ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
26.12.2013 р. Справа№ 5015/5333/12
Стягувач (Позивач): ЛКП "Залізничтеплоенерго"
Боржник (Відповідач): суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1
орган ДВС: Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції
скарга на дії виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України
Представники:
Стягувач: Охріменко В.В. - представник, довіреність в матеріалах справи;
Боржник: не з'явився;
орган ДВС: не з'явився.
Суть спору:
Господарським судом Львівської області розглядається Скарга на дії виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України Стягувач: Львівське комунальне підприємство "Залізничтеплоенерго", Виконавець: Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Боржник: суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 20.12.2013р. призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 14год. 05хв. 20.12.2013р.
Представникам Учасників процесу оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Учасникам процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надходило.
Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання з'явилась, пояснення по суті скарги з обґрунтуванням наявності підстав для визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Представник Боржника (Відповідача) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Представник Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Судом встановлено, що 08.05.2013 року головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кобілєвою І.О., на підставі виданого господарським судом Львівської області наказу від 14.02.2013 року у справі №5015/5333/12 про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" (79054, м. Львів, вул. С.Петлюри, 4А, код ЄДРПОУ 20784943) 12141,71грн. основного боргу, 185,88грн. 3% річних, 129,11грн. пені, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37836209.
Відповідно до п.2 Постанови державного виконавця, Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 15.05.2013р.
Проте, Боржником не виконано вимог п.2 зазначеної Постанови.
У зв'язку з невиконанням зазначеної Постанови, державний виконавець зобов'язаний був розпочати примусове виконання рішення суду з 16.05.2013р., доказів чого суду не представлено.
Станом на момент звернення Стягувача зі скаргою до Господарського суду Львівської області, рішення суду не виконано та жодних процесуальних документів стосовно виконання рішення суду Стягувачу не надходило; доказів протилежного суду не надано.
Приписами ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до п.2 ст.1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
У ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що державний виконавець зобов'язаний виконувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Відповідно до ч.1 ст.31 ЗУ "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Статтею 55 Конституції України закріплено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч.1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Відповідно до ст.1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень; неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Також, суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Зі ст.ст. 4-5, 115 ГПК України, в яких закріплено принцип обов'язковості судового рішення, вбачається, що судовими органами повинні створюватись всі умови, які позбавляють можливості для ухилення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності за такі порушення.
Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.
Згідно з ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо.
Згідно з п. 7 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.02 №04- 5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", виконання рішення господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим така скарга не підлягає оплаті державним митом.
Відповідно до приписів ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121-2 ГПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби, на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, подається до суду, який видав виконавчий документ. Тому, дана скарга підвідомча господарському суду Львівської області.
Враховуючи наведене, вимога Скаржника про визнання незаконною бездіяльність (у виконавчому провадженні ВП №37836209) головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кобілєвої І.О. - повністю обґрунтована.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення Скарги.
Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Скаргу на дії головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кобілєвої І.О. - задоволити.
2. Визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кобілєвої І.О. у виконавчому провадженні ВП №37836209 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 14.02.2013 року, виданого на виконання рішення суду від 23.01.2013р. у справі № 5015/5333/12.
3. Зобов'язати головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Кобілєву І.О. вчинити дії для примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.02.2013р., виданого на виконання рішення суду від 23.01.2013р. у справі №5015/5333/12.
4. Дана Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.
Суддя Фартушок Т.Б.
Судове рішення № 36417656, Господарський суд Львівської області було прийнято 26.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/5333/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: