Рішення № 36418198, 24.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/60/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 Справа № 908/3823/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3823/13

за позовом: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя,

до відповідача: Якимівської центральної районної лікарні, смт. Якимівка,

про стягнення 4047,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Касьяненко А.А., довіреність № 19/1-2148/рв від 24.09.13 р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: До Господарського суду Запорізької області звернулося Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області з позовною заявою до Якимівської центральної районної лікарні про стягнення боргу в сумі 4047,40 грн. за Договором № 15-11626 на централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на «Об'єкті» та їх технічне обслуговування Мелітопольським міжрайонним відділом УДСО, з виїздом наряду міліції Якимівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області і перезакриттям «Об'єкту» при надходженні сигналу «Тривога» від 01.07.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.11.2013р., яке міститься в матеріалах справи.

Не прибуття у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, а тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 578, 20 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем, з якої спір вирішується судом по суті.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.2011 року між Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, далі Виконавець, та Якимівською центральною районною лікарнею, далі Замовник, був укладений Договір № 15-11626 на централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на «Об'єкті» та їх технічне обслуговування Мелітопольським міжрайонним відділом УДСО, з виїздом наряду міліції Якимівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області і перезакриттям «Об'єкту» при надходженні сигналу «Тривога», далі Договір, предметом якого (п. 2.1.) є здійснення охорони майна Замовника шляхом спостереження за технічними засобами сигналізації та технічним обслуговуванням сигналізації, що встановлена на об'єктах Замовника, перелік та адреси яких зазначені в Дислокації (додаток 1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з умовами п. п. 3.1, 3.2. Договору сума Договору визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку (Додаток № 1). В разі зміни норм витрат на здійснення обов'язків Виконавця, у тому числі при проведенні державної індексації прибутку населення, інших заходів, що викликають зміни суми витрат утримання Виконавця, сума договору змінюється на підставі наданого Виконавцем обґрунтованого розрахунку з оформленням відповідної дислокації-розрахунку, без переоформлення договору.

Оплата за цим Договором здійснюється Замовником щомісяця платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Виконавця, але не пізніше останнього числа кожного поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця.

Додатком № 2 до Договору - Розрахунком, визначено, що загальна вартість охорони по усіх послугах складає 6938,40 грн. на рік та 578,20 грн. в місяць.

Відповідно до п. 3.7. Договору акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну договору.

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що оплата за надання послуг згідно з цим Договором здійснюється у національній валюті України.

Відповідно до п. 9.1. Договору він укладається терміном на один рік і набуває чинності з 01 липня 2011р.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що якщо не менше ніж за 20 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не заявить іншій стороні про його припинення, Договір вважається подовженим на тих же умовах і на кожний наступний такий самий термін, визначений п. 8.1. даного договору, без обмеження кількості пролонгації.

Отже, станом на момент розгляду справи договір є діючим.

На виконання умов вказаного Договору позивач надав відповідачу за період з квітня 2013р. по жовтень 2013р. послуги з охорони майна на загальну суму 4047,40 грн., що підтверджується складеними та підписаними між сторонами без зауважень та пропозицій актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

· № 15_УО-02342 від 30.04.2013р. за квітень 2013 року на суму 578,20 грн.;

· № 15-УО-03776 від 31.05.2013р. за травень 2013 року на суму 578,20 грн.;

· № 15-УО-04564 від 30.06.2013р. за червень 2013 року на суму 578,20 грн.;

· № 15-УО-00045 від 31.07.2013р. за липень 2013 року на суму 578,20 грн.;

· № 15-УО-00870 від 31.08.2013р. за серпень 2013 року на суму 578,20 грн.;

· № 15-УО-02403 від 30.09.2013р. за вересень 2013 року на суму 578,20 грн.;

· № 15-УО-03203 від 31.10.2013р. за жовтень 2013 року на суму 578,20 грн.

Однак, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав в повному обсязі, у зв'язку із чим за ним рахується борг в сумі 578, 20 грн., який позивач намагається стягнути.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки наданих послуг, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з виписок банку, наданих позивачем, відповідач здійснив часткове погашення боргу за договором в процесі розгляду даної справи в розмірі 3469,20 грн. Зазначену суму коштів позивач зарахував в оплату послуги, отримані за період з квітня 2013 року по листопад 2013 року. Таким чином, станом на момент розгляду справи судом у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість в розмірі 578, 20 грн. за охоронні послуги, отримані в жовтні 2013 року.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо здійснення оплати за надані послуги не в повному обсязі, а також доведена наявність заборгованості останнього з врахуванням часткових оплат в розмірі 578,20 грн. Відповідач доказів оплати послуг за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області до Якимівської центральної районної лікарні про стягнення 578, 20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Якимівську центральну районну лікарню відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок її неправильних дій та був доведений до суду з вини останньої.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.12.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 628, 629, 638, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області до Якимівської центральної районної лікарні задовольнити.

2. Стягнути з Якимівської центральної районної лікарні, 72500, смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область, вул. Леніна, буд. 30, р/р № 35410006001702 в ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 01993032, на користь:

- Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 15, р/р № 26008077677007 у ЗРВ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 08596891, борг в сумі 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 20 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 30.12.2013 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.