Ухвала суду № 36424502, 24.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3236/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2965/К/13 Чайкіна О.В.

Категорія - 26 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В..

суддів: Братіщевої Л.А., Бондар Я.М.,

при секретарі: Батуринській В.Б.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" - Лісового Дениса Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2013 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (надалі- ПАТ «КЗГО»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі- Відділення Фонду), про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, при виконанні трудових обов'язків, посилаючись на отримання нею професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу в умовах виробничого впливу, концентрація якого в повітрі робочої зони перевищувала ГДК- машиністом крану в термообрубувальному цеху на підприємстві відповідача.

Висновком МСЕК від 05.08.2009 року їй було первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності,, з 27.07.2009 року - безстроково.

Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в важких умовах праці та під дією шкідливих факторів, просила суд стягнути з ПАТ «КЗГО» та Відділення Фонду на свою користь моральну шкоду у сумі 100 000 гривень за спричинену їй моральну шкоду з кожного відповідачів.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. залишено без розгляду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «КЗГО» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., та на користь держави 229,40 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ«КЗГО» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, наголошує що судом першої інстанції при ухвалені рішення, не взято до уваги те, що позивачем не надано доказів завдання їй моральної шкоди; при визначенні розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, судом першої інстанції не враховано характер професійного захворювання, пов'язані з ним моральні страждання позивача, істотність вимушених змін в його житті, відсутність погіршення здоров'я, ступінь вини відповідача, тому сума відшкодування моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості; робота у шкідливих умовах праці з перевищенням гігієнічних нормативів законодавчо дозволяється та наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, а тому в діях відповідача відсутня протиправна поведінка.

Крім того, позивач при працевлаштуванні була проінформована про шкідливі умови праці та добровільно виконувала такі роботи.

Також суд при прийнятті документів, що підтверджують повноваження представників, повинен пересвідчитись у їх достовірності та правильності оформлення, однак цього не зробив та допустив те, що позовні вимоги (письмові документи, клопотання, усні пояснення) від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «КЗГО» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2, з 01.11.2001 року по 31.05.2009 рік працювала машиністом крану в термооброблювальному цеху на підприємстві відповідача (а.с 16-20)

31 травня 2009 року звільнена за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію. (а.с.20)

Працюючи протягом тривалого часу, під впливом шкідливих факторів, а саме в умовах перевищення рівня пилу в повітрі робочої зони, вібрації, шуму що перевищували нормативи, отримала професійне захворювання.

Наявність шкідливих умов праці підтверджується санітарно - гігієнічною характеристикою умов праці, складеною представниками Саксаганської районної СЕС м. Кривого Рогу, (а.с. 12-14)

Рішенням ЛЕК Українського науково - дослідного інституту промислової медицини року позивачу було встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої- другої ст..(пиловий бронхіт 1-2 ст., емфізема легень 1-2 ст.) ЛН 1-2 ст. J44.

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання №4 від 23.06.2009 року, п. 17 встановлено, що причиною професійного захворювання позивача є тривалий стаж роботи в умовах перевищення рівня пилу в повітрі робочої зонии: на протязі 23 років 11 міс- пил з вмістом діоксину кремнію до 10% в концентрації від 4,71 мг/м3 до 9,17 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3.(а.с.9)

Висновком МСЕК від 05.08.2009 року ОСОБА_2 первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 25% по ХОЗЛ, з 27.07.2009 року- на безстроково. (а.с. 11)

Згідно рекомендацій МСЕК позивач потребує медикаментозне лікування, вироби медичного призначення, ЛФК, обстеження по лінії ЛКК.

25 серпня 2013 року Постановами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України позивачу призначено одноразову допомогу в розмірі 3 5812,75 грн. у зв'язку з стійкою втратою працездатності та щомісячні страхові виплати, які компенсують відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 358,13 грн. (а.с. 21-22)

Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_2 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 153 КЗпП України, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як убачається з п. 19 Акту про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23.06.2009 року особами, які порушили законодавство про охорону праці , визначено керівництво ВАТ «КЦРЗ», та ЗАТ «КЗГО», правонаступником якого є ПАТ «КЗГО», в період роботи позивача на даних підприємствах.

Крім того, суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як вона переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання. Вищенаведене спростовує доводи ПАТ «КЗГО» в апеляційній скарзі, щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі про обізнаність позивача про умови праці при працевлаштуванні, не знімають з відповідача обов'язку забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці, що передбачено ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України "Про охорону праці" .

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності протиправних дій з боку ПАТ «КЗГО» щодо порушення законодавства з охорони праці, безпідставні та спростовуються Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 23.06.2009 року.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Необґрунтованими вважає колегія суддів доводи апеляційної скарги відповідача щодо розміру моральної шкоди, стягнутої судом першої інстанції на користь позивача.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Суд першої інстанції при постановленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода під час її роботи на підприємстві відповідача у умовах, що характеризуються важкою фізичною працею, протягом тривалого часу, що стало причиною його професійного захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності у розмірі 25% по ХОЗЛ та необхідністю лікування у медичних закладах.

У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача про необґрунтованість розміру моральної шкоди колегія суддів вважає безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313, 314- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: