Постанова № 36416774, 26.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа № 917/1251/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників сторін:

позивачів - ОСОБА_1 - за довіреностями: від 10.04.2013р. №776; від 23.04.2013р. № 922; від 23.04.2013р. № 918; від 25.04.2013р. № 945; 15.04.2013р. № 831; від 12.04.2013р. № 815; 11.04.2013р. № 801; від 15.04.2013р. № 834; від 11.04.2013р. № 798; від 15.05.2013р. № 987, від 22.04.2013р. № 912; від 12.04.2013р. № 812; від 12.06.2013р. № 1279; від 12.06.2013р. № 1276; від 12.06.2013р. № 1275; від 05.06.2013р. № 1243; 03.06.2013р. № 1187, від 29.05.2013р. № 1151, від 27.05.2013р. № 1116; від 28.05.2013р. № 1125; від 05.05.2013р. № 1095;

відповідача - Буглак В.В. - за довіреністю б/н від 27.08.2013р.;

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3624П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2013 р. у справі № 917/1251/13,

за позовом 1) ОСОБА_3, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

2) ОСОБА_4, с. Келебердівка, Полтавський район, Полтавська обл.;

3) ОСОБА_5, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

4) ОСОБА_6, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

5) ОСОБА_7, с. Байрак, Диканський район, Полтавська обл.;

6) ОСОБА_8, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

7) ОСОБА_9, с.Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

8) ОСОБА_10, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

9) ОСОБА_11, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

10) ОСОБА_12, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

11) ОСОБА_13, с. Бугаївка, Полтавський район, Полтавська обл.;

12) ОСОБА_14, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

13) ОСОБА_15, с. Келебердівка, Полтавський район, Полтавська обл.;

14) ОСОБА_16, с. Бугаївка, Полтавський район, Полтавська обл.;

15) ОСОБА_17, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

16) ОСОБА_18, с. Бугаївка, Полтавський район, Полтавська обл.;

17) ОСОБА_19, с. Бугаївка, Полтавський район, Полтавська обл.;

18) ОСОБА_20, с.Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

19) ОСОБА_21, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

20) ОСОБА_22, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл.;

21) ОСОБА_23, с. Бугаївка, Полтавський район, Полтавська обл.,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області, с. Кірове, Полтавський район, Полтавська обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області, м. Полтава,

про визнання недійсним рішення зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області від 23 лютого 2013 року в частині прийнятого рішення про припинення його діяльності шляхом перетворення у виробничий кооператив та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення), -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.11.2013 р. (суддя Ківшик О.В.) виправлено допущену за текстом ухвали від 10.10.2013 р. про відкладення розгляду даної справи описку шляхом зазначення прізвища особи, яка заявила від імені відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області - заяву вх. № 14244 та клопотання вх. № 14245, вказавши "Буглак В.В." замість "Бурлак В.В.". Залучено до участі у справі в порядку ст. 25 ГПК України правонаступника відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області - Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода". Позов задоволено. Визнано недійсним рішення зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області від 23 лютого 2013 р. в частині прийнятого рішення про припинення його діяльності шляхом перетворення у виробничий кооператив та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення). Стягнуто з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" на користь ОСОБА_7 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2013 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що загальні збори СТОВ "Злагода" від 23.02.2013 р. є такими, на яких був кворум у відповідності до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства". Як зазначає апелянт, оскільки прямої заборони на перетворення товариства з обмеженою відповідальністю в інші, не визначені ч. 2 ст. 150 ЦК України, організаційно-правові форми господарювання, чинне законодавство України не містить, тому, товариство з обмеженою відповідальністю, кількість учасників якого перевищила встановлену законом межу, за рішенням засновників може бути перетворено у будь-які інші, передбачені законом організаційно-правові форми господарювання. На думку скаржника, позивачі не надали належних доказів того, що їх права як учасників товариства були порушені прийнятим загальними зборами товариства рішенням, яке оскаржується.

Представник позивачів у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в повному обсязі досліджені усі фактичні обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, такі висновки зроблені при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2013 р. у справі № 917/1251/13 є законним та обґрунтованим, прийнятим згідно з нормами чинного законодавства та таким, що не підлягає скасуванню, натомість, апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, представник позивачів просить залишити вказане рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивачів зазначив, що суд першої інстанції вірно визначив підставою для задоволення позову порушення при прийнятті оспорюваного рішення вимог ст. 141 ЦК України. Також, як вказує представник позивачів, суд першої інстанції належним чином оцінив обставини, пов'язані з істотними відмінностями прав та обов'язків учасників товариства з обмеженою відповідальністю та членів кооперативу, врахувавши та навівши за текстом рішення, зокрема, положення щодо відповідальності за зобов'язаннями підприємства. Суд першої інстанції, на думку представника позивачів, жодним чином не вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачами заявлена вимога щодо часткового визнання недійсним рішення, що і було зроблено судом.

Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання не з'явилась та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістила, хоча належним чином була повідомлена про дату та місце судового засідання.

У судовому засіданні 19.12.2013 р. було оголошено перерву до 24.12.2013 р. о 12:00 год. для формування об'єктивних і повних виводів відносно матеріалів справи та фактичних обставин спору, а також, для надання можливості сторонам надати додаткові пояснення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, відповідно до рішення зборів засновників від 15.03.2000 р., нотаріально посвідченого Установчого договору від 15.03.2000 р. розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації № 122 від 17.09.2000р. було зареєстровано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області, засновниками якого були 262 фізичні особи, частки яких визначено статутом даного підприємства.

Частка позивачів, які виступили співзасновниками товариства у статутному фонді товариства складала у сукупності 14,66 %.

Як свідчить протокол загальних зборів учасників № 1 від 23.02.2013 р. (а.с. 9-21 том ІІ), 23.02.2013 р. відбулися загальні збори учасників Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області, до порядку денного яких було включене питання № 2 "Прийняття рішення про перетворення товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог Закону України "Про господарські товариства" (стаття 50), Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю" від 12.05.2011р. № 3326-VІ".

На зазначених загальних зборах учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області було прийняте рішення, зокрема, щодо припинення товариства шляхом його реорганізації (перетворення) в сільськогосподарський виробничий кооператив, який з моменту проведення державної реєстрації виступатиме правонаступником всіх майнових прав та обов'язків реорганізованого шляхом перетворення СТОВ "Злагода", призначено та затверджено комісію з припинення (перетворення) СТОВ "Злагода", доручено комісії вчинити ряд дій щодо виконання даного рішення у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до протоколу № 7 лічильної комісії Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області про прийняття рішення про перетворення товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" у зв'язку з приведенням у відповідність до вимог Закону України "Про господарські товариства" (стаття 50), Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю" від 12.05.2011 р. № 3326-VІ", загальна кількість учасників, які прийняли участь у голосуванні - 193, з них : голосували "За" 182 учасники, що володіють 259 голосами, що становить 89,12% голосів, присутніх на зборах, голосували "Проти" 9 учасників, що володіють 30 голосами, що становить 10,2 % голосів, присутніх на зборах, утримались 2 учасники, що володіють 2 голосами, що становить 0,68% голосів, присутніх на зборах (а.с. 39 том ІІ).

Позивачі не погодились з вищевказаним рішенням загальних зборів в частині припинення діяльності підприємства відповідача шляхом перетворення у виробничий кооператив та призначення ліквідаційної комісії (комісії з припинення).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи та доводам апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 167 ГК України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч. 2 ст. 97 ЦК України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 Цивільного кодексу України).

Частина 2 ст. 98 ЦК України передбачає, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 98 ЦК України, порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

Статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до протоколу реєстрації учасників від 23.02.2013р., для участі у зборах зареєстровано 193 учасники, загальна кількість голосів яких складає 291 голос, що становить 75,66 % від статутного капіталу товариства, тобто, відповідачем при проведенні загальних зборів учасників 23.02.2013р. дотримано вимоги закону та статуту щодо кількості учасників для проведення загальних зборів

Виключна компетенція загальних зборів учасників визначена у п. 8.6 статуту товариства: з питань, що зазначені у п. 8.6.1 (визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання), п. 8.6.2 (зміна і доповнення установчих документів), п. 8.6.3 (утворення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження статутів та положень про них), п. 8.6.6 (прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу) та п. 8.6.13 (прийняття та виключення учасника з товариства) рішення приймаються одностайно, з решти питань - простою більшістю голосів.

Відповідно до ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що враховуючи наведене та беручи до уваги різні правові наслідки перетворення та ліквідації товариства, на оспорюваних позивачами загальних зборах учасників не приймались рішення, для прийняття яких законодавство вимагає кваліфіковану більшість голосів (зокрема, про ліквідацію товариства), а тому, посилання позивачів на відсутність встановленого статутом кворуму для прийняття рішення по зазначеному вище пункту № 2 порядку денного зборів є неправомірним.

Також, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги те, що відповідно до ст. 140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень (ст. 143 ЦК України).

Статтею 141 ЦК України встановлено, що максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

На час створення та проведення державної реєстрації сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" Полтавського району та області нормами закону не було встановлено обмежень щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

На момент проведення загальних зборів учасників відповідач не змінив своєї організаційно-правової форми та не зменшив кількість учасників до максимально допустимої протягом строку, визначеного ч. 2 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства".

Разом з тим, пунктом 16 ч. 6 Закону України від 27.04.2007 р. № 997-V "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" статтю 50 Закону України "Про господарські товариства" після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: "Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб". Пунктом 1 Закону України від 12.05.2011 р. № 3326-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю" у частині другій статті 50 Закону України "Про господарські товариства" цифри "10" замінити цифрами "100".

Єдиним законодавчо визначеним наслідком порушення встановленого законом обмеження кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до процитованої вище ст. 141 ЦК України є перетворення товариства з обмеженою відповідальністю на акціонерне товариство протягом одного року, або - зі спливом цього строку - ліквідація в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дана норма права має пріоритет до спірних правовідносин як спеціальна.

Посилання апелянта на ст. 150 ЦК України, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив, є безпідставними, оскільки дана норма права є загальною по відношенню до ст. 141 ЦК України та встановлює можливість перетворення товариств з обмеженою відповідальністю, діяльність яких відповідає вимогам законодавства, зокрема, щодо максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Також, безпідставними є твердження апелянта про те, що у зв'язку з тим, що з позовом про ліквідацію СТОВ "Злагода" уповноважені законом органи не звертались, тому, було вирішено питання щодо перетворення товариства у виробничий кооператив.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в питанні № 2 порядку денного не було конкретно вказано яким чином та у яку саме організаційно-правову форму має бути перетворено підприємство відповідача, тобто, учасники товариства в порушення чинного законодавства не були проінформовані про можливість перетворення підприємства відповідача у виробничий кооператив.

Відповідно до п. 17, п. 18 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що за загальним правилом відповідальність акціонерів за зобов'язаннями товариства відсутня, вони несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать, в той час як виробничі кооперативи - це передусім об'єднання осіб, а не капіталів, останнім характерні добровільне об'єднання на засадах членства переважно фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, обов'язок брати участь у вигляді особистої праці, формування пайового фонду кооперативу. Крім того, члени кооперативу несуть субсидіарну (додаткову) відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачений законом або статутом виробничого кооперативу.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що порушення, які були допущені під час проведення загальних зборів від 23.02.2013 р., порушують права позивачів з огляду на різний за змістом обсяг прав та обов'язків учасників виробничого кооперативу (члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями кооперативу у розмірах та порядку, встановлених статутом кооперативу і законом - ч. 2 ст. 163 ЦК України) та акціонерного товариства (акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать - ч. 2 ст. 152 ЦК України), що є підставою для визнання їх недійсними.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наведені вище висновки суду першої інстанції не є виходом за межі позовних вимог, про що стверджує відповідає, наведені висновки є лише обґрунтуванням порушеного права позивачів.

На підставі викладеного, з урахуванням положень ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції у повній мірі досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка та на підставі цього обґрунтовано задоволено позовні вимоги, а відтак, апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.11.2013 р. у справі № 917/1251/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 26.12.2013р.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.