Рішення № 36422248, 28.10.2013, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 420/1514/12

Провадження № 2/177/5/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2013 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Курашової О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5 про внесення змін до договору іпотечного кредитування в порядку захисту прав споживачів та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсним, суд -

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за довіреністю, неодноразово протягом судового розгляду уточнюючи позовні вимоги, в останній редакції просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 100 від 04.04.2008 року станом на 04.09.2013 року в розмірі: 130769,80 грн. в т.ч.: по кредиту - 84050,00 грн.; по нарахованим але не сплаченим відсоткам за період з 01.08.2010 року по 31.01.2013 року 36752,96 грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків та кредиту за період з 17.02.2012 року по 21.02.2013 року 9966,84 грн.

Також просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 1307,70 грн. в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що 04.04.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство, та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № 100, згідно якого ОСОБА_1 був наданий кредит на придбання житла на вторинному ринку нерухомості в сумі 87 000,00 грн. з виплатою відсотків за користування кредитом щомісячно у розмірі 18,0 % річних. Кредит був наданий ОСОБА_1 20.03.2008 року з остаточним терміном погашення 03.04.2018 року.

Відповідно до п.1.6 договору позичальник повинен здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 725, 00 грн. та сплату нарахованих процентів до останнього числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останнє погашення кредиту та сплату відсотків здійснити не пізніше 03.04.2018 року.

Відповідно до п.2.3.2. Кредитного договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобовязань за цим договором.

Відповідно до п.3.3.2. кредитного договору позичальник повинен відповідати всіма власними коштами та майном по своїм зобовязанням.

Виконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення суми кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів відповідно до умов цього договору повинно бути проведено позичальником протягом місяця тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку.

В період з 01.06.2010 року по 14.02.2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість по несплаті відсотків за користування кредитними коштами та сплаті кредиту, чим були порушені п.п.1.5., п.1.6. п.3.3.1. кредитного договору.

Банк направив позичальнику письмове повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків, та виклав стислий зміст порушеного зобовязання та попередження про звернення до суду про стягнення боргу із усього майна, чим намагався врегулювати спір в досудовому порядку.

Протягом встановленого строку, вимога банку залишилася без задоволення, що дає право банку подавати заяву до суду.

Згідно п.5.1. кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобовязань по договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в договорі та чинним законодавством України.

Також з п.5.2. кредитного договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобовязань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, банк використовує своє право, та звертається з позовом до боржника, оскільки останній не виконав своє зобовязання за кредитним договором і станом на 04.09.2013 року залишок заборгованості за кредитним договором № 100 від 04.04.2008 року складає 130769,80 грн.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Державний ощадний банк України», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_5, про внесення змін до договору іпотечного кредитування в порядку захисту прав споживачів, в обґрунтування якого зазначив, що дійсно 04 квітня 2008 року між ним та ВАТ «Державний ощадний банк України» був укладений договір про іпотечний кредит №100, відповідно до умов якого він отримав грошові кошти в розмірі 870000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 18 % річних, з остаточним терміном повернення не пізніше 03 квітня 2018 року. Також було укладено іпотечний договір №081/08 від 04.04.2008 року про передачу в іпотеку трикімнатної квартири за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт Радушне, вул.. Заводська, 3/4. На вимогу банку для отримання кредиту ОСОБА_1 мав зняти з реєстрації місця проживання своїх двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що він вважає несправедливою та неправомірною вимогою. З жовтня 2008 року внаслідок всесвітньої економічної кризи заробітна плата позивача за зустрічним позовом та його дружини значно зменшилася, потім в 2009 році вони втратили роботу, маючи на утриманні неповнолітнього сина та дочку, яка навчалася у вищому учбовому закладі. Протягом 2010 року його дружина тяжко хворіла, та в подальшому була прооперована в онкологічному диспансері. В вересні 2010 року помер батько позивача, який до дня смерті протягом року мешкав разом з позивачем, тяжко хворів та перебував на його утриманні. Тобто родина опинилася за межею бідності. В момент укладення договору про іпотечний кредит сторони договору не могли виходити з того, що така зміна обставин може настати в майбутні періоди виконання договору, була зумовлена причинами, які ОСОБА_1 не міг усунути після їх виникнення. Договором про іпотечний кредит від 04.04.2008 року №;100 не передбачено, що ризик істотної зміни обставин несе позичальник.

Тому позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просить змінити умови договору про іпотечне кредитування від 04.04.2008 року №100:

- щодо строків виконання договору: продовжити виконання договору на три роки, остаточний термін повернення кредиту вважати 04 квітня 2021 року;

- щодо предмета договору: зобовязати ОСОБА_1 повернути банку грошові кошти у розмірі 47593,03 грн. не пізніше 03 квітня 2021 року, а також сплатити проценти за користування цими грошовими коштами в розмірі 18% річних за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості, починаючи з дати ухвалення рішення суду по суті по даній справі;

звільнити його від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договору про іпотечне кредитування від 04.04.2008 року № 100, що виникли до дати ухвалення рішення суду по суті по даній справі.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4, законним представником якого є ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України, ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсним, в обґрунтування уточнених вимог якого зазначили, що вони проживають в квартирі за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул.. Заводська, 3/4, з 2001 року До того часу, як позивач за первісним позовом не предявив позов до їх батька ОСОБА_1 їм не було відомо, що він уклав договір з ПАТ «Ощадбанк» про іпотечний кредит №100 від 04.04.2008 року , а в забезпечення цього договору уклав іпотечний договір №081/08 від 04.04.2008 року, за яким предметом іпотеки є вищезазначена квартира. Під час приватизації вищевказаного житла в 2003 році їх інтереси, як неповнолітніх дітей не були враховані, була допущена помилка, через яку їх не включили до складу учасників приватизації спірної квартири, свідоцтво про право власності на квартиру було видано 29.03.2003 року на одного власника, їхнього батька ОСОБА_1, згідно з розпорядженням Радушненської селищної ради про передачу квартири в приватну власність від 24.06.2003 року №39. З метою захисту своїх порушених прав ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулися до суду в результаті чого рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.05.2013 року визнано недійсним приватизацію ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, визнано незаконним та скасовано розпорядження Радушненськгої селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області №39 від 24 червня 2003 року, визнано недійсним свідоцтво про право власності на зазначене житло. Отже ОСОБА_1 на момент укладення договору іпотеки не був законним власником квартири та не міг передавати її в іпотеку, а відповідно і договір іпотеки є недійсним.

Тому треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах якого дії ОСОБА_5 просять визнати іпотечний договір №081/08 від 04.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу, за яким предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_2, недійсним.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_7 в судове засідання не зявилася, надавши до суду заяву, в якій просила судове засідання провести без її участі, позовні вимоги ПАТ «Державний Ощадний банк України» підтримує в повному обсязі, та заперечує проти зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Державний Ощадний банк України» про внесення змін до договору кредитування в порядку захисту прав споживачів.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_8, яка діє в його інтересах на підставі довіреності (а.с. 30) в судове засідання не зявилася, надавши до суду заяву, в якій просила судове засідання провести без її участі. Будучи присутньої в залі суду в попередніх судових засіданнях підтримала позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про внесення змін до договору іпотечного кредитування, також підтримала всі обставини викладені в даному позові та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, заперечувала проти позовних вимог ПАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Також визнала вимоги третіх осіб, що заявляють вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо визнання іпотечного договору №081/08 від 04.04.2008 року недійним

Представник третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5 ОСОБА_9, який діє на підставі довіреностей (а.с. 101,102) в судове засідання не зявився, надавши до суду заяву, в якій просив судове засідання провести без його участі та участі третіх осіб (за зустрічним позовом). Будучи присутнім в залі суду на судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5 до ПАТ «Державний Ощадний банк України», ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсними та просив їх задовольнити у повному обсязі. Вимоги за основним позовом визнав частково в частині стягнення основного боргу та сплати відсотків. Вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 про зміну умов кредитного договору залишив на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу ОСОБА_2, в судове засідання не зявився, надав до суду заяву в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, також в своїй заяві повідомив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5, станом на 04.04.2008 року були повністю дієздатними та правоздатними особами, юридично обізнані, без будь-якого примусу та свідомо, укладали та підписували правочин, а саме договір іпотеки квартири за адресою: АДРЕСА_3, посвідчений ним за № 2203 (а.с. 40-43). Серед інших документів приватним нотаріусом ОСОБА_2 було перевірено відсутність проживання та/або прописки малолітніх (неповнолітніх) дітей у цій квартирі, та згода дружини на укладення та підписання договору іпотеки, та про іпотечний кредит (а.с. 124).

В звязку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що основний позов ПАТ «Державний ощадний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та позов третіх осіб, які заявляють вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_5 до ПАТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсним підлягають задоволенню в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Ощадбанк» щодо зміни умов кредитного договору задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено судом, 04.04.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство, філією-Криворізьке відділення № 7897, у звязку з реорганізацією якої на підставі постанови правління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 23.01.2012 року № 33 відділення було перетворено на ТВБВ І типу № 10003/0357 філії-Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № 100 (надалі Кредитний договір), згідно якого ОСОБА_1 був наданий кредит на придбання житла на вторинному ринку нерухомості в сумі 87 000,00 грн. з виплатою відсотків за користування кредитом щомісячно у розмірі 18,0 % річних. Кредит був наданий ОСОБА_1 20.03.2008 року з остаточним терміном погашення 03.04.2018 року (а.с. 5-7).

Видача банком кредитних коштів, обумовлених в кредитному договорі підтверджується видатковим косовим ордером № 2 від 04.04.2008 року на суму 87000,00 грн. на імя ОСОБА_1 (а.с. 107).

Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору позичальник повинен здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 725, 00 грн. та сплату нарахованих процентів до останнього числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останнє погашення кредиту та сплату відсотків здійснити не пізніше 03.04.2018 року.

Відповідно до п.2.2.2. Кредитного договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобовязань за цим договором.

Відповідно до п.3.3.2. кредитного договору позичальник повинен відповідати всіма власними коштами та майном по своїм зобовязанням.

В забезпечення виконання умов зазначеного вище договору №100 від 04.04.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 04 квітня 2008 року був укладений іпотечний договір №081/08, згідно умов якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) передав і іпотеку банку (іпотекодержателю) трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яка належить іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.07.2003 року , виданого виконкомом Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області на підставі розпорядження органу приватизації Радушненської селищної ради за №39 від 24.06.2003 року. Даний іпотечний договір 04.04.2008 року, був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстровано в реєстрі за № 2202 (а.с. 40-43).

В період з 01.06.2010 року по 14.02.2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість по несплаті відсотків за користування кредитними коштами та сплаті кредиту, чим були порушені п.п.1.5., п.1.6. п.3.3.1. кредитного договору.

Банк направив позичальнику письмове повідомлення №75/02 від 14.02.2012 року про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків, та виклав стислий зміст порушеного зобовязання та попередження про звернення до суду про стягнення боргу із усього майна, чим намагався врегулювати спір в досудовому порядку (а.с.8).

Протягом встановленого строку, вимога банку залишилася без задоволення, що дає право банку звернутися до суду за захистом порушеного права, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа, який ОСОБА_1 отримав 25.02.2013 року (а.с.9).

Згідно розрахунку наданого банком залишок заборгованості по кредитному договору № 100 від 04.04.2008 року станом на 04.09.2013 року складає 130 769,80 грн., в т.ч.:

- по кредиту 84 050,00 грн.;

- по нарахованим, але не сплаченим відсоткам за період з 01.08.2010 року по 31.01.2013 року 36 752,96 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату відсотків та кредиту за період з 17.02.2012 року по 21.03.2013 року 9 966,84 грн. (а.с. 108-109,152).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

В силу ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1050 та ч.2 ст. 625 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він на вимогу кредитора зобовязаний сплатити грошову суму, при цьому ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обовязок позивальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Взустрічному позові про внесення змін до договору іпотечного кредиту ОСОБА_1 посилається на те, що його родина опинилась за межею бідності, мотивуючи це тим, що з жовтня 2008 року його заробітна плата значно зменшилася, та що підтверджується довідкою з місця роботи № 827/02 від 12.06.2012 року, яка видана ОСОБА_1 в тому, що він дійсно працює в Криворізькому лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів філії УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтобаз України» монтером із захисту підземних трубопроводів і корозій 5 розряду лінійно-експлуатаційної служби з 25.08.2010 року по теперішній час (а.с. 67), що також підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 80-82), довідкою про доходи ОСОБА_1 № 58 від 13.06.2012 року, згідно якої його заробітна плата за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року складає 30212,78 грн. (а.с.68), № 59 від 13.06.2012 року, згідно якої його заробітна плата за період з січня 2009 року по липень 2009 року складає 16743, 00 грн.(а.с. 69), № 60 від 13.06.2013 року згідно якої його заробітна плата за період серпень 2010 року по грудень 2010 року складає 11107,99 грн.(а.с. 70), № 61 від 13.06.2012 року згідно якої його заробітна плата за період січень 2011 року по листопад 2011 року складає 32262,11 грн.(а.с. 71), № 57 від 11.06.12 року, згідно якої його заробітна плата за період з грудня 2011 року по травень 2012 року складає 25624,62 грн.(а.с.72).

Також зазначає, що на його утриманні були менший неповнолітній син ОСОБА_4, 25101996 р.н. (а.с.54) та середня дочка ОСОБА_3 (а.с.55), яка в той час навчалася у вищому навчальному закладі за контрактом, що підтверджується копією довідки Радушненської сільської ради від 07.06.2012 року № 571 про склад сім»ї ОСОБА_10М.(а.с. 57), та копіями договорів про цільову підготовку молодшого спеціаліста № 254 від 25.07.2006 року (а.с. 73,74), копією договору про цільову підготовку бакалавра № 1979 від 04.08.2008 року(а.с. 75), копією договору про цільову підготовку спеціаліста № 2403 від 15.03.2011 року, (а.с. 76).

Крім того, згідно зустрічного позову на погіршення матеріального становища позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 вплинула хвороба його дружини, про що свідчить довідка Криворізького онкологічного диспансеру (а.с.65)

Приписами ч.1 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ч.2 цієї статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Нормами ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 23.06.2009 року, № 1533-VI «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи», комерційним банкам надано право проводити за погодженням із кожним позичальником у термін до 31 грудня 2010 року реструктуризацію заборгованості за кредитами позичальників - фізичних осіб. За реструктуризованими згідно із цією частиною кредитними договорами комерційні банки мають звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право кредитодавця проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Як вбачається зі змісту вказаних положень законодавства, проведення реструктуризації є правом банку, а не обов'язком. Неспроможність позичальника сплачувати основну заборгованість та відсотки, не є підставою для задоволення вимог позивача за зустрічним позовом.

Аналізуючи перелічені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що допущене відповідачем за первісним позовом порушення умов кредитного договору є істотним та з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню сума заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 130769,80 грн. 41378,34 грн..

В своїй уточненій позовній заяві треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, звертають увагу на те, що апеляційним судом Дніпропетровської області визнано незаконною приватизацію ОСОБА_1М квартири АДРЕСА_5, визнано незаконним та скасовано розпорядження Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області № 39 від 24 червня 2003 року, визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло (а.с.93) квартиру АДРЕСА_5, що підтверджується рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.05.2013 року, яке набрало законної сили (а.с. 132-134).

Зазначена вище квартира, приватизацію якої визнано недійсною, є предметом іпотеки, зазначеному у п. 1.2 іпотечного договору №081/08, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 04 квітня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умов, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно ст.. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам,

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності,

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом,

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підстави недійсності правочину викладені в статті 215 Цивільного кодексу України, а саме: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із законом або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлена недійсність приватизації ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_6 та визнано незаконним та скасовано розпорядження, на підставі якого ОСОБА_1 видане свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, на момент укладення іпотечного договору нерухоме майно. яке є предметом договору на правових підставах не належало іпотекодавцю на праві приватної власності та не могло бути відчужено іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства не може бути звернене стягнення.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності, правочину кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право чину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме іпотечний договір №081/08 укладений 04.04.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи, що рішенням вимоги основного позову задовольняються повністю, згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача за основним позовом ОСОБА_1 на користь позивача також підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в розмірі 1307,70 грн.. Крім того оскільки задовольняються вимоги третіх осіб, які заявлять самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з відповідачів за цим позовом також підлягають стягненню понесені ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору в розмірі 107,30 грн. в рівних частках, тобто по 56,65 грн. з кожного.

Керуючись ст.. 19 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 216, 236, 328, 525, 526, 611, 625, 627, 628, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 5, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 208 ч.1 п.2, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», ідентифікаційний код 00032129, заборгованість за кредитним договором № 100 від 04.04.2008 року станом на 04.09.2013 року в розмірі 130769,80 грн. (сто тридцять тисяч сімсот шістдесят девять грн.. 80 коп.), яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 84050,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі пятдесят грн.. 00 коп.), заборгованості за відсотками за період з 01.08.2010 року по 31.01.2013 року в сумі 36752,96 грн. (тридцять шість тисяч сімсот пятдесят дві грн.. 96 коп.), пені за несвоєчасну сплату відсотків та кредиту в період з 17.02.2012 року по 21.02.2013 року в сумі 9 966,84 грн. (девять тисяч девятсот шістдесят шість грн.. 84 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», ідентифікаційний код 00032129, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1307,70 грн. (одна тисяча триста сім грн.. 70 коп.)

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, про внесення змін до договору іпотечного кредитування в порядку захисту прав споживачів відмовити.

Позовні вимоги третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5, до Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір №081/08 від 04.04.2008 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, предметом іпотеки за яким є трикімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий номер № 2202.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», ідентифікаційний код 00032129, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 з кожного окремо витрати по сплаті судового збору по 53,65 грн. (пятдесят три грн.. 65 коп.)

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: