Рішення № 36417155, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20600/13 16.12.13

За позовом Фізичної особи - підприємця Клименко Лариси Іванівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт груп"

про стягнення 18 764, 45 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Візір О.В.

від відповідача: Танана О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа - підприємець Клименко Лариса звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт груп про стягнення 18 764,45 грн., з яких: - основний борг у розмірі 18 130,48 грн., пеня в розмірі 519,26 грн., 3% річних у розмірі 114,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару та виконаних робіт згідно договору №ПЛ/15/05/13 від 15.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/19765/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.12.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 09.12.2013 р. представник відповідача надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що після виконання позивачем монтажних робіт було встановлено, що товар не відповідає показникам, заявленим в технічній документації, а тому у відповідача є право на зменшення ціни робіт неналежної якості.

У судовому засіданні 09.12.2013 р. судом оголошувалася перерва до 16.12.2013 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.12.2013 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 18 730,97 грн., з яких: - основний борг у розмірі 18 130,48 грн., пеня в розмірі 491,70 грн., 3% річних у розмірі 108,79 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду та задовольняє.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2013 р. між Фізичною особою - підприємцем Клименко Ларисою Іванівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт груп" укладено договір №ПЛ 15/05/13, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2. договору позивач зобов'язався власними силами за рахунок відповідача виконати роботи по установці (монтажу) товару, в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно п. 3.4. договору після виконання робіт, зазначених в п. 3.3. договору позивач надає відповідачеві належним чином оформлений акт виконаних монтажних робіт, який після його підписання сторонами стає невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що у випадку виявлення недоліків робіт по монтажу товару складається акт в порядку, визначеному п. 7.7. даного договору. Акт є підставою для усунення виявлених недоліків робіт і позивачем самостійно та за свій рахунок протягом 7 календарних днів з моменту підписання відповідного акту про невідповідність (або отримання акту про невідповідність складеного відповідачем в односторонньому порядку або із залученням представника ТПП).

Відповідно до п. 4.2. договору загальна сума договору складає 68 130,48 грн.

Згідно п. 5.2. договору відповідач здійснює часткову попередню оплату в розмірі 70% від суми договору на підставі рахунку-фактури, виписаного позивачем, після підписання сторонами даного договору.

Пунктом 5.3. договору погоджено, що остаточний розрахунок за товар відповідач здійснює після отримання товару на протязі 5 робочих днів з дати підписання уповноваженою особою постачальника акту виконаних монтажних робіт.

Згідно п. 7.3. договору у випадку порушення строку розрахунку за поставлений товар, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем була здійснена поставка товару на загальну суму 63 557,04 грн. згідно договору №ПЛ 15/05/13, що підтверджується видатковою накладною №012 від 14.06.2013 р. та №013 від 20.06.2013 р., належним чином засвідчена копії наявні в матеріалах справи.

Також позивачем було проведено монтаж товару на суму 4 573,44 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних монтажних робіт (наданих послуг) №2, №3 від 20.06.2013 р.

Відповідач за поставлений товар та виконані роботи розрахувався частково, в сумі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (копія в матеріалах справи).

Листом №13 від 13.09.2013 р., направленого відповідачеві 17.09.2013 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою про необхідність виконання зобов'язання щодо сплати поставленого товару та виконаних робіт за договором №ПЛ/15/05/13 від 15.05.2013 р. в сумі 18 764,50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати поставленого товару та виконаних робіт згідно договору №ПЛ/15/05/13 від 15.05.2013 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 18 130,48 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 491,70 грн. пені та 108,79 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №ПЛ/15/05/13 від 15.05.2013 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, що включає договір поставки та договір підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положенням ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, поставив товар на суму 63 557,04 грн. та виконав робіт на суму 4 573,44 грн., при цьому відповідач провів оплату частково, на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором №ПЛ/15/05/13 від 15.05.2013 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за отриманий товар та виконані монтажні роботи, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 18 130,48 грн.

При цьому, твердження відповідача щодо недоліків у виконаних позивачем монтажних роботах не беруться до уваги з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Проте, судом встановлено, що відповідачем жодних вимог щодо якості робіт у передбачений п. 3.5 договору порядок позивачеві не заявлялось, належних доказів направлення листів позивачеві із зауваженнями щодо якості та повноти виконаних робіт відповідачем суду не надано, а тому такі роботи вважаються виконаними належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язаний був оплатити товар до 28.06.2013 р., враховуючи строки оплати, встановлені договором, та починаючи з 28.06.2013 р., відповідач визнається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

При цьому, суд відзначає, що оскільки строк виконання зобов'язання відповідача зі сплати вартості монтажних робіт договором не врегульовано, тому такий строк визначається відповідно положенням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та моментом направлення відповідачу листа позивача №13 від 13.09.2013 р.

Так, вказаний лист позивачем направлявся 17.09.2013 р., що підтверджується копією поштової квитанції №3542 від 17.09.2013 р. та описом вкладення у цінний лист.

Тому відповідач зобов'язаний був виконати зобов'язання щодо оплати вартості монтажних робіт у розмірі 4 573,44 грн. до 25.09.2013 р.

Станом на час вирішення спору відповідач оплати суми заборгованості за договором №ПЛ/15/05/13 від 15.05.2013 р. не здійснив.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договором поставки. Факт наявності заборгованості відповідачем визнаний, належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 18 130,48 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

В межах розгляду даного спору позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 491,70 грн. пені, нарахованої за період з 01.07.2013 р. по 13.09.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що позивачем допущено помилку в розрахунку, а саме - у визначені суми простроченої заборгованості на яку нараховується пеня, оскільки позивачем до такої суми включено вартість монтажних робіт, тоді як договором передбачено нарахування пені лише за прострочення оплати поставленого товару.

За розрахунком суду, сума пені, що підлягає стягненню, становить 378,11 грн., яка розрахована за період з 01.07.2013 р. по 13.09.2013 р. та з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, у межах даної справи позивачем заявлені вимоги про стягнення 108,79 грн. 3% річних за період з 01.07.2013 р. по 13.09.2013 р.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та встановив, що позивачем розрахунок проведено не вірно, оскільки неправильно визначено момент прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання відносно сплати вартості монтажних робіт, так оскільки момент визначається виходячи з положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а саме - моментом отримання вимоги позивача та виходить за межі періоду, визначеного позивачем.

За розрахунком суду, обґрунтованою визнається сума 3% річних у розмірі 83,57 грн., розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за отриманий товар, виходячи із суми такого прострочення та за заявлений позивачем період з 01.07.2013 р. по 13.09.2013 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Клименко Лариси Іванівни задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт груп" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 18, кв. 1, ідентифікаційний код - 32073593) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи - підприємця Клименко Лариси Іванівни (36022, м. Полтава, вул. Хасана, буд. 4, кв. 2, код - 2903308265) 18 130 (вісімнадцять тисяч сто тридцять) грн. 48 коп. - заборгованості, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 11 коп. - пені, 83 (вісімдесят три) грн. 57 коп. - 3% річних та 1 704 (одну тисячу сімсот чотири) грн. 70 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 23.12.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.