну операцію у касі Липовецького відділення банку «Хрещатик», до нього підійшов ОСОБА_3 і запитав його, чи не бажає він вкласти кошти під 5 процентів місячних, незалежно від того буде це гривня чи іноземна валюта, в Липовецькому відділенні банку «Хрещатик». Йому ця пропозиція сподобалася і він приїхавши додому розповів про дану пропозицію батьку. Вони вирішили разом із батьком, що вкладуть сімейні кошти в Липовецьке відділення банку «Хрещатик». У них було заощаджених 4000 євро, їх вони і вирішили вкласти в банк за пропозицією ОСОБА_3 Тоді батько взяв даних 4000 євро та вони поїхали до Липовецького відділення банку «Хрещатик». У відділення вони знову зустрілися з ОСОБА_3 та повідомили йому, що привезли 4000 євро, щоб вкласти до відділення під проценти. ОСОБА_3 сказав, щоб вони не чекали і не викликали обурення у когось із клієнтів банку, що їх обслуговують поза чергою, сказав, що з нами він попрацює в банківській службовій машині та там оформить документи. Сівши у службову машину ОСОБА_3 батько просто передав йому кошти. Взявши від них кошти ОСОБА_3 написав розписку про те, що він приймає кошти у розмірі 4000 євро під 5 процентів щомісячних та зобовязується повернути дані кошти по першій вимозі. На даній розписці ОСОБА_3 поставив свій підпис і печатку відділення. Через місяць як було зазначено у розписці ОСОБА_3 надав йому проценти від 4000 євро. Видача 5 процентів щомісячно тривала до вересня 2008 року включно. Кожного разу, після надання 5 процентів від 4000 євро ОСОБА_3 писав нову розписку, а стару розписку забирав собі або спалював. Дана співпраця їх влаштовувала та у вересні 2008 року вони вирішили вкласти таким чином до Липовецького відділення банку «Хрещатик», ще 25000 гривень. Таким чином, так само в присутності його батька, у службовому автомобілі банку «Хрещатик» було передано ОСОБА_26 кошти у розмірі 25000 гривень. Дані кошти були знову ж таки сімейними заощадженнями. В день передання коштів ОСОБА_3 нової розписки не писав. Лише після того як він зрозумів, що у ОСОБА_3 виникають проблеми з поверненням коштів він сказав, що йому необхідно дописати розписку і повернути всю суму по його вимозі. Так 30.10.2008 року в себе вдома ОСОБА_3 дописав у розписці від 30.06.2008 року що він бере від нього 25000 грн. та зобовязується повернути в обумовлений термін. Але через місяць в установлений домовленістю термін кошти від ОСОБА_3 не надійшли. ОСОБА_3 обіцяв розрахуватися в наступному місяці. Але через два місяці він також не розрахувався. В грудні місяці 2008 року ОСОБА_3 вже почав не відповідати на телефонні дзвінки та переховуватися від нього та його батька. З січня 2009 року ОСОБА_3 не можливо було застати навіть на роботі, а якщо його і бачили, то він постійно переносив дні розрахунку по зобовязанням. Тоді вони з батьком вирішили звернутися до правоохоронних органів.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 дала покази, що підтверджує покази дані нею на досудовому слідстві підтверджує, працює на посаді завідуючого касою Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» приблизно один рік, а на посаді касира з 04.2006 року. В її функціональні обвязки входить: прийом і видача коштів, підпис касових документів. Фактично вона виконує ті самі обовязки, як і звичайний касир. До неї особисто особи присутні в залі не зверталися і її не відомо чи хтось з них звертався в банк з вкладами. Її відомо що ОСОБА_11 в банк коштів не приносив і не здавав. Працівники міліції пред»являли їй копію договору банківського вкладу з щомісячним приєднанням процентів до суми вкладу укладений між банком в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_11 та копію квитанції, але до неї в касу дані кошти не поступали і у квитанції підпис не її , не ОСОБА_28 і не ОСОБА_27. Покази які давала на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 дала покази, що з 01.03.2008 року вона працювала на посаді провідного економіста Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» року. В її функціональні обвязки входили:- виплата переказів, консультація клієнтів, прийом депозитних вкладів. На теперішній час керівником Липовецького відділення ВФ ПАТ КБ «Хрещатик» є ОСОБА_32. До цього часу керуючим був ОСОБА_3 Він і займався організацією відкриття даного відділення. ОСОБА_11 звертався до неї з приводу депозитного договору, з його слів укладеного між ним та відділенням банку Хрещатик. Предявив квитанцію де не співпадали підписи бухгалтера та кассира. Вона подивилася в базі і виявилося, що данного договору немає зареєстрованого. Як пояснив її пізніше ОСОБА_3 позичив кошти у ОСОБА_11. ОСОБА_11 предявив її квитанцію форма якої не співпадала з тією, що у них в програмі, також не співпадали підписи касира та бухгалтера, адже у них в програмі є карти зразків підписів усіх співробітників. ОСОБА_20, на його прохання, вона повідомляла, що на його рахунку є 100 доларів США, а всі інші питання вона порекомендувала йому зясвувати з керуючим ОСОБА_3 і згодом ОСОБА_20 повідомив її, що все нормально, що він вирішив всі питання. ОСОБА_20 мав вклад у Банку, більше 41000 Доларів США, і міг вільно розпоряджатися коштами і коли він звернувся, щоб зняти відсотки від суми вона повідомила йому, що залишок на його рахунку 100 доларів США. Вона порекомендувала ОСОБА_20 звернутися до ОСОБА_3 і згодом коли ОСОБА_20 знову зявився в банку як клієнт, вона поцікавилася чи вирішив він питання з вкладом, на що ОСОБА_20 відповів що все нормально. Її не відомо чи ОСОБА_3 проводив валютно-обмінні операції у відділенні банку.Покази яала на досудовому слідстві підтримує повністю.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 дав покази, що він працює заступником начальника відділу бізнесу Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик». Він був головою комісії у службовому розслідуванні щодо неотримання коштів ОСОБА_20 В результаті службового розслідування було встановлено, що проводилося 5 траншів по даному вкладу і він підтверджує свій висновок про те, що ОСОБА_20 знав про залишок коштів на його рахунку. 41000 долларів США з рахунку ОСОБА_20 було знято 5 траншами. 24 вересня знято 16 тис, а 30 жовтня видавався останній транш, було знято 23900 долларів США і щоб рахунок не закривався, потрібен був залишок 100 доларів США, тому і сума останнього траншу являє собою 23900 доларів США, а не круглу суму, як попередні суми 4 траншів. Під час проведення службового розслідування були отримані пояснення від кассира та інших співробітників. Покази свої які давав нав досудовому слідстві підтримує повністю.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 дав покази, що з 2008 року по лютий 2009 року він працював у Липовецькому відділені ВАТ КБ «Хрещатик» на посаді економіста 2 категорії. В його функціональні обовязки входило оформлення депозитних угод, видача та створення клієнтом банку заяви, сплати платежів. За час його роботи керівником відділення був ОСОБА_3 Коли клієнт банку має намір зняти частину депозиту, чи повністю всю суму, повинен написати заяву за 2 дні та у двох екземплярах на керівника філії, яка ним розглядалась і давалася згода, про яку свідчить відповідний підпис керівника чи заступника філії. Після цього через 2 дні клієнт банку повинен зявитися у відділення банку і отримати частину чи повністю депозит. При цьому оформляються наступні документи: заяви на видачу готівки, яка підписується: касиром, бухгалтером (економістом) та контролером (начальником відділення). Вказана заява оформляється у двох примірниках, одна з яких видається клієнту, а інша залишається в касі банку, якщо депозит валютний, то касир банку проводить валютно-обмінну операцію за згодою клієнта, оформляючи при цьому дві квитанції форми 377К, одна з яких залишається в банку, а інша видається клієнту. По предявленій копії заяви № 1 від 10.09.2008 року по видачі коштів ОСОБА_35 в сумі 41000 Доларів США, пояснив, що підпис в графі «контролер» виконано колишнім начальником ОСОБА_3 в графі бухгалтер теж ним. В графі «касир» стоїть підпис ОСОБА_28 На вказану дату 10.09.2008 року з ОСОБА_20 він знайомим не був. Про видачу коштів, як до економіста він до свідка не звертався. Про квитанцію № 12 форми 377К свідок пояснив, що вона є сумнівною, оскільки в такому вигляді на той час вони у відділенні не оформлялися, а саме таблиця була суцільна, а не пунктиром, що було запрограмовано в самій програмі. 10.09.2008 року свідок був у відділені, чи був там ОСОБА_20 свідок не памятає.Покази які давав на досудовому слідстві підтримує повністю.

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 дала покази, що з 06.03.2009 року по даний час вона працює керуючим Липовецьким відділенням ПАТ КБ «Хрещатик». До того працювала в даному відділені економістом з червня 2007 року. Керуючим відділенням на той час був ОСОБА_3 В її функціональні обовязки на той час входило оформлення кредитних угод. Із ОСОБА_20 вона знайома як з клієнтом їхнього відділення банку. Що стосується зняття ОСОБА_20 коштів, а саме частини депозиту 10.09.2008 року вона пояснила наступне: у вказаний день ОСОБА_3 сам виготовив заяву на видачу готівки № 1 про видачу коштів ОСОБА_20 в сумі 41000 Доларів США. Здійснив він вказане в програмі SR-bank під паролем економіста ОСОБА_34, що видно із програми. В даній заяві в графі «контролер» підписався особисто ОСОБА_3, в графі бухгалтер теж підписався він. В графі касир підпис виконаний ОСОБА_28 В графі підпис отримувача підпис на підпис ОСОБА_20 не схожий. Після цього ОСОБА_3 дав вказівку касиру ОСОБА_28 видати йому кошти в гривнях, що вона і зробила. Після цього ОСОБА_3 відразу залишив приміщення відділення. Однак, згідно діючих інструкцій ОСОБА_28 цього робити не мала права, оскільки вона повинна видати кошти клієнту, пересвідчившись попередньо в його особі на підставі паспорту. В цей день свідок чітко памає, що кошти 41000 доларів США (еквівалент у гривнях) передавалися ОСОБА_28 саме ОСОБА_3 ОСОБА_20 в той день у відділенні не було. ОСОБА_3 при цьому пояснив, що кошти на прохання ОСОБА_20 він йому відвезе. Також вказана заява оформлена неналежним чином, оскільки клієнт повинен підписуватися двічі. Після цього ОСОБА_36 був у відділенні, зняв залишок коштів та запитав ОСОБА_27 (економіста), де залишок коштів, тобто це може свідчити про те, що він не знав про зняття коштів. 10.09.2008 року у відділені була присутня свідок ОСОБА_34, ОСОБА_28 та ОСОБА_3 Під час видачі коштів оформляється заява на видачу готівки у двох примірниках (одна клієнту, одна в банк), яка підписується контролером (керуючим), бухгалтер (економіст), касиром, та клієнтом двічі, у випадку якщо вона не повязана з підприємницькою діяльністю. У випадку із ОСОБА_20 вона підписувалась один раз. Також при предявлені свідку копії квитанції № 12 про здійснення валютно-обмінних операцій, остання пояснила, що підпис в графі клієнта на підпис ОСОБА_20 не схожий, а підпис в графі підпис банку виконаний ОСОБА_28 Свої покази які давала на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 дав покази, що приблизно в середині вересня 2008 року, під кінець робочого дня він зайшов до свого робочого кабінету в пожежній частині по вул. Леніна, 79, де також знаходяться робочі місця ще трьох чоловік в тому числі і начальника. В кабінеті вже знаходились начальник ОСОБА_12 та керуючий відділенням банку «Хрещатик» м. Липовець ОСОБА_3 ОСОБА_34 в той час коли він зайшов до кабінету ОСОБА_3 перерахував грошові кошти. Коли ОСОБА_3 закінчив перерахунок коштів, він пожав руки йому та ОСОБА_12 та поклав гроші до внутрішньої кишені піджака і пішов. Зі слів ОСОБА_12 він передав ОСОБА_3 кошти в сумі приблизно 18000 гривень для обміну на долари. Також ОСОБА_12 неодноразово казав йому, що ОСОБА_3 кошти не повертає.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, показів свідків та потерпілих, вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4ст. 190, ч. 5 ст.191,ч.1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України в достатній мірі підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме:

-розпискою ОСОБА_3 від 01.02.09, про те, що він отримав грошові кошти в сумі 2350 доларів США та 22 500 грн. у гр. ОСОБА_19 ( а. с. 154, том.1 );

-розпискою ОСОБА_3 від 30.06.08, про те, що він отримав грошові кошти в сумі 4000 євро та 20000 грн. у гр. ОСОБА_5 ( а. с. 185, том. 1 );

-протоколом огляду речових доказів, а саме розписки від 30.06.2008 року ( а. с. 186, том. 1);

-розпискою ОСОБА_3 від 17.02.08, про те, що він отримав грошові кошти в сумі 53800 грн. у гр. ОСОБА_15 ( а. с. 181, том. 4 );

-протоколом огляду речових доказів, а саме розписки від 17.02.2008 року ( а. с. 182, том. 4 );

-розпискою ОСОБА_3 від 12.08.08, про те, що він отримав грошові кошти в сумі 250000 грн. у гр. ОСОБА_7 ( а. с. 196, том. 1 );

-протоколом огляду речових доказів, а саме розписки від 12.08.2008 року ( а. с. 199, том. 1 );

-розпискою ОСОБА_3 від 17.02.2009 року, про те, що він отримав грошові кошти в сумі 4000 доларів США у гр. ОСОБА_18 ( а. с. 284, том. 1 );

-протоколом огляду речових доказів, а саме розписки від 17.02.2009 року ( а. с. 282, том. 1 );

-розпискою ОСОБА_3 від 03.11.2008 року, про те, що він отримав грошові кошти в сумі 921500 грн. у гр. ОСОБА_16 ( а. с. 321, том. 1 );

-протоколом огляду речових доказів, а саме розписки від 03.11.2008 року ( а. с. 320, том. 1 );

-розпискою ОСОБА_3 від 15.02.2008 року, про те, що він отримав грошові кошти в сумі 10000 грн. у гр. ОСОБА_4 ( а. с. 332, том. 1 );

-протоколом огляду речових доказів, а саме розписки від 15.02.2008 року ( а. с. 333, том. 1 );

-розпискою ОСОБА_3 від 30.08.2008 року, про те, що він отримав грошові кошти в сумі 20 000 грн. у гр. ОСОБА_10 ( а. с. 17, том. 4 );

-протоколом огляду речових доказів, а саме розписки від 30.08.2008 року ( а. с. 18, том. 4 );

-протоколом огляду договору № 41-12559 Д від 05.09.2008 року та квитанції № 1 від 05.09.2008 року ( а. с. 227-228, том. 1 );

-висновком спеціаліста № 105-п від 30.03.2009 року ( а. с. 251-268, том. 1 );

-протоколом очної ставки від 27.04.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_38 ( а. с. 20-22, том. 4 );

-протоколом очної ставки від 27.04.2010 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 ( а. с. 23-27, том. 4 );

-рапортом ст. о/у Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області, про те, що цегельний завод в м. Радомишлі Житомирської області не встановлено ( а. с. 72, том. 4 );

-копією висновку про результати службового розслідування щодо неотримання депозитних коштів ОСОБА_20 від 07.10.2010 року ( а. с. 17, том. 5 );

-випискою по особовому рахунку ОСОБА_20 за період з 01.01.2000 року по 07.10.2010 року ( а. с. 20-21, том. 5 );

-копією заяви на видачу готівки № 1 від 10.09.2008 року ( а. с. 25, том. 5 );

-копією договору № 41-11909Д банківського вкладу «Поточний» в доларах США від 24.07.2008 року ( а. с. 29-30, том. 5 );

-копією наказу № 38-К від 01.06.2006 року про прийняття ОСОБА_3 на посаду в.о. керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ( а. с. 38, том. 5 );

- копією наказу № 75/1-К від 01.06.2006 року про переведення ОСОБА_3 на посаду керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ( а. с. 39, том. 5 );

-копією наказу № 4-К від 03.02.2009 про звільнення ОСОБА_3 з посади керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ( а. с. 40, том. 5 );

-копією Посадової інструкції керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_3 ( а. с. 41-43, том. 5 );

-довідкою ВАТ КБ «Хрещатик» щодо встановленого станом на 10.09.2008 року Національним банком України офіційним курсом гривні до Долара США ( а. с. 52 том. 5 );

-копією Положення про порядок здійснення установами ВАТ КБ «Хрещатик» вкладних (депозитних) операцій з фізичними особами ( а. с. 83-100, том. 5 );

-матеріалами експертизи за № 174-п від 28.04.2011 року ( а. с. 117-121 том. 5 );

-матералами експертизи від 30.03.2009 року за № 105-п з дадатками та таблицями ілюстраціями, висновком якої встановлено, що підписи, нанесені в нижній частині першого, другого, третього аркуша і в верхній лівій частині четвертого аркуша (заключна частина) в розділі: «Юридичні, поштові та інші реквізити сторін» в рядках перед соловом-прізвищем: «В.І.Цимбалюк», в наданому на дослідження договорі № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на три місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу, від 05.09.2008 року, і підпис, нанесений в рядку: «Підпис власника паспорта/Подпись владельца паспорта», в нижній частині третьої сторінки наданого на дослідження паспорта громадянина України з серійний номер АА 085182, заповненого на імя ОСОБА_3, виконані однією і тією ж особою. Питання про те, чи однією і тією ж особою виконані підписи, нанесені в розділі: «Додаткові реквізити», після слів: «Бухгалтер», «Готівку прийняв касир», в заключній частині наданої на дослідження квитанції № 1 від 05 вересня 2008 року, та підписи, нанесені в нижній частині першого, другого, третього аркуша і в верхній лівій частині четвертого аркуша (заключна частина договору), в розділі: «Юридичні, поштові та інші реквізити сторін» в рядках перед словом-прізвищем: «В.І.Цимбалюк», в даному на дослідження договорі №41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на три місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вколладу, від 05.09.2008 року, і підпис, нанесений в рядку: «Підпис власника паспорта громадянина України з серійним номером АА 085182, заповненого на імя ОСОБА_3, по суті, не вирішувалось, в звязку з різною транскрипцією, обмеженим обємом, простою будовою даних підписів ( а. с. 163-181 том. 3 ), та іншими матеріалами кримінальної справи.

Заперечення підсудним та захистом підсудного, що всі стосунки між підсудним та потерпілими були цивільно-правовими, судом до уваги не беруться, оскільки на підставі матеріалів кримінальної справи, протоколів допиту потерпілих, свідків та інших доказів по справі свідчать про те, що підсудний заволодів коштами потерпілих шляхом зловживання довірою, використовуючи своє службове становище для чого і підписував письмові розписки про отримання позик, частину з яких підписував, як керуючий Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» ставивши у них відтиск печатки реквізити Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», тобто діяв як керівник банку.

Суд приходить до висновку, що підсудний всім потерпілим повідомляв неправдиві відомості, а також приховував правдиві дані щодо своєї платоспроможності, а також той факт, що в нього існували інші грошові зобовязання перед іншими потерпілими, які могли бути суттєвими для поведінки потерпілих щодо надання ними коштів підсудному. Щодо потерпілих підсудний діяв умисно, неодноразово та повторно зловживаючи їх довірою, використовуючи особливі довірчі стосунки, які склались між ним, як керуючим Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» та потерпілими внаслідок особистого знайомства та дружніх звязків. Підсудний будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем та зловживав довірою потерпілих з метою викликати у останніх впевненість про вигідність передачі йому коштів і можливість повернення отриманих коштів в найкоротший термін, для чого і надавав розписки, повертав проценти за користування коштами помісячно, таким чином входив у довіру та продовжував брати позики у потерпілих хоча усвідомлював і розумів, що коштів не поверне, дії підсудного по відношенню до потерпілих носили систематичний характер. Кошти в банк не клав, а використовував на власні потреби.

Оцінюючи докази по справі в їх сукупності, суд рахує, що вина підсудного ОСОБА_3 отримала повне підтвердження в судовому засіданні, його дії кваліфіковано вірно за:

-ст. 190 ч. 1 КК України, заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою - шахрайство;

-ст. 190 ч. 2 КК України, заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою вчинене повторно та таке, що завдало значної шкоди потерпілому- шахрайство;

-ст. 190 ч. 3 КК України, заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою вчинене повторно та таке, що, вчинене у великих розмірах -шахрайство;

-ст. 190 ч. 4 КК України, заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою вчинене повторно та таке, що, вчинене в особливо великих розмірах - шахрайство;

-ст. 191 ч. 5 КК України, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, грошових коштів вчинене повторно та в особливо великих розмірах;

-ст. 364 ч. 1 КК України, зловживання службовим становищем, умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, чим заподіяно істотну шкоду;

-ст. 364 ч. 2 КК України, зловживання службовим становищем, умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки;

-ст. 366 ч. 2 КК України, складання та видача завідомо неправдивих документів службовою особою, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєного, особу підсудного який на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи та прорживання характеризується позитивно, раніше не судимий, помякшуючих та обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.

При таких обставинах суд рахує, що його виправлення та перевиховання можливе з застосуванням до нього покарання у виді позбавлення волі в межах санкції передбаченої ст. ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2, 190 ч. 3, 190 ч. 4, 191 ч. 5, 364 ч. 1, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України із позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та конфіскацією майна яке особисто належить засудженому.

Оскільки підсудний скоїв ряд умисних злочинів то до нього слід застосувати вимоги ст. 70 КК України призначивши покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим.

Згідно вимог ст. 72 КК України необхідно зарахувати в строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_3 строк його попереднього увязнення і строк покарання рахувати починаючи з часу його затримання з 10.02.2010 року ( а. с. 128 том. 1 ).

У справі заявленні цивільні позови.

Відповідно до ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала шкоди від злочину, має право предявити позов до особи, яка вчинила злочин.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст..28ч.1 КПК України:- « Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні кримінальної справи пред»явити до обвинуваченого або до осіб,що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Відовідно до ч1 ст.1172 ЦК України:- «Юридична, або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків».

Частина 1 ст.51 КПК України передбачено,що як цивільних відповідачів може бути притягнуто підприємства, установи, організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого.

У звязку з тим, що ОСОБА_18 та ОСОБА_7 подали до суду письмові заяви про відмову від позову то їх позови слід залишити без розгляду.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_12 до ОСОБА_3, слід залишити без розгляду, так як ОСОБА_12 жодного разу не зявився в судове засідання, причини своєї неявки суду не повідомляв, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановлений законом порядку, заяви про слухання справи без нього до суду не надходило.

Цивільний позов ОСОБА_13 підлягає до часткового задоволення в межах доведеності, оскільки потерпілий не надав суду переконливих доказів, щодо стягнення моральної шкоди. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 діючи від імені банку, як його уповноважений орган, тобто як керуючий відділенням банку, та перебував у трудових відносинах , отримав від потерпілого кошти для обміну на російські рублі із подальшим переказом даних коштів до м. Москви. Підсудний переказ не провів та кошти не повернув. А тому з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_13 слід стягнути 453462 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_3 при вчиненні ним злочинного діяння.

Цивільний позов ОСОБА_15 підлягає до часткового задоволення в межах доведеності, оскільки потерпілий не надав суду переконливих доказів, щодо стягнення моральної шкоди. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 діючи як фізична особа отримав від потерпілого кошти під розписку, які не повенув. А тому з підсудного на користь ОСОБА_15 слід стягнути 53800 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_19 підлягає до часткового задоволення в межах доведеності, оскільки потерпіла не надала суду переконливих доказів, щодо стягнення моральної шкоди. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 діючи як фізична особа, отримав від потерпілої кошти під розписку, які не повернув. А тому з підсудного на користь ОСОБА_19 слід стягнути 22500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_6 підлягає до задоволення в межах доведеності. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 діючи як фізична особа, отримав від потерпілого кошти під розписку, які не повернув. А тому з підсудного на користь ОСОБА_6 слід стягнути 70014 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_20 підлягає до часткового задоволення в межах доведеності, оскільки потерпілий не надав суду переконливих доказів, щодо стягнення моральної шкоди. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 діючи від імені банку, як його уповноважений орган, тобто як керуючий відділенням банку, на підставі двох заяв потерпілого, який доручив підсудному отримати кошти з депозитного рахунку в доларах США і обміняти їх на гривню, одержав дані кошти та привласнив, кошти не повернув, лише написав розписку. А тому з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_20 слід стягнути 279650 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_3 при вчиненні ним злочинного діяння.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ПАТ КБ «Хрещатик» підлягає до задоволення в повному обсязі. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 діючи від імені банку, як його уповноважений орган, тобто як керуючий відділенням банку, отримав від потерпілого кошти для покриття недостачі в касі банку. А тому з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_8 слід стягнути 100000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_3 при вчиненні ним злочинного діяння.

Цивільний позов ОСОБА_16 підлягає до часткового задоволення в межах доведеності, оскільки потерпілий не надав суду переконливих доказів, щодо стягнення моральної шкоди. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 діючи від імені банку, як його уповноважений орган, тобто як керуючий відділенням банку, отримав від потерпілого кошти під розписку в якій вказав реквізити банку, кошти не повернув. А тому з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_17 слід стягнути 921500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_3 при вчиненні ним злочинного діяння.

Цивільний позов ОСОБА_10 підлягає до часткового задоволення в межах доведеності, оскільки потерпілий не надав суду переконливих доказів, щодо стягнення моральної шкоди. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 діючи від імені банку, як його уповноважений орган, тобто як керуючий відділенням банку, отримав від потерпілого кошти під розписку в якій вказав реквізити банку і поставив відтиск мокрої печатки Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». А тому з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_10 слід стягнути 20000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_3 при вчиненні ним злочинного діяння.

Цивільний позов ПАТ КБ «Хрещатик» в особі Вінницького регіонального відділення ПАТ КБ «Хрещатик» підлягає до задоволення в повному обсязі. В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішень Іллінецького районного суду, Вищого спеціалізованого суду України з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_20 було стягнуто - 376489,43 грн., оскільки підсудним ОСОБА_3, який діючи від імені банку, як його уповноважений орган, тобто як керуючий відділенням банку, незаконно без дозволу ОСОБА_20, зняв з його депозитного рахунку частину депозиту на вищевказану суму, яка ОСОБА_20 була відшкодована банком. А тому з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» слід стягнути 376489 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

В судовому засіданні цивільні позивачі ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_39, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10 та представник ПАТ КБ «Хрещатик» позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили їх позова задовольнити.

Речові докази по справі відповідно ст. 81 КПК України: а саме:

-розписка ОСОБА_3 від 01.02.2009 року, про те, що він взяв грошові кошти в сумі 2350 доларів США та 22500 грн. у гр. ОСОБА_19 ( а. с. 154 том. 1 );

-розписка ОСОБА_3 від 30.06.2008 року, про те, що він взяв грошові кошти в сумі 4000 євро та 20000 грн. у гр. ОСОБА_5 ( а. с. 185 том. 1);

-розписка ОСОБА_3 від 17.02.2009 року, про те, що він взяв грошові кошти в сумі 53800 грн. у гр. ОСОБА_15 ( а. с. 181 том. 4 );

-розписка ОСОБА_3 від 12.08.2008 року, про те, що він взяв грошові кошти в сумі 250000 грн. у гр. ОСОБА_7 ( а. с. 196 том. 1);

-розписка ОСОБА_3 від 17.02.2009 року, про те, що він взяв грошові кошти в сумі 4000 доларів США у гр. ОСОБА_18 ( а. с. 18 том. 7 );

-розписка ОСОБА_3 від 03.11.2008 року, про те, що він взяв грошові кошти в сумі 921500 грн. у гр. ОСОБА_16 ( а. с. 90 том. 7 );

-розписка ОСОБА_3 від 15.02.2008 року, про те, що він взяв грошові кошти в сумі 10000 грн. у гр. ОСОБА_4 ( а. с. 332 том. 1 );

-розписка ОСОБА_3 від 30.08.2008 року, про те, що він взяв грошові кошти в сумі 20000 грн. у гр. ОСОБА_10 ( а. с. 7 том. 4 ), слід залишити при матеріалах кримінальної справи.

Необхідно стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 1125 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним:

- за ст. 190 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі;

- за ст. 190 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі;

- за ст. 190 ч. 3 КК Українита призначити йому покарання у виді 4 роки позбавлення волі;

- за ст. 190 ч. 4 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі,з конфіскацією майна , яке особисто належить засудженому.

- за ст. 191 ч. 5 КК України та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки з конфіскацією майна яке особисто належить засудженому.

- за ст. 364 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі, із позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки;

- за ст. 364 ч. 2 КК Українита призначити йому покарання у виді 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності терміном на 3 роки;

- за ст. 366 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки;

В порядку ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке особисто належить засудженому.

Строк покарання рахувати з часу його затримання з 10.02.2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому залишити попередню - утримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_18 заявлений до ОСОБА_3 про стягнення коштів, залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_7 заявлений до ОСОБА_3 про стягнення коштів, залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_12 заявлений до ОСОБА_3 про стягнення коштів, залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_13 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» (адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) на користь ОСОБА_13, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 -453462 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_3 при вчиненні ним злочинного діяння.