Ухвала суду № 36417114, 19.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 р. Справа № 876/8879/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у адміністративній справі №803/1047/13а за позовом Приватного акціонерного товариства «Металіст» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Металіст» звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 04 квітня 2013 року №0001752205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 697818,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 558255,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 139563,75 грн.); №0001762205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 973083,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 778467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 194616,75 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій по поставці металопрокату зроблені безпідставно, оскільки факт здійснення господарських операцій із придбання металопрокату підтверджується належним чином оформленими первинними документами, з огляду на що товариство правомірно сформувало податковий облік по зазначених операціях.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 04 квітня 2013 року №0001752205 та №0001762205. Присуджено з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Металіст» судові витрати в розмірі 2294,00 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема норм Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 11, 69 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає,що в ході судового розгляду справи не здобуто доказів фактичного здійсненна операцій. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. В період з 04.03.2013 року по 13.03.2013 року Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Металіст» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Сталь-Едель» за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року.

За результатами даної перевірки відповідачем 20.03.2013 року складено акт №1559/22.5/21750320, яким встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 778467,00 грн., в т.ч. у серпні 2012 року на суму 69577,00 грн., у вересні 2012 року на суму 417689,00 грн., у жовтні 2012 року на суму 281205,00 грн., у грудні 2012 року на суму 9996,00 грн.; вимог ст.ст.134, 138, 139, 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 12 місяців 2012 року в сумі 558255,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2013 року №0001752205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 697818,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 558255,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 139563,75 грн.); №0001762205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 973083,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 778467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 194616,75 грн.).

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Сталь-Едель» металопрокату, отже валові витрати та податковий кредит за наслідками цієї операції позивачем сформовані правомірно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідач вважає, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Сталь-Едель» є безтоварними, оскільки фактичне здійснення операцій неможливо підтвердити у зв'язку з відсутністю довіреностей посадових осіб, які отримували ТМЦ (металопрокат, блоки газосиліконові стінові), в товарно-транспортних накладних не конкретизовано шлях прямувань вантажу (зазначено лише назви міст), крім того, відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, що унеможливлює визначення відстані перевезень товару, кількості кілометрів, обсягу використаного пального тощо. З урахуванням висновків актів перевірок ТзОВ «Сталь-Едель» та ТзОВ «Феміда-Інтер», яке є постачальником металопрокату до ТзОВ «Сталь-Едель», інформації, що надійшла від ВПМ Луцької ОДПІ Волинської ДПС, податковим органом зроблено висновок про неможливість підтвердження фактичного здійснення фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Феміда-Інтер» та ТзОВ «Сталь-Едель», а також між ТзОВ «Сталь-Едель» та ПрАТ «Металіст» за вересень та жовтень 2012 року.

Проте колегія суддів апеляційного суду з такими висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.

їСудом встановлено, що ПрАТ «Металіст» зареєстроване як юридична особа 15.01.1997 року та видами діяльності позивача є, зокрема, виробництво будівельних металевих конструкцій; виробництво будівельних металевих конструкцій; виробництво металевих резервуарів, цистерн та контейнерів (основний); монтаж та встановлення збірних конструкцій; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; дослідження і розробка в галузі технічних наук.

10 липня 2012 року між ТзОВ «Сталь-Едель» (постачальник) та ПрАТ «Металіст» (покупець) укладено договір поставки №3, предметом якого є поставка товару, асортимент якого визначається за усною домовленістю між керівниками.

Протягом вересня-жовтня 2012 року ТзОВ «Сталь-Едель» здійснило в адресу ПрАТ «Металіст» поставку металопрокату, що підтверджується податковими, видатковими накладними. Розрахунок за придбаний у ТзОВ «Сталь-Едель» товар ПрАТ «Металіст» здійснило в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Крім цього,01 червня 2012 року між ТзОВ «Сталь-Едель» (орендодавець) та ПрАТ «Металіст» (орендар) укладений договір оренди №2, відповідно до якого ПрАТ «Металіст» орендує у ТзОВ «Сталь-Едель» будівлю цеху (С-1), що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Боженка, 34. Факт оренди зазначеного приміщення підтверджується актом приймання-передачі до договору оренди від 01.06.2012 року, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

Також , 14 травня 2012 року між ПрАТ «Металіст» та ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» був укладений договір підряду №44 на виготовлення та монтаж металоконструкцій. За цим договором позивач зобов'язувався виготовити, доставити на будівельний майданчик та змонтувати металоконструкції для птахоферм в урочищі «Білі липи» біля с.Ліски та в урочищі «Кривий Юзьо» біля с.Турівка Володимир-Волинського району. При цьому договором визначено, що приймання-передача продукції здійснюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання цього договору, позивачем протягом серпня-жовтня 2012 року здійснено поставку мелоконтрукцій та монтаж пташників, що підтверджується податковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт, накладними на передачу матеріалів у виробництво, платіжними дорученнями про здійснення ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» розрахунків за виконані позивачем роботи. Крім цього, матеріалами справи підтверджується факт транспортування металопрокату ПрАТ «Металіст» до місць монтажу пташників (с. Ліски та с. Турівка), про що свідчать товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт за надані транспортні послуги та платіжні доручення на їх оплату.

Таким чином, надані позивачем докази, підтверджують реальність здійснення господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Сталь-Едель» металопрокату, тому валові витрати та податковий кредит за наслідками цієї операції позивачем сформовані правомірно. При цьому ПрАТ «Металіст» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, подальшу його використання в межах господарської діяльності та належне оформлення первинних документів. Натомість відповідачем не надано доказів безтоварності операцій, посилання на цю обставину ґрунтуються на припущеннях та на сумнівах, пов'язаних із наявною в базі даних відповідача інформацією.

Відповідно до п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що викладені в акті перевірки ПрАТ «Металіст» висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТзОВ «Сталь-Едель» та позивачем не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення податковим органом завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованим та безпідставним.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апелянта, про те що відсутні докази транспортування, то судом першої інстанції було встановлено, що транспортування металопрокату при поставці його від ТзОВ «Сталь-Едель» на ПрАТ «Металіст» вантажним транспортом не здійснювалось з огляду на наявність у ПрАТ «Металіст» орендованого приміщення за адресою: м.Луцьк, вул.Боженка, 34, де безпосередньо знаходиться і ТзОВ «Сталь-Едель».

Послання на відсутність «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3), «Актів приймання виконаних будівельних робіт» ( форма № КБ-2), судом до уваги не беруться оскільки такі є обов'язковими при виконанні робіт між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Крім цього, будь - які порушення з боку «Феміда - Інтер», з яким у позивача не було господарських правовідносин, не є підставою для визнання господарської операції безтоварною.

Таким чином, приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у адміністративній справі №803/1047/13а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич