Рішення № 36431596, 05.12.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5788/13-ц

2/264/2161/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Сакалош О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому зазначив, що 10 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та фізичною особою ОСОБА_1 укладений кредитний договір №734 Т, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 10000,00грн. Кредитування позичальника здійснювалось за програмою кредитування «Швидка фінансова допомога», відповідно до умов якої між позичальником та банком було укладено договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску. На виконання своїх зобов'язань за вказаним договором банк надав позичальнику платіжну картку Visa Electron Instant Issue НОМЕР_3, що підтверджується розпискою позичальника. Кредит в сумі 10000,00 грн. перераховано на вказаний картковий рахунок, що підтверджується копією зазначеного Договору та додатку до нього, меморіальним ордером. Забезпеченням виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором є порука фізичної особи - ОСОБА_2, оформлена договором поруки №734 Т/П від 10.04.2008 року. Позичальник та поручитель виконували свої зобов'язання за Кредитним договором та Договором поруки неналежним чином, внаслідок чого у серпні 2008 року банк був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. 26.11.2008 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області винесено рішення, відповідно до якого з відповідачів на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 9246,94грн. Після отримання виконавчих листів за рішенням суду вони були направлені до відділу державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження. В ході проведення виконавчого провадження, 12.10.2011 року заборгованість за кредитним договором в сумі 9246,94грн. була сплачена. Таким чином, банк має право нараховувати комісійну винагороду та відсотки за весь час фактичного користування кредитними ресурсами, внаслідок чого за період з серпня 2008 року по 24.07.2013 року банком нараховані відсотки, комісія та пеня в сумі 95213,36грн., з яких: нараховані, але не сплачені відсотки - 14875,99грн., нарахована, але не сплачена комісія - 5600,00грн., пеня по комісії та відсоткам -74737,37грн. На підставі викладеного позивач був вимушений звернутись до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 95213,36грн. та судовий збір у розмірі 952,13грн.

Представник позивача Єпікова С.В., яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 54062,20грн., з яких: нараховані, але не сплачені відсотки - 6001,33грн., нарахована, але не сплачена комісія - 5600,00грн., пеня по комісії та відсоткам - 42460,87грн., також додатково надано письмові пояснення. 05 грудня 2013 року до судового засідання не з'явилась, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що в 2009 році рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 9402,90грн., на той період часу працювала на підприємстві «Азовелектросталь», стягнення за рішенням суду проводились з її заробітної платні. В травні 2012 року розрахунковим відділом їй було повідомлено, що борг погашено та позов повернуто до виконавчої служби для закриття провадження, більше стягнення не проводились. До банку після цього самостійно не зверталась. Вважає, що свої зобов'язання перед банком «Фінанси та Кредит» виконала.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заявою такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №734 Т, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 10000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 0,0001% річних. Для надання Кредитних ресурсів та обліку залишку заборгованості за наданими кредитними ресурсами банк відкрив позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_3.

Відповідно до п.3.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 10.04.2011 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок.

Згідно п. 3.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний щомісячно, в термін з "1" по "10" число кожного місяця, здійснювати погашення позичкової заборгованості за кредитними ресурсами у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір якого становить 278,00грн., відповідно до графіку зниження розміру заборгованості - Додатком №1 до цього Договору.

Згідно п.4.1 Кредитного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування Кредитними ресурсами, по процентній ставці 0,0001% річних.

Згідно з п. 4.7. Кредитного договору позичальник щомісяця, у строк з "1" по "10" число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 175,00грн.

Згідно з п.4.9. Кредитного договору у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів та/або щомісячних комісійних винагород за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36% річних, подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього Договору, або будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

Судом встановлено, що в зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх обов'язків по кредитному договору №734 Т від 10.04.2008 року, за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області 26.11.2008 року прийняте рішення, відповідно до якого солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 9246,94грн., понесені судові витрати в розмірі 155,96грн., а всього 9402,90грн.

В ході проведення виконавчого провадження заборгованість за кредитним договором в сумі 9246,94грн. була сплачена 12.10.2011 року.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка державний виконавець Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції Челнакова Ю.О. пояснила, що в її провадженні знаходилось виконавче провадження №10856841 по стягненню з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суми у розмірі 9402,90грн. В ході проведення виконавчих дій ОСОБА_1 звернулась з заяву, з проханням направити стягнення за місцем робити. 16.05.2012 року відповідно до звіту бухгалтерії підприємства «Азовелектросталь» вказаний виконавчий документ утриманий. 10.05.2012 року виконавче провадження було закрито, про що повідомлявся стягував. З цього моменту банк до виконавчої служби з даного приводу не звертався.

Пунктом 7.3. Кредитного договору передбачено, що він набирає чинності з моменту першої видачі Кредитних ресурсів (їхньої першої частини) та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Згідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, Банк має право нараховувати комісійну винагороду та відсотки за весь час фактичного користування кредитними ресурсами, внаслідок чого за період з серпня 2008 року (тобто з дати направлення позову до суду) по 24.07.2013 року банком були нараховані відсотки, комісія та пеня в сумі 54062,20грн., з яких: нараховані, але не сплачені відсотки - 6001,33грн., нарахована, але не сплачена комісія - 5600,00грн., пеня по комісії та відсоткам - 42460,87грн.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд прийшов до висновку, що відповідачі неналежно виконали своє зобов'язання за кредитним договором №734 Т від 10.04.2008 року, що підтверджується наданими суду доказами, у зв'язку з чим, вимоги позивача по стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 54062,20грн. підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, понесенні позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 540,62грн., необхідно стягнути з відповідачів у порядку передбаченому ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 20, 526, 543, 549-555, 611, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, яка проживає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_2, який проживає в АДРЕСА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288, р/р290910350980), заборгованість в сумі 54062,20грн., з яких: нараховані, але не сплачені відсотки - 6001,33грн., нарахована, але не сплачена комісія - 5600,00грн., пеня по комісії та відсоткам - 42460,87грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, яка проживає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_2, який проживає в АДРЕСА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288, р/р290910350980) судовий збір у сумі 540,62грн. в рівних долях.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т. В. Пустовойт