Рішення № 36417639, 17.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18396/13 17.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 561 872,26 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Зубрич Д.О. (дов. № 03/17 від 03.01.2013 року)від відповідача Станішевський І.С. (дов. № 14-69 від 22.03.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17 грудня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 561 872,26 грн., з яких 380 913,82 грн. пені, 41 945,16 грн. інфляційного збільшення боргу, 139 013,28 грн. три проценти річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/18396/13, розгляд справи призначено на 18.10.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.10.2013 року надав письмовий відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року справу № 910/18396/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/18396/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.11.2013 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року справу № 910/18396/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/18396/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року.

У судовому засіданні 21.11.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 17.12.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 17.12.2013 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.12.2013 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у позов, з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (замовник) було укладено Договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № 14/2302/12 (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов'язувалось у 2012 році надати замовнику послуги з транспортування природного газу (далі по тексту - газ) газорозподільним мережам (далі по тексту - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника (далі по тексту - у пункти призначення).

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що місцем надання послуг є територія ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства з провадження господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу.

В пункті 1.3. Договору сторони передбачили, що замовник зобов'язується сплатити Газорозподільному підприємству вартість послуг з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору річні планові обсяги транспортування ГРМ газу Замовника складають 1 079 000 000 куб. м. (один мільярд сімдесят дев'ять мільйонів куб. м.)

Відповідно до пункту 2.7. Договору надання послуг з транспортування газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування газу ГРМ Споживачам Замовника (далі по тексту - акт наданих послуг).

Пунктом 2.8. Договору сторони вирішили, що газорозподільне підприємство до 12-го числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газорозподільного підприємства.

Замовник, в свою чергу, протягом 2 (двох) робочих днів з моменту одержання акту наданих послуг зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 2.10. Договору акт наданих послуг підписується на підставі реєстрів обсягів реалізації природного газу споживачам замовника, про транспортованого газорозподільними трубопроводами Газорозподільного підприємства, в яких зазначаються виділені планові обсяги газу споживачам замовника та фактично протранспортовані Газорозподільним підприємством обсяги газу (згідно з Додатком 1 до Договору).

Пунктом 2.11. Договору сторони погодили, що акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.

Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки за Послуги з транспортування газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування газу розподільними трубопроводами за 1000 куб. м. (далі по тексту - тариф), встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики України (далі по тексту - НКРЕ). Сторони також погодили, що на момент укладення Договору тариф визначений постановою НКРЕ від 28.12.2011 року № 169 "Про встановлення тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ПАТ "Харківміськгаз" і становить 100,8 (сто) гривень, 80 копійок, крім того ПДВ - 20 (двадцять) гривень, 16 копійок. Всього разом з ПДВ - 120 (сто двадцять) гривень, 96 копійок.

У пункті 4.4. Договору сторони також визначили загальну вартість Договору, яка становить 108 763 200 (сто вісім мільйонів сімсот шістдесят три тисячі двісті) гривень, 00 копійок, крім того ПДВ - 21 752 640 ( двадцять один мільйон сімсот п'ятдесят дві тисячі шістсот сорок) гривень, 00 копійок. Всього разом з ПДВ - 130 515 840 (сто тридцять мільйонів п'ятсот п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок тисяч) гривень, 00 копійок та складається з місячних сум вартості послуг з транспортування газу газорозподільним підприємством замовнику. Загальна вартість Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.5. Договору сторони погодили, що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок газорозподільного підприємства. Оплата здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання замовником рахунку за умови оформлення обома сторонами акту наданих послуг, який газорозподільне підприємство надає замовнику для підписання до 12-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги.

Пунктом 6.2. Договору передбачили відповідальність замовника: у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із замовника стягується пеня розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В пункті 10.1. Договору зазначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 01 березня 2012 року і діє в частині надання послуг до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за Договором.

На виконання умов Договору, за період з травня 2012 року по грудень 2012 року, позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу на загальну суму 55 618 427,45 грн., актами надання послуг з транспортування газу, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), а саме:

- актом наданих послуг з транспортування газу від 31.05.2012 року № 5 на суму 3 957 873,25 грн.;

- актом наданих послуг з транспортування газу від 30.06.2012 року № 6 на суму 3 555 998,17 грн.;

- актом наданих послуг з транспортування газу від 31.07.2012 року № 7 на суму 1 741 356,73 грн.;

- актом наданих послуг з транспортування газу від 31.08.2012 року № 8 на суму 1 945 157,40 грн.;

- актом наданих послуг з транспортування газу від 31.10.2012 року № 9 на суму 2 516 291,09 грн.;

- актом наданих послуг з транспортування газу від 31.10.2012 року № 10 на суму 7 569 766,67 грн.;

- актом наданих послуг з транспортування газу від 30.11.2012 року № 11 на суму 13 998 415,82 грн.;

- актом наданих послуг з транспортування газу від 31.12.2012 року № 12 на суму 20 333 568,32 грн.

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач невчасно здійснював розрахунки за Договором, що підтверджується, зокрема, виписками з банківського рахунку позивача, у зв'язку з чим у останнього тривалий час існувала заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз", що є підставою для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штрафних санкцій.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 380 913,82 грн. пені, 41 945,16 грн. інфляційного збільшення боргу, 139 013,28 грн. три проценти річних.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що позивачем не доведено, що ним належним чином здійснено його обов'язок щодо направлення на адресу відповідача актів приймання передачі природного газу та рахунків - фактур.

Також, відповідач надав суду контррозрахунок пені, три проценти річних та інфляційних втрат, у відповідності до якого пеня становить 370 152,12 грн., три проценти річних 134 233,64 грн., інфляційні втрати - 5 785,92 грн.

Окрім того, відповідач, керуючись нормами статті 233 Господарського кодексу України та статтею 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 100 %.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено Договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № 14/2302/12 від 10.10.2012 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався у 2012 році надати відповідачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів та пояснень сторін вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг з транспортування газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за надані послуги здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі.

Вищевказані обставини підтверджуються, актами наданих послуг з транспортування газу, які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", банківськими виписками з рахунку позивача, супровідними листами та кур'єрськими накладними, які свідчать про направлення на адресу відповідача рахунків та актів наданих послуг з транспортування газу за Договором (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 100% грн., яке мотивоване скрутним фінансовим становищем відповідача, суд зазначає наступне.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Разом з тим, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач невчасно здійснював розрахунки за Договором.

Водночас, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, а також тяжкий фінансовий стан відповідача не є достатніми підставами для зменшення розміру неустойки у спірних відносинах в розумінні статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог з підстав недоведеності позивачем належного здійснення свого обов'язку щодо направлення на адресу відповідача актів наданих послуг з транспортування газу та рахунків - фактур не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що матеріали справи містять належним чином засвідчені копії супровідних листів та кур'єрських накладних, які свідчать про направлення на адресу відповідача рахунків та актів наданих послуг з транспортування газу за Договором.

Окрім того, факт отримання відповідачем послуг та акти наданих послуг з транспортування газу надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за надані послуги.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 20.09.2012 року у справі № 12/5026/556/2012.

Здійснивши розрахунок пені нарахованої в межах заявлених позовних вимог, на суми заборгованості окремо щодо кожного акту наданих послуг з транспортування газу за період з травня 2012 року по грудень 2012 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня на загальну суму 369 300,54 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 41 945,16 грн. інфляційного збільшення боргу та 139 013,28 грн. три проценти річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суми заборгованості окремо щодо кожного акту наданих послуг з транспортування газу за період з травня 2012 року по грудень 2012 року, з урахуванням періодів, вказаних судом при нарахування пені, на загальну суму 134 233,52 грн.

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року включно, судом було виконано власний розрахунок, відповідно до якого позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 19 592,06 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року у справі № 52/30.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості підлягають частковому задоволенню а саме, у розмірі 369 300,54 грн. пені, 139 141,81 грн. 3 % річних та 19 592,06 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ03359552) 369 300 (триста шістдесят дев'ять тисяч триста) грн. 54 коп. пені, 134 233 (сто тридцять чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 81 коп. 3 % річних, 19 592 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 10 462 (десять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 53 коп. витрат з судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.12.2013 року

Суддя С.В. Стасюк