Постанова № 36417591, 18.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 р.

Справа № 815/4329/13-а

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап-мет» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, які полягають у викладенні певних висновків в акті перевірки від 03.12.2012 року №5235/22-8/37400862,-

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скрап-мет» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій.

В обґрунтування вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень норм Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України. Висновки акту перевірки стосовно відносин з контрагентами не відповідають дійсності та зроблені на підставі припущень, без вивчення первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Актом перевірки не встановлювалась відсутність господарських операції за правочинами, які податковий орган вважає нікчемним, не досліджувались первинні документи господарської діяльності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позов задоволений повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо складання акту №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року та щодо формування в зазначеному акті висновків про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Скрап-Мет», встановлення порушення Цивільного кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ТОВ «Скрап-Мет» відмовити повністю.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ТОВ «Скрап-Мет» зареєстроване та перебуває на обліку в ОДПС.

03.12.2012 року ДПІ складено на адресу ТОВ «Скрап-Мет» запит №10540/10/22-810 про надання первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують правовідносини за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 рік (т.4 а.с.146).

03.12.2012 року, в день складання запиту від 03.12.2012 року №10540/10/22-810, ДПІ проведено зустрічну перевірку ТОВ «Скрап-Мет» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 рік.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року про неможливість проведення вказаної звірки, у висновках якого зазначено про не встановлення фактів реального здійснення ТОВ «Скрап-Мет» господарських операцій за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 року (т.1 а.с. 8-16).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено приписи п.73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України, а саме запит №10540/10/22-810 про надання первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують правовідносини за період з 02.12.2010 року по 31.10.2012 рік, не був надісланий ТОВ за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення та не був особисто вручений суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представнику під розписку.

Однак, колегія суддів з таким висновком погодитися не може з огляду на те, що в матеріалах справи є акт про неможливість вручення ТОВ «Скрап-Мет» запиту від 03.12.2012 року №10540/10/22-810, який був складений за результатами виходу співробітниками ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС на місце податкової адреси ТОВ «Скрап-Мет». Тобто, місце перебування позивача встановити не вдалося. Відповідно, вручити запит також не було можливості. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач взагалі не вчинив відповідних заходів щодо належного направлення на адресу ТОВ «Скрап-Мет» запиту про витребування первинних документів є необгрунтованим.

Стосовно рішення суду першої інстанції про визнання протиправними висновків зустрічної звірки протиправними колегія суддів зазначає наступне.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У даному випадку, на думку суду апеляційної інстанції, позивачем не доведено, які саме його права, свободи та інтереси порушені суб’єктом владних повноважень, оскільки рішення щодо позивача на підставі оскаржуваного акта перевірки податковими органами не приймалося.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про порушення прав позивача та необґрунтовано задовольнив позов, тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дії, які полягають у викладенні в акті зустрічної звірки висновків щодо неможливості підтвердження реальності здійснення господарських операцій та неможливості підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «Скрап-Мет» з контрагентами покупцями та постачальниками.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Скрап-мет».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність дій відповідача.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи зазначене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві – задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року – скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап-мет» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, які полягають у викладенні певних висновків в акті перевірки від 03.12.2012 року №5235/22-8/37400862, – відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов