ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2013 року Справа № Б15/365-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.
при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.
за участі представників:
від скаржника: Кнір К.В., представник, довіреність № б/н від 20.12.13; Чаговець С.О., представник, довіреність № б/н від 30.11.13;
від боржника ВАТ "Завод "Дніпропрес: Набоков А.М., представник, довіреність № б/н від 01.09.13;
від ліквідатора: Барановський О.М., арбітражний керуючий, посвідчення № НОМЕР_1 від 01.02.13;
від кредитора ТОВ "ОптімаКабель": Михайлець І.В., представник, довіреність № б/н від 01.01.13;
від кредитора УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська: Дубінський О.Ю., начальник юридичного відділу управління, довіреність № 112/01/44 від 04.01.13.
представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект"
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року у справі № Б 15/365-08
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 139, код ЄДРПОУ 05748772
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013р. у справі № Б15/365-08 (суддя Камша Н.М.) відхилено заяву кредитора - ТОВ "Селект" про виключення майна із ліквідаційної маси.
Вищенаведена ухвала обґрунтована відсутністю підстав для її задоволення відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Селект" звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013р. у справі № Б15/365-08 скасувати; виключити з ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" майно, а саме грошові кошти в розмірі 2 500 000,00грн.; зобов'язати ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Барановського О.М. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Селект" грошові кошти в розмірі 2 500 000,00грн. за наступними реквізитами: п/р № 260023106641 в ПАТ «Юнекс Банк», МФО 322539.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що переказ грошових коштів в розмірі 2 500 000,00грн. на користь банкрута було здійснено помилково, оскільки між банкрутом та ТОВ "Селект" контракти не укладались. В силу ст.ст. 387, 400, 1212, 1213 ЦК України банкрут зобов'язаний повернути грошові кошти, які йому не належать, але ліквідатор банкрута всупереч вимог ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» включив грошові кошти скаржника до ліквідаційної маси та відмовляється від їх повернення скаржнику.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Селект" прийнято до провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.12.2013 року.
У судовому засіданні представники скаржника апеляційну скаргу підтримали.
Ліквідатор банкрута у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні підтвердив факт безпідставного одержання банкрутом грошових коштів від ТОВ "Селект" у розмірі 2 500 000,00грн., але зазначив про спрямування одержаних від скаржника коштів на погашення зобов'язань з виплати заробітної плати перед працівниками банкрута.
Представник кредитора - ТОВ "ОптімаКабель" у судовому засіданні надав усні пояснення по апеляційній скарзі, згідно з якими проти задоволення апеляційної скарги не заперечував.
Представник кредитора - УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Інші учасники провадження у справі наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що неявка представників інших учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, а апеляційний суд обмежений п'ятнадцятиденним терміном на розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представників інших учасників провадження у справі, за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника, ліквідатора та кредиторів, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" порушено господарським судом Дніпропетровської області 30 грудня 2008 року за заявою боржника на підставі ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343 від 14 травня 1992 року (далі Закон про банкрутство).
13 лютого 2009 року введено процедуру розпорядження майном боржника Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", розпорядником майна боржника призначено Дикого І.А.
12 липня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Завод "Дніпропрес" визнано банкрутом, у справі відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 12 липня 2012 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Барановського О.М.
08.08.11р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Селект", м. Кривий Ріг перераховано на розрахунковий рахунок ВАТ "Завод Дніпропрес" № 260053107791, відкритий в ПАТ "Юнекс Банк" грошові кошти в сумі 2 500 000грн., що підтверджуються платіжним дорученням № 1821 від 08.08.2011р., в графі призначення платежу якого було зазначено: "Сплата за модернізацію судна згідно контракту № 720-247 від 11.03.11р.".
30.09.2013р. ТОВ "Селект" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою, якою оскаржувало дії ліквідатора по включенню грошових коштів в сумі 2 500 000грн. до ліквідаційної маси банкрута та просило суд виключити з ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" грошові кошти в розмірі 2 500 000,00грн. та зобов'язати ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Барановського О.М. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Селект" грошові кошти в розмірі 2 500 000,00грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013р. у справі № Б 15/365-08 заяву кредитора - ТОВ "Селект" про виключення майна із ліквідаційної маси відхилено.
Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 03.12.2013 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(надалі - Закон), в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI, норми якого слід застосовувати під час розгляду даної справи, виходячи з дати порушення провадження у справі та прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
За ч. 4 ст. 25 Закону, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна уповноваженим (органом уповноваженим управляти майном) банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Отже, Законом встановлений певний спосіб захисту порушеного цивільного права особи у випадку віднесення майна в т.ч. коштів, що не належать банкруту, до ліквідаційної маси, а саме шляхом оскарження власником майна дій ліквідатора, яке здійснюється в межах справи про банкрутство, тому висновок місцевого господарського суду щодо необхідності у даному випадку звернення власника майна із заявою про грошові вимоги до банкрута є безпідставним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону, до складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявленні в ході ліквідаційної процедури.
Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.
Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти у розмірі 2 500 000грн., перераховані ТОВ "Селект" на рахунок банкрута платіжним дорученням № 1821 від 08.08.2011р. з призначенням платежу: "Сплата за модернізацію судна згідно контракту № 720-247 від 11.03.11р." одержані банкрутом безпідставно, оскільки контракту № 720-247 від 11.03.11р. між банкрутом та скаржником не укладалось, що також не заперечується ліквідатором банкрута.
В силу ж ч. 1 ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі неможливості її продажу.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04р. № 22, неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав суму переказу зарахували на рахунок або видали в готівковій формі.
Статтею 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.95р. № 227/95 передбачено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
За ч. 3 ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
В силу ст. 399 ЦК України, право володіння припиняється, зокрема у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.
Статтею 400 ЦК України встановлено, що недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Селект" неодноразово зверталось у письмовій формі до боржника з вимогою повернути помилково сплачені кошти, на що отримало відповідь, що боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, слід дійти до висновку, що банкрут не набував права власності або права повного господарського відання на безпідставно одержані ним грошові кошти у розмірі 2 500 000,00грн., а їх володіння банкрутом не є правомірним, тому виходячи з приписів ч. 1, 2 ст. 26 Закону у ліквідатора були відсутні правові підстави для включення грошових коштів скаржника до ліквідаційної маси банкрутата відмови у їх поверненні власнику.
Окрім цього, апеляційний суд враховує, що ч. 2 ст. 26 Закону передбачає включення до ліквідаційної маси банкрута речей визначених родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, тобто тих речей, що знаходяться у володінні на законних підставах, чого не вбачається у даному випадку. Не містить ст. 26 Закону і імперативних норм, які-б забороняли виключення з ліквідаційної маси безпідставно включеного до неї майна в т.ч. грошових коштів. Навпаки, виходячи з приписів ч. 4 ст. 25 Закону, наслідком задоволення заяви особи з вимогами про оскарження дій ліквідатора щодо правомірності віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси, тобто єдиним реальним способом захисту порушених прав особи за результатом розгляду такої заяви, є саме виключення з ліквідаційної маси певних активів.
Колегія суддів, також враховує, що грошові кошти характеризуються лише родовими ознаками, тому доводи ліквідатора щодо спрямування одержаних від скаржника коштів на погашення зобов'язань з виплати заробітної плати перед працівниками банкрута є безпідставними, а скаржнику мають бути повернені грошові кошти у розмірі 2 500 000,00грн., які будуть наявні у складі ліквідаційної маси на час повернення.
Місцевий господарський суд вищенаведене не врахував і тому необґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Селект" про виключення майна із ліквідаційної маси.
За таких умов, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року у справі № Б15/365-08 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Селект" про виключення майна з ліквідаційної маси задовольнити.
Згідно ст.ст. ст. 49, 99 ГПК України, судовий збір сплачений скаржником за подання апеляційної скарги слід віднести на банкрута.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст.49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року у справі № Б 15/365-08 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від03.12.2013 року у справі № Б15/365-08 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект" про виключення майна з ліквідаційної маси задовольнити.
Виключити з ліквідаційної маси Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" майно, а саме грошові кошти в розмірі 2 500 000,00грн.
Зобов'язати ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Барановського О.М. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Селект" грошові кошти в розмірі 2 500 000,00грн. за наступними реквізитами: п/р № 260023106641 в ПАТ «Юнекс Банк», МФО 322539.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект"573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.12.2013 року.
Судове рішення № 36418409, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 26.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № б15/365-08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: