Постанова № 36418422, 23.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа № 914/2308/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова за № 4471 від 26.09.2013р. (вх. № 05-05/2061/13 від 01.10.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2013р.

у справі № 914/2308/13

за позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова

про стягнення 345317,50 грн.,

за участю:

від прокуратури: Макогон Ю.І. (посвідчення № 020325);

від позивача: Батьков В.В. - представник (довіреність № 09-4255 від 26.06.2013р.);

від відповідача: Безушко О.І. - представник (довіреність № 2118 від 30.05.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі №914/2308/13 (суддя Манюк П.Т.) повністю задоволено позовні вимоги. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області збитки в розмірі 345317,50 грн. на спеціальний рахунок (місцевий бюджет Зимноводівської сільської ради) в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень природоохоронного законодавства.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач здійснив забір води без дозволу на спецводокористування, що свідчить про самовільне водокористування і є порушенням норм водного законодавства, в результаті чого державі заподіяно збитки на суму 345317,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що судовим рішенням фактично блокуються рахунки відповідача, який є органом військового управління, чим завдається шкода обороноздатності держави. Вказує, що судом не взято до уваги, те, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області не було прийнято рішення про припинення водопостачання, оскільки із свердловин забезпечується водою населення територіальних громад та відключення водопостачання може призвести до надзвичайних ситуацій. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі № 914/2308/13, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 05-04/7151/13 від 25.11.2013р.), в якому просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач у листі з додатками № 5812 від 16.12.2013 р.( вх. № 05-04/7740/13 від 16.12.2013р.) вказує, що він, здійснюючи водопостачання мешканців житлових будинків с.Зимна Вода, є житлово-комунальним підприємством у розумінні п. 14.1.59 Податкового кодексу України. В розрахунку шкоди на враховано вимог розділу ХНІ, п. 325.9 Податкового кодексу України щодо застосування коефіцієнту 0,3 при визначенні ставок збору за спецводокористування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі № 914/2308/13, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області.

Представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення. Не надав письмового, документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі №914/2308/13 з огляду на наступне:

15-28.03.2013 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в своїй діяльності, за результатами якої складено акт перевірки № 515/02/496, який підписаний представниками відповідача - начальником Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова Максименко Ю.І. та майстром Асаулюк С.В. без зауважень (а.с.16-22).

Перевіркою встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, а саме військове містечко № 396, в/ч А2166 КЕВ м. Львова розміщено в с. Зимна Вода по вул.Шкільна, 6, Пустомитівського району Львівської області, здійснює забір води без дозволу на спецводокористування, що свідчить про самовільне водокористування і є порушенням норм водного законодавства. Джерелом водопостачання є свердловина глибиною 45 м. Водозабір є джерелом господарсько-питного водопостачання військового містечка. Представлено паспорт свердловини, виданий Міністерством меліорації і водного господарства УССР Львівського СМУ-73, на свердловині встановлено лічильник.

Відповідно до довідок від 20.03.2012 року № 1022 та від 26.03.2013 року № 1101, за період з 01.01.2012 року по 26.03.2013 року військовим містечком для госппитних потреб самовільно забрано та використано з свердловини 7,250 тис. м. куб. води (а.с. 14-15).

03.04.2013р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області на підставі п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009року № 389, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009року №767/16783 проведено розрахунок збитків, розмір яких становить 345317,50 грн. за період з 01.01.2012 по 26.03.2013 (а.с. 23)

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 875 про добровільне відшкодування завданих державі збитків, яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 24).

Підставою звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало невідшкодування відповідачем в добровільному порядку збитків в сумі 345317,50 грн., заподіяних державні внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991, № 1264-XII зазначено, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Згідно п. "б" ч.1 ст.20 вищеназваного Закону до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною підземних вод.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод (ч.2 ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

В статті 4 Кодексу України про надра зазначено, що надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра одним із видів користування надрами є видобування корисних копалин.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" одним із видів корисних копалин є води: підземні води, мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (в редакції, що діяла з 24.06.2011р.) на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки Держгеонадра надає окремий дозвіл.

Згідно п. 5 цієї Постанови дозволи надаються на такі види користування надрами, зокрема, як видобування корисних копалин.

Згідно ч. 1 ст. 19 Кодексу про надра України надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Стаття 16 Кодексу про надра України встановлює обов'язок та порядок отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до ст. 21 Кодексу про надра України (в редакції, що діяла станом на 08.08.2011р.) надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджується наявним в матеріалах справи актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за № 515/02/496 від 15-28.03.2013 року, що відповідачем самовільно забрано та використано з свердловини 7,250тис. м3 підземних прісних вод, без спеціального дозволу на водокористування, у період з 01.01.2012 року по 26.03.2013 року.

Відповідно до ч. 1, п. "з" ч. 2, ч. 4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як видно з наявного в матеріалах справи розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування підземної пісної води без дозволу на спецводокористування Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова, позивач, застосувавши Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 (зі змінами і доповненнями), нарахував завдані відповідачем збитки на суму 345317,50 грн.

Згідно п. 1.2 вищезазначеної Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Згідно з п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2008 №389 , у редакції наказу Мінекології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220, зареєстрованого в Мін'юсті України 15.07.2011р. за №881/19619, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою:

З сам = 100 х W х Тар (23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м куб.;

Тар - розмір, грн/100 м куб., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Відповідно до ст.325.2 розділу XVI Податкового кодексу України на дату виявлення порушення ставка збору за спеціальне використання підземних вод у Львівській області становила 47,63 грн./100 м куб.

Поряд з тим, статтею 325.9 Податкового кодексу України встановлено, що до ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.

Відповідно до ст. 14.1.59 Податкового кодексу України житлово-комунальні підприємства - це суб'єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють або надають житлово-комунальні послуги. Кодекс містить примітку, що таке визначення житлово-комунальних підприємств застосовується до розділу XVI Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виконавцем таких послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, зокрема, холодною та гарячою водою відноситься до комунальних послуг.

Відповідно до ст. 2 Положення про КЕВ м. Львова метою та предметом діяльності установи є, зокрема, забезпечення військових частин та установ казарменно -житловим фондом, обладнання, інвентарем та комунальними послугами (а.с. 102-107).

Свідоцтвом про реєстрацію від 27.07.2010р. № 418 підтверджено, що КЕВ м.Львова зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності у Збройних Силах (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 07638027), якому дозволений такий вид діяльності як постачання пари та гарячої води; збирання, розподілення та очищення води; водопровідні, каналізаційні роботи (а.с. 101).

В акті перевірки №515/02/496 вказано, що відповідач експлуатує 1 свердловину прісної води для забезпечення водою одного житлового будинку та профілакторія. Водозабір є джерелом господарсько-питного водопостачання (а.с.16 на звороті).

Отже, здійснюючи водопостачання зі свердловини відповідач, в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Податкового кодексу України, надавав житлово-комунальні послуги і діяв як житлово-комунальне підприємство.

Тому, до ставок збору, встановлених ст. 325.2 Податкового кодексу, на підставі яких проведений розрахунок розміру збитків, мав бути застосований коефіцієнт 0.3, передбачений ст. 325.9 цього Кодексу. Проте позивач всупереч закону не застосував цей коефіцієнт та визначив збитки в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з доводами скаржника щодо необхідності застосування положень ст. 325.9 Податкового кодексу при визначенні розміру збитків та вважає помилковим висновок місцевого суду про задоволення позову в повному обсязі в сумі 345317,50грн.

З урахуванням коефіцієнта 0.3(ст. 325.9 ПК) розмір збитків, який підлягає до задоволення, становить 103595,25грн. (7250 куб. м. х 0.14289 (47.63 грн/100куб.м. х 0.3) х 100).

Статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Фонд Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

При цьому, згідно п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до пункту п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі:

до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Враховуючи наведені положення законодавства, шкода, завдана навколишньому природному середовищу, підлягає стягненню до спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища Державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області та сільського бюджету с. Зимна Вода у названих вище розмірах.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 241722,25 грн. збитків та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства в розмірі 103595,25грн. до спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища Державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області та сільського бюджету с. Зимна Вода.

У відповідності із п.10 ст.105 ГПК України апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат у справі та відносить їх на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2013р. у справі №914/2308/13 скасувати частково, в частині стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 241722,25 грн. збитків, заподіяних державі, внаслідок порушень природоохоронного законодавства. В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, ЄДРПОУ 07638027) на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул.Стрийська, 98, ЄДРПОУ 38057086) на рахунки спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища - 103595,25 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, з яких:

- 30 %, що становить 31078,58 грн., на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Державного бюджету України;

- 20%, що становить 20719,05 грн., на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету Львівської області;

- 50%, що становить 51797,62 грн., на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища сільського бюджету с. Зимна Вода.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, ЄДРПОУ 07638027) на користь Державного бюджету України 2071,91 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул.Стрийська, 98, ЄДРПОУ 38057086) в дохід Державного бюджету України 4834,44 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вул.Стрийська, 98, ЄДРПОУ 38057086) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, ЄДРПОУ 07638027) 2417,22 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Хабіб М.І.